5. Завдання та організація ротного господарства

5.1 Основні завдання ротного господарства

Ротне господарство організовується і ведеться у відповідності до вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України затвердженого Наказом МО України №300 від 16.07.97 р.

Ротне господарство є складовою частиною військового господарства та його кінцевою ланкою. Воно призначене для забезпечення бойової підготовки та виховної роботи роти, задоволення матеріально-побутових та культурних потреб її особового складу. Для цього за ротою закріплюється приміщення згідно зі Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України та виділяються необхідні матеріальні засоби.

Організація та ведення ротного господарства повинні бути спрямовані на створення умов, що забезпечують зразковий внутрішній порядок, зберігання, правильне утримання та використання озброєння, бойової техніки, транспорту і майна, що є у роті, а також підтримання охайного зовнішнього вигляду військовослужбовців.

Від вмілої та правильної організації та ведення ротного господарства залежить якість побутового обслуговування, матеріального забезпечення і збереження здоров`я особового складу роти.

Основними завданнями організації та ведення ротного господарства є:

• підтримання в постійній бойовій готовності озброєння, бойової техніки та транспорту;

• вчасне отримання та видача особовому складу роти належних матеріальних засобів та коштів;

• створення нормальних побутових умов, що сприяють успішному проведенню бойової підготовки особового складу роти;

• правильне використання, збереження, економне витрачання виділених коштів, а також казарменого інвентарю та навчальних посібників.

Ротне господарство організовує командир роти. Він керує ротним господарством і несе відповідальність за його стан та за забезпечення особового складу належними матеріальними засобами. Помічниками та виконавцями розпоряджень командира роти з питань ведення ротного господарства є командири взводів та старшина роти.

Посадові особи роти з питань ведення ротного господарства виконують свої обов'язки відповідно до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. Зокрема, вони повинні:

• знати діючі накази, положення, настанови, керівництва та інструкції щодо ведення господарства роти;

• знати норми постачання матеріальних засобів та порядок забезпечення ними особового складу;

• здійснювати контроль за правильним використанням та витрачанням матеріальних засобів;

• проводити перевірки наявності та якісного стану матеріальних засобів у визначені строки;

• підтримувати порядок у відведених під розквартирування та для навчальної мети приміщеннях і на закріпленій за ротою території;

• доповідати за командою про всі виявлені у ротному господарстві недоліки, які не можуть бути усунені власними силами;

• організовувати та забезпечувати протипожежні заходи в приміщеннях, які займає рота.

Матеріальні засоби рота отримує через відповідні служби зі складів частини. Отримання (здавання) матеріальних засобів оформляється прибутковими (витратними) документами. Приймати та здавати майно роти без облікових документів забороняється.

Утримання та експлуатація закріплених за ротою приміщень та спеціального обладнання повинно забезпечувати:

• нормальні побутові та санітарно-гігієнічні умови для особового складу;

• пожежну безпеку;

• економні витрати пального, палива, електроенергії та води.

В усіх ротах повинен суворо дотримуватись встановлений порядок розміщення військовослужбовців, утримання, опалювання, провітрювання та освітлення приміщень, експлуатації казарменого інвентаря, меблів та іншого квартирного майна.

2. Розміщення військовослужбовців та вимоги до обладнання

приміщень роти

Для розміщення військовослужбовців у кожній роті передбачаються такі приміщення:

• спальне приміщення для особового складу;

• народознавча світлиця;

• кабінет командира роти;

• кімната підготовки офіцерів до занять;

• кімната підготовки сержантів до занять;

• кімната для зберігання зброї;

• кімната побутового обслуговування;

• кімната для зберігання майна роти та особистих речей військовослужбовців;

• кімната (місце) для занять фізичними вправами та спортом;

• кімната для вмивання;

• сушарня для просушування обмундирування і взуття;

• кімната (місце) для куріння й чищення взуття;

• душова кімната;

• туалет.

