4.3. Форми і методи проведення занять з бойової підготовки

Найважливішою умовою ефективності функціонування системи бойової підготовки є вміле і грамотне застосування форм і методів навчання різних категорій військовослужбовців, облік особливостей функціонування військових колективів.

Форма навчання  організаційна сторона навчально-виховного процесу. Вона залежить від мети, складу тих, хто навчається, і визначає структуру заняття, місце і тривалість відпрацювання навчальних питань, роль і специфіку діяльності керівника, його помічника і тих, хто навчається, використання елементів навчальної матеріально-технічної бази, навчальної і бойової техніки.

Форми навчання поділяються на загальні і специфічні.

Загальні форми навчання можна класифікувати за такими ознаками:

• за спрямованістю підготовки – на теоретичну і практичну;

• за організацією тих, хто навчається, – на колективну, групову, індивідуальну;

• за місцем проведення – на класну і польову;

• за місцем у службовому процесі – на навчально-планову, службово-планову, позаслужбову.

Форми навчання характерні для теоретичних, практичних і тренувальних занять, бойових стрільб і пусків ракет, навчань, військових ігор, проведених у ході планових занять.

Службово-планові форми навчання реалізуються у парково-господарські (паркові) дні і дні регламентних робіт, під час проведення планових інструктажів з вимог безпеки, спеціальних інструктажів і нарад.

Позаслужбові (позаурочні) – у процесі організації занять у технічних гуртках, на конференціях, різного роду змаганнях, конкурсах тощо.

Основними формами навчання є:

• лекція;

• семінар;

• бесіда (розповідь-бесіда);

• класно-групове заняття;

• самостійна підготовка;

• показове заняття;

• інструктаж (інструктивне заняття);

• тренування;

• штабне тренування;

• командно-штабне тренування;

• тактична летючка;

• групова вправа;

• тактико-стройове заняття;

• тактичне (тактико-спеціальне) заняття;

• інструкторсько-методичне заняття;

• комплексна підготовка;

• комплексне заняття;

• польовий вихід;

• командно-штабне навчання;

• тактичне (тактико-спеціальне) навчання;

• навчально-бойовий пуск;

• контрольне заняття (залікове заняття);

• змагання (конкурс).

Кожна форма проведення занять передбачає один або декілька методів навчання.

Методи навчання  це прийоми і способи, за допомогою яких здійснюється передавання і засвоєння знань, формування навичок і вмінь, виховання високих морально-ділових якостей особового складу, забезпечується злагодження (бойове злагодження) екіпажів, обслуг, підрозділів, військових частин та органів управління (штабів).

У Сухопутних військах Збройних Сил України в різному поєднанні використовуються наступні методи навчання:

• усне викладення навчального матеріалу;

• обговорення матеріалу, який вивчається;

• показ (демонстрація);

• виконання вправ;

• практична робота (на навчальному полі, у парках, на стартових позиціях);

• самостійна підготовка.

Вищевказані методи навчання є загальними. Специфіка діяльності і підготовка військовослужбовців різних категорій і спеціальностей, підрозділів, частин, органів управління (штабів) обумовлюються застосуванням на практиці бойової підготовки і спеціальних методів навчання. Вони взаємопов’язані із загальними методами, які складають основу відповідних методик оволодіння тією або іншою військовою спеціальністю.

Кожній формі, методу навчання і виховання відповідають різні види занять. Вони залежать від предмету навчання, мети, навчальних питань, категорії військовослужбовців, які навчаються, навчально-методичного і матеріального забезпечення.

Крім визначених форм і методів проведення занять, можуть використовуватися й інші методики.

Обов'язки командирів з організації і навчання особового складу.

Кожен командир (начальник) зобов'язаний:

• безпосередньо керувати бойовою підготовкою підлеглих;

• планувати і вчасно ставити завдання щодо організації бойової підготовки;

• постійно удосконалювати професійні знання, методичну майстерність і педагогічну культуру підлеглих командирів;

• особисто проводити навчання і заняття із залученням до навчання 100% особового складу;

• організовувати і контролювати підготовку класних фахівців;

• здійснювати контроль і надавати підлеглим необхідну допомогу в ході бойової підготовки, впроваджувати в бойове навчання використання усього нового, передового, що сприяє підвищенню ефективності навчання і виховання підлеглих;

• проводити заходи щодо створення умов навчання, максимально наближених до бойових, удосконалювати навчальну матеріально–технічну базу.

4. . Вимоги щодо підготовки і проведення занять

Якість занять, що проводяться з особовим складом, а також і загальний рівень підготовки тих, хто навчається, залежать перш за все від рівня особистої підготовленості керівника занять.

Систематично та послідовно викладати навчальний матеріал теми, можна тільки за умови глибокого знання предмета, розуміння мети кожного заняття в загальній системі підготовки екіпажів бойових машин. Тому керівник заняття повинен добре знати програму, мету навчання, обсяг знань і практичних навичок, що необхідні для тих, хто навчається.

