3. Українське питання на Паризькій мирній конференції.

УНР і ЗУНР велику надію покладали на Паризьку мирну конференцію, що мала підбити підсумки Першої світової війни. У січні 1919 р. до Парижа прибули делегації УНР і ЗУНР, які мали намір вирішити три завдання: домогтися визнання незалежності України; отримати підтримку з боку країн Антанти для боротьби з більшовиками. Однак на конференції УНР вважали союзницею Німеччини і на конференцію не запросили. Антанта визнала права Польщі на окупацію Східної Галичини, а УНР не дістала ні визнання, ні допомоги.

4. Статус західноукраїнських земель на поч. 1920-х рр.

Згідно з домовленостями Паризької мирної конференції 1919 р. та Ризького договору 1921 р. Східна Галичина, Західна Волинь, Холмщина і Полісся увійшли до складу Польщі.

Закарпаття рішенням Паризької мирної конференції було передане Чехословаччині, а Буковина – Румунії.

У кінці 1918 року румунські війська захопили колишню Бессарабську губернію, разом з переважно українськими повітами на Півночі (Хотинщина) та Півдні (Придунав’я).

Дмитро Вітовський (8 листопада 1877 Медуха — 2 серпня 1919) — політик, сотник Легіону Українських Січових Стрільців, полковник УГА, Державний секретар Військових Справ ЗУНР.

Уряд ЗУНР під час перебування у Кам’янець-Подільському (осінь 1919 року). Зліва від Є.Петрушевича стоять держсекретар закордонних справ С.Витвицький та другий голова Державного Секретаріату С.Голубович.

Є. Петрушевич з членами Державного секретаріату в еміграції. Відень. 1920 р.

ЗУНР на поч. 1919 року.

С Петлюра та В Винниченко на Софійській площі 22 січня 1919 року.

Офіцери Галицької Армії

Украї́нська Га́лицька а́рмія (УГА) — назва регулярної армії ЗУНР (ЗО УНР) після договору з Добрармією генерала Антона Денікіна (17 листопада 1919); до цієї дати відома як Галицька армія (ГА). Після злиття УГА з Червоною армією 12 лютого 1920 року отримала назву Червона Українська Галицька Армія (ЧУГА).

Лекція 10. Радянська державність в Україні в 1917-1921 рр.

План:

1. Створення УСРР та формування органів влади більшовицького режиму в Україні в 1919 році.

2. Запровадження “воєнного комунізму” у 1919 р.

3. Події 1920 року в Україні. Радянсько-польська війна і Україна. Розгром військ генерала Врангеля та повстанського руху в Україні.

1. Створення УСРР та формування органів влади більшовицького режиму в Україні в 1919 році.

У березні 1919 р. на 3 Всеукраїнському з’їзді Рад прийнято 1-у Конституцію УСРР, сформовано нові органи влади. Найвищим законодавчим органом УСРР став Всеукраїнський з’їзд Рад, а у перервах між його роботою – Всеукраїнський центральний виконавчий комітет (ВУЦВК). Очолив його Г.Петровський. Виконавчим органом залишився РНК УСРР.

За першою радянською Конституцією України від 14 березня 1919 р. вибори до Рад були недемократичні (1 депутат від 1 тис червоноармійців, від 10 тис робітників і 20-30 тис селян). Але навіть при цьому реальна влада довгий час була у так званих «Ревкомів», що підкорялися безпосередньо партійним комітетам КП(б)У.

На селі більшовики опиралися на «комбіди» (комнезами), тобто комітети бідноти.

Більшовики проводили т. зв. “червоний терор”, тобто масові арешти, розстріли заручників “буржуїв” і “контрреволюціонерів”. Цим займалися ВУЧК (Всеукраїнська надзвичайна комісія) на чолі з М.Лацисом.