Обладнання входу в казарму (приміщення )

Перед входом до казарми встановлюється пристрій для чищення взуття 210х70 см. Він складається з металевої решітки 210х35 см, яка виготовляється з заліза

25-мм і загнутої кутком, та дерев’яного щита з гумою 210х35 см. На відстані 1-1,5 м від входу встановлюється зварена металева підставка для чищення взуття 150х40х100 см, яка фарбується в сірий колір. На підставку навішуються скребки, дерев’яні ножі тощо. Збоку підставки знаходиться короб з кремом для взуття та ванна для миття взуття.

Вхідні двері оббиваються рейками і покриваються лаком. До нижньої частини дверей прикріплюється металева пластина шириною 20 см. Двері всіх приміщень казарми покриваються лаком. На дверях усіх кімнат на висоті

170 см до нижнього краю вивішуються таблички з назвою і номером кімнати.

Обладнання спального приміщення для особового складу.

Стіни спального приміщення повинні бути пофарбовані в палевий колір, стеля -у білий колір. Колони оббиваються офактуреною ДСП на висоту 120-140 см.

Над вікнами близько стелі, а там, де не дозволяє конструкція приміщення – трохи нижче стелі, на стіну закріплюється цільний карниз для штор. Карниз виготовляється із офактуреної ДСП під світле дерево шириною 18 см. Шторна тканина світло-жовтого кольору (однотонна) збирається “фалдами” і закріплюється до карнизу цвяхами. Довжина складок “фалд” 25-30 см. Довжина штор підбирається індивідуально до кожного спального приміщення і може коливатись від 30 до 35 см. Такі ж карнизи і штори вішаються на вікнах усіх інших приміщень казарми. В світлицях штори довгі, на відстані 15 см від підлоги.

Ліжка, табурети, тумбочки нумеруються цифрами, які відповідають порядковим номерам військовослужбовців відповідно списку вечірньої перевірки підрозділу. Висота цифр – 3 см. Номери ставляться на ліжках – посередині в торцевій частині рамки у ногах; на табуретах – під кришкою сидіння, посередині верхньої планки із всіх сторін; на тапочках казармених – на перехрещенні ремінчиків; на тумбочці – зліва і справа на дверях, на лицьовій стороні висувної шухляди тумбочки закріплюються ярлики розміром 20х50 мм, на яких вказуються військове звання, прізвище та ініціали військовослужбовця. Номери наносяться білою фарбою. Дужки ліжок можуть нікеліруватися.

На ліжках, тумбочках, табуретках ставляться також інвентарні номери, дата видачі в експлуатацію і умовну назву військової частини і підрозділу: на дерев’яних виробах – на кришці (сидінні) з внутрішньої (нижньої) сторони, по центру або на задній стінці у лівому верхньому куті; на металевих ліжках клейма ставляться на рамах сіток в одному з кутів з внутрішньої сторони; на дерев’яних ліжках – на боковинах з внутрішньої сторони. Розмір цифр та букв – 7х14 мм.

Ліжка заправляються одноманітно. Для захисту від пошкоджень матраців закріплюється підстилка під матрац, яка виготовляється з цупкого матеріалу та по кутках прив’язується поверх сітки ліжка (з одного боку  гумкою). Краї нижнього простирадла підвертаються навколо матрацу з трьох сторін (з боків і зі сторони голови). Верхнє простирадло, складається вдвоє по довжині, стелиться на нижнє і загинається під матрац із сторони голови. Ковдра заправляється під матрац з трьох сторін (з боків і зі сторони ніг) так, щоб один край лежав на кінці матраца. Ковдри мають бути одного кольору. В нижньому правому кутку одіяла пришивається на швейній машинці тканева нашивка білого кольору, у формі прямокутного трикутника (сторона трикутника – 10 см) для таврування, на яку ставиться місяць і рік видачі ковдри в експлуатацію.

Тапочки у денний час зберігаються під ліжком у ногах або на спеціальних стелажах у коридорі.

