І. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ ПЕДАГОГІКИ

1. Педагогіка як наука, етапи її розвитку.

П.— (дітоводіння) наука, що вивчає процеси виховання/навчання/розвитку особистості. Предмет п. — особлива сфера сусп. діяльності з виховання людини, складовими частинами якої є освіта і навчання; закономірності, особливості, методи, організації педагогічної взаємодії, у процесі якої молоді люди виробляють власні знання, ставлення до заг.-людських цінностей. Етапи розвитку п.: 1) донауковий -існував практичний досвід виховання, навчання, виникає народна педагогіка, але самої науки немає; 2)п. існує як частина філософії: а) давньогр./давньорим. філософи: Платон, Арістотель, Епікур, Сократ (започаткував філософську основу гуманістичної педагогіки). Перший «штатний» педагог Марк Квінтіліан навчав юнаків-патриціїв ораторському мистецтву; б) Відродження: Е.Роттердамським, Ф.Раабле 3) п. як наука -Ж-Ж. Руссо „Еміль, або про виховання” (ідея вільного виховання, потрібно йти за дитиною, а не над нею, не можна нічого нав’язувати, потрібно викликати потребу) -Сковорода (теорія серця, теорія сродної праці) -Ушинський (навчання має бути національним) -Макаренко (ідея виховання через колектив, створив колонії-інтернати); Дж.Локк, Жан Жак Руссо. Стадії розвитку п. (класифікація етапів 2): народна педагогіка (галузь пед.. знань і досвіду народу, що виявляється в домінуючих у нього поглядах на мету, завдання, засоби і методи виховання та навчання.) — духовна педагогіка (галузь педагогічних знань і досвіду з виховання і навчання особистості засобами релігії.) — світська педагогіка. П. спирається на філософію екзистенціалізму, прагматизму. Найбільш актуальною є теорія конструктивізму: кожна люд. пізнає світ шляхом власного конструювання знань, люд. конструює знання, спираючись на власний досвід, навчання і виховання найкраще проходять через міжособистісну взаємодію, найкраще люд. пізнає речі, наближені до її життя.

2. Основні категорії педагогічної науки.

Педагогіка має свій понятійний апарат — систему пед.. понять, які виражають наукові узагальнення. Ці поняття – категорії п.. Виховання — цілеспрямований та організований процес формування особистості: 1) широке розуміння — процес формування особистості, що відбувається під впливом соц.. умов (напр..:формування особистості дитини під впливом діяльності педагогічного колективу закладу освіти. 2) вузьке значення — цілеспрямована вих.. діяльність педагога для досягнення конкретної мети в колективі учнів. 3) гранично вузьке значення — конкретний вплив особи вчителя з метою формування в дитини певних морально-дух. якостей. Освіта — процес засвоєння і результат оволодіння знаннями і формування на їх основі світогляду, розвитку пізнавальних можливостей, набуття умінь/навичок. «Освіта» означає також сукупність і функціонування освітньо-виховних установ різних типів та ступенів (початк./середн./вищих шкіл, дошкільних/позашкільних закладів…). Навчання — цілеспрямована взаємодія вчителя й учнів, у процесі якої засвоюються знання, формуються уміння й навички; головний спосіб здобуття освіти, засвоєння суспільно-історичного досвіду. Категорії пед.. діяльності пов'язані між собою і доповнюють одна одну. Додаткові катег.: 4) навчально-виховний або педагогічний процес 5) розвиток і формування особистості 6) закономірності, принципи, зміст, форми навчання і виховання.