Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 6 Інформаційний простір України.doc
Скачиваний:
19
Добавлен:
02.02.2015
Размер:
114.18 Кб
Скачать

“Стратегія розвитку телерадіоінформаційного простору України”

Парламентські слухання

Доповідь Голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації Миколи Томенка

Що таке сьогодні українське телебачення? Формально, це 11 загальнонаціональних та низка регіональних і місцевих телекомпаній, провідні з яких ведуть мовлення на базі каналів УТ-1, УТ-2 та УТ-3. Коли всі ці телекомпанії отримували ліцензії, ніхто й не думав про стратегію. В результаті, Україна сьогодні не має власних освітнього, культурного, спортивного, дитячого каналів. Національна телекомпанія України, державні телекомпанії, на які Законом “Про телебачення і радіомовлення” покладено функції створення і розповсюдження соціальних, культурно-освітніх, навчальних, спортивних тощо телепрограм, не виконують їх у повній мірі, та й за умови їх належного виконання не могли б задовольнити відповідний попит.

Дещо інша ситуація в радіомовленні. Національна радіокомпанія України та обласні державні радіокомпанії в цілому виконують покладену на них соціальну функцію. Водночас, і тут спостерігається загрозлива тенденція. Так, редакції проводового мовлення працюють сьогодні лише в половині районних центрів. А загальна кількість радіоточок в країні скоротилася з 18 мільйонів у 1990 році до 8,2 мільйонів у 2003 році.

І хоча поряд зі скороченням впливу проводового мовлення спостерігається тенденція до зростання кількості радіокомпаній, що працюють в FM-діапазоні, що свідчить про підвищення технологічного рівня мовлення, це, водночас, призводить і до скорочення якості радіопрограм. Достатньо лише подивитися на загальний рейтинг вітчизняних радіокомпаній, щоб зрозуміти, що слухає українське населення.

Говорячи про стратегію розвитку телерадіопростору України, нам необхідно вирішити наступні питання:

• По-перше, що нам робити із застарілими технологіями, такими, наприклад, як проводове радіо. Жодним чином не заперечуючи його важливої соціальної ролі в суспільстві, не можу не визнати, що технологічно – це позавчорашній день вітчизняного телерадіопростору. Нам, однак, слід використати ресурс і досвід проводового радіо при переході до суспільного радіомовлення.

• По-друге, де знайти ресурс та як нам далі діяти, щоб надолужити відставання у розвитку таких новітніх засобів комунікації, як Інтернет, супутникове мовлення тощо.

• Як забезпечити подальший розвиток кабельного мовлення, зняти існуючі в ньому сьогодні проблеми, зокрема, подолати монополізм, властивий галузі . Хочу вас запевнити, що ми докладемо всіх зусиль і не допустимо, щоб в регіонах з пакету програм, що транслюються в кабельній мережі, вилучали місцевого мовника за рахунок іноземного мовника. Також ключове, що слід сказати у цьому зв’язку, – те, що сьогодні, кабельне мовлення, фактично, існує поза межами законодавчого поля, на відміну від, скажімо, ефірного мовлення. Тому одне з головних завдань і Комітету, і парламенту в цілому – повернути “кабельників” в законодавче поле, щоб всі мовники були повноправними складовими національної системи мовлення.

• Зрештою, чи не найактуальнішим сьогодні для нас є питання переходу на цифровий формат мовлення. Тільки у цьому слід шукати шлях, нехай і тимчасового, але вирішення проблеми вичерпності радіочастотного ресурсу, проблеми технічної якості мовлення тощо.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.