Лісова ентомологія_конспект лекцій
.pdfплексу. В першу чергу це п'ядун обдирало каємчастий (Er. marginaria F), пу-
хнастий п'ядун (Alsophila aescularia Schiff), які надають перевагу в'язовим. Самці їх літають вже на початку квітня. Ранньовесняною накладкою клейових кілець можна визначити кількість самок на одне дерево і загрозу від них. В південно східних областях в байрачних порослевих, зріджених листяних лісах 20—50 років, занедбаних садах зустрічаються осередки весняного комплексу масово го розмноження п'ядунів шовкопрядів, які також починають літати після схо 84 ду снігового покриву, і самки яких також можна виявити під клейовими кіль цями в цей час. Це п'ядун шовкопряд жовтовусий
(Apocheima (Biston) hispi daria Schiff), який віддає перевагу дубу, п'ядун шовкопряд волосистий (Phigalia pedaria F.), який віддає перевагу в'язу; п'я-
дун шовкопряд фрук товий (Poecilopsis pomonaria Hb), п'ядун шовкопряд тополевий (Biston strataria Hb), п'ядун шовкопряд буросмугий (Lycia hirtaria
Cl). У останніх двох видів самки мають розвинені крила. Оскільки гусениці названих видів з'являються дещо пізніше гусениць зеленої дубової листовійки, з якою їх осередки можуть бути комплексними, то заходи з обмеження їх чисельності приходиться проводити в два строки. В комплексних осередках перевагу має п'ядун щовкопряд жовтовусий. Метелики з чітко вираженим статевим диморфізмом у самок крила редуковані. Вони піднімаються в крону по стовбуру після заходу сонця. Плодовитість не менше 500 яєць. Пошкоджує дуб, в'яз, плодові, підлісок. Молоді гусениці проїдають у лист ках окремі дрібні отвори. З віком вони виїдають листові пластинки з боків, а зго дом і повністю. Генерація названих п'ядунів 1-річна. Місце зимівлі — підстилка.
Дубова широкомінуюча міль (Coriscium=Acrocercops brongniardellа F.) (род. — Gracilaridae, ряд лускокрилі — Lepidoptera).
Резервації. Дубові, дубово-соснові насадження з наявністю в них різних форм дуба звичайного, в яких, або поблизу яких знаходяться різні будівлі, особливо ті, що не опалюються взимку (склади, дачі, літні табори та ін.). В Україні поширена в Лісостепу. Осередки молі характерні постійністю через відсутність в них ентомофагів; надзвичайною пристосованістю виду до умов навколишнього середовища. Вперше на Україні осередки масового розмноження її були виявлені в 60-ті роки в Прилуцькому лісгоспі Чернігівської області. В середині 70-тих років осередки почали формуватися в приміських лісах Києва та інших міст, де внаслідок будівництва великої кількості різних будівель в лісових насадженнях створились надзвичайно сприятливі умови для неї.
Імаго. Дрібний метелик близько 5 мм завдовжки, попелясто сірий, на передніх крилах рисунок навскісних білих смужок. Лоб і тім'я вкриті сріблястими лусками. Задні крила з довгими війками. Метелики з добре розвиненим сисним ротовим апаратом. Вусики довші за тіло. Самки відрізняються від самців особливостями кінчика черевця (тупий — самка, загострений — самець).
91
Яйцекладка. Яйця поодинокі, ледь помітні, близько 0,5 мм, округлі, блідо голубі яйця вздовж жилок на верхній стороні листків дуба (до 10 шт. на один листок).
Гусениці до 0,6 см завдовжки, в мінах під поверхнею листка дуба, водянисто голубі з світло коричневою головою.
