201

Лекція 12. Українська СРР в роки нової економічної політики (1921 – 1928).

План:

1.Причини переходу до НЕПу.

2.Заходи НЕПу.

3.Україна і утворення СРСР.

4.Наслідки НЕПу.

1. Причини переходу до неПу.

Нова економічна політика (НЕП) – система заходів, запроваджена більшовиками у 20- ті рр. з метою відродження економіки Росії. НЕП включав елементи ринкової економіки і був відступом від “воєнного комунізму”.

Після 7 років війни панувала розруха. Промисловість скоротилась у 10 разів, с/г - на 40%. Причинами розрухи, крім війни, були згубні заходи “воєнного комунізму”: націоналізація підприємств, трудові армії, продрозверстка.

Після розгрому Врангеля закінчилася громадянська війна в Росії. Але продрозверстка на 1921 рік була продовжена. Тому з весни 21 року поновились селянські повстання, які влада називала “кулацьким бандитизмом. Найбільші з повстань: “антоновщина” в Тамбовській губернії Росії, “махновщина” на Півдні України.

Останнім поштовхом до скасування “воєнного комунізму” стався заколот моряків Балтфлоту у Кронштаті на початку березня 1921 року. Придушивши заколот силами делегатів 10 з’їзду партії, Голова Раднаркому Росії Ленін вирішив перейти до НЕПу. Намагаючись не допустити втрати своєї влади, більшовицьке керівництво змушене було вдатися до інших методів подолання кризи.

15 березня 1921 р. Х з’їзд РКП (б) прийняв постанову “Про заміну розверстки натуральним податком”, що стала початком переходу до НЕПу. РНК УСРР на її виконання видав декрет про норми та розмір податку, що мав стягуватися з урожаю 1921р.

Головною особливістю запровадження НЕПу в Україні було те, що ці реформи пройшли на рік пізніше ніж у Росії – з 1922 р. Причиною став голод 1921—1922 рр., який був одним із наслідків політики «воєнного комунізму», тих примусових методів, за допомогою яких більшовицька влада домагалася виконання нереальних планів хлібозаготівель. Особливо тяжке становище склалося в південних губерніях України, які до 1-ї світової війни були головними експортерами хліба. Голодувало близько 7 млн. людей.

Отже причинами НЕПу були: розруха і повстання.

2.Заходи неПу.

У промисловості почалася здача в оренду націоналізованих дрібних і середніх підприємств їх колишнім власникам. Була проведена децентралізація управління промисловістю (замість главків підприємства об'єднувались в трести, яким надали господарську самостійність). Багато підприємств були переведені на господарський розрахунок, тобто їх діяльність мала на меті отримання прибутку. Скасовувалась загальна трудова повинність, створювався ринок робочої сили. Було здійснено перехід від зрівняльної заробітної плати до заробітної плати, що залежала від результатів праці.

Була дозволена торгівля, яка замінила притаманний «воєнному комунізму» простий товарообмін. У великих містах почали діяти торгові біржі. В економіку активно залучались іноземні інвестиції у формі концесій. 1924 р. внаслідок грошової реформи в обіг була введена конвертована валюта — червонець, який дорівнював 10 золотим карбованцям. Джерелом постійного поповнення держбюджету стали податки. В Україні НЕП був упроваджений пізніше — з 1922 р. і його введення було ускладнене значними труднощами, більшими, ніж у районах Росії. Затримало введення НЕПу те, що у 1921 р. в українських селян залишався борг з продрозкладки за 1920 р., який був перенесений на наступний.

Заходи НЕПу:

1. заміна продрозверстки продподатком;

2. дозвіл торгувати;

3. селянам дозволили брати землю в оренду і найманців (але не більше 2);

4. в містах дозволили приватний бізнес в торгівлі, в дрібному підприємництві; в приватні руки могли перейти заводи з кількістю робітників до 20 чол.

5. З 1922 року була впроваджена стабільна валюта – червонець;

По суті НЕП був частковим поверненням до ринкової економіки.