Митинг в з’єднанні перед виходом у Карпатський рейд. 1943 р.

12 червня 1943 Сумське партизанське з'єднання виступило в легендарний Карпатський рейд. В Карпатах гітлерівці кинули проти народних месників 3 тис. карателів, верстатами, авіацією і артилерією. З 29 липня по 3 серпня з'єднання намагалося вирватися з оточення, долаючи опір фашистів, маневруючи в гірській місцевості. Комісар С.В. Руднєв запропонував зухвалий план: вийти з оточення через Делятин на правий берег річки Прут.

Бій за Делятин почався після 1 години ночі 4 серпня і увінчався успіхом. Але незабаром партизани знову опинилися в оточенні ... С.А. Ковпак прийшов до висновку, що для успішного виходу з Карпат необхідно розділити з'єднання на більш дрібні групи. Незважаючи на труднощі з продуктами, зброєю і боєприпасами, ковпаківці діяли сміливо і рішуче.

Карпатський рейд завершився 1 жовтня 1943 р., коли основні групи партизанів зійшлися біля хутора Конотоп на Житомирщині. У ході рейду партизани пройшли 4 тис. км і знищили понад 3 тис. гітлерівців, підірвали 19 ешелонів, 14 залізничних і 33 шосейних мостів, 40 нафтових вишок, 13 нафтосховищ, 3 нафтопереробних заводів. Втрати самих партизанів досягали 600 осіб.

Назавжди залишився в Карпатах С.В. Руднєв. Вважають, що комісар загинув вранці 4 серпня 1943 р., в ході зустрічного бою з фашистами біля села Білі Ослави, прикриваючи відхід в гори основних сил з'єднання.

У радіограмі на ім'я С.А. Ковпака від 10 жовтня 1943 М.С. Хрущов заявив: «Ваш рейд в Прикарпатську Україна вважаємо самим блискучим рейдом з усіх рейдів, які здійснювалися партизанами Україна»....

Тисячі кілометрів з боями

ПАМЯТНИКИ ДВІЧІ ГЕРОЯМ СРСР С.А. КОВПАКУ ТА А.Ф. ФЕДОРОВУ

м. Котельва. Полтавщина. м. Днепропетровськ

Кири́ло Васи́льович Діде́нко (22 травня (4 червня) 1907, Сквира, нині Київської області — 3 червня 1984, Київ) — український скульптор.

У 1927—1937 роках навчався у Вищому художньо-технічному інституті (ВХУТЕІН). Потім навчався в Інституті пролетарського образотворчого мистецтва в Ленінграді (нині Санкт-Петербург). Працював у Києві.

Автор серії портретів радянських героїв-партизанів Великої Вітчизняної війни Сидора Ковпака, Олексія Федорова (обидва — 1944), професора Петра Буйка (1945), письменників Петра Панча, Семена Скляренка (обидва — 1948), командира червоного козацтва Віталія Примакова (1962) та ін.

Лекція 22. Україна у повоєнні роки (1945-поч. 1950-х рр.)

План

1. Політичні зміни. Перехід до мирного будівництва.

2. Голодомор 1946-1947 р.р. та відбудова села.

3. Радянізація ЗУЗ.

4. Стан культури в 2 половині 1940- х - на початку 50-х років.

1. Політичні зміни. Перехід до мирного будівництва.

Народ сподівався на щасливі зміни (були слухи про розпуск колгоспів та ін.) Але радянське керівництво відновивило режим без змін. Були лише "косметичні" реформи: ввели новий герб, прапор, гімн. УРСР стала членом ООН (червень 1945 р.), були створені народні комісаріати (з 1946 - міністерства) іноземних справ УРСР та оборони.

Офіційно у складі УРСР були закріплені західні землі: радянсько-польський договір 1945р. та радянсько-румунський 1947 р. У червні 1945 р. чехословаки віддали Закарпаття.

Переселення: до Польщі виїхало 1 млн. поляків, до УРСР 520 тис. українців (1944-1946 р.р.). Залишки українців із Східної Польщі насильницькі переселили до Західної Польщі (150 тис. 1947 р., операція “Вісла").

Основні напрями програми відбудови були викладені в законі про п’ятирічний план на 1946—1950 рр., ухваленому в серпні 1946 р. VIII сесією Верховної Ради УРСР. Особлива увага приділялась відродженню важкої промисловості і залізничного транспорту, вугільної промисловості республіки.

Обсяг капіталовкладень на п'ятирічку становив понад 65 млрд. карбованців, що перевищувало рівень капіталовкладень у народне господарство Радянського Союзу в першій п'ятирічці. У 1945—1946 рр. Україна одержала устаткування десятків заводів, демонтованих у радянській зоні окупації Німеччини. Почало прибувати й устаткування деяких підприємств, евакуйованих свого часу з України. До кінця 1945 р. було відновлено близько третини довоєнного індустріального виробництва республіки. У перший післявоєнний рік в основному завершилося переведення виробництва на випуск мирної продукції.

Четвертий п'ятирічний план (1946-1950 рр.) передбачав довести промисловість до 113% проти 1940 р. У 1945 р. Українське виробництво складало 26 % від довоєнного. З великими труднощами відбудовувався Донбасс, який в 1950 р. дав 91 % виробництва від 1940 р. В 1947 р. дав струм "ДніпроГЕС", а у 1950 електрики вироблялося більше, ніж до війни. Почали будувати Каховську ГЕС. Машинобудування в 1950 р. давало 150 %, і це при тому, що до 3 тис. евакуйованих у війну підприємств залишились на Уралі.

Реальне зростання виробництва промисловості у 1950р. склало 115 %, а на 1953 р. - 173%. І це при тому, що 3 000 евакуйованих заводів залишилися на Уралі. Нові заводи будували за новими технологіями, було багато німецького обладнання.