Лялечка в плескуватому світлому коконі на опалому листі підстилки. Біологія. Метелики починають літати в липні. Сидять на листях дерев
та чагарників з їх нижньої сторони, живлячись виділеннями попелиць, листоблішок та ін. З настанням холодів в кінці вересня — в жовтні вони ховаються на зимівлю в не жилі будівлі, склади. Значна частина їх зимує під відсталою корою на сухостійних деревах, або просто в щілинах кори дерев старшого віку. Навесні перші метелики вилітають з місць зимівлі здебільшого на початку травня. Виліт розтягнутий, тому найбільш сприятливими умовами для молі є насадження з різними формами дуба звичайного (рання та пізня). Самки відкладають яйця виключно на молоді листочки вздовж центральної та на початку бокових жилок з верхнього боку. В листки, які досягли свого остаточного розміру, гусениці не можуть вгризтися через затверділі покриви. Безпосередньо з яйця гусениці вгризаються під поверхню листка і виїдають у паренхіми міни, які спочатку мають вигляд дрібних звивистих стрічок, що згодом розширяються. Міни з 5—6 гусеницями на листку повністю охоплюють всю його поверхню. Верхня кутикула листка над мінами здувається у вигляді пузиря. Поверхність спочатку має білувате забарвлення, а згодом жовте і нарешті буре. В кінці червня липні гусениці заляльковуються на опалому листі підстилки у білих плескуватих коконах. Генерація однорічна.
Нагляд. В червні — за характериними пошкодженнями (підсихаючи, світла по верхня мінованих листків стає буроватою). Пізно восени — за наявності великої кількості метеликів молі під відсталою корою старого сухостою, або на вікнах приміщень. Облік чисельності: за кількістю лялечок самок у білих плескуватих коконах на 1м2 підстилки. Критичне число — 30 шт. лялечок на 1 м2. Місце зимівлі — нежилі приміщення, під корою старого сухостою.
Спеціальні захисні заходи: під час сильних морозів (січень-лютий) зрубати та вивезти з лісу всі сухостійні дерева (не тільки дуба); у всіх будівлях, що знаходяться в дубовососнових насадженнях або поблизу них змести та знищити зимуючих метеликів молі. Де це неможливо зробити, про вести рано весною аерозольну обробку приміщень; слід максимально обмежити забудову дубових насаджень різними спорудами та будівлями; у приміських лісах замість дуба звичайного слід вводити дуб червоний, який практично не пошкоджується міллю; в кінці липня — у серпні на дерева з більшими діаметрами, що зростають в резерваціях молі, накладаються ловильні пояси з цупкого паперу, який би не розмокав під дощем. Під ними з літа у великій кількості збираються метелики молі, готуючись до зимівлі. Взимку ці пояси роз- в'язують і тоді залишені без прикриття метелики стають здобиччу синицям, дятлам. Зняті "мічені" міллю пояси в належному стані слід зберігати. На слі-
92
дуючий рік вони будуть ще більш ефективні; перспективним є використання феромона згуртування молі.
Золотогуз (Euproctis chrysorroea L.) (род. хвилівки — Orgyidae, ряд лускокрилі — Lepidoptera)
Резервації. Найбільш сухі, що добре прогріваються сонцем розладнані діброви і складаються з дуба звичайного ранньої форми, особливо порослеві, зімкнені молодняки — культури, а також байраки з терном, глодом, плодовими деревами, ділянками з нерегульованим випасанням худоби та рекреаційним навантаженням. В Україні поширена повсюдно.
Імаго. Метелик з розмахом крил до 4 см, білий. У самиці на кінці черевця велика щіточка коротких золотистих волосинок, у самця — невеличка червоно бура китиця. При зростанні чисельності на крилах можуть бути чорні цяточки.
Яйцекладка на нижній стороні листків має вигляд золотистого плоского валика (жовто бурий пушок з черевця самки) і налічує 200—500 штук дрібних жовтуватих яєць.
Гусениці І—ІІ віку жовті, голова чорна, на першому сегменті зверху чорний рисунок, на тілі чорні волосисті бородавки. Гусениця останнього віку до 4 см завдовжки, темно бура з дуже отруйними волосками, вздовж спини має подвійну тонку червону лінію, по боках білу переривчасту. Зверху на 9—10-му члениках є по одній червоній бородавочці.
