3. Види вогнепальних ушкоджень та їх визначення при огляді потерпілого.

Характер вогнепальних ушкоджень багато в чому залежить від дистанції пострілу. У криміналістиці та судовій медицині розрізняють три дистанції пострілу.

Постріл впритул. При такому пострілі дульний зріз знаходиться на відстані до 0,5 см від тіла чи одягу людини і, по суті, рановий канал є продовженням каналу ствола вогнепальної зброї. У таких випадках на тіло і одяг виявляють вплив не лише куля, а і продукти та наслідки пострілу (повітря з каналу ствола, вогонь, гази, частки пороху, що не згоріли, кіптява, мастило, частки металу та ін.). Краї вхідного отвору і тканина по ходу каналу покриваються кіптявою і порошинками, мають форму зірочки чи неправильного кола. При нещільному приляганні дульного зрізу до тіла чи одягу утворюється інтенсивне нашарування кіптяви діаметром 3-5 см, виникає термічний обпік, хімічні утворення навкруг отвору, про що свідчить яскраво червоний колір самого отвору (карбоксигемоглобін) від дії оксиду вуглецю, що міститься у порохових газах. На тілі чи одязі залишається відбиток дульного зрізу (штанцмарка) буруватого кольору. При пострілі в рот має місце розрив кутів роту (наслідок дії виштовхнутого повітря з каналу ствола і порохових газів), значне руйнування черепа з вильотом мозку назовні, на піднебінні відкладається густий шар кіптяви.

Постріл з близької відстані. Вхідний отвір має круглясту або овальну форму, розриви шкіри відсутні. Можуть мати місце незначний наліт кіптяви і порошинки в шкірі, кількість яких тим менша, чим більша відстань пострілу. Спостерігаються окремі зони кіптяви, форма яких обумовлена відстанню пострілу та видом зброї (кулясті, зірчасті, квіткоподібні, "метелики"). Колір кіптяви залежить від пороху, яким було споряджено патрон. При пострілі з мисливської зброї кіптява осідає на великій площині (до 40-50 см). Навколо вхідного отвору утворюються післясмертні пергаментні плями.

Постріл з неблизької відстані. На тіло діє лише снаряд (куля, картеч, шріт), а додаткові чинники пострілу відсутні. Конкретно в одиницях виміру неблизька відстань за ознаками ушкоджень не визначається. Вхідний отвір має круглясту або овальну форму і майже відповідає калібру кулі. Дефект мінус-тканина обумовлений пробивною дією кулі. Характерною ознакою є наявність обідка обтирання, який утворюється на краях отвору за рахунок нашарувань, що знаходились на кулі і залишились на краях рани.

При пострілі з гладкоствольної мисливської зброї ушкодження завдаються шротом, картеччю, кулею, пижами, контейнерами та іншими компонентами набоїв до мисливської зброї. Механізм ушкоджень кулею з гладкоствольної зброї подібний до звичайних кулевих поранень. Ушкодження шротом чи картеччю відрізняються завдяки динаміці пострілу, розсіюванню заряду в повітрі. При пострілі шротом з відстані до 50 см заряд утворює цілісний отвір круглої чи овальної форми який залежить від калібру зброї. Відстань пострілу визначається за тими ж ознаками як впритул, з близької, і з неблизької відстані.

Іноді типова картина слідів вогнепального ушкодження може дещо змінюватись. Наявність перешкоди на шляху кулі може приховати сліди пострілу з близької відстані. При рикошеті куля може змінити напрямок руху, деформуватись і це змінить вигляд вхідного отвору. На тілі може мати місце декілька ушкоджень від одного пострілу при послідовному проходженні кулі через декілька частин тіла, наприклад, через руку і груди.

Ушкодження від вибухів частіше спричиняються осколками снарядів чи вибухових пристроїв та частками перешкоди, яку зруйновано вибухом. Балістичні якості осколків не постійні через їх різну форму, початкову швидкість, траєкторію руху і т. ін.

Дія газів від вибуху безпосередньо біля потерпілого призводить до руйнування тіла, відриву окремих частин, супроводжується обпаленням, значною кіптявою. При загорянні займистих матеріалів утворюються опіки тіла. Ударна хвиля діє на тіло як тупий твердий предмет. Мають місце ушкодження легенів, мозку, органів черевної порожнини (здебільшого з боку вибуху). Можуть статись розриви тіла на окремі шматки і відокремлення його частин.

Осколки можуть спричиняти наскрізні чи сліпі ушкодження, що подібні до кулевих. Іноді вони можуть бути подібними до колотих чи різаних ран. Вторинні снаряди від перешкод можуть спричиняти такі ж ушкодження, як і осколки самого вибухового пристрою. При знаходженні потерпілого на відносно не великій відстані від вибуху можуть мати місце комбіновані ушкодження.

Умовно дистанцію дії вибухового пристрою поділяють на: стикання тіла зі снарядом (вибуховою речовиною), так званий контактний вибух; близька відстань (в межах дії ударної хвилі) і неблизька відстань (в межах дії лише осколків).

Характер ушкоджень від вибуху залежить від потужності вибухового заряду, конструкції пристрою, відстані від епіцентру вибуху. Як правило, при вибуху мають місце поєднані ушкодження декількох частин тіла.

Внаслідок вибуху невогнепального походження - ємностей з пальним, балонів з газом, можуть також виникати ушкодження, що подібні до перелічених.

На місці події категорично заборонено обмивання чи обтирання вхідного і вихідного отворів, зондування ранового каналу, видалення кулі з рани. Вилучаються лише балістичні об'єкти, що знайдені на місці події. Кожен з таких об’єктів пакують окремо.

Запитання для самоконтролю:

1. Назвіть види ушкоджень в залежності від предмету і способу, яким вони спричинені.

2. Якими є ознаки рубаних ушкоджень, що можуть бути виявлені на трупі під час зовнішнього огляду?

3. Які ознаки характеризують вхідний отвір вогнепального ушкодження?

4. В яких випадках утворюється штанцмарка і що вона собою уявляє?