Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 6 Інформаційний простір України.doc
Скачиваний:
19
Добавлен:
02.02.2015
Размер:
114.18 Кб
Скачать

Тема 6 Сучасні інформаційні та комунікаційні системи

2009 – 2010 Доц. Каф. Журналістики хну ім. Каразіна в.Н.

Ярох А.І.

Тема 6. Інформаційний простір України

Одним з напрямків побудови інформаційного суспільства є розбудова високотехнологічного інформаційного простору. Рівень розвитку інформаційного простору впливає на рівень соціально-економічного, політичного, культурного розвитку суспільства, на стан його інформаційної безпеки. Розглянемо характеристики (показники) за якими можна оцінювати стан інформаційного простору як глобального так і окремих держав. Найголовніші з них:

Інформаційно-комунікаційна структура. Це компютерні мережі, телекомунікаційні мережі, засоби управління інформаційними потоками та інші технічні засоби;

Інформаційні та комунікаційні технології. Це методи і засоби функціонування інформаційно-комунікаційної структури, забезпечення процесів збору, збереження, обробки інормації, передачі її на далекі відстані, організаційне та кадрове забезпечення, программне забезпечення, наукові розробки.

Інформаційні ресурси. Це всі види інформації, що виробляється в суспільстві, зберігається в банках даних, архівах, бібліотеках,на сайтах в інтернеті і т.п. Одним із видів інформаційних ресурсів є засоби масової

Для повноцінного розвитку інформаційного простору потрібна цілеспрямована інформаійна політика держави.

Розвиток ринкових відносин в інформаційній галузі.

Визначення

Поняття інформаційного простору пов’язане зфункціонуванням„інформаційно-комунікаційної системи” суспільства. Інформаційний простір це сукупність інформації, яка зберігається та циркулює в цьому просторі. Інформаційний обмін відповідає законам існування та розвитку людини і соціуму. Отже можемо говорити про інформаційний простір людини і соціуму. або конкретні його прояви, наприклад, інформаційний простір держави, групи і т.п. Зауважу, що в значенні, близькому до інформаційного простору, використовують також термін інформаційне середовище. В соціальних комунікаціях змістовним наповненням інформаційного простору є думки, питання, гіпотези, обіцянки, накази, чутки, знання (фрагмент культури суспільства).

Для повноцінного розвитку інформаційного простору потрібні з одного боку розвиток ринкових відносин в інформаційній галузі, а з іншого боку цілеспрямована інформаційна політика держави.

Інформаційний суверенітет України

- це здатність держави контролювати і регулювати потоки інформації з-поза меж держави з метою додержання законів України, прав і свобод громадян, гарантування національної безпеки держави;

Інформаційний баланс - співвідношення кількісної і якісної інформації, що обумовлює гармонічний стан інформаційного простору.

Мережний інформаційний простір

Мережний інформаційний простір - частина глобального інформаційного простору, обмежена рамками комунікаційних мереж.

Інформаційний простір як дзеркало українського сьогодення

Інформаційний простір України та українські мас-медіа.

Інформаційний простір в Україні неоднорідний. Нерівномірно розподіляється інформаційний ресурс. В столиці не читають регіональну періодику і не цікавляться регіональними ТБ каналами, одночасно у регіонах майже неможливо придбати київську пресу, хоча теле та радіо трансляції з Києва доступні. Кількість та якість доступних газет і каналів телебачення для жителів столиці набагато вищі, ніж для мешканців периферії. Інтернет не може компенсувати цю нерівність, оскільки не всі люди мають повноцінний доступ до інтернету (соціальні обмеження).

Лишається невирішеною інформаційна розрізненість між окремими частинами країни, іноді, навіть, сусідніми.

Питання змістовного наповнення вітчизняного інформаційного простору й, передусім, українських ЗМІ.

Демократичні ідеали можна досягти лише тоді, коли всі виборці в цілому освічені й поінформовані настільки, що розуміють суть найважливіших політичних проблем і ухвалюють щодо них відповідні рішення. Але ж комерційні ЗМІ не виконують просвітницьку роль в інтересах усього суспільства. Потужні мас-медіа фактично знаходяться в руках невеликої кількості олігархічних кланів, що дає останнім можливість маніпулювати думками людей у власних інтересах. Якщо ж це розважальні мас-медіа, то зазвичай їх продукція не здатна сформувати у людини високі моральні та суспільні стандарти.

Показують скандали з приватного життя політиків та їхніх сімей замість аналізу їхньої державної або політичної діяльності.

- Телепередачі швидше розважають, ніж інформують, загалом поширюючи плітки, скандальні повідомлення, секс та насильство. Політичні програми здебільшого стосуються персоналій політиків або їхнього позиціонування, але не ідеологій. Але, за відсутності серйозного обговорення проблем, виборці залишаються заручниками політичної пропаганди та безглуздих гасел. А це, своєю чергою, вбиває у виборців інтерес до політики і культивує цинізм.

- Новини добираються мас-медіа не за ступенем важливості для суспільства, а за принципом «комерційної» привабливості для цільової аудиторії з подальшим вигідним продажем. «Фрагментований світ часткових змістів » утруднює об’єктивне відтворення реальності.

Виживання національних ЗМІ в епоху глобалізації завдання також не з легких. Саме тому постають питання: Якими мають бути «закони жанру» при формуванні національного інформаційного простору? Що таке національний інформаційний продукт в умовах сучасного глобального ринку, де легше й дешевше можна придбати «чужий»? Хто зацікавлений в національному інформаційному продукті, хто його замовники і споживачі? Адже «не маючи ефективного національного телебачення неможливо реалізовувати національний проект», особливо в умовах, відсутності у країни єдиного політичного проекту, який би всіх об'єднував.

Можливо, саме для цього варто створювати Громадське телебачення? Чого ще не вистачає нашому інформаційному просторові, аби називатися «розвиненим», «цивілізованим», «самодостатнім»? Над чим потрібно працювати нашим політикам, видавцям, журналістам, вченим та інженерам, аби перетворити «криве дзеркало» українського сьогодення на люстерко свободи, об'єктивності й незалежності?

Наші мас-медіа не працюють на читача. (Думка журналіста Володимира Золоторева).

На Заході ЗМІ традиційно називають «сторожовими псами демократії». Яку функцію виконує наші мас-медіа? Поки що засоби масової інформації, принаймні, преса й телебачення є частиною машини влади.

Зараз ту роль, що у класичному варіанті грала преса, грає Інтернет. Причому не якісь конкретні видання, а взагалі, у цілому. Навіть люди старшого покоління говорять, «а ти читав в Інтернеті?» Інтернет більше демократичний, там люди пишуть, що хочуть, і це викликає довіру. Думаю, у ньому, певною мірою, і перебуває «крапка прориву».

Зростає вартість інтернет-реклами. Коли користування Інтернетом стане звичайною побутовою справою, зростуть обсяги грошей, які крутяться в Мережі, тоді можна чекати появи видань, які зможуть фінансуватися за рахунок того, що будуть цікаві читачам. А якщо з'являться такі інтернет-ресурси, вони дадуть поштовх до переформатування всього інформаційного простору.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.