Заняття 12

Тема: «Пошкодження діафізу плечової кістки й області ліктьового суглоба».

Вступ. Серед травм апарата опори та руху переломи діафізу плечової кістки і пошкодження області ліктьового суглоба складають від 9 до 12 % усіх переломів кісток.

Втрата функції верхньої кінцівки призводить до інвалідності і, в основному, у людей найбільш працездатного віку. Звідси важливість своєчасної кваліфікованої допомоги таким потерпілим. Переломи діафізу плечової кістки й ліктьового суглоба нерідко поєднуються з пошкодженням периферичних нервів (променевого, ліктьового, рідше серединного). Ці пошкодження призводять до ускладнень, уповільнення зростання, формування несправжніх суглобів, тугорухомості ліктьового, плечового суглобів, параартикулярних осифікатів з порушенням функції суглобів. Все це вимагає не тільки ранньої діагностики, анатомічного відновлення діафізу плечової кістки і суглобових кінцівок ліктьового суглоба, але й попередження можливих ускладнень і відновлення фукції кінцівки в оптимально біологічні терміни.

Основна література.

І Юмашев Г. С. Травматология и ортопедия — М.: Медицина, 1983

2 Трубников В. Ф. Травматология и ортопедия.— К.: «Высшая школа», 1986 3 Смирнова Л. А., Шумада И. В. Практические занятия по травматологии и ортопедии — К «Здоровье», 1984, 352 с.

Додаткова література.

І Підручник анатомії людини.

2. Підручник рентгенології

3. Руководство по ортопедии и травматологии.— М.: Медицина.1968,т3

Перед тим як перейти до самопідготовки ознайомтесь з метою практичного заняття.

Загальна тема: вміти самостійно клінічної рентгенологічно поставити діагноз переломів діафізу плечової кістки, кісток області ліктьового суглоба, провести транспортну імобілізацію, репозицію уламків, здійснити імобілізацію, скласти план подальшого функціонального і фізіотерапевтичного лікування.

Конкретні завдання заняття:

1. Вивчити механізм переломів діафізу плечової кістки, дистальної її ділянки й області ліктьового суглоба, знати типові зміщення уламків.

2. Освоїти клінічні ознаки переломів діафізу плечової кістки та області ліктьового суглоба.

3. Оволодіти інтерпретацією рентгенограм вказаних пошкоджень.

4. Вміти провести диференційну діагностику й обгрунтувати діагноз.

5. Оволодіти технікою проведення транспортної імобілізації за вказаних пошкоджень.

6. Оволодіти методикою одномоментної репозиції уламків при переломах діафізу плечової кістки зі зміщенням, надвиросткових переломів і переломів області ліктьового суглоба.

7. Освоїти методику лікувальної імобілізації переломів діафізу плечової кістки й області ліктьового суглоба.

8. Обгрунтувати план функціонального і фізіотерапевтичного лікування після консолідації перелому.

9. Вміти обгрунтувати показання до хірургічного методу лікування.

Програма самостійної роботи студентів при самопідготовці до практичного заняття.

Завдання 1. Для перевірки вихідного рівня знань з нормальної анатомії, рентгенології, дайте відповідь на такі контрольні питання:

1. Анатомічна будова верхньої, середньої і нижньої третини плеча й області ліктьового суглоба.

2. Опишіть нормальну рентгенограму ліктьового суглоба.

3. Хірургічні доступи на плечі і в області ліктьового суглоба.

Завдання 2. На підставі вивчення основної літератури з теми заняття дайте письмові відповіді на такі питання:

1. Опишіть клінічні ознаки переломів діафізу і надвиросткових переломів плечової кістки без зміщення і зі зміщенням відламків. Проведіть диференційну діагностику з забоями м'яких тканин. Який характер зміщення кісткових уламків при даних переломах, класифікація надвиросткових переломів.

2.Види пов'язок, що застосовуються для транспортної імобілізації-при пошкодженнях діафізу плечової кістки та ї дистального відділу.

3.Принципи і показання о консервативного лікування цих переломів.

4 Які показання до оперативного методу лікування при переломах діафізу і надвиросткових переломах плечової кістки, їх принципи?

5. Терміни імобілізації кінцівки, терміни непрацездатності.

6. Можливі ускладнення при цих переломах.

7. Які клінічні ознаки переломів: блоку головчатого підвищення, ліктьового і вінцевого відростків, голівки променевої кістки?

8. Проведіть диференційну діагностику переломів, вивихів і переломо-вивихів в області ліктьового суглоба.

9. Принцип лікування переломів області ліктьового суглоба.

10. Які показання і принципи хірургічного лікування переломів області ліктьового суглоба?

11. Терміни імобілізації кінцівки, терміни непрацездатності при різних пошкодженнях (переломах) області ліктьового суглобі. Принципи реабілітації.

Програма самостійної роботи студентів на практичному занятті.

Завдання 3. Курація.

І

1. Оволодіти прийомами клінічного обстеження хворих з переломами діафізу та дистального відділу плечової кісіки, області ліктьового суглоба. Провести аналіз рентгенограм.

2. Освоїти диференційну діагностику пошкоджень області ліктьового суглоба і переломів діафізу плечової кістки.

3. Навчитись обґрунтовувати план лікування хворих.

4. Знати методику медичної і трудової реабілітації.

Послідовність дій:

1. Під час збирання анамнезу звернути увагу на механізм пошкодження, скарги хворого, особливості попередніх лікувальних заходів, положення кисті і пальців.

2. Огляд: положення хворого, зокрема верхньої кінцівки, наявність деформації, її характер, припухлість, крововилив, контури плечового і ліктьового суглобів.

3. Пальпація: визначення локального болю, патологічної рухомості, крепітації відламків (навмисне не викликати).

4. Визначити можливість активних і пасивних рухів пошкодженої кінцівки, функцію кисті.

5. Вимірювання довжини верхньої кінцівки і визначення її осі.

6. Інтерпретація рентгенограм.

7. Диференційна діагностика і діагноз.

8. Складання і обгрунтування плану лікування.

9. Аналіз діагнозу і плану лікування з викладачем.

Обговорення теми заняття шляхом взаємоопитування;