Логіка юзабіліті

Юзабіліті² („використовуваність”) це поняття, пов’язане зі зручністю користування сайтом, використання елементів навігації, особливостями структури сайту, його змістовним наповненням з точки зору інтересів користувачів.

Необхідно ще раз підкреслити, що традиційне письмо було замінено гіпертекстом із множиною зовнішніх зв'язків, що змушує і читача, і письменника перейти від безперервного й лінійного сприйняття інформації до дискретного й об'ємного (багатомірного). Цим гіпертекст нагадує розумовий процес, що йде відразу в декількох напрямках. Ідеї й образи спливають, оформлюються й гаснуть одночасно на різних рівнях, взаємодіючи один з одним, взаємно проникаючи й множачи один одного. Гіпертекст дозволяє моделювати такі розумові зв'язки, що динамічно переплітаються.

Так от.

Автор, створюючи гіпертекстовий документ, не просто викладає свої думки на папір. Він конструює гіпертекст, розставляючи посилання на асоційовані документи, що відповідають ходу його думок. Очевидно, що траєкторія руху по гіпертексту автора й читача не можуть у точності збігатися, але ж саме від цієї траєкторії залежить адекватність трансляції змісту тексту, тобто .

Варто звернути увагу на те, що поняття юзабіліті конструюється з позицій користувача (читача), причому усередненого читача, тобто типового представника цільової аудиторії. Необхідно при всій свободі руху по гіпертекстових завулках все-таки задавати кращі траєкторії, що моделюють мислення бажаного відвідувача. Саме це завдання виконує набір навігаційних інструментів сайту, які в такий спосіб стають невід'ємним елементом тексту.

Отже, перед автором гіпертексту на відміну від звичайного автора тексту постає нове і складне завдання — побачити не тільки те, про що думає його передбачуваний читач, але й те, як він думає. Більш того, сам спосіб його мислення необхідно записати у вигляді тексту, елементами якого є: кнопки навігації, іконки, ідеограми, посилання, баннеры, заголовки, різного роду елементи аранжування тексту, елементи оформлення, колірна гама, розмір і вид шрифту, ілюстрації, інтерактивні форми й т.д. і т.п. До всього цього варто додати стиль викладу й лексику.

Гіпертекстуальність веб-журналистики

Негіпертекстуальна веб-журналистика ефективно існувати не може. Відсутність гіпертекстуальності - одна із причин неуспіху сайтів, що розміщають клони паперових видань. Проектуючи нове або здійснюючи експертну оцінку існуючого веб-, варто скористатися описаними властивостями гіпертексту як критеріями й проаналізувати видання за критерієм «гіпертекст - лінійний текст».

Чим більше гіпертексту у веб-виданні, тим воно популярніше й успішніше.

В інтернеті читач має більше свободи, ніж при читанні паперового видання. Ви не можете змусити читача зупинитися саме на вашій статті, або клацнути по всіх запропонованих посиланнях, але ви повинні зробити все можливе, щоб читач, що шукає якраз ту інформацію, що є у вашій статті, обов'язково знайшов її. Щоб знайти свій унікальний метод "лову" користувачів, варто знати деякі тонкості організації й структури ГІПЕРТЕКСТУ.

Важливим і унікальним елементом у структурі гіпертексту є ключові слова. Вони тематично поєднують ваш текст з іншими публікаціями в інтернеті, тому часто їх використовують як гіперпосилання. Гіперпосилання може перенаправити користувача до відповідного розділу читаного матеріалу, до інших матеріалів даного сайту або за його межі. Якщо читачу знайоме значення ключового слова або він не бажає отримувати додаткову інформацію, коротко позначену ключовим словом, він може продовжити читання основного тексту статті. В іншому випадку він може навпаки заглибитися в теми і поняття, які здаються йому цікавими і вартими для більш докладного вивчення. Виділимо основні ланки гіпертексту, на які може спиратися читач при обранні подальшого шляху читання вашої .

1 ланка - заголовок ;

2 ланка - короткий опис (щось на зразок лід-абзацу в паперовій журналістиці);

3 ланка - основний текст статті;

4 ланка - додаткові публікації в межах сайту видання;

5 ланка - посилання на інші сайти, де можна знайти додаткові матеріали.

Читач може зупинитися на будь-якій із цих ланок. Ваше завдання - повідомити в кожній із них найбільш важливу на цьому этапі інформацію а з іншого боку , зацікавити прочитати усю статтю, просунути читача якомога далі в глибину створеної вами частини гіпертексту.

Треба пам’ятати, що ви пишете не текст, а гіпертекст. Важливо навчитися використовувати посилання на джерела або додаткову інформацію.

Цілком очевидно, что комунікаційна діяльність людини, що постійно має справу з мульти медійними гіпертекстами и штучним інтелектом, буде іншою ніж комунікаційна діяльність интелігента-книжника. Важко пророчити апріорі ці відмінності , але можна зробити висновок що мультимедійна комунікаційна культура запанує тоді, коли з’явиться покоління людей, вихованих у лоні цієї культури.