5. Контроль колінчастих валів.
1. Точність діаметральних розмірів.
2. Биття шийок і торця фланця відносно корінних шийок.
3. Довжина корінних та шатунних шийок і їх розташування.
4. Радіус кривошипів.
5. Розмір і положення осі шпонкової канавки.
6. Точність отвору під підшипник у фланці та биття поверхні отвору відносно торця фланця.
7. Точність шийки під маховик.
Лекція 5
Технологія виготовлення кулачкових валів.
Службове призначення, технічні умови та норми точності.
Матеріали і способи отримання заготовок.
Вибір технологічних баз.
Типовий технологічний процес виготовлення колінчастих валів.
Контроль колінчастих валів.
1. Службове призначення, технічні умови та норми точності.
2. Матеріали і способи отримання заготовок.
3. Вибір технологічних баз.
4. Типовий технологічний процес виготовлення колінчастих валів.
5. Контроль колінчастих валів.
Лекція 6
Технологія виготовлення шпинделів.
Службове призначення, технічні умови та норми точності.
Матеріали і способи отримання заготовок.
Вибір технологічних баз.
Типові технологічні процеси виготовлення шпинделів.
Методи оброблення внутрішніх і зовнішніх поверхонь.
Балансування і контроль шпинделів.
1. Службове призначення, технічні умови та норми точності.
СП шпинделів - надавання деталі і різальному інструментові обертового руху з означеною кількістю обертів і крутним моментом.
За конструкцією розрізняють шпинделі з осьовим отвором і без осьового отвору; з глухим і наскрізним осьовими отворами.
Вимоги щодо точності зумовлені вимогами до точності верстатів: нормальної точності (Н), підвищеної точності (П), прецизійних (В), особливоточних (А) і (С).
Відхилення форми опорних шийок не повинно перевищувати 50% на діаметр і становить для шпинделів класів: П – 25 %, В – 5 ... 10%. Радіальне биття для шпинделів класів: Н – 5 ... 10 мкм, П – 3 ... 5 мкм; В – 1 ... 3 мкм. Шорсткість поверхонь опорних шийок для шпинделів класів: Н – до 0,63 мкм, П – до 0,5 мкм, В – до 0,04 мкм.
Рис. 6.1. Шпиндель верстату мод. 16К20.
2. Матеріали і способи отримання заготовок.
Сталь 45 (токарні, токарно-револьверні , свердлильні, фрезерні верстати); хромисті і хромисто-нікелієві леговані сталі 20Х, 40Х, 40ХН, І2ХН2, 38Х2Ю, 38Х2МЮА (для шпинделів, які сприймають великі навантаження); чавуни СЧ15, СЧ21 (шпинделі важких верстатів).
Заготовки такі ж, як для ступінчастих валів – в основному кованки, рідше – виливки, прутковий матеріал, труби.
В одиничному, дрібносерійному виробництвах – вільне кування, прокат. Коефіцієнт використання матеріалу низький – 0,2 ... 0,4 для шпинделів важких верстатів. При більших серіях – гаряче висаджування на горизонтально-кувальних машинах, ротаційне кування.
3. Вибір технологічних баз.
Основними базами служать опорні шийки, але використати їх за бази для більшості операцій неможливо. При обробленні зовнішніх поверхонь базами служать центрові отвори, при обробленні центрального отвору – опорні шийки.
Рис. 4.2. Пробка для оброблення шпинделя у центрах.