Лялечка темно коричнева, або чорна з рудими волосками на тілі у рідкому павутинистому коконі.
Біологія. Метелики літають в кінці червня в липні. Активні вечорами і вночі. Самки відкладають яйця на нижню сторону листків верхньої частини крони. Плодовитість до 700 яєць. Гусениці вилуплюються через 2—3 тижні. Живуть групами, скелетуючи листя, а згодом стягуючи їх павутиною. До осені живляться і ростуть повільно. На зимівлю ідуть рано, призупиняючи живлення вже на початку вересня. Стягуючи павутиною 3—5 листків, гусениці роблять з них досить щільні гнізда, де в І—ІІ віці в кількості від 200 до 1000 штук в гнізді зимують. Досить морозостійкі. Чим більше гніздо, тим більше їх виживання під час зимівлі. Гнізда добре помітні. Рано навесні гусениці виповзають на поверхню гнізда, деякий час тримаються разом, а потім розповзаються в кроні дерева і приступають до живлення бруньками дуба звичайного ранньої форми, що в цей час розпукуються. Згодом переходять і на листя. Живляться дуже інтенсивно. Перевагу віддають також яблуні, сливі, абрикосу. При масовому розмноженні об'їдають також дуб звичайний пізньої форми, липу, клен, глід. Не пошкоджує тополі, ільмові, ясен, горіх. Розвиток гусениць продовжується 40—50 днів. Заляльковуються вони в червні серед листя в кронах дерев, або на стовбурах, прикріплюючись до них павутинками. Генерація 1-річна. Місце зимівлі — гнізда в кроні.
Відомо близько 80 видів ентомофагів золотогуза, але 2 два з них — спеціалізовані. В літнє осінній період гусениць заселяє Euptоromalus nidulans F. Паразитом гусениць старших віків є іхневмонід Echinomyia praeceps M. В
93
цілому, комплекс ентомофагів мало ефективний. Затухання осередків золотогуза частіше викликається вірусними і бактеріальними захворюваннями гусениць, що перезимували. Бактеріозу сприяє дощова погода.
Нагляд. В червні — за пошкодженнями рослин, в липні — за наявністю білих метеликів з золотистим кінцем черевця; осінь — рання весна — за зимовими гніздами гусениць.
Облік чисельності. У жовтні листопаді підраховують кількість зимуючих гнізд на 10 деревах та в середньому на одне дерево (без їх рубки). Підраховуючи кількість гусениць в одному гнізді, слід дотримуватись вимог із захисту тіла (очей, рук тощо) від ядовитих волосків.
Спеціальні захисні заходи. В садах, на невеликих площах зрізати та спалювати гнізда з гусеницями, що зимують в них.
Американський білий метелик (Hyphantria cunea Drury.) (род. ведмедиці — Arctiidae, ряд лускокрилі — Lepidoptera).
Резервації. Узлісся листяних насаджень уздовж доріг, захисні лісосмуги (особливо їх зріджені ділянки), парки, сади — все з наявністю шовковиці або клена ясенелистного.
Імаго до 3,5 см — білий, вкритий пушком метелик. На крилах буває по кілька темних цяточок, у самця вусики перисті, у самки — ниткоподібні. Яйця відкладає на нижньому боці листків великими купками (200—500 яєць) в один шар, зверху вони вкриті білим пушком. Молоді гусениці — блідо жовті, волохаті, переносяться вітром на великі відстані.
Гусениця останнього віку до 3,5 см завдовжки. Голова і ноги чорні, спина коричнева з 2 рядами чорних бородавок, з довгими волосками. боки жовтуваті, з оранжевими бородавками, вкриті довгими волосинками.
Лялечка до 1,5 см, спочатку лимонно жовта, потім коричнева або темно бура в рідкому коконі з волосків та павутиння. Кремастер на вершині має вигляд лопаточки з 12 шипиками.
