3. Поняття про метод, прийом виховання, класифікація методів виховання.

Методи вих. – шляхи і способи діяльності вчителів та вихованців з метою досягнення вих. цілей (першовідкривач – нім. пед.. Йоган-Фрідріх Гербарт). Прийом виховання – складова частина методу, що визначає шляхи реалізації вимог методів вих. Методи і прийоми вих. - інструменти в діяльності вихователя, дієвість залежить від вих. засобів. Засоби вих.: надбання матеріальної та духовної культури (література, телебачення, кіно), форми і види виховної роботи (збори, бесіди, гуртки, конференції). Їх задіюють під час використання певного методу. Основний критерій оцінювання вих. методу – його відповідність виховним цілям та завданням. Критерії вихованості: внутр. чинники, мотиви, поведінка не завжди свідчить про зміни, вчинки, які робляться без розрахунку. Класифікація методів: 1. -//- формування свідомості особистості: бесіди, лекції, методи дискусії, переконання, навіювання, приклад. 2. -//- організації діяльності, спілкування, формування позитивного досвіду сусп. поведінки: пед. вимога, громадська думка, довір'я, привчання, тренування, створення виховних ситуацій, прогнозування. 3. -//- стимулювання діяльності і поведінки: гра, змагання, заохочення, покарання. 4. -//- самовиховання: самопізнання, самооцінювання, саморегуляція. Вибір методу залежить від вікових особливостей школярів, рівня розвитку дитячого колективу, індивідуальних особливостей школярів.

4. Умови ефективного застосування методів виховання.

Методи вих. повинні забезпечити цілісний вплив на особистість. Умови ефективного застосування методів вих.: немає жодного універсального м.; м. діють в системі; необхідно враховувати вікові особливості та рівень розвитку; застосування м. залежить від виховної мети; доцільність м.; м. діє ефективно, якщо викликає позитивний емоційний відгук; щоб викликати позитивний емоц. відгук необхідно, щоб м. сприяв задоволенню потреб учня; м. повинен забезпечувати цілісність впливів на емоції, поведінку, свідомість; ставлення учнів до педагога має бути позитивним; сам педагог має бути вихованим і дотримуватися норм поведінки.

5.Характеристика методів словесного впливу на особистість учня, студента.

(ще назив. методи формування свідомості особистості).Бесіда – метод отримання інформації про особистість шляхом безпосереднього словесного спілкування, її результативність залежить від чітко сформульованої мети, продуманості, не має бути монологу чи читання моралі, види: фронтальна (колективна) та індивідуальна(не варто вдаватися до моралізування, іронії, пригнічення, потрібно з’ясувати причини вчинку). етапи: обґрунтування теми, діалог з дітьми (вільне вираження думок), підсумки. Лекція – розгорнутий системний виклад у доступній формі певної проблеми, має бути старанно підготовлена. Підготовчий етап: визначення мети, складання попереднього плану, добір і вивчення літератури, потім виклад змісту лекції. Диспут, дискусія – колективне обговорення питань, проблем, тематика має спонукати до роздумів, важливо, щоб учні вислуховували думки, обстоювали свої позиції, мають бути правила поведінки. Переконання – вихователь звертається до свідомості, почуттів, досвіду дітей з метою формування свідомого ставлення до дійсності, його здійснюють лише в єдності з іншими методами, висловлення позиції і намагання довести її значущість, обов’язкова присутність аргументів. Умови ефективного застосування: урахування раніше сформованих поглядів та переконань учнів, переконання на конкретних прикладах, володіння педагогом якостями особистості, які він прагне сформувати в учнів.