2. Проголошення унр в ііі Універсалі (7.11.1917р.).

В умовах відсутності законного, з точки зору українських лідерів, російського уряду, УЦР відновила будівництво власної держави. 7 листопада 1917 р. у ІІІ Універсалі Центральна Рада:

1) проголосила автономну Українську Народну Республіку з 9 губерній у складі небільшовицької Росії,

2) зберігала свою владу до Українських Установчих зборів,

3) обіцяла, що поміщицька земля буде переділена між селянами,

4) встановила 8 годинний робочий день на підприємствах.

5) впровадила демократичні свободи - слова, партій, зібрань, друку та ін., об’явила вибори до Уст. Зборів і т.д.

Те, що ця програма була схожа на більшовицьку, пояснювалося тим, що УЦР прагнула відновити підтримку в масах і звести нанівець агітацію більшовиків.

Але головні питання, що хвилювали людей - про землю та про мир - тут (у порівнянні з простими і чіткими більшовицькими декретами Раднаркому Росії) вирішувались не так рішуче. Передача землі відкладалися до Установчих зборів, і по суті підтверджувалась участь УНР у війні.

3. Війна радянської Росії проти унр і поразки унр.

Події взимку 1917 – 1918 рр. слід розкласти на два одночасні процеси: створення 1-ї більшовицької (радянської) держави в Україні та війна між УНР та більшовиками.

На початку грудня українські більшовики скликали в Києві Всеукраїнський з’їзд Рад. Метою було забезпечити мирне «легальне» захоплення влади від Центральної Ради. Опинившись на з’їзді у меншості, біля 100 більшовицьких делегатів переїхали до Харкова (08.12.17 тут владу захопила місцева Рада робітничих депутатів), де і продовжили з’їзд. На ньому:

1) 12 грудня 1917 р. проголосили “радянську УНР” зі столицею у Харкові.

2) Обрали органи влади: Центральний Виконавчий комітет (Ю.Медвєдєв) та Народний Секретаріат (М.Скрипник).

В цей час вже фактично відбувався збройний конфлікт з Радянською Росією. Ще 4 грудня 1917 р. УЦР отримала від Раднаркому «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Центральної Ради», у якому РНК не визнав законність ЦР.

В кінці грудня більшовики почали наступ на Київ та на Південь України. Всього налічували 60 тис. червоногвардійців з Росії та 100 тис. місцевих. Більшість міст захопили без боїв. Армія УНР, яка налічувала 160 тис. багнетів, розсипалася. В лютому 1918 р. з у боєздатних частинах С. Петлюра мав 15 тис.

Знаменитим став бій під станцією Крути 16 січня 1918 року, який провели з більшовиками кілька сотень юнаків-киян. В ці дні тривали криваві бої в Києві, де відновлений легіон Українських січових стрільців та нечисленні частини УНР придушували більшовицьке повстання на заводі “Арсенал”.

В кінці січня після 5-денного обстрілу Київ було захоплено більшовиками, які розгорнули терор проти прихильників УНР. УЦР втекла до Житомиру, а потім – до Вінниці. Війна паралізувала українську промисловість, націлену на поставки до Росії. Впала грошова система.

Авторитет Центральної Ради різко падав, тому що реформи практично не відбувались. Отже, їй ні на кого було опертися в протистоянні з більшовиками. Причини поразки:

1) більшовики обіцяли віддати землю відразу, і частина селян схилялася на їх бік;

2) українські більшовики мали збройну підтримку з боку Радянської Росії.