3. Класифікація податків: за формою оподаткування, за економічним змістом об’єкта оподаткування, залежно від рівня державних структур, які їх установлюють та за способом стягнення.

 за формою оподаткування:

- прямі — встановлюються безпосередньо щодо платників податків і сплачуються за рахунок їхніх доходів, а сума податку безпосередньо залежить від розмірів об'єкта оподаткування;

- непрямі — встановлюються в цінах товарів і послуг та сплачуються за рахунок цінової надбавки, а їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів;

за економічним змістом:

- податки на доходи—стягуються безпосередньо з доходів фізичних і юридичних осіб;

- податки на споживання—сплачуються не при отриманні доходів, а при їх використанні і справляються у формі непрямих податків:

- податки на майно—встановлюються стосовно рухомого або нерухомого майна:

за способом стягнення:

- розкладні — спочатку встановлюються в загальній сумі відповідно до потреб держави й місцевого самоврядування в доходах, потім цю суму розкладають на окремі частини за територіальними одиницями, а на низовому рівні - між платниками (історично це перша форма стягнення податків);

- окладні— передбачають встановлення спочатку ставок, а відтак і розміру податку для кожного платника окремо, а загальна величина податку формується як сума платежів окремих платників;

Залежно від рівня державних структур, які встановлюють податки, вони поділяються на загальнодержавні та місцеві.

Загальнодержавні податки встановлюють вищі органи влади. Їх стягнення є обов'язковим на всій території країни незалежно від того, до якого бюджету (центрального чи місцевого) вони зараховуються.

Місцеві податки встановлюються місцевими органами влади та управління.

4. Види прямого оподаткування: основні поняття, відмінні риси від інших форм оподаткування, переваги та недоліки їх функціонування.

Прямі податки встановлюються на доходи і майно платників і сплачуються ними з власних надходжень грошових коштів. Види прямих податків, їх платники, розмір та порядок стягнення встановлюються в законодавчому порядку.

Прямі податки включають:

- податок на прибуток підприємств;

- податок на доходи фізичних осіб;

- плата (податок) на землю;

- податок на майно підприємства;

- податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

- плата за воду;

- фіксований сільськогосподарський податок та ін. Розглянемо сутність окремих видів прямих податків, порядок їх стягнення і сплати до бюджету.

До переваг прямих податків, на наш погляд, можна віднести те, що:

– прямі податки дають реальну можливість встановити пряму залежність між доходами платника та його платежами в бюджет;

– прямі податки є важливим дійовим фінансовим регулятором економічних процесів (інвестицій, нагромадження капіталу, сукупного споживання, ділової активності, підприємництва і т. д.), а також регулюють доходи юридичних і фізичних осіб, на відміну від непрямих, які впливають на ціну товарів;

– прямі податки сприяють розподілу податкового тягаря таким чином, що значні податкові витрати несуть ті члени суспільства, які мають більш високі доходи;

– прямі податки справляють значний вилив на саму державу, яка повинна забезпечити сприятливі умови для ефективного розвитку виробництва, адже якщо обсяг вітчизняного виробництва продукції зростає, то більшими стають надходження до бюджету;

– при прямому оподаткуванні податкові служби вступають у безпосередні взаємовідносини з платниками податку, що спонукає до розвитку економічної та політичної самосвідомості: 

Механізм прямого оподаткування має і певні недоліки. До цього переліку відносять такі позиції:

— при формуванні державного бюджету пряме оподаткування не може бути стабільним джерелом його доходів, оскільки, наприклад, податок на прибуток та особисті прибуткові податки — це результат ефективної діяльності вітчизняного виробника. І навпаки, непрямим податкам властиве більш швидке надходження.

— оскільки прямими податками охоплюються прибутки та доходи підприємств і населення, то досить низькою є ймовірність їх повного чи майже повного надходження. Більш надійнім об’єктом оподаткування є товари і послуги, процес споживання яких зупинити важко;

— прямі податки є досить поширеними для платників, ніж непрямі, де одразу вимагається сплата значної суми. Непрямі ж податки менш помітні для споживачів, оскільки вони сплачуються невеликими частками, шляхом включення їх до ціни товарів, що купуються.

— пряма форма оподаткування потребує складного механізму стягнення податків, оскільки пов’язана з досить складного методикою проведення бухгалтерського обліку та звітності;

— контроль за сплатою прямих податків також досить складний, оскільки податкова адміністрація має справу з великою групою платників прямих податків.