- •Розділ 1 “судова медицина”
- •1. Предмет, завдання і значення судової медицини.
- •2. Історичні етапи становлення й розвитку судової медицини.
- •3. Процесуальні і організаційні основи судово-медичної експертизи та її значення для діяльності органів правосуддя.
- •1. Помирання і смерть.
- •2. Ранні і пізні трупні зміни.
- •1. Види та характер ушкоджень тіла людини, що спричиняються гострими предметами.
- •2. Механізм вогнепального ушкодження та дія різних факторів пострілу.
- •3. Види вогнепальних ушкоджень та їх визначення при огляді потерпілого.
- •Лекція 4: Розлад здоров'я та смерть від гострого кисневого голодування (задушення).
- •1. Асфіксія, її стадії й ознаки.
- •2. Окремі види механічної асфіксії та їх ознаки.
- •Лекція 5: Механічні ушкодження. Транспортна травма.
- •1. Характеристика механічних ушкоджень і причини смерті від їх заподіяння.
- •2. Поняття та види ушкоджень транспортними засобами.
- •Лекція 6: Розлад здоров'я та смерть від впливу високих і низьких температур, змін барометричного тиску.
- •1. Ушкодження від дії високих температур.
- •2. Ушкодження від дії низьких температур.
- •3. Ушкодження та смерть від різких змін барометричного тиску.
- •Лекція 7: Ушкодження від дії електричного струму та променевої енергії.
- •1. Дія на організм людини технічного електричного струму.
- •2. Дія на організм людини атмосферної електрики.
- •3. Ураження променевим випромінюванням.
- •Лекція 8: Розлад здоров'я та смерть від дії хімічних факторів (отруєння).
- •1. Поняття отрути і умови виникнення отруєнь.
- •2. Діагностика різних видів отруєнь.
- •1. Приводи і порядок призначення та проведення судово-медичної експертизи живих осіб.
- •2. Визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.
- •3. Дослідження спірних статевих станів і експертиза при розслідування статевих злочинів.
- •Лекція 10: Судово-медичне дослідження трупа.
- •1. Приводи для призначення і порядок проведення судово-медичної експертизи трупа та її об'єкти.
- •2. Зовнішнє дослідження трупа.
- •3. Внутрішнє дослідження трупа.
- •Лекція 11: Судово-медичне дослідження речових доказів.
- •1. Загальний порядок та методи судово-медичного дослідження речових доказів.
- •2. Дослідження об'єктів біологічного походження.
- •3. Судово-медичні дослідження знарядь травми та інших фізико-технічних об'єктів.
- •1. Судово-медична експертиза за матеріалами судово-слідчої справи.
- •2. Загальні положення регламентації лікарської діяльності.
- •3. Експертиза при розслідуванні справ про порушення медичним персоналом своїх обов'язків.
1. Помирання і смерть.
Настання смерті є невідворотною і природною заключною фазою існування будь-якого живого організму. Це пов'язано із згасанням і припиненням функцій систем кровообігу, дихання й діяльності нервової системи. При цьому окремі органи, тканини і клітини нетривалий час зберігають свою життєдіяльність, що може бути встановлено за допомогою методів дослідження і використано в експертній практиці для встановлення давнини настання смерті.
З загальномедичної точки зору смерть людського організму розглядається з двох позицій. З одного боку, розглядається смерть організму як єдиного цілого, тобто констатація остаточної зупинки серця, що дає право лікарю сказати, що людина померла і зробити відповідний запис в історії хвороби та видати лікарське свідоцтво про смерть. З іншого боку, смерть людського організму розглядається як поступове, а не одночасне припинення життєдіяльності окремих тканин і органів, тобто в процесі вмирання спостерігається динаміка виживання тканин і органів. Вивчення цього процесу необхідно для вирішення проблем реанімації і трансплантації.
Вивченням загальних проблем помирання і смерті займається одна з галузей медичної науки, а саме - танатологія. Танатологія вивчає процеси помирання організму від первинних проявів до повного розкладання трупа. Судова медицина, окрім загальної танатології, займається вивченням питань, що є спеціальними і ставляться на вирішення органами правосуддя. В розділі судової танатології представлені питання, які відносяться до насильницької, наглої, раптової смерті.
Час перебігу процесу смерті залежить від багатьох факторів. Незалежно від причин, що викликали помирання, організм перед смертю переживає ряд станів, що мають назву термінальних. Термінальні стани багато в чому залежать від патологічного процесу, який викликав смерть. Наприклад, у випадках ушкоджень, що несумісні для життя - численних черепно-мозкових травм, розчленування тіла, розриву серця, тромбозу венозних судин та ін. - смерть може настати досить швидко, інколи - миттєво. В інших випадках термінальний стан помирання може тривати більш довгий час.
