10. Наук. Доробок в.Антоновича

(1830-1908) - вихованець історико-філологічного факультету Університету Св. Володимира, фундатор української національної історіографії, один з творців наукової школи істориків-документалістів. В. Антонович був головним редактором Київської Тимчасової комісії для розбору давніх актів, очолював Історичне товариство Нестора Літописця. У мозаїці праць видатного історика домінуюче місце займають дослідження з української історії. Серед них: «Про походження козацтва», «Про гайдамацтво», «Уманський сотник Іван Гонта», «Київ та його доля і значення з XIV до XVI ст.», «Археологічна карта Київської губернії» та багато інших. Червоною ниткою через праці історика проходить ідея самобутності українського народу, її споконвічності. Він був у числі перших, хто науково застосував поняття «Україна-Русь», порушив питання про українськість Київської Русі. Вагомий сегмент творчої спадщини В. Антоновича становлять джерелознавчі праці, зокрема «Исследования о козачестве по актам с 1500 по 1648 год», «Последние времена казачества на правой стороне Днепра: по актам с 1679 по 1716 год», та ін. Особлива заслуга В. Антоновича в збиранні, дослідженні і виданні документів з української історії. Він видавець 8 тт. «Архіву Південно-Західної Росії», «Мемуаров, относящихся к истории Южной Руси».

11. Концепт засади праці м.Грушевського «Історія України - Русі»

Михайло Грушевський (1866-1934) посідає виняткове місце у вітчизняній історіографії. Його можна назвати найвидатнішим істориком України. Готуючись до написання, вчений зібрав колосальну силу джерел, аналітично осмислив праці попередників, створив свою схему, упродовж 1897-1898 рр. завершив І том і наприкінці 1898 р. видав його. З цього року й почали виходити по черзі томи "Історії України-Руси" М. Грушевського. У 1899 р. був написаний і виданий II том, у 1900 -III, у 1903 - IV, у 1905 - V, а в подальшому опубліковані наступні - УІ-УІІ томи. «Історії України-Руси» видавалася у Львові та Києві в період 1896-1936 рр. і складається з 10 томів у 13 книгах.

Багатотомник містить систематичний виклад української історії від найдавніших, доісторичних часів до середини XVII ст. Перші 3 т висвітлюють початок людського життя, історію епох палеоліту, неоліту, бронзи і заліза на українських землях, етногенез українського народу. Особлива увага приділена слов'янській добі, утворенню Київської держави. У 5 і 6 тт простежуються нові явища в українській історії після Люблінської унії і утворення Речі Посполитої. 7 і 8 томи містять аналіз факторів, що призвели до зародження українського козацтва, утворення Запорозької Січі. 10 т що побачив світ уже після смерті його автора, присвячений історії України 1657-1658 рр. І все ж «Історія України-Руси» була першою класичною працею узагальнюючого характеру, яка представила собою науковий синтез історичних знань про Україну і українство. Наріжним каменем були ідеї окремішності, самобутності і безперервності українського історичного процесу. Червоною ниткою через всі томи «Історії України-Руси» проходить ідея «народ-нація» як головного рушія історичного процесу, двигуна соц, ек, культ, політ і реліг життя сусп. Наголошував, що Київська держава була першою формою української державності, а її історія належить українцям. «Історія України-Руси» започаткувала модерну національну українську історіографію на рівні стандартів європейської історичної науки.