- •Розв. Іст. Світогляду у період Ст. Греції
- •Іст. Праці ст. Римлян
- •Провіденціалізм і есхатологія
- •Антропологізація іст. Думки у добу Гуманізму
- •Іст. Погляди мислителів-просвітників
- •Станов. Принц. Історизму в період Романтизму
- •Позитивістські погляди на історію
- •Матеріал. Розум. Іст. Іст. Пог. К.Маркса і ф. Енгельса
- •Іст. Погляди о.Шпенглера
- •Теорія цивілізації а.Тойнбі
- •Пробл. Світ. Історії у світлі екзистенціалізму
- •Теорія «осьового часу» к.Ясперса
- •«Нова іст. Наука» у іі пол. Хх ст.
- •Неопозитивістська течія. Погляди к. Поппера
- •Теорія стадій економ. Росту та індустр. Сусп. (у.Ростоу, р.Арон)
- •Теорія «зіткнення цивілізацій» с.Хантінгтона
- •Розв. Сусп. За вченням ф.Фукуями
- •Тенденції розв. Іст. Науки на поч. Ххі ст.
- •Наук. Школи в рос. Історіогр.
- •Розв. Білорус. Історіог
- •Наук. Школи в болгарс історіог.
- •Наук. Школи в польс історіогр.
- •Наук. Школи в чеській історіогр.
- •Предмет історіог. Укр..
- •Місце «Історії Русів» в розв. Укр. Історіогр.
- •Знач. Іст. Праць д.Бантиша-Кам. Та м.Маркевича
- •Наук. Спадщина м.Максимовича
- •Укр. Пробл. В пр. М.Костомарова
- •Вплив творчості т.Г.Шевченка на
- •Внесок о.Лазаревського
- •Особл. Іст. Думки у зх. Рег. Укр. (кін. Хvііі – і пол. Хіх ст.)
- •Історичні погляди м.Драгоманова
- •Наук. Доробок в.Антоновича
- •Концепт засади праці м.Грушевського «Історія України - Русі»
- •Діялн. Наук. Школи м.Грушевського в рад. Укр.
- •Наук. Спадщ. Д.Багалія та д.Яворницького
- •Радянізація укр. Іст. Науки в 20-30 рр. Хх ст.
- •М.Яворський
- •Мет. Використ. Матер. З історіог. В шк.. Курсі іст.
- •Історіограф. Новації у наук. Доробку м.Слабченка
- •Знач. Поглядів в.Липинського
- •Внесок н.Полонської-Василенко
- •Роль та місце о.Оглобліна
- •Наук. Дослід. Д.Дорошенка
- •Заснув. Та діяльн. Істор. Наук. Тов.. За межами України
- •Становище укр.. Рад. Науки в 40-60 рр. Хх ст.
- •Пробл. Досл. Укр.. Рад. Іст. Науки в 70-90 рр. Хх ст.
- •Відрод. Нац.. Історіог. В незал Укр.
- •Предм та завд курсу «Джерелозн іст Укр».
- •Заг характер непис дж з іст Укр
- •Найдавн іноз дж з іст Укр.
- •Докумен дж з іст к. Русі.
- •«Повість минулих літ»
- •Київський літопис хіі ст.,
- •Галицько-Волинський літопис хііі ст.
- •Литовські статути 1529, 1566, 1588 рр.
- •Актові дж з іст Визвольної війни 1648-1657 рр.
- •Конституція п.Орлика
- •Архів Коша Запорізької Січі
- •«Кройніка Феодосія Софоновича»
- •Літопис Самовидця
- •Літопис г.Граб'янки
- •Літопис с.Величка
- •Заг хар статист дж з іст Укр.
- •Періодика
- •Мемуарна література хх ст.
- •Законодавчі акти цр
- •Законод акти п.Скоропадського
- •Найв. Законод дж доби Директорії
- •Документ дж рад періоду
- •Законод акти нез Укр
Законодавчі акти цр
Лише сьогодні з’являються джерела по періоду цієї історії. Всі документи національних формувань були в архівах під грифом «цілком таємно». 3-4 березня 1917 року у Києві створено Центральну Раду. ЇЇ найголовнішими джерелами є Універсали та Конституція. І-10.06.1917р,проголошував автономію України, закликав народ до організації нового політичного ладу; ІІ-03.07. 1917р., склад ЦР поповнювався представниками національних меншин; ІІІ-6.11.1917р., проголошував створення УНР, як автономної державної одиниці Російської Республіки; 4-22.01.1918р – УНР проголошувалася цілком незалежною державою. Після прийняття ІІ Універсалу було розроблено Статут управління державою «Основи тимчасового правління на Україні». Йшлося про утворення уряду. Склад: Винниченко, Барановський, Петлюра, Стасюк, Мартос, Стешенко, Єфремов. Ген. Писар – Христюк. 29.04 1918 року прийнято Конституцію. Всього 89 статей. 29. 04 1918 року прийнято акт «Про новий територіально-адміністративний устрій». Планувалося поділити Україну на 30 адмін. Округів. В основу покладено історико-етнографічні особливості.
Законод акти п.Скоропадського
29.04. 1918 року- «Грамота до всього українського народу». Оповіщено про розпуск ЦР, оголошено про прихід до влади нової політичної сили. «Закон про тимчасовий державний устрій України». Суть: 1) влада гетьмана; 2) про Раду Міністрів – про їх повноваженння; про віру, про закони, про фінансову Раду. Закони наділяли гетьмана практично необмеженою владою. Він керував армією і флотом, йому належало право помилування. 1.08.1918 р – Рада Міністрів прийняла «Тимчасовий закон про верховне управління державою на випадок хвороби чи смерті гетьмана України». Влада переходила до колегії верховних правителів. Склад – 3 особи. Кандидатів заздалегідь мали визначити по 1 людині гетьман, Рада Міністрів, Державний сенат. Головою колегії ставала людина, призначена Гетьманом. Документ був підписаний Головою Ради Міністрів Лизогубом та Державним Секретарем Завадським.
Найв. Законод дж доби Директорії
Коли у Києві ще правив гетьман, у Львові було проголошено ЗУНР. В жовтні 1918 року було утворено Українську Національну Раду, а 18 жовтня – її статут. В УНР 18. 10 було прийнято «Прокламацію УНР», що визначала українську етнографічну область в Австро-Угорщині: «Сх. Галичина із заграничною лінією Сяну з влученням Лемківщини, пн-зх. Буковина з м. Чернівці, Сторожинець, Серет та укр полоса пн-сх. Угорщини». Другий параграф прокламації констатував окреслену територію як «Укр державу». Третій параграф закликав нац меншин вислати своїх представників до УНР. УНР 13.11.1918 року прийняла «тимчасовий Основний закон про державну самостійність українських земель бувшої австро-угорської імперії». Українська держава отримувала офіційну назву ЗУНР, уточнювалася територія держави, називались Закарпатські комітати, що мали увійти до ЗУНР. Затверджувався герб Республіки (лев на синьому полі, повернений в праву сторону) та печать. В січні 1919 року до влади прийшла Директорія. Першим документом в якому вона визначила програму своєї діяльності, була «Декларація української Директорії». Вона повідомляла що поміщицько-монархічне панування припиняється, відновлюється демократичне самоврядування, відновлено закони про справедливе врегулювання земельного питання, відмінено всі закони гетьманського уряду.
