Завдання 4.Для перевірки опанованого Вами матеріалу практичного заняття рекомендуємо вирішити такі задачі:

І. Хворий 32 років спіткнувся, підвернув стопу всередину. Через сильний біль ходіння ускладнене. При огляді в області медіальної кісточки помітний набряк. Активно-пасивні рухи в гомілковоступневому суглобі болісні, при пальпації кісточки — різкий біль.

Дайте відповідь на такі питання:

1. Для яких пошкоджень характерний вказаний механізм травми?

2. Які додаткові діагностичні заходи необхідно провести?

2. Хворий 20 років під час гри у футбол різко зігнув стопу, і відчув сильний біль в області зовнішньої поверхні гомілковоступневого суглоба. При огляді контури гомілковоступневого суглоба в області зовнішньої кісточки згладжені. Активно-пасивні рухи, особливо ротаційні, викликають гострий біль. При пальпації наявне посилення болю в області основи латеральної кісточки. Питання:

1. Для яких пошкоджень характерний вказаний механізм травми?

2. Яка повинна здійснюватись лікувальна тактика після встановлення діагнозу?

3. Хворий 40 років після падіння з висоти відчув сильний біль у правому гомілковоступиевому суглобі. Стати і пересуватись через біль не міг. При огляді привертає увагу виражений набряк в області гомілковоступневого суглоба, стопа зміщена назовні і назад. Незначні пасивні рухи і пальпація області гомілковостун-иевого суглоба супроводжуються різкими болями.

Питання:

1. Для яких пошкоджень характерний вказаний механізм травми?

2. В яких проекціях необхідно зробити рентгенівський знімок?

3. Яка лікувальна тактика повинна здійснюватись після встановлення діагнозу?

4. Хворий 30 років при падінні з 5-метрової висоти приземлився на стопи і відчув різкий біль в задньому відділі стоп. Обидві стопи, особливо п'яткова область, різко набряклі, склепіння сплюснуте, встати на йоги через біль потерпілий не зміг.

Питання:

1. Для яких пошкоджень характерний вказаний механізм травми?

2. Яке клініко-рентгенологічне обстеження необхідно провести для встановлення діагнозу?

5. Хворому 25 років колесо переїхало передню ділянку лівої стопи. Клінічно і рентгенологічно встановлений діагноз: багатоуламкові переломи І—III плюсневих кісток зі зміщенням уламків.

Питання:

1. Який найбільш ефективний метод лікування багатоуламкових переломів плюсневих кісток стопи?

2. Які ускладнення можуть мати місце при даних переломах?

Блок інформації.

За механізмом травми розрізняють:

а) пронаційні (аддукційні) переломи кісточок (при підвертанні стопи всередину);

б) супінаційні (абдукційні) переломи кісточок (при підвертанні стопи назовні).

За локалізації розрізняють переломи:

— медіальної кісточки;

— латеральної кісточки;

— обох кісточок;

— заднього (переднього) краю дистального епіметафізу великогомілкової кістки (1/2,1/3,1/4 частини, перелом Десто);

— медіальної кісточки і заднього (переднього) краю дистального епіметафізу великогомілкової кістки (1/2,1/3,1/4 частини);

— латеральної кісточки і заднього (переднього) 1/2,1/3,1/4 краю дистального епіметафізу великогомілкової кістки (1/2,1/3,1/4 частини);

— обох кісточок і заднього (переднього) краю дистального епіметафізу великогомілкової кістки (1/2,1/3,1/4 частини);

— медіальної кісточки у поєднанні із розривом зв'язок дистального міжгомілкового зчленування і малогомілкової кістки з нижньої третини (перелом Дюпюітрена);

— багатоуламкові переломи дистальних епіметафізів гомілкових кісток.

Якщо спроби одномоментної репозиції не дозволяють досягти співставлення уламків показане оперативне лікування.

Основними причинами неправильного зрощення переломів кісточок та посттравматичних деформацій в області гомілковоступневого суглоба і стопи є неповне усунення зміщення відламків, невстановлений діагноз розриву дистального синдесмозу, іитерпозиція дельтоподібної зв'язки при переломі внутрішньої кісточки, несвоєчасне укріплення гіпсової пов'язки при спадінні набряку (це приводить до вторинного зміщення), раннє зняття імобілізації, нестабільний остеосинтез, операційні ускладнення.