Таким чином, успішна організація заняття вимагає ретельної підготовки керівника заняття, безперервного удосконалення їх методичних навичок.

Підготовка до проведення занять включає:

• підготовку керівника заняття і керівників занять на навчальних місцях, розробку плану проведення заняття;

• підготовку навчальних місць, навчальної матеріально-технічної бази, матеріального забезпечення заняття;

• підготовку тих, хто навчається, до занять.

Підготовку керівника до занять можна поділити на два етапи:

• попередню;

• безпосередню підготовку до проведення конкретних занять.

Добра попередня підготовка керівника є однією з основних умов якісного проведення заняття. Вона здійснюється методом самостійної роботи і на заняттях щодо удосконалення спеціальної та методичної підготовки, що проводяться за планами і програмами командирської підготовки.

Попередня підготовка керівника заняття повинна супроводжуватись веденням робочого конспекту. Форма і порядок ведення робочого конспекту можуть бути різними. Конспект рекомендується вести по окремих питаннях чи по темах програми. Під час складання конспекту необхідно залишати чисті сторінки для накопичення та розширення матеріалу. Записи всередині кожної теми доцільно систематизувати по окремих основних питаннях. При цьому корисно вказувати джерела матеріалу, що конспектується (найменування керівництв, підручників, статей).

Робочий конспект, який правильно складений, та безперервно доповнюється, є одним з основних посібників з підготовки і сприяє підвищенню якості занять, що проводяться.

Вихідними даними для підготовки до заняття є:

• розклад занять у роті;

• програма бойової підготовки (навчальна програма);

• вказівки старшого начальника щодо уточнення навчальних завдань.

Рекомендується наступний приблизний порядок роботи керівника під час підготовки до проведення заняття:

1. З’ясувати з ротним розкладом найменування теми, дату, час та місце проведення заняття.

2. Вивчити обсяг навчального матеріалу з програми бойової підготовки. При цьому слід урахувати вказівки старших начальників та особливостей вивчення окремих питань.

3. Визначити навчальну та виховну мету і метод проведення заняття.

4. Уточнити стан матеріальної частини там, де заплановано заняття (в технічному класі, парку).

5. Підібрати та привести до готовності до заняття матеріальну частину та. інші навчально-методичні посібники.

6. Підібрати необхідні керівництва та посібники та вивчити їх в обсязі даної теми.

7. Виконати розрахунок часу для відпрацювання навчальних питань заняття.

8. Скласти план-конспект.

9. Провести тренування у застосуванні найбільш доцільних методичних прийомів у викладенні навчального матеріалу і показу.

10. Уточнити розрахунок часу, методичні вказівки в план-конспекті та затвердити план-конспект.

Підготовка керівника до проведення занять здійснюється на показових, інструкторсько-методичних заняттях, інструктажах і самостійній підготовці.

Самостійна робота починається з вивчення керівних документів з бойової підготовки, у яких даються конкретні вказівки з організації занять, а також звертається увага на ті питання бойової підготовки, що з досвіду минулого періоду навчання і раніше проведених занять викликають особливі труднощі в тих, хто навчається, щоб їх у ході занять відпрацювати більш ретельно, а також з визначення і уточнення вихідних даних, на основі яких розробляється план заняття.

Крім того, до початку занять керівник зобов'язаний вивчити весь комплекс основних питань по всій програмі навчання, використовуючи для цього основні навчальні посібники, методичну літературу та навчально-матеріальну базу, що є в наявності. Крім того, щоб заняття були цікавими та повчальними, керівник повинен постійно слідкувати за літературою, що видається, вивчати все нове що є та підбирати характерні приклади із досвіду бойової підготовки.

Вихідні дані для проведення заняття включають: тему, зміст навчальних питань, місце проведення, час, а також кількість бойової техніки, боєприпасів, імітаційних засобів, необхідних для заняття. Ці дані керівник бере з плану бойової підготовки підрозділу, розкладу занять, програми бойової підготовки, курсу стрільб (водіння), вказівок безпосереднього начальника під час показових, інструкторсько-методичних занять, інструктажів.

Під час вивчення вихідних даних керівник усвідомлює тему і зміст навчальних питань, визначає зміст даного заняття, тобто враховує пройдені теми і заняття, відпрацьовані вправи і нормативи; місце проведення заняття; час і тривалість заняття; кількість бойових машин; відпущену кількість боєприпасів, моторесурсу і імітаційних засобів.

У результаті засвоєння керівником заняття матеріалу з урахуванням досвіду проведення занять і рівня підготовки особового складу складається попередня схема заняття і визначаються навчальні питання.

На полігоні керівник заняття уточнює: можливості його навчальних об'єктів щодо проведення заняття; наявність і працездатність тренажерів, інструктує операторів; визначає площу і оснащення кожного навчального місця, порядок їх заміни; наявність зв'язку між навчальними місцями; орієнтири та інші питання забезпечення заняття.

