19. Періодика

За періодичністю: щоденні, тижневі, двотижневі; за видами: журнали та газети. Першими періодичними виданнями були рішення сенату в Римі в часи юлія Цезаря «Акта сенатус». У ІІ ст н.е. в Китаї виходив рукописний періодичний вісник. Преса в сучасному вигляді з’явилась після початку книгодрукування: 1615р – Нім., 1621р – Англія, 1630р – Франція. В Росії перша газета з’явилась у 1702 році в Москві «Вєдомості». Перша українська газета почала виходити у 1848 році у Львові. Газета «Зоря Галицька»- стосувалося укр-польських взаємин. У 1778 році почав виходити часопис «Земля і воля». Важливим чинником розвитку історичної науки стала археографічна діяльність. У 1843 р. була заснована Тимчасова комісія. Вона мала головний друкований орган «Архів Південно-Західної Росії», який видавався серійно: акти з історії церкви; акти з історії шляхти; історія козаччини і гайдамаччини; походження шляхетських родів та ін. Завдяки діяльності комісії було опрацьовано принципи публікації різних видів джерел. Концентрованим підсумком діяльності комісії стали 15 томів «Актов, относящихся к истории Западной России». Видавнича діяльність комісії стимулювала наукові дослідження з історії України. Нелегальна імігрантська преса: «Народне діло», журнал «Вперед». 1964-1972 рр. вийшло 7 випусків «Історичні джерела та їх використання». 1881р – «Київська старовина».

20. Мемуарна література хх ст.

Всі мемуари є суб’єктивними – бо це особисте бачення подій, вони спеціально створюються як історичні джерела. Жанри мемуарів: спогади, автобіографії, щоденники, некрологи, листи, спогади. Ковпак «Від путивля до Карпат». Мемуари німецьких ганералів: 1) щоденник гальдера, 2) Гудеріан «Танки вперед», 3) «Роковые решения: воспоминания немецких генералов», видано у Москві. Гіппель Скирт «Історія ІІ Світової війни». Черчіль «Війна», про ІІ Світову війну, Жуков «Размышления и воспоминания», видана в 13 редакціях. Частина видана по його смерті дочкою.Волкогонов «Тріумф і трагедія» побудована на секретних матеріалах та щоденниках сталіна, випущена у 2-х книгах. Велика кількість маршалів Англії, франції, Рад. Союзу писали про ІІ Світову війну.

Ейзенхауер – його мемуари аж до зустрічі на Ельбі. Українська автобіографіка дуже значна. З-по¬між діячів ХІХ-ХХ ст. автобіографії залишили М.Максимович «Киев явился градом великим...», Т.Шевченко «Повне зібр. Творів», М. Костомаров «Автобиография». Щоденники створювалися і створюються шляхом регулярного чи нерегулярного запису авторами спостережень за громадсько-політичними, військовими, побутовими та іншими подіями. "Діаріуш" Миколи Ханенка стосувався діяльності гетьмана Івана Скоропадського; "Щоденник" Т. Шевченка охоплює період від 12 липня 1857 р. до 13 липня 1858 р. П. Валуєв вів "Дневник" сім років — з 1861 до 1868 р. В широкому розумінні слова до мемуарної літератури відносять листи за винятком службового листування, що становить складову частину діловодних документів. З XVIII ст. збереглася і 1895 р. видана "Частная переписка" Г. Полетики, що дає змогу простежувати духовні інтереси високоосвіченої людини України XVIII ст. У XIX ст. дуже розвинувся жанр наукового та громадського листування.