4. Україна в 1919 році.
Південь України з листопада 1918 до 1919 року був захоплений військами Антанти, які передали владу прихильниками «білих». А весною 1919 року їх вигнала Червона Армія. Отже, у березні 1919 Україну знов опанували більшовики – вдруге була встановлена Радянська влада (УСРР).
Політика більшовиків – «воєнний комунізм», у тому числі продрозверстка (продрозкладка), викликали широке незадоволення народу, селянські повстання.
У травні 1919 р. підтримувана Антантою Добровольча армія генерала Денікіна прорвалося з півдня Росії (з Дону) на Донбас та Волгу. Генерал Брєдов у червні узяв Катеринослав, а генерал Шиллінг (дивізія таврійських німців) – Одесу. Група військ Червоної армії, що опинилась у кільці між ними північніше Одеси (на чолі з І. Якіром), ледь-ледь вийшла з оточення. 30 серпня 1919 р. “білі” (генерал Брєдов) узяли Київ. Денікінці рвалися до Москви, а більшовики втратили Україну.
Денікінський режим швидко збудив до себе ненависть селянства, тому що:
1) повернулися поміщики, і селяни повинні за “незаконне користування їх землею сплачувати податки;
2) не визнавалась українська мова і культура;
3)проводився “білий” терор проти робітників та селян, що підозрювалися у більшовизмі. (Одеса –3000 чол., Київ – 4000 чол).
“Білі” загоняли селян у Добровольчу армію.
В денікінському тилу спалахнули масові повстання. Селяни, що потерпали від продрозверстки при УСРР, тепер упевнилися, що ”білі” набагато гірші. Симпатії до більшовиків різко посилились, і Денікін утримував у тилу половину військ для боротьби з повстанцями. Більшовицькими повстанцями керувало Зафронтове бюро ЦК КП (б)У. Найбільший загін - у Н.Махно.
Відступ Червоної армії дав змогу військам С. Петлюрі вийти з Волині до Поділля. У липні 1919 р. він об’єднав свої війська (30 тис) з УГА – армією ЗУНР (50 тис) – і почав наступ на Київ (УГА) та Одесу (армія УНР). “Білі” зустріли Петлюру на одеському напрямку і відкинули його назад. Галичани ж увійшли до Києва в один день з Брєдовим – 30 серпня 1919 р, але без бою відійшли на 50 км. (Петлюра був втратою Києва незадоволений). В той же день околицею Києва пройшла на північ з боями група І.Якіра.
Таким чином на вересень 1919 р Петлюра трохи розширив територію УНР на Правобережжі. Але нестача зброї, ранні морози, хвороби (тиф) суперечки з галичанами (УГА у листопаді перейшла до “білих”, тому що Денікін не визнав незалежної Польщі) - послабили армію УНР. Залишки армії УНР у грудні 1919 – у березні 1920 рр. здійснювали по Правобережжю так званий “Зимовий похід армії УНР” (сам С. Петлюра поїхав до Варшави).
Цей період – 1919 р – рік жахливих єврейських погромів на Правобережжі (головним чином – війська УНР, а ще - «білі»)
Після кривавих боїв з Добровольчою Армією під Орлом та Тулою ЧА перейшла у контрнаступ (жовтень). Південний фронт ЧА (Фрунзе, Будьонний, Примаков) - узяв Харків. 6 грудня 1919 р. ЧА увійшла у Київ.
Висновки: на поч. 1920 р. переможний наступ ЧА дійшов до Одеси на півдні та до Житомира на заході. За “білими” залишився лише Крим. Війська УНР відступили у Польщу. Таким чином взимку 1919 – 1920 рр. у ході третього приходу більшовиків на Україну відновилась УСРР.
Склад Директорії в другій половині 1919 р. Зліва направо: Андрій Макаренко, Федір Швець, Симон Петлюра
Військовий парад військ Директорії з нагоди вступу до Києва. 19 грудня 1918 року
Іноземна військова інтервенція в Росії (1918-1921) - військове втручання країн Антанти у Громадянську війну в Росії (1917-1922). Всього в інтервенції взяли участь 14 держав.
З листопада 1918 по березень 1919 року війська Антанти розміщувались на Півдні України та у Криму
Головнокомандувач Збройними силами Півдня Росії А. І. Денікін і англ. генерал Ф. Пуль (листопад 1918)
Французький корабель в Одесі.
1919 р.
Проголошення Акту Злуки. Софійський майдан. Київ. 22 січня 1919 року
Г
еоргій
Леонідович Пятаков (6 (18) серпня 1890 — 30
січня 1937) – 1-й секретар ЦК КП(б)У (12 липня
1918 - 9 вересня 1918)
Голова Тимчасового Робітничо-селянського уряду України з листопаду 1918 до січня 1919 року
Христия́н Гео́ргійович Рако́вський (*13 серпня 1873, Котел — †11 вересня 1941, біля Орла) — радянський український політичний діяч болгарського походження.