Біологія. Карантинний вид. Вперше появився в Україні в 1952 році (Закарпаття), завезений в Європу з Північної Америки у 1939—40 рр. Пошкоджує понад 140 видів деревних і чагарникових, а також трав'янистих рослин. Метелики першої генерації літають в травні червні у сутінках та вночі. Активно летять на світло. Самка відкладає до 800—1500 яєць. Молоді гусениці, що вилуплюються в червні, скелетують листя знизу, а дорослі об'їдають його повністю. Живлячись, гусениці обплітають спочатку листки, а потім і гілки павутинням. Заляльковуються в тріщинах кори, в павутинних гніздах під рештками рослин, у поверхневому шарі грунту, в тарі, тріщинах і щилинах парканів, будівель та інших затишних місцях. Метелики другого покоління літають в кінці липня серпні. Гусениці завдають шкоди з серпня до кінця вересня — початку жовтня. Зимує в стадії лялечки в тріщинах кори, дуплах тощо. За рік розвивається у 2 генераціях. Місце зимівлі — тріщини кори.
Чисельність метелика обмежують паразити, хижаки, грибні та вірусні хвороби. Яйця знищують скорпіонниця — Panorpa communis L. і золотоочки
— Chrysopa vulgaris Schn. і Ch. perla L.; гусениць — хижий клоп — Nabis
94
apterus Fr.; лялечок — іздець Psychophagus omnivarus Walk. Проте ентомофа-
ги вивчені недостатньо.
Нагляд. В липні і особливо у вересні — за наявністю павутинних гнізд і гусениць на шовковиці, клені ясенелистому, плодових.
Облік чисельності. Загроза існує при будь якій кількості шкідника, оскільки він залишається карантинним об'єктом.
Спеціальні захисні заходи. Вживати карантинних заходів, застосування вірусного препарату ВІРІН АБМ — обприскуванням насаджень в період гусениць молодших віків (початок червня та початок серпня).
Вербова хвилівка (Leucoma salicis L.) (род. хвилівки — Orgyidae, ряд лускокрилі — Lepidoptera).
Резервації. Зріджені тополеві лісосмуги, осичники, а також тополеві насадження вздовж доріг та в населених пунктах у зволожених місцях, особливо коли їх коренева система пошкоджена. В Україні поширена повсюдно.
Імаго. Метелик з розмахом крил до 5 см. Крила шовковисто білі, ноги і вусики білі з чорними кільцями. У самців вусики гребінчасті. Черевце чорне, покрите білими волосками. Яйця зеленуваті, відкладаються на кору стовбурів гілок, на нижню сторону листя, у містах також на паркани, стіни будівель купками.
Яйцекладки мають вигляд подушечок, вкритих пінистими сріблясто сірими виділеннями додаткових статевих залоз, знаходяться головним чином на стовбурах та на гілках.
Гусениця — чорно сіра, з рудими волосками на бородавках. Вздовж спинки в неї розміщується ряд жовтуватих плям овальної форми (у вигляді ланцюжка).
Лялечка до 2,5 см довжини, чорна, блискуча, покрита світлими борозенками і пучками довгих волосинок.
Біологія. Літають метелики в кінці червня — в липні. Самки відкладають в середньому по 500—700 яєць. Гусениці вилуплюються в липні до кінця літа скелетують листя і в ІІ—ІІІ віці ховаються на зимівлю в дупла, тріщини кори під опале листя. Навесні в кінці квітня — на початку травня вони появляються в кронах дерев Спочатку вони об'їдають листя з країв, а згодом і повністю. В кінці червня — на початку липня гусениці заляльковуються в щілинах кори серед листя, на парканах, стовбурах, іноді — групами, обплітають себе рідкими павутинками. Генерація 1- річна. Місце зимівлі — стовбур. На півдні України можливі 2 генерації за рік.
Комплекс ентомофагів хвилівки представлений порівняно невеликим числом видів багатоїдних хижих жуків.
