2. Механізм вогнепального ушкодження та дія різних факторів пострілу.

Вогнепальні ушкодження є наслідком дії на організм людини пошкоджуючих факторів пострілу чи вибуху. Різноманітність умов вогнепальної травми визначає різний характер їх проявів. В одних випадках це механічні ушкодження, в інших - комбіновані ушкодження від дії механічних, хімічних, температурних факторів.

При пострілі ушкодження можуть спричинятись:

- вогнепальним снарядом чи його часткою, якими можуть бути куля, шріт, картеч, пижі, осколки корпусу та наповнення снаряда, а також вторинні снаряди (частки перешкод, осколки кісток);

- продуктами і результатами згорання пороху та капсульного складу (порохові гази, вогонь, повітря з каналу ствола, кіптява, дрібні частки металу, порошинки);

- зброєю чи її частинами (рухомі деталі, дульний зріз, приклад, осколки чи частини зруйнованої зброї).

При вибуху ушкодження можуть спричинятись:

- хвилею газоподібних продуктів детонації вибухової речовини;

- ударною хвилею;

- осколками корпусу і наповненням заряду;

- вторинними снарядами.

В залежності від кінетичної енергії кулі (снаряду), якою спричинено ураження, розрізняють окремі виді її дії.

Розривна дія. Внаслідок великої енергії куля при зіткненні з перешкодою (тілом людини) утворює величезні розриви шкіри, тканин, дробить кістки і руйнує внутрішні органи.

Пробивна дія. Куля вибиває і виносить на собі частки тканин тіла, залишаючи їх у перешкодах, через які проходить після цього.

Клиноподібна дія. Куля, втративши значну частину енергії, розсуває тканину як клин і входить в неї. Шкіра пробивається, утворюючи різної форми отвори, краї яких збігаються.

Контузійна дія. Куля вдаряється в тіло людини і залишає на ньому синці, садна чи поверхневі рани, але не пробиває тканин.

При попаданні кулі у орган, що містить рідину, може настати гідродинамічна дія - передача енергії у різних напрямках, що призводить до руйнування органів (серце, сечовий міхур, шлунок).

Кулі спеціального призначення (запальні, трасуючі, бронебійні, із зміщеним центром тяжіння) можуть викликати крім механічної хімічну, термічну, надруйнівну дію.

Поранення може бути наскрізним чи сліпим. При наскрізному пораненні необхідно встановити вхідний і відповідний йому вихідний отвір. Для вхідного отвору характерним є дефект мінус-тканина, що утворюється в результаті вибивання кулею центру отвору і наявність пояску обтирання (забруднення) по краях та пояску осадження. Поясок обтирання після першого пострілу із чистого ствола буде менше помітним ніж після наступних пострілів. При входженні кулі під кутом поясок обтирання буде ширше з того боку, з якого напрямку летіла куля.

Вихідний отвір може бути круглим чи овальним, щілиноподібним, кутоподібним, неправильної форми. Як правило вихідний отвір більше вхідного, поясок обтирання на ньому відсутній. Навколо вихідного отвору немає кіптяви і порошинок. При враженні спеціальною кулею вихідний отвір може значно перевищувати за розмірами вхідний. В разі руйнування (розриву) кулі після зіткнення з тілом вихідних отворів може бути декілька.

Рановий канал виникає при проникненні кулі в тіло. Будова його різноманітна - від прямолінійної чи дугоподібної форми до переривчастої (за рахунок зміщення внутрішніх органів). Рановий канал може бути наскрізним чи сліпим (коли снаряд залишається в тілі). Діаметр каналу залежить від розміру кулі, швидкості, характеру руху та щільності тканин. Дослідження ранового каналу має значення для визначення напрямку польоту кулі та можливого напрямку пострілу.