113

Лекція 1. Вступ. Україна у ХХ – на поч. ХХІ ст.ст.

План:

1. Курс історії України у хх – на поч. Ххі ст.Ст.

2. Початок століття: доба бурхливих перетворень.

3. Розвиток Радянської України.

1. Курс історії України у хх – на поч. Ххі ст.Ст.

Курс історії України у ХХ – на поч. ХХІ ст. складає хронологічно послідовну систему відомостей з історії ХХ ст., що є органічною частиною шкільної історичної освіти. Він охоплює історію 1900– 2011 рр., які були багато в чому переломними для всього людства і нашої країни. Метою курсу, за визначенням державної програми, є не тільки знайомство з подіями і процесами, що розгорталися, не тільки розуміння історії та культури нашої країни в контексті світового історичного процесу, що розвивається в часі та просторі, а й подальше усвідомлення власної приналежності до України та її народу, розвиток громадянськості, відповідальності за збереження традицій та майбутній розквіт Батьківщини.

Курс складається із вступу і п’яти розділів: 1.Україна на початку ХХ ст. 2. Україна в роки Першої світової війни. Початок Української революції. 3. Українська державність у 1917–1921 рр. 4. Культура і духовне життя в Україні в 1917–1921 рр. Тема 5. Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921—1928). Тема 6. Закріплення Радянської влади в Україні (1929—1938). Тема 7. Західноукраїнські землі в 1921—1939 рр. Тема 8. Україна в роки Другої світової війни (1939—1945). Тема 9. Україна в перші повоєнні роки (1945 — поч. 50-х років). Тема 10. Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953—1964). Тема 11. Україна в період загострення кризи радянського суспільства (сер. 60 — поч. 80-х рр. ХХ ст.) Тема 12. Відновлення незалежності України та розпад Радянського Союзу (1985—1991). Тема 13. Україна в умовах незалежності. Тема 14. Етносоціальні та культурні процеси в Україні наприкінці XX — на початку XXI ст. Тема 15. Україна в сучасному світі. Тема 16. Наш край у другій половині XX — на початку XXI ст.

2. Початок століття: доба бурхливих перетворень.

На початку ХХ ст. український народ не мав держави. Його землі було переділено між Російською імперією та Австро-Угорською монархією. Розвиток відбувався у складних умовах, адже обидві держави, як і більшість країн світу, в 1900–1903 рр. пережили економічну кризу. 1904–1908 рр. позначалися депресією, і лише в 1910– 1914 рр. — економічним піднесенням.

Рух до індустріального суспільства супроводжували суперечливі процеси модернізації суспільного та повсякденного життя. Російська імперія та Австро-Угорська монархія ще були на стадії початку реформ. Це надавало модернізації в цих країнах прискореного наздоганяючого характеру та обумовлювало відставання аграрної сфери від індустріальної, різке розшарування населення, соціальне напруження тощо.

На початку ХХ ст. зростає політизація українського суспільства, виникають численні політичні партії та громадські організації й рухи, висуваючи різноманітні цілі: від культурно-національної та політичної автономії до незалежності України.

У 1914-1918 рр. 38 держав втягуються у Першу світову війну, в якій загинуло 10 млн. осіб, а понад 20 млн. було скалічено. Україна стала театром воєнних дій. Близько 3,5 млн українців у російській армії та 250–300 тис. в австрійському війську боролися і гинули за чужі для них інтереси.

Українська революція 1917–1921 рр. У лютому 1917 р. у результаті перемоги буржуазно-демократичної революції в Російській імперії було повалено самодержавство. У березні утворилася Українська Центральна Рада (УЦР), а вже у червні, після проголошення її Першим універсалом автономії України у складі Росії, наш народ став на шлях творення втраченої колись власної державності. На початку січня 1918 р. УЦР затвердила Четвертий універсал, проголосивши Українську Народну Республіку (УНР) незалежною державою.

Наприкінці квітня 1918р. УНР було ліквідовано. В Україні постала Українська Держава П.Скоропадського, що проіснувала за підтримки німецьких і австрійських військ від кінця квітня до середини грудня 1918 р.

Після революції в Німеччині гетьман утратив підтримку німецьких та австрійських військ. Партії, що були колишніми прибічниками Центральної Ради,утворили об’єднаний блок—Директорію, яка відновила УНР.

Водночас у листопаді 1918 р. на уламках Австро-Угорської монархії у Львові було проголошено створення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), що проіснувала до літа. Видатною подією цього року, важливою для обох частин України, стало підписання на початку 1919 р. представниками Директорії та ЗУНР Акта злуки, за яким ЗУНР і УНР об’єдналися в єдину соборну державу.

Українська революція та український визвольний рух 1917–1921 рр. зазнали поразки.