- •Розв. Іст. Світогляду у період Ст. Греції
- •Іст. Праці ст. Римлян
- •Провіденціалізм і есхатологія
- •Антропологізація іст. Думки у добу Гуманізму
- •Іст. Погляди мислителів-просвітників
- •Станов. Принц. Історизму в період Романтизму
- •Позитивістські погляди на історію
- •Матеріал. Розум. Іст. Іст. Пог. К.Маркса і ф. Енгельса
- •Іст. Погляди о.Шпенглера
- •Теорія цивілізації а.Тойнбі
- •Пробл. Світ. Історії у світлі екзистенціалізму
- •Теорія «осьового часу» к.Ясперса
- •«Нова іст. Наука» у іі пол. Хх ст.
- •Неопозитивістська течія. Погляди к. Поппера
- •Теорія стадій економ. Росту та індустр. Сусп. (у.Ростоу, р.Арон)
- •Теорія «зіткнення цивілізацій» с.Хантінгтона
- •Розв. Сусп. За вченням ф.Фукуями
- •Тенденції розв. Іст. Науки на поч. Ххі ст.
- •Наук. Школи в рос. Історіогр.
- •Розв. Білорус. Історіог
- •Наук. Школи в болгарс історіог.
- •Наук. Школи в польс історіогр.
- •Наук. Школи в чеській історіогр.
- •Предмет історіог. Укр..
- •Місце «Історії Русів» в розв. Укр. Історіогр.
- •Знач. Іст. Праць д.Бантиша-Кам. Та м.Маркевича
- •Наук. Спадщина м.Максимовича
- •Укр. Пробл. В пр. М.Костомарова
- •Вплив творчості т.Г.Шевченка на
- •Внесок о.Лазаревського
- •Особл. Іст. Думки у зх. Рег. Укр. (кін. Хvііі – і пол. Хіх ст.)
- •Історичні погляди м.Драгоманова
- •Наук. Доробок в.Антоновича
- •Концепт засади праці м.Грушевського «Історія України - Русі»
- •Діялн. Наук. Школи м.Грушевського в рад. Укр.
- •Наук. Спадщ. Д.Багалія та д.Яворницького
- •Радянізація укр. Іст. Науки в 20-30 рр. Хх ст.
- •М.Яворський
- •Мет. Використ. Матер. З історіог. В шк.. Курсі іст.
- •Історіограф. Новації у наук. Доробку м.Слабченка
- •Знач. Поглядів в.Липинського
- •Внесок н.Полонської-Василенко
- •Роль та місце о.Оглобліна
- •Наук. Дослід. Д.Дорошенка
- •Заснув. Та діяльн. Істор. Наук. Тов.. За межами України
- •Становище укр.. Рад. Науки в 40-60 рр. Хх ст.
- •Пробл. Досл. Укр.. Рад. Іст. Науки в 70-90 рр. Хх ст.
- •Відрод. Нац.. Історіог. В незал Укр.
- •Предм та завд курсу «Джерелозн іст Укр».
- •Заг характер непис дж з іст Укр
- •Найдавн іноз дж з іст Укр.
- •Докумен дж з іст к. Русі.
- •«Повість минулих літ»
- •Київський літопис хіі ст.,
- •Галицько-Волинський літопис хііі ст.
- •Литовські статути 1529, 1566, 1588 рр.
- •Актові дж з іст Визвольної війни 1648-1657 рр.
- •Конституція п.Орлика
- •Архів Коша Запорізької Січі
- •«Кройніка Феодосія Софоновича»
- •Літопис Самовидця
- •Літопис г.Граб'янки
- •Літопис с.Величка
- •Заг хар статист дж з іст Укр.
- •Періодика
- •Мемуарна література хх ст.
- •Законодавчі акти цр
- •Законод акти п.Скоропадського
- •Найв. Законод дж доби Директорії
- •Документ дж рад періоду
- •Законод акти нез Укр
Наук. Доробок в.Антоновича
(1830-1908) - вихованець історико-філологічного факультету Університету Св. Володимира, фундатор української національної історіографії, один з творців наукової школи істориків-документалістів. В. Антонович був головним редактором Київської Тимчасової комісії для розбору давніх актів, очолював Історичне товариство Нестора Літописця. У мозаїці праць видатного історика домінуюче місце займають дослідження з української історії. Серед них: «Про походження козацтва», «Про гайдамацтво», «Уманський сотник Іван Гонта», «Київ та його доля і значення з XIV до XVI ст.», «Археологічна карта Київської губернії» та багато інших. Червоною ниткою через праці історика проходить ідея самобутності українського народу, її споконвічності. Він був у числі перших, хто науково застосував поняття «Україна-Русь», порушив питання про українськість Київської Русі. Вагомий сегмент творчої спадщини В. Антоновича становлять джерелознавчі праці, зокрема «Исследования о козачестве по актам с 1500 по 1648 год», «Последние времена казачества на правой стороне Днепра: по актам с 1679 по 1716 год», та ін. Особлива заслуга В. Антоновича в збиранні, дослідженні і виданні документів з української історії. Він видавець 8 тт. «Архіву Південно-Західної Росії», «Мемуаров, относящихся к истории Южной Руси».
Концепт засади праці м.Грушевського «Історія України - Русі»
Михайло Грушевський (1866-1934) посідає виняткове місце у вітчизняній історіографії. Його можна назвати найвидатнішим істориком України. Готуючись до написання, вчений зібрав колосальну силу джерел, аналітично осмислив праці попередників, створив свою схему, упродовж 1897-1898 рр. завершив І том і наприкінці 1898 р. видав його. З цього року й почали виходити по черзі томи "Історії України-Руси" М. Грушевського. У 1899 р. був написаний і виданий II том, у 1900 -III, у 1903 - IV, у 1905 - V, а в подальшому опубліковані наступні - УІ-УІІ томи. «Історії України-Руси» видавалася у Львові та Києві в період 1896-1936 рр. і складається з 10 томів у 13 книгах.
Багатотомник містить систематичний виклад української історії від найдавніших, доісторичних часів до середини XVII ст. Перші 3 т висвітлюють початок людського життя, історію епох палеоліту, неоліту, бронзи і заліза на українських землях, етногенез українського народу. Особлива увага приділена слов'янській добі, утворенню Київської держави. У 5 і 6 тт простежуються нові явища в українській історії після Люблінської унії і утворення Речі Посполитої. 7 і 8 томи містять аналіз факторів, що призвели до зародження українського козацтва, утворення Запорозької Січі. 10 т що побачив світ уже після смерті його автора, присвячений історії України 1657-1658 рр. І все ж «Історія України-Руси» була першою класичною працею узагальнюючого характеру, яка представила собою науковий синтез історичних знань про Україну і українство. Наріжним каменем були ідеї окремішності, самобутності і безперервності українського історичного процесу. Червоною ниткою через всі томи «Історії України-Руси» проходить ідея «народ-нація» як головного рушія історичного процесу, двигуна соц, ек, культ, політ і реліг життя сусп. Наголошував, що Київська держава була першою формою української державності, а її історія належить українцям. «Історія України-Руси» започаткувала модерну національну українську історіографію на рівні стандартів європейської історичної науки.
