- •1. Причини переходу до неПу.
- •2.Заходи неПу.
- •3.Україна і утворення срср.
- •4.Наслідки неПу.
- •2. Українізація (“коренізація”).
- •3. Кампанія боротьби з неписьменністю дорослих.
- •4. Література та мистецтво.
- •5. Релігійне життя. Уапц.
- •Народні комісари освіти усрр – провідники українізації.
- •(25 Грудня 1895, Березна — 21 жовтня 1964, Київ) — український композитор і хоровий диригент, педагог
- •2. Перші п’ятирічки.
- •3. Промисловість напередодні війни.
- •Бетонярі. ДніпроГес. 1932 р.
- •2. Перехід до форсованої колективізації.
- •3. «Розкуркулення» селянства (розселянювання).
- •4. Голодомор в 1932- 33 рр.
- •5. Підсумки колективізації.
- •Селяни слухають промову про переваги колгоспного життя. 1930 р.
- •Урочистий виїзд в поле членів артілі «Ленінський шлях» на Київщині. 1936 р.
- •Масові репресії.
- •4. Культурне життя.
- •М. Скрипник та о. Палладін на засіданні першої сесії вуан. 1929 р.
- •Робітники паровозоремонтного заводу читають журнал «Безбожник». Харків. 1930 р.
- •Зруйнована Миколаївська церква у Харкові. 1929 р.
- •Партійне життя на західноукраїнських землях.
- •Проголошення незалежної Карпатської України.
- •Пацифікація: затримання та обшук селян на Волині. В акції беруть участь як поліція, так і військові.
- •Каторжні роботи у концтаборі в Березі-Картузькій.
- •Радикальна партія
- •Терористи – члени оун у Львівському повітовому суді. 1932 рік. За вироком польського військово-польового суду двох з них страчено.
- •Об’єднання українських земель і початок радянізації Західної України.
- •3. Початок Великої Вітчизняної війни.
- •4. Оборонні бої в Україні влітку - восени 1941 р.
- •5. Повна окупація урср влітку 1942 р.
- •Жахливі дороги відступу. Липень 1941 року.
- •Червоноармійці несуть пораненого товариша. Південний фронт. 1941.
- •Бій за м. Херсон. 1941.
- •2. Злочини нацистського режиму.
- •3. Радянські партизани та підпільники у 1941 - 1942 pp.
- •Нацистський «новий порядок»
- •2. Битва за Дніпро.
- •3. Бойові дії на території України в 1944 р.
- •2. Підсумки Другої світової війни для України.
- •3. Початок відбудови господарства.
- •4. Культура України в роки війни.
- •Митинг в з’єднанні перед виходом у Карпатський рейд. 1943 р.
- •Тисячі кілометрів з боями
- •2. Голодомор 1946-1947 р.Р. Та відбудова села.
- •3. Радянізація зуз.
- •4. Стан культури в 2 половині 1940- х - на початку 50-х років.
- •Нові герб, прапор, гімн урср. 1949 р.
Пацифікація: затримання та обшук селян на Волині. В акції беруть участь як поліція, так і військові.
Береза-Картузька — концентраційний табір, створений польською владою в 1934 році в місті Береза-Картузька (зараз місто Береза) у Зах. Білорусії як місце позасудового ув’язнення супротивників правлячого режиму. Зокрема, в 1934 році у Березі-Картузькій перебувало 200 ув'язнених, у тому числі 120 українських націоналістів, 40 членів украй правої польської партії «ONR» і близько 40 членів Комуністичної партії Західної України.
Каторжні роботи у концтаборі в Березі-Картузькій.
У
країнське
національно-демократичне об'єднання
(УНДО) — найбільша українська політична
партія в Галичині й у Польщі, постала
11 липня 1925.
Першим головою УНДО був Дмитро Левицький.
З 1928 УНДО брало участь у виборах до польського парламенту і здобуло 26 мандатів до сейму (на 40).
Радикальна партія
1925 з'їзд УРП ухвалив постанову проти співпраці з українськими «буржуазними партіями», засудив колоніальну політику більшовиків супроти України, проголосив гасло: «Вся земля селянам без викупу». У 1926, після приєднання до УРП волинської групи есерів, партія змінила назву на Українську соціалістично-радикальну партію. Партія бойкотувала (спільно з усіма політичними організаціями Галичини) вибори до польського сейму 1922. До виборів 1928 пішла самостійно (здобула 11 мандатів до сейму і 3 до сенату), а 1930 виступила у виборах спільно з УНДО (поділ мандатів в пропорції 1:3); посли У.Р.П. творили в сеймі і сенаті окремий клуб. Дальші вибори УРП бойкотувала з причини недемократичності виборчої системи. У 1934 партія мала 20 000 членів.
Організація українських націоналістів - нелегальна громадсько-політична організація у Західній Україні. Заснована 3 лютого 1929 р.
Головною метою ОУН було встановлення незалежної держави, яка мала досягатися через національну революцію та встановлення диктатури. ОУН сприймала терор і насильство як політичний інструмент проти зовнішніх та внутрішніх ворогів.
Терористи – члени оун у Львівському повітовому суді. 1932 рік. За вироком польського військово-польового суду двох з них страчено.
Бронісла́в Пера́цький — польський міністр внутрішніх справ Польщі у 1931—1934 рр. Керував політикою пацифікації у 1930—1932 рр. Вбитий членом ОУН Г. Мацейком (справа) на виконання рішення трибуналу ОУН. За цією справою серед інших був засуджений С. Бандера.
Карпатська
Україна
(до 1919: Руська Країна, до 1938: Підкарпатська
Україна, Підкарпатська Русь, Підкарпатський
край) — офіційна назва автономної
республіки
у складі Чехо-Словаччини в 1938—1939 і
Української
незалежної держави
на Закарпатті в березні 1939 р.
Лекція 18. Радянсько-німецькі договори 1939 р. Радянізація Західної України (ЗУЗ). Початок Великої Вітчизняної Війни. Окупація України.
План:
Радянсько-німецький догові про ненапад.
Об’єднання українських земель і початок радянізації Західної України.
3. Початок Великої Вітчизняної війни.
4. Оборонні бої в Україні влітку - восени 1941 р.
5. Повна окупація УРСР влітку 1942 р.
Радянсько-німецький догові про ненапад.
Влітку 1939 року провідні держави Європи готувалися до війни. 23 серпня 1939 р. було підписано радянсько – німецький пакт про ненапад на 10 років. До договору додався таємний протокол (т.зв. «пакт Молотова-Ріббентропа»), за яким розмежовувались сфери територіальних інтересів обох держав. В радянській сфері мали опинитися Естонія, Латвія, Фінляндія, Бессарабія, у німецькій – Литва. Стосовно ж Польщі, то СРСР був «зацікавлений» у її білоруських і українських землях. Таким чином, напередодні війни Гітлер забезпечив собі нейтралітет з боку СРСР, “розплатившись” чужими землями. СРСР напередодні загальноєвропейської війни намагався уникнути її, але не забував про «повернення земель».
Для Західної України «пакт Молотова-Ріббентропа» означав, що у разі розгрому Польщі вона підпаде під вплив СРСР.
