3. Сутність пед.. Діяльності вчителя; пед.. Як наука про мистецтво вих.. І виховання.

Діяльність педагога – має складну структуру; багаторівнева система, компонентами якої є ціль, мотиви, дії і результат. Функції (види діяльності) вчителя: а) діагностична - пов'язана з розпізнаванням і вивченням істотних ознак освіченості, їх комбінування, форм вираження як реалізованих цілей освіти; б) орієнтаційно – прогностична - орієнтація на чітко представлений у свідомості кінцевий результат; в) конструктивно – проектувальна – конструювання та проектування змісту навч.-вих. роботи, добір способів організації діяльності учнів, які найповніше реалізують зміст і викликають захоплення учнів спільною діяльністю; г) організаторська потребує умінь залучати учнів до різних видів діяльності й організовувати діяльність колективу; д) інформаційно – пояснювальна - навч. і вих.. базуються на інформаційних процесах; є) комунікативно – стимуляційна пов'язана з впливом та власним прикладом учителя, його моральної культури, вмінням встановлювати і підтримувати доброзичливі відносини з учнями; ж) аналітико – оцінна пов'язана з необхідністю аналізувати результат навч.-вих. процес, виявляти «-» й «+», порівнювати досягнуті результати і поставлені цілі/завдання, вносити необхідні корективи в педагогічний процес; з) дослідницько – творча - творче застосув. відомих пед. і методичних ідей; Пед. діяльн. пов'язана з творчістю, в основу якої покладено конкретні наукові знання.

4. Структура педагогіки, система педагогічних наук.

Загальна педагогіка. Вивчає і формулює принципи, форми і методи навчання й виховання, які є загальними для всіх вікових груп. Склад. з 4 розділів:— основи педагогіки (філософські засади, х-стика систем освіти);— теорія навчання та освіти (дидактика — сутність процесу навчання і змісту освіти);— теорія виховання (сутність процесу виховання, організації виховного процесу);— теорія управління навчально-виховним процесом (школознавство — система управління школою і діяльність органів освіти). Вікова педагогіка. Вивчає закономірності виховання й навчання, організаційні форми й методи навч.-виховн. процесу щодо різних вікових груп. Напрями:— дошкільна педагогіка (закономірності виховання дітей дошкільного віку у сім'ї, в дошкільних виховних закладах);— педагогіка загальноосвітньої школи (зміст, форми й методи навчання і виховання школярів). Професійна педагогіка. Досліджує і розробляє питання підготовки фахівців для різних галузей народного господарства. Напрями:— педагогіка проф.-технічної освіти (підготовка кваліфікованих робітників і фахівців середньої ланки для різних галузей народного господарства);— педагогіка вищої школи (навчально-виховний процес у вищих закладах освіти). Корекційна(спеціальна) педагогіка. Вивчає проблеми і розробляє методи виховання, навчання та освіти дітей з різними фізич. або псих. вадами. Напрями:— сурдопедагогіка (навчання й виховання глухонімих, глухих дітей);— логопедія (//-//з порушеннями мовлення);— тифлопедагогіка (//-//сліпих та слабозорих дітей);— олігофренопедагогіка (//-//розумово відсталих і дітей із уповільненим розумовим розвитком). Історія педагогіки. Висвітлює процес розвитку теорії та практики навч. й вихов. в різні історичні епохи, різних країн і народів. Методики викладання окремих предметів. Вивчають закономірності викладання і вивчення конкретних навчальних дисциплін у закладах освіти різних типів. Шкільна гігієна. Вивчає і визначає санітарно-гігієнічні умови життя учнів, організацію навчального процесу залежно від віку, стану здоров'я. Порівняльна педагогіка. Порівнює системи народної освіти різних країн. Галузеві педагогіки. Охорлюють спортивну, авіаційну, військову, інженерну, медичну, культурно-освітню; педагогіку виправно-трудової системи, педагогіку підвищення кваліфікації та перекваліфікації спеціалістів, робітничих кадрів. Народна педагогіка є галуззю педагогічних знань і досвіду народу, що виявляється в домінуючих поглядах суспільства на мету, завдання, засоби і методи виховання та навчання.Козацька педагогіка спрямована на формування козака-лицаря з вираженою укр. націонал. свідомістю, твердою волею і характером. Духовна педагогіка — це галузь педагог. знань, досвід з вихов.і навч. особистості засобами релігії. Соціальна педагогіка. Вивчає закономірності й механізми становлення і розвитку особистості в процесі здобуття освіти і виховання у різних соціальних інститутах. Належать: — агогіка (проблеми попередження відхилень у поведінці дітей та підлітків);— герогіка (соціально-педагог.проблеми людей похилого віку);— андрагогіка (освіта й виховання людини протягом усього її життя);— віктимологія (проблеми категорії людей, які стали жертвами несприятливих умов соціал. організації та насильства).