5. Іст. Погляди мислителів-просвітників

Найяскравіше Просвітництво, як етап розвитку європейської культури, виявило себе у Франції. Яскравим втіленням нових ідей європейської історіографії стала творчість Вольтера. Перший історичний твір Вольтера «Історія Карла ХІІ» був більше схожий на цікавий історичний роман, ніж на копітку дослідницьку працю. Але висвітлюючи драматичну біографію шведського монарха, Вольтер ставить такі завдання перед історичним дослідженням, які до нього ніхто не ставив. На його думку, історик має вивчати не тільки політичного життя, але й досліджувати економічне і фінансове становище країни. Головною історичною працею Вольтера є «Дослідження про звичаї та дух народів і про головні історичні події». В ній викладено загальний огляд всесвітньої історії від найдавніших часів до часів самого Вольтера.

Видатним просвітителем ХVІІІ ст. був Шарль-Луї де Секонда Монтескьє (1689 – 1755 рр.). Як історик Монтескьє вбачає основну причину могутності держави в наявності серед населення громадянського духу, тобто, здатності жертвувати своїми особистими інтересами задля загальнонародних інтересів. У своїй праці «Міркування про причини величі і падіння римлян» Монтескьє доводить, що сила Риму крилася в громадянських цінностях його мешканців. Але найважливішим відкриттям Монтескьє як соціального мислителя і історика була концепція залежності суспільного устрою, способу життя і характеру політичного життя від природно-географічних умов. Крім цього, французький просвітитель розробив теорію поділу державної влади на окремі гілки, що урівноважують одна одну.

Низку соціально-філософських ідей запровадив у науковий обіг і Жан-Жак Руссо (1712 – 1778 рр.). Погляди на історію людства Руссо виклав у своїй праці «Міркування про походження і причини нерівності між людьми». Людство, на думку мислителя, пережило стадію досуспільного стану, який мало чим відрізнявся від тваринного стану. У своєму незакінченому трактаті «Про суспільний договір, або принцип політичного права» Руссо розкриває зміст «суспільного договору». Держава виникає тому, що заможні пропонують усім заключити договір, згідно з яким кожному гарантується недоторканість майна і особиста безпека. Держава виникла внаслідок соціальної нерівності, але й сама вона тільки посилила цю нерівність.

Знаменитим англійським істориком ХVІІІ ст. був Едуард Гіббон (1737 – 1794 рр.). Славу собі він здобув великим історичним трактатом «Історія занепаду і руйнування Римської імперії».Гіббон вбачав основну причину падіння Римської імперії в християнстві, оскільки воно було вороже культурі Риму, його моральним засадам доблесті і громадянства і внесло в життя імперії розлад і анархію.До інших руйнівних обставин історик відніс послаблення військового духу, вплив провінціалів з їх рабською мораллю, розкіш, падіння моралі, податковий гніт.

Історичні ідеї в Німеччині розроблялися передусім у рамках філософії історії. Філософію історії розвивав у своїй творчості Імануїл Кант(1724 – 1804 рр.). Німецький мислитель по-новому визначив смисл історії. Для нього, зміст і самоціль історії – Людина. Історія людства за Кантом, це історія свободи – від її зародкового стану до «категоричного імперативу».

Отож, просвітницька історіографія здійснила великий крок вперед, як в осмисленні минулого людства, так і в удосконаленні техніки історичного дослідження.