31. Бюджетне планування на місцевому рівні

Бюджетна політика на місцевому рівні - це офіційно визначені органом місцевого самоврядування цілі і напрямки розвитку бюджетних відносин та методи їх реалізації.

Місцеву бюджетну політику можна поділити на регіональну(визначені в межах наявних повноважень напрямки соціально-економічного розвитку області, району, принципи міжбюджетних відносин на зазначених територіях) та політику конкретного органу місцевого самоврядування.

Однією з основних цілей бюджетної реформи на місцевому рівні є подолання традиційної практики роботи над бюджетом, що встановлювала пріоритетність потреб над бюджетними можливостями. Отже, потреби мають бути розподілені за пріоритетами і співвіднесені з наявними ресурсами, а можливості мають прогнозуватися на перспективу.

32. Планування доходів бюджету

Доходи бюджету класифікуються за такими розділами:

1. податкові надходження;

2. неподаткові надходження;

3. доходи від операцій з капіталом;

4. трансферти.

Для прогнозування і планування доходів бюджету необхідно:

• визначити джерела доходів, на основі яких складатимуться прогнози та плани;

• зібрати фактичні дані про кожне джерело доходів принаймні за три останні роки;

• спрогнозувати показники й характеристики кожного джерела доходів для визначення найбільш придатної методики прогнозування;

• вибрати й застосувати необхідний метод прогнозування та планування;

• визначити вірогідність отриманого прогнозу доходів та відкоригувати його з урахуванням змін, що можуть вплинути на доходи;

• визначити очікуваний рівень доходів бюджету на плановий період.

33. Розрахунки податкових надходжень до бюджету

Планування доходів бюджету здійснюється за допомогою таких методів: прямого розрахунку, нормативного, аналітичного, екстраполяції. Основою кожного з цих методів є економічний аналіз, завдяки якому визначається рівень виконання бюджетних показників за минулі періоди та чинники, що впливали на них.

Метод прямого розрахунку полягає у здійсненні детальних планових розрахунків кожного елемента доходів бюджету. Планування ведеться за алгоритмом, який відображає формування цього показника.

Метод прямого розрахунку досить трудомісткий, потребує значного інформаційного забезпечення, але саме він є найнадійнішим і найдостовірнішим.

Нормативний метод передбачає планування окремих показників на основі встановлених нормативів.

Сутність аналітичного методу полягає в тому, що визначається не загальна величина певного показника, а його зміна в плановому періоді під впливом певних факторів порівняно з базовим періодом. Такий метод має порівняно точний характер і не потребує значних затрат часу.

Метод екстраполяції ґрунтується на визначенні бюджетних показників на основі встановлення стійкої динаміки їх розвитку.

34. Планування видатків на економічну діяльність

Планування бюджетних видатків на економічну діяльність пов'язане насамперед з необхідністю забезпечення пропорційного розвитку економіки держави. Активне державне регулювання темпів і пропорцій розвитку економіки необхідне державі з будь-якою системою господарювання. Тільки завдяки державному фінансуванню можна забезпечити структурну перебудову економіки, підвищення її ефективності.

Видатки бюджету на економічну діяльність здійснюються через такі форми фінансування:

• капіталовкладення;

• операційні витрати;

• кредити і дотації.