Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 7 Гіпертекст.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
02.02.2015
Размер:
99.84 Кб
Скачать

Сучасні інформаційні та комунікаційні системи

2009 – 2010 Доц. Каф. Журналістики хну ім. Каразіна в.Н.

Ярох А.І.

Тема №7. Гіпертекст Поняття гіпертексту

Фундаментальною властивістю мережевого інформаційного ресурсу (у т.ч. масмедійного) є його гіпертекстуальність. Все що є в інтернеті (маємо на увазі інформацію в мережі WWW) можемо розглядати як гіпертекст.

Найпростіше визначення гіпертексту можемо знайти в майже будь-якому посібнику з інтернету

Гіпертекст — це текст, зв'язаний посиланнями з іншими текстами.

Гіпертекст - це текст, що містить посилання як на власні фрагменти, так і на інші тексти.

Гіпертекст – це документ, який розмічений за допомогою спеціальної мови HTML, і який містить посилання на інші документи.

Гіпертекст — це текст, побудований таким чином, що його структурою є система текстів, яка одночасно становить єдність і множину текстів.

Найпростіший приклад гіпертексту - це будь-який словник або енциклопедія, де кожна стаття має відсилання до інших статей цього ж словника. У результаті читати такий текст можна по-різному: читати ту чи іншу статтю вибірково, у міру потреби, ігноруючи гіпертекстові відсилання; читати статті підряд, справляючись із відсиланнями; нарешті, пуститися в гіпертекстове плавання, тобто переходити за відсиланнями від однієї статті до іншої.

Прикладом гіпертексту також є книга, зміст якої містить посилання на її розділ (як посилання тут використається номер сторінки, з якої починається відповідний розділ). Коли людину цікавить усього лише однин певний розділ, йому нема чого переглядати в пошуках цього розділу усю книгу. Досить лише подивитися зміст, відшукати необхідний розділ і "перейти по посиланню", відкривши книгу на зазначеній сторінці.

Гіпертекст — це подання інформації як зв'язаної мережі гнізд, у яких читачі вільні прокладати шлях нелінійним чином. Він допускає можливість множинності авторів, розмивання функцій автора й читача, роботу з нечіткими границями тексту і множинність шляхів читання.

У цьому визначенні необхідно підкреслити три основні характеристики гіпертексту.

1. Дисперсність структури. Інформація представляється у вигляді невеликих фрагментів-гнізд, і «увійти» у цю структуру можна з будь-якої ланки.

2. Нелінійність гіпертексту. Читач відтепер вільний сам вибирати шлях читання, створюючи при цьому свій текст.

3. Різнорідність і мультимедійність, тобто застосування всіх засобів впливу на споживача-читача, які тільки можливі технічно в даній системі — від чисто літературних (вибору оповідальної стратегії й стилістики) через видавничі (шрифти, верстка, ілюстрації) і далі до комп'ютерних засобів (звук, анімація, відсилання до інших нехудожніх матеріалів).

Із історії створення гіпертексту.

Причиною, по якій велика кількість людей відкрило для себе Інтернет, була концепція гіпертексту, запропонована Теодором Хольмом Нельсоном в 1969р. Саме Нельсон уважається батьком ідеї гіпертексту у тому вигляді, у якому він зараз існує. Розповідаючи про те, що слугувало прообразом для цього винаходу, Нельсон згадує уривок з одного нарису Ванневара Буша, написаного в 1945 році: "Робота людської думки побудована на принципі асоціацій. Аналізуючи яке-небудь поняття або елемент, вона неодмінно прагне поставити йому у відповідність який-небудь інший знайомий образ, що підказується асоціацією думок, і ця відповідність установлюється завдяки трудно вловимій павутині зв'язків, сформованих клітинами людського мозку". Він спрямував цю ідею про роботу мозку однієї людини на комп'ютерну мережу, що охоплює увесь світ.

Книжність споконвічно була пов'язана з лінійною послідовністю знаків; письмові тексти одномірні: вони читаються буква за буквою, слово за словом, і ніяк інакше. Мислення ж людини аж ніяк не лінійне, навпаки, психічний простір багатовимірний і в ньому кожен зміст пов'язаний з іншими змістами не тільки в наслідок просторово-часової суміжності, а і в наслідок різноманітних формальних і змістовних асоціацій. Тому письмо лише частково передає думку, підмінюючи її гнучку багатомірність жорсткою одномірністю. Таким чином, була усвідомлена необхідність заміни лінійного тексту нелінійним гіпертекстом.

Нельсон посіяв насіння явища, що згодом переросло у "Всесвітню Павутину" World Wide Web, технологію функціонування якої в 1989 році розробив Тім Бернерс-Лі в Європейській лабораторії фізики елементарних часток (CERN, Швейцарія, Женева).

Всі переваги гіпертексту проявляються при наявності комп'ютерної мережі. Адже зв'язані між собою різні документи можуть перебувати в тисячах кілометрах один від одного, а працювати над їхнім створенням можуть десятки різних людей, і це не позначиться негативно на зручності потенційного читача. У такий спосіб створюється гігантське сховище інформації, що охоплює увесь світ.

Гіпертекстова технологія - застосовується для організації доступу до інформації у WWW-просторі, тобто для роботи з Web-документами. В її основі лежить використання гіпертекстового протоколу http (HyperText Transport Protocol).За допомогою гіперпосилань користувач може перейти на інший гіпертекстовий документ, який може знаходитись на сервері в іншому місці, країні чи континенті. Якщо уявити собі сукупність зв’язків гіперпосилань в Інтернет, то складеться враження павутини. Тому службa Інтернету, яка призначена для перегляду гіпертекстових сторінок, називається World Wide Web. Гіпертекстові документи ще називають веб-сторінками.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.