Якщо помирання відносно тривале, то його термінальний стан можливо умовно поділити на декілька етапів: 1- передагональний; 2- термінальна пауза; 3- агонія; 4- клінічна смерть; 5- біологічна смерть.
На передагональному етапі поступово знижується артеріальний тиск, пригнічується свідомість, понижується активність мозку.
Під час термінальної паузи виникає тимчасова затримка дихання.
Агонія характеризується раптовою активізацією нервових центрів на фоні повного відключення кори головного мозку. Тимчасово підвищується артеріальний тиск, посилюються дихальні рухи.
Клінічна смерть характеризується надзвичайно глибоким пригніченням центральної нервової системи з припиненням кровообігу і дихання. Разом з тим при відсутності зовнішніх ознак життя життєві процеси обміну в тканинах відбуваються на мінімальних рівнях. Тривалість періоду клінічної смерті становить 5-6 хвилин.
Клінічна смерть є зворотнім процесом помирання. В цей період організм хоча і не існує як єдина діюча система, але незворотні процеси в тканинах ще не дістають свого розвитку. Холодна температура, наприклад, може суттєво подовжити етап клінічної смерті. Тому своєчасне надання кваліфікованої медичної допомоги особі, що знаходиться в стані клінічної смерті, може повернути її до життя. Розробка методів подовження періоду клінічної смерті є важливим завданням для реаніматологів і трансплантологів.
На відміну від клінічної смерті можливі випадки удаваної смерті, коли функції організму внаслідок їх слабких проявів можуть бути протягом декількох годин непомітними для людини (тривала і глибока втрата свідомості, летаргічний стан). При цьому зовнішні прояви діяльності серця і дихання можуть не визначатись звичними методами діагностики. В цих випадках людина нагадує мерця і відрізнити її від живої буває надзвичайно важко. Такі явища можуть спостерігатись при електричній травмі, тепловому ударі, отруєнні снодійними препаратами або наркотиками, утопленні, при деяких захворюваннях. Кваліфіковані медичні працівники виявляють ознаки удаваної смерті і надають таким особам допомогу на місці. Численні легенди про поховання удавано померлих і їх "воскресіння" є ні чим іншим, як вигадками.
Після 5-6 хвилин клінічна смерть у звичних умовах переходить в біологічну, яка характеризується настанням незворотних змін спочатку у вищих відділах центральної нервової системи, а потім і в інших тканинах організму. Біологічна смерть - етап незворотний. Кров спочатку утворює згортки, які поступово розчиняються зі звільненням при цьому клітинних елементів. Потім з'являються інтенсивні трупні плями, виділяється сеча, фекалії, рожевуватий слиз в дихальних шляхах. До орієнтовних ознак, що вказують на настання смерті, можливо віднести: пасивне положення тіла, блідість шкіряних покривів, відсутність дихання, пульсу, чутливості на больові, термічні подразнення, реакції з боку зіниць.
Життєдіяльність забезпечується функціонуванням органів кровообігу, легень і мозку. Тому встановлення наявності функцій цих органів дозволяє виявити і наявність життя в організмі. Якщо навіть один з них не функціонує - організм людини мертвий.
Безпосередньо на місці події функціонування нервової системи може бути перевіреним реакцією на гостро пахучі речовини (нашатир). Функціонування органів дихання встановлюють шляхом фонендоскопії. Діяльність серця виявляють за сердечними ударами, визначенням тиску крові. В умовах лікарні з цією метою можуть застосовуватись інструментальні методи: рентгеноскопія грудної клітини, електрокардіографія, електроенцефалографія. Враховуючи комплекс перелічених ознак, лікарі у більшості випадків безпомилково встановлюють факт настання смерті.
Для судово-медичних експертів мають також значення вірогідні ознаки, які мають місце в період ранніх змін трупа. Такими ознаками є: температура шкіряних покривів нижче 20 градусів, ознаки часткового висихання (плями Лярше), трупні плями, трупне заклякання. Важливою ознакою настання смерті вважається ознака Білоглазова - феномен "кошачого ока", який полягає в тому, що через 10-15 хвилин після настання смерті при натисканні на очне яблуко зіниця ока набуває вигляду вузької шпарини або овалу. При натисканні на око живої людини форма зіниці не змінюється.
