III Універсал Центральної Ради (7 листопада 1917 р.) Витяг

…Віднині Україна стає Українською Народньою Республікою. Не відділяючись від Російської Республіки й зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб силами нашими помогти всій Росії, щоб уся Російська Республіка стала федерацією рівних і вільних народів. До Установчих Зборів України вся вдасть творити лад на наших землях, давати закони й правити належить нам, Українській Цент­ральній Раді, й нашому правительству — Генеральному Секретаріа­тові України.

До теріторії Народньої Української Республіки належать землі, заселені в більшосте українцями: Київщина, Поділля, Волинь, Чернигівщина, Полтавщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсон­щина, Таврія (без Криму).

Віднині на теріторії Української Народньої Республіки істнуюче право власности на землі поміщицькі й инші землі нетрудових ха­зяйств сільськогосподарського значіння, а також па удільні, монас­тирські, кабінетські та церковні землі — касується.

Признаючи, що землі ті єсть власність усього трудового народу й мають перейти до нього без викупу, Українська Центральна Рада доручає генеральному секретареві земельних справ негайно вироби­ти закон про те, як порядкувати земельним комітетам, обраним на­родом, тими землями до Українських Установчих Зборів.

На теріторії Народньої Республіки України від сього дня встанов­люється по всіх підприємствах вісім годин праці.

Четвертий рік на фронтах ллється кров і гинуть марно сили всіх народів світу. Волею й іменем Української Республіки ми, Українсь­ка Центральна Рада, станемо твердо на тому, щоб мир установлено якнайшвидше. Для того ми вживемо рішучих заходів, щоб через Цент­ральне Правительство примусити й спільників і ворогів негайно розпо­чати мирні переговори.

Вжити всіх заходів до закріплення й поширення прав місцевого са­моврядування..

Так само в Українській Народній Республіці мають бути забезпе­чені всі свободи, здобуті всеросійською революцією: свобода слова, друку, віри, зібрань, союзів, страйків, недоторканосте особи й меш­кання, право й можливість уживання місцевих мов...

IV Універсал Центральної Ради (9 січня 1918 р.) Витяг

…Віднині Українська Народня Республіка стає самостійною, від нікого незалежною, вільною, суверенною Державою Українського На­роду.

…В земельних справах комісія… Централь­ної Ради, вже виробила закон про передачу землі трудовому народо­ві без викупу, прийнявши за основу скасування власности й соціалізацію землі згідно з нашою постановою на 7 сесії.

Торговлю товарами, які мається привозити зза границі й вивози­ти за границю, вестиме сама наша держава.. Всі демократичні свободи, проголошені Третім Універсалом Української Центральної Ради, потверджується й окремо проголо­шується: в самостійній Українській Народній Республіці всі народи користуються правом національно-персональної автономії...

Все перечислене в Універсалі, чого не вспіємо виконати ми, ЦР й наша Рада Міністрів, у найблищі тижні виконають, спра­вдять і до оконечного ладу доведуть Українські Установчі Збори.

…Сей найвищий наш орган має рішити про федеративну зв'язь з народніми республіками колишньої російської імперії.

Синій колір – 5 губерній, з яких мала бути складатися територія української автономії на думку експертів Тимчасового уряду Росії.

Зелений колір – ще 4 губернії, на які претендувала УНР згідно ІІІ та ІV Універсалам.

Уривки з Декретів	Уривки з ІІІ Універсалу
Принят II Всероссийским Съездом Советов Рабочих, Солдатских и Крестьянских Депутатов 27 октября 1917 года ДЕКРЕТ О ЗЕМЛЕ 1) Помещичья собственность на землю отменяется немедленно без всякого выкупа. 2) Помещичьи имения, равно как все земли удельные, монастырские, церковные …переходят в распоряжение Волостных Земельных Комитетов и Уездных Советов Крестьянских Депутатов впредь до разрешения Учредительным Собранием вопроса о земле.	ІІІ Універсал. 7 листопада 1917 року Віднині на території Української Народної Республіки існуюче право власності на землі поміщицькі та інші землі нетрудових хазяйств … касується. Признаючи, що землі ті є власність всього трудового народу і мають перейти до нього без викупу, Українська Центральна рада доручає генеральному секретареві по земельних справах негайно виробити закон про те, як порядкувати земельним комітетам, обраним народом, тими землями до Українських Установчих зборів.
Принят II Всероссийским Съездом Советов Рабочих, Солдатских и Крестьянских Депутатов 26 октября 1917 года ДЕКРЕТ О МИРЕ Рабочее и Крестьянское Правительство … предлагает всем воюющим народам и их правительствам начать немедленно переговоры о справедливом, демократическом мире.	ІІІ Універсал. 7 листопада 1917 року …Ми, Українська Центральна рада, станемо твердо на тому, щоб мир було встановлено якнайшвидше. Для того ми вживемо рішучих заходів, щоб через центральне правительство примусити і спільників, і ворогів негайно розпочати мирні переговори. ….Але до миру кожен громадянин Республіки України …повинен стояти твердо на своїх позиціях як на фронті, так і в тилу.

1. Чи співпадають позиція Центральної Ради УНР та більшовиків по головних соціальних питаннях Революції?

2. Чи згодні з твердженням, що більшовицькі Декрети є більш рішучими та послідовними, ніж відповідні положення ІІІ Універсалу?

Мико́ла Олексі́йович Скри́пник (*25 січня 1872, Ясинувата — † 7 липня 1933) — радянський партійний і державний діяч.

Після Лютневої революції працював у більшовицьких організаціях Петрограда. З грудня 1917 р. — в Україні, спочатку народний секретар у справах праці, з березня 1918 р. — голова Народного секретаріату. Один з організаторів КП(б)У. З 1921 р. — на відповідальних посадах в Україні, в тому числі у 1927—1933 рр. — нарком освіти. Був активним провідником українізації.

Делегати ІІІ Всеукраїнського військового з’їзду. Листопад 1917 р. Софійська площа у Києві.

Бій під Кру́тами — бій, що відбувся 16 (29) січня 1918 року під залізничній станції Крути, за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ми київськими студентами, що захищали підступи до Києва. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, — та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді, яка загинула в нерівному бою біля Крутів. На похороні у Києві біля Аскольдової могили Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинку вірш з назвою «Пам'яті тридцяти».

ФОТО: Урочисте перепоховання студентів у Києві 19 березня 1918.

Мітинг у Києві з нагоди проголошення УНР. 7 листопада 1917 р