Особиста підготовка завершується складанням алгоритму роботи керівника під час проведення заняття, операційних, операційно-методичних карток, планів-конспектів, що є робочими документами керівника. У них дається чітке формулювання теми заняття; визначаються навчальні і виховні цілі; формулюються навчальні питання; час і місце проведення заняття, література, яка використовувалася при підготовці до заняття, матеріальне забезпечення, порядок роботи на кожному навчальному місці (зразки алгоритмів роботи керівника під час проведення заняття, операційні, операційно-методичні картки додаються).

Підготовка навчальних місць та їх матеріальне забезпечення полягає у визначенні площі навчальних місць і кількості необхідних заходів щодо їх дообладнання, у перевірці наявності і справності навчально-тренувальних засобів, наочних і навчальних посібників, які використовуються на занятті, і в підготовці їх до роботи.

Підготовка тих, хто навчається, до заняття здійснюється під керівництвом сержантів або офіцерів роти в години самостійної підготовки, які плануються в розкладах занять. Ця підготовка включає вивчення або повторення навчального матеріалу, необхідного для успішного засвоєння теми майбутнього заняття. Вивчаються умови вправ, повторюються правила стрільби, проводяться бесіди, збори, випускаються бойові листки, готується наочна агітація, популяризується досвід відмінників навчання. Для попередження нещасних випадків на заняттях із всім особовим складом вивчаються вимоги безпеки, необхідні для особового складу в період підготовки до заняття, може бути перегляд кінофільмів і діафільмів з наступної теми, тренування на навчально-тренувальних засобах.

Структура кожного заняття включає вступну, основну і заключну частини.

Вступна частина включає перевірку наявності тих, хто навчається, їх зовнішнього вигляду та екіпіровки, готовності до заняття, ступеня засвоєння пройденого матеріалу, знань умов вправ, порядку їх виконання і знань усіма військовослужбовцями вимог безпеки, а також оголошення теми, навчальних питань, які відпрацьовуються, і порядку проведення заняття.

Основна частина включає викладення навчальних питань теми чи відпрацювання вправ, нормативів, прийомів; закріплення знань і навичок; виконання різних видів самостійної роботи тими, хто навчається, перевірку і облік практичного засвоєння матеріалу.

У вступній частині класного заняття перевіряється наявність особового складу, зовнішній вигляд, готовність до заняття. Потім проводиться контрольне опитування з метою перевірки знання пройденого матеріалу даного заняття, що забезпечує систематичність і послідовність навчання. Контрольне опитування може проводитися методом бесіди, виконання нормативів або письмово. Питання повинні змушувати того, хто навчається, думати в умовах обмеженого часу. Потім проводиться розбір і оголошується оцінка. Тривалість опитування не повинна перевищувати 10-12хв. Використання у класах програмного навчання дозволяє провести опитування за 3-5хв, що значно скорочує вступну частину заняття.

Після опитування керівник повідомляє тему заняття, коротко нагадує зміст минулого заняття, конкретні навчальні цілі і порядок проведення заняття.

Структура основної частини заняття – це повідомлення нових знань і умінь, закріплення цих знань у пам'яті тих, хто навчається, застосування їх на практиці і перевірка ступеня їх засвоєння. Така структура основної частини занять повинна забезпечити розуміння і запам'ятовування навчального матеріалу.

Навчальні питання теми або виконання вправи, нормативу, прийомів повинні викладатися послідовно з використанням засобів матеріального забезпечення занять і особистого показу керівником заняття з наступним застосуванням таких методів, як пояснення, показ і тренування. Таке застосування методів навчання, показ, пояснення і тренування стимулює пізнавальну активність тих, хто навчається, і сприяє осмисленому сприйняттю тими, які навчаються, навчального матеріалу, тобто той, хто навчається, розуміє, що треба робити, як треба робити і чому так треба робити.

Наприкінці основної частини заняття керівнику доцільно провести аналіз якості засвоєння навчальних питань тими, хто навчається, заслухати доповіді керівників на навчальних місцях про результати заняття і на цій основі встановити типові помилки у діях при озброєнні та інших діях. Це дозволяє визначити завдання керівникам для індивідуального навчання, указати на конкретні недоліки тим, хто навчається, завдання для самостійного тренування і завдання на чергове заняття.

У заключній частині керівник вказує, як виконані навчальні цілі заняття; індивідуальні результати тих, хто навчається, що необхідно зробити для усунення визначених недоліків.

Для закріплення отриманих знань і навичок керівник заняття дає завдання: кому і з ким потрібно провести індивідуальну підготовку на наступних заняттях і індивідуальні завдання на самопідготовку.

Доцільно проводити окремо розбір занять з керівниками на навчальних місцях і начальниками навчальних об'єктів, які їх обслуговують .

Заняття закінчується перевіркою наявності і стану зброї, боєприпасів, бойової техніки і навчального обладнання. Однак керівнику доцільно провести ще методичний самоаналіз минулого заняття з точки зору його організації, методики проведення, досягнутих результатів, виникнення нових методичних і виховних прийомів і т.д. Ретельний методичний самоаналіз допоможе керівнику заняття знайти способи інтенсифікації навчання.