Рушники для обличчя складаються вдвоє, по довжині та вішаються на спинку ліжка у голові.

Рушники для ніг складаються втроє, та вішаються на нижню перекладину ліжка в ногах. На рушниках для ніг ставиться тавро “Н” розміром 20х25 мм.

На рушниках для миття у лазні ставиться тавро “Л” розміром 20х25 мм.

Приліжковий килимок, у день зберігається під ліжком у згорнутому стані на гачках, що підвішені до сітки ліжка в ногах. Відстань від сітки до килимка

15 см. Приліжкові килимки розміром 50 х 30 см виготовляються у ремонтних майстернях зі списаних ковдр. Замість килимків можуть використовуватися бавовняні (килимові) доріжки, які стеляться по всій довжині спального приміщення під ліжками на відстані 60-70см від ніжок ліжка в ногах. У денний час доріжки прибираються і зберігаються у встановленому місці.

Куртки і головні убори зберігаються на вішалках. Місця для них позначаються ярликами 50х20 мм із зазначенням прізвища та ініціалів військовослужбовця.

Речові мішки, індивідуальні засоби захисту, крім протигазів, зберігаються у шафах або на полицях у приміщеннях, визначених командиром частини.

Повсякденне обмундирування та поясний ремінь охайно укладають на ніч на табуретку (стілець), взуття ставиться в ногах біля ліжка.

В тумбочці у кожного солдата , сержанта – повинно бути : в ящику – мило туалетне в мильниці , зубна щітка у футлярі , зубна паста , приладдя для гоління , внизу на полиці – щітка для чобіт , крем взуттєвий (зберігається у спеціальних чохлах – несесерах) , зошити зі спеціальної підготовки, приладдя для письма .

При вході ліворуч підвішується дошка з оформованого ДСП розміром 200х300 см, на якій закріплений кімнатний термометр, графік контролю температури казарменого приміщення та опис меблі та майна (на висоті 170 см) .

Обладнання кімнати для зберігання майна роти та особистих речей військовослужбовців.

Для зберігання майна роти та особистих речей військовослужбовців відводять окрему кімнату, яка обладнується полицями, шафами і вішалками для вішання одягу (плічка).

В кімнаті для зберігання майна роти зберігають: речі особистого користування солдатів і сержантів – у шафах. Місце зберігання закріплюють за військовослужбовцями (відділенням, взводом), інвентарні речі укладають у шафи і на полиці, особисті речі солдатів і сержантів – у сумки або валізи.

На кожне місце зберігання складається опис у трьох примірниках (1-й – у валізі, 2-й – у військовослужбовця, 3-й – у старшини).

У кімнаті мають бути:

• стіл письмовий, табуретка, тумбочка, шафи, ростомір, ступнемір, сантиметрова стрічка;

• книги обліку матеріальних засобів форми 26 і 37;

• книги обліку миття в лазні, заміни білизни і видачі мила;

• плакат про зберігання речового майна у підрозділі.

Порядок роботи кімнати встановлює командир роти. Отримання та видачу майна організовує старшина роти. Кімната опечатується старшиною і здається під охорону черговому роти. Ключі зберігаються у старшини роти або в іншого військовослужбовця, який відповідає за кімнату.

Майно окремих взводів, через відсутність у них кімнат, зберігається в приміщеннях одного з підрозділів за вказівкою старшого командира.

Обладнання кімнати побутового обслуговування.

Для догляду за майном, його зберіганням, а також для побутового обслуговування особового складу в підрозділах обладнується кімната побутового обслуговування. В ній обладнуються такі місця: для ремонту та прасування обмундирування, для гоління, перукаря та шевця.

На стінах вивішуються наочні посібники (плакати), які мають бути в рамках під склом. Ширина рамки 5 см, розмір плакатів 84 х 61 см.

Порядок роботи кімнати побутового обслуговування визначає командир підрозділу. В кожній роті призначають нештатного перукаря та шевця, які у вільний від занять час повинні займатись покладеними на них завданнями.