Нагляд за хвилівкою проводять в середині липня в період лету метеликів, яких не важко виявити візуально завдяки білому забарвленню. Можна виявити хвилівку і за пошкодженнями в липні, коли живляться гусениці. Для обліку імаго можна використати світлові пастки.
Облік чисельності за кількістю метеликів самок, виявлених в середньому на одне дерево (за наявності їх трупів під деревом). Затухання спалахів
95
масового розмноження хвилівки відбувається відносно повільно, звичайно під впливом комплексу ентомофагів і хвороб.
Дубовий похідний шовкопряд (Thaumetopoea (Cnetocampa) proK cessionea L.) (род. похідні шовкопряди — Eupterotidae, ряд лускокрилі —
Lepidoptera).
Резервації. Зріджені сухі діброви середнього та старшого віку поросльового походження. В Україні поширений у Поліссі, Закарпатті, в Західній частині степової і лісостепової зон.
Імаго. Метелик з розмахом крил до 30 см. Передні крила буро сірі з 3 нечіткими поперечними лініями. Задні жовто білі. На лобі довгастий горбик. Кладка яєць сірого кольору у вигляді довгастого прямокутника. Яйця розміщені поздовжніми рядами, склеєні одне з одним.
Гусениця до 40 см завдовжки, зверху чорно сіра з синюватим або коричнюватим відтінком. Знизу та з боків світло сіра. Тіло з червоно бурими бородавками та довгими волосками особливо на спині, які небезпечні для людей та тварин, дуже отруйні.
Лялечка до 1,3 см завдовжки, коричнева, на заокругленому кінці є два розставлені зубчики, кінці яких кігтеподібні. Лялечка в сіро буруватому овальному коконі, сплетеному з волосків гусениць.
Біологія. Метелики літають з середини липня до вересня в сутінках. Відкладають яйця на кору гілок і стовбурів. Зимують яйця. Гусениці вилуплюються рано навесні, спочатку вони вигризають бруньки, а потім пошкоджують листя, живляться вночі, а вдень сидять, скупчившись на товстих гілках або стовбурі. Влаштовують обплетені павутинням великі гнізда, куди ховаються вдень (гнізда, здебільшого, біля основи дерев, у відгалуженнях гілок, дуплах та ін.). Для живлення гусениці переповзають у крону одна за одною у декілька рядів (звідки і назва виду). Шлях переповзання гусениць устелений павутинками. Гусениці линяють і заляльковуються в гніздах на початку липня. Генерація 1- річна. Місце зимівлі — гілки.
Ентомофаги шкідника вивчені недостатньо.
Нагляд. Здійснюється за наявності павутинних гнізд в липні, а також використовують феромонні пастки.
Облік чисельності проводять шляхом підрахунку кількості яєць на дерево, використовуючи дані модельних гілок.
Червонохвіст (Dasyhira pudibunda L.) (род. хвилівки — Orgyidae,
ряд лускокрилі — Lepidoptera).
Резервації. Свіжі середньої та високої повноти діброви 20—40 років з березою, ліщиною, що ростуть на рівних або ледь понижених ділянках. В Україні поширені повсюдно. Поліфаг: пошкоджує дуб, бук, березу, ліщину, яблуню. Осередки носять часто локальний характер.
Імаго. Метелик з розмахом крил до 6 см. Самиця більша самця, передні крила у неї білувато попелясті з 2—3 поперечними темно бурими смужками. Самець темніший, з перистими вусиками.
96
Яйцекладка на стовбурах, сухих сучках купками в один шар нагадує за кольором лишайники. Самі яйця круглі, сірі з невеликим заглибленням і чорною цяткою в ньому.
Гусениця останнього віку до 4,5 см завдовжки, жовтувата, на спині має 4 великі жовті щітчки з волосинок з чорними поперечними смужками між ними. На передостанньому членику пучок червоних волосків.
