Розділ 1 “судова медицина”

Лекція 1: Предмет і завдання судової медицини. Правові, процесуальні й організаційні основи судово-медичної експертизи в Україні.

Питання:

1. Предмет, завдання і значення судової медицини.

2. Історичні етапи становлення й розвитку судової медицини.

3. Процесуальні й організаційні основи судово-медичної експертизи та її значення для діяльності органів правосуддя.

Література:

Судова медицина: Підручник для студентів мед. вузів / За ред. І.О.Концевич, Б.В.Михайличенка. - К.: МП "Леся", 1997.

Судова медицина: Підручник для студентів мед. вузів / За ред. А.С.Лісового. - К.: Юрінком Інтер, 1999.

Наказ міністра охорони здоров'я України від 17.01.95 р. №6 "Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України".

1. Предмет, завдання і значення судової медицини.

Судова медицина являє собою галузь медичної науки, яка вивчає і розробляє питання медичного й біологічного характеру стосовно запитів слідчої та судової практики. Специфіка судової медицини полягає в тому, що вона потребує використання знань як медичних, так і юридичних. За образним виразом видатного українського вченого судового медика Ю.С.Сапожнікова, судова медицина – це, по суті, медицина в праві.

Питання, на які дає відповіді судова медицина, можуть виникати при розслідуванні органами досудового слідства й розгляді судами кримінальних справ, при вирішенні цивільних справ й водночас вони можуть стосуватися різних розділів медицини: хірургії, терапії, акушерства і гінекології, педіатрії, токсикології, патологічної анатомії тощо.

Судова медицина використовує знання з різних медичних дисциплін - нормальної анатомії, патологічної анатомії, фізіології, танатології і ряду інших. Проте судова медицина - не проста сукупність різних медичних дисциплін, знання яких використовують при вирішенні правових питань. Це самостійна медична наука, яка має власні методи досліджень і вивчає певне коло питань. Головне її завдання - сприяти судочинству в розкритті злочинів проти життя і здоров'я особи, її статевої недоторканості та в забезпеченні охорони цивільних прав кожного громадянина.

В результаті використання наукових судово-медичних даних можна встановити вид ушкодження, що заподіяне людині, його особливості, механізм і знаряддя травми, ступінь тяжкості ушкодження, причину смерті тощо. У певних випадках можна встановити мало місце вбивство, або ж самогубство чи нещасний випадок, чи було згвалтування, чи мала місце симуляція ушкодження або самокалічення членів. Судова медицина вивчає розлади здоров'я і смерть людини від дії різних факторів навколишнього середовища - електротравма, вплив крайніх температур і барометричного тиску, дія хімічних речовин, іонізуючого випромінювання, механічне задушення та низки інших.

Зміст судової медицини визначається потребами правової практики, яка вимагає розробки і глибокого вивчення таких основних об'єктів, як: дослідження трупів; дослідження потерпілих, обвинувачених, підозрюваних та інших осіб; дослідження речових доказів; дослідження об'єктів біологічного походження (слідів крові, слини, сперми, потожирової речовини, волосся та ін.); вивчення матеріалів різноманітних справ, в тому числі тих, що пов'язані з обвинуваченням медичних працівників у порушенні своїх професійних обов'язків.

З числа юридичних дисциплін судова медицина найбільш тісно стикається з криміналістикою, якою вивчаються питання збирання й дослідження доказів. Особливо наочно це спостерігається при розслідуванні злочинів проти особи. Криміналістичні знання необхідні в разі огляду трупа на місці події, в проведенні якого участь судово-медичного експерта є обов'язковою, при відборі біологічних зразків для судово-медичного дослідження, при дослідженні речових доказів і т. ін. Велике значення має допомога судово-медичного експерта у встановленні особи невідомого, особливо у випадках виявлення розчленованого, навмисно спотвореного чи інакше зміненого трупа.

Сучасна судова медицина розповсюдилася далеко за межі суто прикладних знань, що використовуються в інтересах судочинства. Її знання містять важливу інформацію для інших медичних дисциплін. Зокрема, основні розділи судової медицини - вчення про смерть, післясмертні зміни в організмі людини, отруєння, ушкодження і їх правова оцінка, раптова смерть і її причини, відповідальність медичного персоналу та ряд інших, - містять важливий науково-дослідний матеріал, без знання якого не можлива підготовка лікаря. Тому судова медицина викладається в усіх медичних інститутах і університетах, а також як вибіркова дисципліна в юридичних навчальних закладах. Адже юристи, як і лікарі, повинні мати знання про можливості судової медицини й вміло використовувати ці знання в інтересах правосуддя.

Отже, може бути сформульовано визначення судової медицини як окремої галузі медичної науки, що вивчає питання медичного, біологічного, медико-криміналістичного характеру для потреб судочинства, законодавства й охорони здоров'я.

Поняття судової медицини близьке за змістом до судово-медичної експертизи, але ці поняття не тотожні.

Судово-медична експертиза - це галузь практичної медицини, яка використовує знання судової медицини в судовій і правовій практиці.

Водночас основними завданнями і судової медицини й судово-медичної експертизи є надання допомоги судочинству при розслідуванні злочинів проти життя і здоров'я особи і при розгляді цивільних справ.