Поточний ремонт обмундирування, а також постійне чищення і просушування одягу проводять самі солдати і сержанти.

Старшина роти зобов’язаний стежити за своєчасним проведенням поточного ремонту речового майна особового складу підрозділу і дбати про наявність ремонтного матеріалу.

Таблиця 1. Перелік матеріалів, обладнання та майна кімнати побутового обслуговування

Найменування	Кількість
1	2
Обладнання
Стіл для гоління на три та більше місць	1 шт.
Дзеркала щодо кількості місць для гоління)	2-4 шт.
Електролампи настінні	3-5 шт.
Тумбочка для зберігання електрочайників	1 шт.
Столи для прасування	2-3 шт.
Колодки для виправлення головних уборів	1 комплект
Стіл для ремонту обмундирування	1 шт.
Табуретки	3-5 шт.
Шафа для зберігання предметів господарського вжитку, ремонтних матеріалів та фурнітури	1 шт.
Стіл складаний для шевців з ящиком для інструментів	1 шт.
Сидіння для шевця	1 шт.
Предмети господарського вжитку
Праски електричні з підставками	2-3 шт.
Машинки для підстригання волосся	1-2 шт.
Станок для гоління	1-2 шт.
Електрочайник	1 шт.
Щітки для одягу	2 шт.
Ножиці кравецькі	1 шт.
Серветки для гоління	3-10 шт.
Пеньюари для підстригання	2-3 шт.
Фартухи для шевців	1-2 шт.
Куски тканини для прасування	3-5 шт.
Продовження табл. 1
Найменування	Кількість
1	2
Матеріали, інструменти та фурнітура
Нитки бавовняні захисні, чорні або кольору полину	2 котушки
Нитки дратвені	100 г
Ганчір’я суконне, бавовняне, білизняне та інше	по 500 г
Косяки металеві	50 пар
Шурупи до косяків	300 г
Вішалка з тасьми	50 шт.
Тасьма біла, захисна, чорна	по 3 м
Цвяхи каблучні для підошви	по 200 г
Молоток шевський	1 шт.
Лапа шевська	1 шт.
Обценьки – кусачки	1 шт.
Ножі шевські	2 шт.
Рашпіль шевський кривий	1 шт.
Рашпіль шевський прямий	1 шт.
Брусок точильний	1 шт.
Викрутка	1 шт.
Шила прямі	3 шт.
Шила криві	3 шт.
Ручка гвинтова для шила	1 шт.
Напилок триграний	1 шт.
Вар взуттєвий	100 г
Голки ручні	25 шт.
Ґудзики формені , брючні , для білизни	По 50 шт.
Крючки і петлі кітельні та брючні	25-50 пар
Наочні посібники (плакати)
Збереження речового майна в підрозділах ЗС України	1 шт.
Догляд і ремонт обмундирування та взуття	1 шт.
Ранковий огляд	1 шт.
Правила підбору і припасування військового одягу та взуття	1 шт.
Норми забезпечення військовослужбовців строкової служби Правила носіння військової форми одягу	1 шт. 1 шт.

Обладнання сушарні.

Сушарня для просушування обмундирування та взуття обладнується відповідно до вимог технічної експлуатації військових споруд.

Обладнання сушарні та розміщення в ній майна повинні відповідати правилам пожежної безпеки та виключати усяку можливість запалювання обладнання і майна під час просушування. У сушарні мають бути термометр та інструкція режимів сушіння майна.

Температура повітря в сушарні не повинна перевищувати:

• під час сушіння взуття + 40⁰ С;

• під час сушіння шерстяних та хутряних виробів + 60⁰С;

• під час сушіння бавовняного обмундирування + 110⁰ С.

В кожній сушарні повинен бути термометр зі шкалою від +30⁰ С до +150⁰ С.

Просушування одягу, взуття та іншого майна організовує старшина роти.