Лялечка до 1,5 см завдовжки, жовто коричнева, в біло сірому коконі, що складається з 2 шарів. Зовнішня оболонка кокона бурувата, а внутрішня жовтувата.
Біологія. Метелики літають в кінці травня — в червні. Вони ведуть нічний спосіб життя і летять на світло. Одна самка відкладає до 1000 яєць. Гусениці з'являються в другій половині червня — в липні. Молоді гусениці можуть переноситись вітром. Волоски гусениць отруйні. Гусениці спочатку скелетують листя, а в більш старшому віці об'їдають його з краю, а потім з'їдають повністю, залишаючи лише товсті жилки. Живляться вони до середини вересня, іноді поїдаючи вже ледь пожовтіле листя. Заляльковуються гусениці в лісовій підстилці. Лялечка зимує. Оскільки гусениці об'їдають листя дерев уже у другій половині вегетаційного періоду, то вони завдають меншої шкоди, ніж ті види, які пошкоджують листя весною. Генерація 1-річна. Місце зимівлі — підстилка.
Спеціалізованих ентомофагів не відмічено. Поліфаги паразитують головним чином на гусеницях старших віків та лялечках.
Нагляд у вересні за наявністю гусениць, пошкоджень (огризках листя на землі — гусениці живляться "не економно").
Облік чисельності — пізньої осені (жовтень) за кількістю зимуючих лялечок у підстилці в радіусі 1,0 м навколо стовбурів облікових дерев. В квітні — контрольний облік з аналізами лялечок, що залишились після зимівлі.
Кільчастий шовкопряд (Mаlacosoma neustria L.) (род.коконопряди
— Lasiocampidae, ряд лускокрилі — Lepidoptera).
Резервації. Зріджені насадження дуба звичайного ранньої форми, що добре прогріваються, без підліску, з наявністю плодових дерев, особливо за несприятливих умов росту. В Україні поширений повсюдно.
Імаго. Метелик з мінливим забарвленням крил від жовтого до червоно бурого з помітною поперечною смугою на передніх крилах. Яйця бочкоподібної форми, склеєні спіральними рядками, що нагадують перстень на тонких гілочках.
Гусениця вкрита тонкими волосками з подовжніми смугами на тілі: по боках — широка блакитно синя, за нею — чорна, оранжева і зверху на спині
— біла.
Лялечка буровато-чорна, матова, знаходиться в білому щільному павутинному коконі, який здається припудреним жовто білим порошком.
Біологія. Метелики літають в липні. Яйця відкладають на 2—3річні пагони до 200 яєць в кладці. Хоча гусениці завершують розвиток в яйці ще восени, вилуплюються вони з яєць рано навесні, коли починають розпукуватись
97
бруньки на кормових деревах. Спочатку вони пошкоджують їх, потім скелетують листя, а згодом повністю об'їдають їх, залишаючи лише середню жилку. Молоді гусениці живуть колоніями в павутинних гніздах, розміщених в розгалуженнях гілок. В гарну погоду вдень гусениці тримаються на поверхні гнізд. Живляться гусениці вночі. Заляльковуються в білих коконах в кронах дерев. Генерація 1-річна.
Серед ентомофагів слід відмітити їздця Telenomus laewiusculus Ratz., який часто заражає до 80% яєць. Місце зимівлі — пагони.
Нагляд. В кінці травня за наявністю павутинних гнізд з гусеницями. Облік чисельності. За кількістю яйцекладок восени (після листопаду)
на зрізаних модельних гілках. Визначають кількість яєць в середньому на дерево вцілому. Весняні контрольні обліки на предмет їх перезимівлі.
Спеціальні захисні заходи: з осени до кінця березня у культурах, де це господарсько доцільно, зрізання пагонів з яйцекладками шовкопряда, які потрібно зв'язати у пучки і зберігати підвішеними під навісом до весни. Коли з яєць виродяться гусениці і загинуть від голоду, пучки звільняють від павутини і розвішують у підзахисних культурах з північної сторони для вильоту з паразитованих яєць яйцеїда теленомуса; знімання та знищення павутинних гнізд з гусеницями (травень); використання спеціалізованого вірусного препарата Вірін КШ (титр 1 млрд. спор в 1 мл, 100—200 мл/га шляхом оприскування насаджень).
