5. Структура навчального процесу, характеристика основних компонентів (приклади конкретних дій вчителя з метою реалізації кожного етапу).

Навчальний процес – складна і динамічна система, яка полягає у взаємодії/співробітництві вчителя та учня, в ході якої здійснюється стимулювання та активізація навч-пізнавальної діяльності школярів з метою засвоєння, систематизації знань/умінь/навичок, всебічного розвитку, вихованості учня. Функції: навчальна, виховна, розвиваюча. Компоненти: цільовий (визначення мети як кінцевого результату, мета має стояти на кожному етапі); стимулююче-мотиваційний (вчитель повинен формувати позитивну мотивацію, стимулювати учнів); змістовий (оптимальний підбір предметів навчального плану, змістовність навчальних програм і підручників, продуманість змісту кожного навчального заняття: творчі завдання, зміст має бути цікавим, відповідати інтересам, віку); операційно-дійовий (охоплює всі методи та їх складові — прийоми, якими оперує кожен учитель у процесі своєї діяльності, форми організації навчання : І. 1) сприймання - відбиття у свідомості особистості предметів, явищ, форм існування матерії, які можуть бути у формі тексту, аудіо-, відеоматеріалу або експозиційної моделі ; 2)осмислення ; 3) запам’ятовування; ІІ. засвоєння; ІІІ повторення, поглибл., закріплення); контрольно-регулюючий (контроль за засвоєнням учнями знань, набуттям умінь/навичок, внесення необхідних коректив до змісту і методики навчання з метою підвищення ефективності процесу навч.); оцінно-результативний (виявлення рівня знань, умінь і навичок кожного учня, визначення причин/усунення неуспішності).

6.Етапи оволодіння учнями знаннями, уміннями (опис конкретних дій вчителя).

Процес засвоєння знань: сприймання — осмислення і розуміння узагальнення — закріплення — застосування на практиці. Сприймання — відображення предметів і явищ навколишнього світу, що діють у даний момент на органи чуття людини. Новий навчальний матеріал вчителеві необхідно викладати лаконічно, узагальнюючи й уніфікуючи його, акцентуючи на смислових моментах навчальної інформації. Водночас слід “очистити” цей матеріал від зайвої інформації, розмежувати відносно самостійні одиниці навчального матеріалу, щоб він мав чітку, зрозумілу і легку для запам’ятовування структуру. Найважливіше на цьому етапі — перше враження студента від навчальної інформації, яке надовго залишиться в його свідомості. Головну увагу слід зосередити на візуальній подачі навчальної інформації. Осмислення навчального матеріалу — процес мислительної діяльності, спрямований на розкриття істотних ознак, якостей предметів, явищ і процесів та формулювання теоретичних понять, ідей, законів. Розуміння - мислительний процес, спрямований на виявлення істотних рис, властивостей і зв’язків предметів, явищ і подій дійсності. Вчитель повинен допомогти учням глибоко проникнути в сутність певного процесу чи явища. Учні зможуть досягти повного осмислення і розуміння навчального матеріалу завдяки аналізу, синтезу, порівнянню, індукції, дедукції. Узагальнення — логічний процес переходу від одиничного до загального або від менш загального до більш загального знання. Узагальнюючи навчальний матеріал, вчитель повинен звергати увагу на найважливіші ознаки предметів, явищ, процесів, добирати варіанти, які найповніше розкривають істотні ознаки явищ і понять. Повноцінне осмислення і узагальнення можливе за умови, що воно базується на достатніх наукових знаннях, які забезпечують широке використання порівняння, аналогії та доведення. На цьому етапі відбувається систематизація навчального матеріалу, в основі якої — класифікація фактів, явищ, процесів. Закріплення знань, умінь і навичок — спеціальна робота вчителя щодо реалізації дидактичного принципу міцності засвоєння учнями навч. матеріалу. Запам’ятовування навчального матеріалу почин. з його сприймання та осмислення, проте цього не достатньо, щоб учень вільно ним володів. Тому вчитель проводить закріплення навча. матеріалу, яке залежить від кількості та якості цього матеріалу, а також від емоційного стану учнів. Важливе значення має первинне, поточне і узагальнювальне повторення. Повторення повинно бути цілеспрямованим, мати певну мотивацію, бути правильно розподіленим у часі, здійснюватися частинами або в цілому залежно від остаточного результату, не допускати механічного запам’ятовування. Воно реалізується у виконанні різноманітних вправ, самостійних робіт, на лабораторних і практичних заняттях, у різних видах повторення, творах та ін. Ефективність засвоєння знань залежить від мотивації навчально-пізнавальної діяльності, розвитку емоційної сфери, самостійності й творчої ініціативи.