Жахливі дороги відступу. Липень 1941 року.

Червоноармійці несуть пораненого товариша. Південний фронт. 1941.

Бій за м. Херсон. 1941.

Лекція 19. Нацистський новий порядок. Рух Опору

План:

1. План нацистів щодо України. План "Ост".

2. Злочини нацистського режиму.

3. Радянські партизани та підпільники у 1941 - 1942 pp.

4. ОУН - початок формування УПА.

1. План нацистів щодо України. План "Ост".

Після війни нацисти планували встановити «тисячолітній Рейх», тобто створити загальноєвропейську Німецьку імперію. Слов’янські країни повинні бути понімечені, кількість слов’ян зменшена і перетворена на німецьких рабів.

План " Ост" - це німецький план колонізації окупованих територій після закінчення війни. Існували різі проекти, жоден з яких не був остаточно затверджений (це відкладалося до перемоги над СРСР). План передбачав для України зменшення слов'янського населення на дві третини і поступове заселення України німцями та іншими «арійцями». За 20-25 pp. планувалося переселити 4,5 млн. "арійців". Перші колоністи з'явились на Волині вже влітку 1942 p.

Серед інших заходів планувалося і здійснювалося:

- вивезення усього цінного - від музейних експонатів до чорнозему;

- знищення великих міст і перетворення України в с/г придаток до "Великої Німеччини";

- вкрай жорстокі покарання – розстріл або ув’язнення до концтаборів – за будь-які нелояльні до нацистів акції з боку населення;

- знищення всіх євреїв та циган («голокост»).

Голокост - загибель значної частини єврейського населення Європи внаслідок нацистської політики планомірного й організованого фізичного знищення (геноциду) євреїв у Німеччині та на захоплених нею територіях. В СРСР антиєврейський геноцид мав особливо жорстоку форму. Це пояснювалось тим, що, у розумінні нацистів, тут жили не просто євреї, a євреї «більшовицькі». Символом голокосту в Україні став розстріл понад 150 тис. чоловік, більшість із який були євреями, у Бабиному Яру (м. Київ). Масові вбивства єврейського населення відбулися також у Львові, Бердичеві, Харкові, Одесі, Дніпропетровську та інших містах України. Крім того, значна частина єврейського населення УРСР була вивезена і знищена на території Польщі. У цілому Україна втратила близько 70% довоєнного єврейського населення.

2. Злочини нацистського режиму.

Німецькі окупанти встановили свій «новий порядок» — режим найжорстокішого терору і насильства.

На місцях було створено міські управи на чолі з бургомістрами й волосні управи, очолювані старшинами. В селах призначались старости, для підтримання порядку була створена поліція. Утворюючи «цивільне управління», німці взяли під контроль всі сторони суспільного життя. Практично на всій території функціонували військово-польові суди, комендатури, каральні загони (СС), таємна поліція (гестапо), служба безпеки (СД) та ін. Окупанти використовували й послуги місцевого населення. Новому режиму служили в основному ті, хто постраждав від сталінського режиму і бажав помститися, кримінальні елементи, або ті, хто не міг знайти іншого засобу існування. Таких було сотні тисяч. Саме з них формувалася в основному місцева цивільна адміністрація та поліція. Колабораціоністи активно використовувалися вермахтом. З українців 1944 р. була сформована дивізія військ СС «Галичина», яка брала участь у каральних операціях, зокрема в придушенні Варшавського повстання восени 1944 р.

Перші місяці, щоб привернути увагу до себе населення, німці провели такі заходи: відкривали церкви, писали про голодомор, відпустили частину полонених з числа місцевих жителів, подекуди розпустили колгоспи.

Але дуже скоро виконання плану "Ост" показало населенню справжнє обличчя нацистів. Окупанти розпочали жорстокий терор проти мирного населення. Під час каральних операцій з використанням СС було знищено сотні сіл. Особливо жорстоко розправлялися окупати з євреями, масове знищення яких відбувалося в Києві (Бабин Яр), Харкові (Дробицький Яр), а також у Львові, Бердичеві, Одесі. За роки окупації на території УРСР було знищено: 3,9 млн. цивільних, 1,3 млн. полонених. Було 150 концтаборів (концентраційних таборів). Забирали скот, одяг. З 1942 р. молодь вивозили до Німеччини, фактично у рабство. З 3,5 вивезених з СРСР ост-арбайтерів 2,4 млн. складали українці.

Територія УРСР була поділена на:

- прифронтову зону , де діяло військове командування;

- рейхскомісаріат "Україна" - на чолі з «гауляйтером» Е. Кохом; на нижчі посади призначалися місцеві (старости, поліцаї),

- Одещину та Поділля під назвою "Трансністрія" передали до складу Румунії;

- Галичину передали у склад Генерал - губернаторства (залишки Польщі).