Лунка срібляста (Phalera bucephala L.) (род. чубатки —
Notodontidae, ряд лускокрилі — Lepidoptera).
Резервації. Зріджені сухі діброви 10—30 років на легких ґрунтах, молоді культури і лісосмуги із берези в степовій зоні. Поліфаг, поширений в Україні повсюдно.
Імаго до 6 см. Передні крила сріблясто сірі і мають у верхньому куті велику жовту пляму у вигляді місяця. Задні крила буруваті.
Яйцекладка, знизу темно зелена, а зверху — білувата, яйце з темною цяткою посередині.
Гусениця до 6 см, волохата, жовтувата з 11 поздовжніми переривчатими смужками, із яких сама широка (суцільна) проходить зверху вздовж спини.
Лялечка до 3,5 см, чорна, матова. Кремастер плескуватий, розділений на 2 частини.
Біологія. Масовий виліт імаго — в червні, продовжується до середини липня. Літають вночі. Яйця самки відкладають на листя купками в один шар. Через 10— 14 днів вилуплюються гусениці, які спочатку скелетують листя, тримаючись виводками. Дорослі розповзаються і з'їдають листя повністю. Живлення їх продовжується до середини вересня. В середині вересня гусениці спускаються в ґрунт на глибину до 5 см, там влаштовують печерки, заляльковуються в них і зимують. Генерація 1-річна. Місце зимівлі — грунт. Даний вид відноситься до літньо осіннього комплексу листогризучих шкідників, тому і шкідливість його менша, ніж весняно літніх видів. Головними ен-
98
томофагами її являються яйцеїд трихограма і Telenomus mayri Kieff, який в окремих оседках знищує в середньому до 36% яєць.
Нагляд проводять в першій половині серпня за пошкодженнями крон та наявності гусениць.
Облік чисельності — за кількість зимуючих лялечок в ґрунті.
Заходи захисту. Обприскування біопрепаратами проти гусениць І—ІV віку у зв'язку з розтягнутим відродженням гусениць може виникнути необхідність повторних обробок.
Дубова чубатка (Peridea anceps Goeze.) (род. чубатки — Notodontidae, ряд лускокрилі — Lepidoptera).
Резервації. Середньовікові насадження дуба, що ростуть на нетипових для дуба супіщаних бідних ґрунтах. Тіньолюбний вид. В Україні поширена повсюдно. Осередки носять локальний характер.
Імаго. Метелик з розмахом крил до 6 см. Передні крила блідо сірі, задній край крила має виступ у вигляді зубця, який утворений темними війками. Задні крила жовто білі.
Яйця мають вигляд зрізаної знизу кулі, матово білі з темною цяткою на вершині. Відкладаються вони купками на гілках, стовбурах.
Гусениці останнього віку до 5 см завдовжки, гола, товста, зеленувата. Вздовж спини має темно зелену смугу з білою облямівкою. На боках тіла є червоні смужки з жовтими облямівками. Голова зеленувата з жовтими рисочками.
Лялечка до 2,5 см, чорна, задній кінець тупо округлений, міститься в коконі з грудочок ґрунту, скріплених павутинками.
Біологія. Метелики літають в травні червні увечері та вночі. Вдень сидять на стовбурах і завдяки їх захисному забарвленню майже непомітні. Яйця відкладають на гілки та на стовбури. В кладці налічується декілька десятків яєць. Гусениці спочатку скелетують листя, потім об'їдають його з країв, а пізніше — з'їдають майже повністю, залишаючи тільки крупні жилки. Плодючість самок близько 300 яєць. Гусениці пошкоджують листя дуба в червні до кінця липня, а потім заляльковуються в ґрунті поблизу стовбура. Їх активно знищують хижі жуки пахучого (великого) красотіла, а також птахи. Генерація 1-річна, однак внаслідок затяжної діапаузи може продовжуватись до 3 років.
