10.Особливості фізич./психіч. Розвитку підліткового періоду, їх врахування у навч.-вих. Процесі.

(11-15р.).його називають перехідним, тому що відбув. перехід від дитинства до юності в фізичному, психічному і соціальному аспектах. Фіз. розвиток підлітків характериз. великою інтенсивністю, нерівномірністю та ускладненнями, пов’язаними зі статевим дозріванням. Скелетна система міцнішає, проте вона ще не така, як у дорослих. Неправильна поза під час сидіння за партою або за столом призводить до порушення дихання й кровообігу, зокрема нормального припливу крові до мозку. А це може позначатися на розумовій діяльності, працездатності підлітка. Останнім часом став помітним процес акселерації - прискореного анатомічного розвитку і фізіологічного дозрівання організму дітей і підлітків. Протилежною до акселерації є ретардація- значне відставання розвитку дитини від середніх фізичних і психофізіол. показників. Підлітковий вік характеризується значним розвитком психіки, пізнавальних процесів. Навчання залишається основним видом діяльності, проте зазнає значних змін в організації, змісті. Воно характериз. довільністю, зростанням активності й самостійності, зміною пізнавальних і соціальних мотивів навчання. Підлітки прагнуть до логічного осмислення матеріалу. Основним у мовному розвитку підлітків є вдосконалення уміння користув. мовою як засобом спілкув. У цьому віці підвищується значення праці в житті, усвідомлюють її суспільне значення. Особливо характерне для підлітків прагнення до самостійності. У ньому виявляється почуття власної дорослості та потреба в її визнанні дорослими. Цей віковий період відрізняється бурхливими емоціями, раптовими змінами емоційних станів, переживань, настроїв. Колектив має важливе значення у формуванні особистості підлітка. Бажання зайняти своє місце в колективі, бути лідером, активним або пасивним. Особливого значення набуває дружба. Важливим фактором формування особистості підлітка є дружні взаємини з батьками.

11.Особливості фізич./психіч. Розвитку старшого шкільного віку, їх врахування у навч.-вих. Процесі.

(15-18р.) характериз. безпосередньою підготовкою особистості до життя як дорослої людини, вибору професії, виконання соціальних функцій. Юність — завершальний етап фізичного розвитку індивіда. Розвивається моторика, досконалішою стає координація рухів. Фізичний розвиток полягає насамперед у збільшенні зросту, ваги тіла. удосконалюється м’язова система. Підвищується фізична витривалість і працездатність організму. Поступово зникає характерна для підлітків підвищена збудливість і неврівноваженість. Одним з ваясливих аспектів психічного розвитку в юнацькому віці є інтенсивне інтелектуальне дозрівання, провідна роль в якому належить розвитку мислення. Мовлення старшокласників ускладнюється за змістом і структурою, збагачується новими науковими і технічними термінами. Розвивається самоспостереження (за своїми діями, поведінкою, переживаннями, думками), заглиблюються у свііі внутрішній світ. Розвивається репродуктивна і творча уява. Збагачується емоційна сфера. Нові емоції виникають не тільки завдяки конкретним об’єктам, а й через стосунки з іншими людьми. Розвиваються почуття гуманізму, колективізму, дружби і товаришування, честі, обов’язку і відповідальності. Особливо загострюються почуття, пов’язані з усвідомленням свого «Я», власної гідності. Пора виникнення і переживання першого кохання. Дівчата і хлопці вчаться звертати на себе увагу осіб протилежної статі, розуміти смаки й уподобання іншої сторони, пристосовуватися до них. Зміцнюються сила волі, витримка, наполегливість, самоконтроль. Вибір професії стає центром психол.розвитку. Формуються різні види мікрогруп — групи найближчих приятелів, друзів, товариські групи, компанії. Основним стає принцип рівноправності(з батьками і вчителями). Проте можливість конфліктів з дорослими не зникає. Молодь вбачає причини своїх конфліктів з ними передусім у якостях дорослих.

II. ОСНОВИ ТЕОРІЇ ВИХОВАННЯ