3. Структура змісту освіти (навч. Предмета, навч. Матеріалу), характеристика його складових.

Зміст освіти - гуманістично орієнтована і педагогічно адаптована система знань, способів діяльності, досвіду творч. діяльн. і досвіду ставлень до світу. Структурні частини змісту заг. осв.: 1) знання – сукупність інформації про навколишній світ; досвід виконання діяльності – уміння виконувати діяльність на підставі знань; д. творчої діяльності; д. емоційно-ціннісного ставлення до світу. Навч. предмет є засобом розкриття змісту освіти, а точніше, засобом його реалізації; включає 2 види знань: основних, змістових і допоміжних, процесуальних, технологічних. Групи навч. предметів: - предметні знання (фізика/хімія/біол../геогр../астрон./істор.); - способи діяльності (ін.. мова, креслення, фізкультура, праця); - образне бачення світу (музика, малюв.). Навчальний матеріал – поняття значно вужче, це певна галузь предмета, його складова частина. Групи: інформаційний (поданий звичайно як тексти, малюнки, креслення, схеми та інші  форми  графічного   вираження  інформації  (таблиці,  географічні карти), музичні твори, ноти, твори скульптури й живопису, моделі, установки, реальні об'єкти навколишньої дійсності й т.ін.); операційний (задачі, вправи, завдання інтелект./практичного змісту, під час виконання яких виробляються уміння/навички); контролюючий (завдання, що забезпечують внутр../зовнішній зворотний зв’язок); актуалізуючий (тексти, завдання, які сприяють актуалізації опорних знань, умінь і навичок, необхідних для розуміння/засвоєння нового матеріалу); стимулюючий (тексти, завдання, що викликають потребу набути нові знання/способи дій); діагностуючий (завдання, які дозволяють виявити прогалини в знаннях, причини неправильних дій учнів).

4. Поняття про навчання, сучасні підходи до трактування сутності навчання.

Навчання — процес взаємодії вчителя та учня, в результаті якого учень засвоює знання, набуває вмінь і навичок. Освітня функція навчання сприяє перетворенню знань у надбання особистості, яка навчається, виробленню умінь і навичок використання знань на практиці. Виховна ф-ія виявляється у формуванні світогляду, високих моральних якостей, естетичних смаків, трудових умінь. Розвиваюча ф-я спрямована на формування творчої особистості. Навчання складається з 2 взаємопов'язаних процесів: 1) викладання (діяльність учителя в процесі навч. => постановка перед учнями пізнавального завдання, повідомлення нових знань, організація лабор./практ. занять, перевірка якості знань/умінь/навичок.); учіння (цілеспрямований процес засвоєння учнями знань, оволодіння вміннями і навичками). Принципи навч.: науковості; системності і послідовності; активності й свідомості учнів; зв’язку з життям; доступності; наочності; індивід. підходу; емоційності; вихов. здорової люд.; нетрадиційності; демократизації. Компоненти: мета навч. (визначається умовами розвитку сусп. та набутим досвідом у формуванні підростаючої особистості); завдання навч. (випливають з мети); зміст навч./освіти (чітко окреслена система знань/умінь/навичок, якими повинен оволодіти учень протягом навч. у школі); методи навч. (способи навчальної роботи вчителя та учнів); засоби навч.( підручн., посібн., комп'ютери, спортивні знаряддя); форми організації навч. (основна ф.: урок, додаткові ф: факультативні заняття, гурткова, секційна робота, конкурси, олімпіади, спорт. змагання).