Нагляд: в липні місяці по гусеницях та пошкодженнях. Облік чисельності восени (початок жовтня) — по лялечках під підстилкою. Місце зимівлі — грунт.
Ільмовий ногохвіст (Exaereta ulmi Schiff) (род. чубатки —
Notodontidae, ряд лускокрилі — Lepidoptera).
Резервації. Молоді степові посадки в'язових на півдні України. Метелики з розмахом крил до 3, 8 см. Передні крила темно сірі з 2 те-
мними поперечними смугами, більш світлі посередині. Задні крила грязно білі, вздовж зовнішнього краю буруваті.
99
Яйця. Кулясті до 1 мм в поперечнику, з темною круглою плямою на вершині. Відкладаються поодиноко (рідше по 2—5 шт. укупі) на нижній або верхній стороні листків.
Гусениці останнього віку до 5 см довжини, буро зелені. На останньому сегменті замість ніг — "підштовхувачі" (2 відростки, що розходяться, з булавоподібними потовщеннями на кінцях). На 4 му та 11 му сегментах тіла є по одному чорному бугорку. Тіло вкрите рідкими короткими волосками.
Біологія. Метелики літають в квітні—травні. Яйця відкладають по 1— 5 штук на листя кормових порід. Плодовитість до 500 яєць. Гусениці живляться в травнічервні протягом 30—40 днів. В молодому віці скелетують листя, проїдаючи в них отвори, пізніше — повністю їх з'їдають, залишаючи лише середню жилку. Заляльковуються в кінці червня — в липні в ґрунті на глибині до 10 см в рихлому земляному коконі. Зимує лялечка. Генерація 1- річна. Місце зимівлі — ґрунт.
Нагляд. В червні за пошкодженнями, екскрементами та гусеницями з 2 "хвостами". Особливо слід звернути увагу на листя нижніх гілок крони та порості, яким гусениці часто живляться краще.
Облік чисельності. Восени за кількістю лялечок у ґрунті. Суцільне об'ї- дання листя за наявності 8 лялечок на 1 м2 .
В'язовий строкатий п'ядун (Abraxas sylvata Sc.) (род. п'ядуни —
Geometridae, ряд лускокрилі — Lepidoptera).
Резервації. Полезахисні лісові смуги.
Імаго. Метелики білі, розмах крил до 4,3 см, з нерізкими темними круглими плямами, які створюють 2 поперечні ряди на обох крилах. Один з них по зовнішньому краю, другий близько і паралельно йому. Іноді посередині передніх крил проходить ще 2 неповних ряди. Основа передніх крил забарвлена в чорний колір з домішкою оранжевого. Такі ж двокольорові великі плями є біля задніх кутів на передніх і задніх крилах. Черевце жовте з чорними плямами. В Україні поширений повсюдно.
Яйця самки відкладають (до 150 шт.) на нижню сторону листя в один шар по 10—50 шт. в одній кладці.
Гусениці останнього віку довжиною до 3,4 см, синювато білі, зверху
— жовтуваті з чорною смугою на спині і рядами чорних крапок. Дихальце чорне. У фазі спалаху з'являються темні екземпляри. При цьому у гусениць з'являється по 5 смуг з кожної сторони. Проміжки між смугами жовто сірі. Гусеницям старших віків характерний рефлекс завмирання (падають на землю або звисають на палутині).
Лялечка до 1,5 см бура, блискуча, глибоко пунктирована. Кремастер цибулеподібний з двороздільним коротким відростком. Лялечка знаходиться у ґрунті без кокона. Генерація 1-річна. Місце зимівлі — в ґрунті, під підстилкою.
Нагляд. Кінець серпня, вересень — за пошкодженнями. За морфологічними ознаками та біологічними особливостями найближчий до нього ясене-
100