- •1. Курс історії України у хх – на поч. Ххі ст.Ст.
- •2. Початок століття: доба бурхливих перетворень.
- •3. Розвиток Радянської України.
- •1. Курс історії України у хх – на поч. Ххі ст.Ст.
- •2. Початок століття: доба бурхливих перетворень.
- •3. Розвиток Радянської України.
- •2. Український національний рух та політичні партії
- •3. Україна в роки першої російської революції 1905—1907 pp.
- •4. Україна в роки третьочервневої монархії (серпень 1907 — липень 1914 р.)
- •2. Національно-визвольний рух на початку XX ст.
- •3. Український національний рух напередодні Першої світової війни.
- •4. Українська культура початку XX ст.
- •2.Національний рух в Галичині і в Наддніпрянщині .
- •3. Легіон Українських Січових стрільців.
- •2. Боротьба за автономію України. І Універсал Центральної Ради
- •3. Події влітку—восени 1917 р. В Україні
- •2. Проголошення унр в ііі Універсалі (7.11.1917р.).
- •3. Війна радянської Росії проти унр і поразки унр.
- •4. Іv Універсал Центральної Ради про незалежність унр (9.01.1918 р.).
- •II Універсал Центральної Ради (з липня 1917 р.) Витяг
- •III Універсал Центральної Ради (7 листопада 1917 р.) Витяг
- •IV Універсал Центральної Ради (9 січня 1918 р.) Витяг
- •Лекція 7. Гетьманський переворот і Українська держава 1918 р.
- •Гетьманський переворот.
- •Боротьба проти гетьманського режиму.
- •Делегація унр на переговорах у Бересті.
- •Лекція 8. Утворення Директорії та відновлення унр.
- •2. Політичний курс Директорії. Трудовий конгрес.
- •5) 22 Січня 1919 р. Унр об’єдналась із Західноукраїнською Народною Республікою («Злука» унр та зунр)
- •3. Агресія більшовиків та військ Антанти проти унр. Причини поразки Директорії.
- •4. Україна в 1919 році.
- •25.1.1919 Був призначений головою Раднаркому (до 1923 р.) і наркомом зовнішніх справ усрр
- •Лекція 9. Проголошення зунр. Злука унр і зунр.
- •2.Зовнішня політика зунр та її поразка у війні з Польщею.
- •3. Українське питання на Паризькій мирній конференції.
- •4. Статус західноукраїнських земель на поч. 1920-х рр.
- •Лекція 10. Радянська державність в Україні в 1917-1921 рр.
- •2. Запровадження “воєнного комунізму” у 1919 р.
- •3. Події 1920 року в Україні. Радянсько-польська війна і Україна. Розгром військ генерала Врангеля та повстанського руху в Україні.
- •2. Культурно – освітня політика більшовиків.
- •3. Стан науки та мистецтва.
Лекція 7. Гетьманський переворот і Українська держава 1918 р.
План:
Брестський мир між УНР та Четверним союзом.
Гетьманський переворот.
Внутрішня і зовнішня політика гетьмана.
Боротьба проти гетьманського режиму.
Брестський мир між УНР та Четверним союзом.
Раднарком Росії, виконуючи Декрет «Про мир», 9 грудня 1917 р. розпочав переговори з німцями у м. Брест. Через два тижні туди прибула делегація УЦР і розпочала самостійні переговори з країнами Четверного блоку. 27 січня (9 лютого) 1918 р. був підписаний мирний договір:
1) Німеччина і Австро-Угорщина стали союзниками УНР, зобов'язалися звільнити її від більшовиків.
2) Зі свого боку уряд УНР обіцяв поставити їм 60 млн. пудів хліба, 2 млн. 750 тис. пудів м'яса та інше продовольство.
У лютому 1918 р. німці розпочали наступ, в якому брали участь і загони УНР. 2 березня 1918 р. в Київ увійшли загони Петлюри, повернулися члени Центральної Ради. Спроби більшовиків захистити радянські республіки (Донецько-Криворізьку, Одеську і Таврійську) не мали успіху, бо ці утворення не були визнані німцями.
Після російського-німецького Брестського договору від 3 березня 1918 р. Росія визнала УНР. Народний секретаріат був розпущений, але замість нього більшовик М.Скрипник очолив Бюро для керівництва повстанською боротьбою на Україні.
Гетьманський переворот.
28-29 квітня 1918 р. в Києві за сприяння німецького командування відбувся державний переворот. УЦР була розпущена, УНР ліквідована. Причини розгону німцями ЦР:
1. ЦР намагалася віддати землю селянам. А німцям для закупівлі хліба треба було зберегти поміщицькі товарні господарства.
2. Німців дратували нездатність ЦР створити ефективні органи влади, дієву поліцію, армію, налагодити економіку; і взагалі - її революційні гасла.
Гетьманом нової “Української держави” став П. Скоропадський.
3. Внутрішня і зовнішня політика гетьмана
«Українська держава» існувала: 29 квітня –14 грудня 1918 р. У своїй політиці гетьман П. Скоропадський спирався на поміщиків та заможних селян, підприємців та німецько-австрійські війська.
«ЗАКОНИ ПРО ТИМЧАСОВИЙ ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНИ» (Уривок)
Про Гетьманську владу
1. Влада управління належить виключно до Гетьмана України в межах всієї Української Держави.
2. Гетьман стверджує закони, і без його санкції ніякий закон не може мати сили.
3. Гетьман призначає Отамана Ради Міністрів… Гетьман затверджує і скасовує Кабінет у повному його складі. Гетьман приймає і звільняє инших урядових осіб...
4. Гетьман є вищий керівничий всіх зносин Української Держави з закордонними державами.
5. Гетьман є Верховний Воєвода Української Армії і Фльоти.
6. Гетьман оголошує области на військовому, осадному або виключному положенні.
7. Гетьманові належить помилування засуджених, полегчення кари і загальне прощення...
8. Накази й розпорядження Гетьмана закріпляються Отаман-Міністром або відповідним йому Міністром.
Логічне питання: Зробіть висновок про розміри Гетьманської влади
Гетьман видавав закони, призначав Кабінет Міністрів і був верховним суддею; тобто керував законодавчою, виконавчою та судовою владою. Але фактична влада в Україні належала німцям (генерали Гофман, Ейхгорн).
Майно і земля повертались поміщикам, які мали примушувати селян силою виконувати будь-яку роботу. Щодо робітників підприємці могли збільшити роб. день до 12 год., знижувати зарплатню. Страйки було заборонено.
Головні здобутки гетьмана:
Утворились ефективні органи управління, поліція (“гетьманська варта”), були вдалі спроби створити армію (Запорізька і Сердюцька дивізії, полк січових стрільців, Вільне козацтво).
Запрацювали заводи (завдяки поставкам до Німеччини), транспорт, магазини, театри, зменшилась злочинність.
У сфері культури - закон про обов'язкове вивчення української мови, історії і географії України; відкриття укр. шкіл і гімназій, 2-х укр. університетів. Були відкриті Українська Академія наук (В. Вернадський), Національні бібліотека, архів, галерея мистецтв, театр, історичний музей.
Зовнішня політика була орієнтована на Четверний союз і тому Антанта гетьмана не визнавала. Під тиском німців “Українську державу” визнав РНК Росії.
(Логічне питання: Чи можна стверджувати, що зовнішньополітичний курс Української Держави не мав перспектив для утвердження незалежності України? Поясніть свою думку).
