- •Розв. Іст. Світогляду у період Ст. Греції
- •Іст. Праці ст. Римлян
- •Провіденціалізм і есхатологія
- •Антропологізація іст. Думки у добу Гуманізму
- •Іст. Погляди мислителів-просвітників
- •Станов. Принц. Історизму в період Романтизму
- •Позитивістські погляди на історію
- •Матеріал. Розум. Іст. Іст. Пог. К.Маркса і ф. Енгельса
- •Іст. Погляди о.Шпенглера
- •Теорія цивілізації а.Тойнбі
- •Пробл. Світ. Історії у світлі екзистенціалізму
- •Теорія «осьового часу» к.Ясперса
- •«Нова іст. Наука» у іі пол. Хх ст.
- •Неопозитивістська течія. Погляди к. Поппера
- •Теорія стадій економ. Росту та індустр. Сусп. (у.Ростоу, р.Арон)
- •Теорія «зіткнення цивілізацій» с.Хантінгтона
- •Розв. Сусп. За вченням ф.Фукуями
- •Тенденції розв. Іст. Науки на поч. Ххі ст.
- •Наук. Школи в рос. Історіогр.
- •Розв. Білорус. Історіог
- •Наук. Школи в болгарс історіог.
- •Наук. Школи в польс історіогр.
- •Наук. Школи в чеській історіогр.
- •Предмет історіог. Укр..
- •Місце «Історії Русів» в розв. Укр. Історіогр.
- •Знач. Іст. Праць д.Бантиша-Кам. Та м.Маркевича
- •Наук. Спадщина м.Максимовича
- •Укр. Пробл. В пр. М.Костомарова
- •Вплив творчості т.Г.Шевченка на
- •Внесок о.Лазаревського
- •Особл. Іст. Думки у зх. Рег. Укр. (кін. Хvііі – і пол. Хіх ст.)
- •Історичні погляди м.Драгоманова
- •Наук. Доробок в.Антоновича
- •Концепт засади праці м.Грушевського «Історія України - Русі»
- •Діялн. Наук. Школи м.Грушевського в рад. Укр.
- •Наук. Спадщ. Д.Багалія та д.Яворницького
- •Радянізація укр. Іст. Науки в 20-30 рр. Хх ст.
- •М.Яворський
- •Мет. Використ. Матер. З історіог. В шк.. Курсі іст.
- •Історіограф. Новації у наук. Доробку м.Слабченка
- •Знач. Поглядів в.Липинського
- •Внесок н.Полонської-Василенко
- •Роль та місце о.Оглобліна
- •Наук. Дослід. Д.Дорошенка
- •Заснув. Та діяльн. Істор. Наук. Тов.. За межами України
- •Становище укр.. Рад. Науки в 40-60 рр. Хх ст.
- •Пробл. Досл. Укр.. Рад. Іст. Науки в 70-90 рр. Хх ст.
- •Відрод. Нац.. Історіог. В незал Укр.
- •Предм та завд курсу «Джерелозн іст Укр».
- •Заг характер непис дж з іст Укр
- •Найдавн іноз дж з іст Укр.
- •Докумен дж з іст к. Русі.
- •«Повість минулих літ»
- •Київський літопис хіі ст.,
- •Галицько-Волинський літопис хііі ст.
- •Литовські статути 1529, 1566, 1588 рр.
- •Актові дж з іст Визвольної війни 1648-1657 рр.
- •Конституція п.Орлика
- •Архів Коша Запорізької Січі
- •«Кройніка Феодосія Софоновича»
- •Літопис Самовидця
- •Літопис г.Граб'янки
- •Літопис с.Величка
- •Заг хар статист дж з іст Укр.
- •Періодика
- •Мемуарна література хх ст.
- •Законодавчі акти цр
- •Законод акти п.Скоропадського
- •Найв. Законод дж доби Директорії
- •Документ дж рад періоду
- •Законод акти нез Укр
Іст. Погляди мислителів-просвітників
Найяскравіше Просвітництво, як етап розвитку європейської культури, виявило себе у Франції. Яскравим втіленням нових ідей європейської історіографії стала творчість Вольтера. Перший історичний твір Вольтера «Історія Карла ХІІ» був більше схожий на цікавий історичний роман, ніж на копітку дослідницьку працю. Але висвітлюючи драматичну біографію шведського монарха, Вольтер ставить такі завдання перед історичним дослідженням, які до нього ніхто не ставив. На його думку, історик має вивчати не тільки політичного життя, але й досліджувати економічне і фінансове становище країни. Головною історичною працею Вольтера є «Дослідження про звичаї та дух народів і про головні історичні події». В ній викладено загальний огляд всесвітньої історії від найдавніших часів до часів самого Вольтера.
Видатним просвітителем ХVІІІ ст. був Шарль-Луї де Секонда Монтескьє (1689 – 1755 рр.). Як історик Монтескьє вбачає основну причину могутності держави в наявності серед населення громадянського духу, тобто, здатності жертвувати своїми особистими інтересами задля загальнонародних інтересів. У своїй праці «Міркування про причини величі і падіння римлян» Монтескьє доводить, що сила Риму крилася в громадянських цінностях його мешканців. Але найважливішим відкриттям Монтескьє як соціального мислителя і історика була концепція залежності суспільного устрою, способу життя і характеру політичного життя від природно-географічних умов. Крім цього, французький просвітитель розробив теорію поділу державної влади на окремі гілки, що урівноважують одна одну.
Низку соціально-філософських ідей запровадив у науковий обіг і Жан-Жак Руссо (1712 – 1778 рр.). Погляди на історію людства Руссо виклав у своїй праці «Міркування про походження і причини нерівності між людьми». Людство, на думку мислителя, пережило стадію досуспільного стану, який мало чим відрізнявся від тваринного стану. У своєму незакінченому трактаті «Про суспільний договір, або принцип політичного права» Руссо розкриває зміст «суспільного договору». Держава виникає тому, що заможні пропонують усім заключити договір, згідно з яким кожному гарантується недоторканість майна і особиста безпека. Держава виникла внаслідок соціальної нерівності, але й сама вона тільки посилила цю нерівність.
Знаменитим англійським істориком ХVІІІ ст. був Едуард Гіббон (1737 – 1794 рр.). Славу собі він здобув великим історичним трактатом «Історія занепаду і руйнування Римської імперії».Гіббон вбачав основну причину падіння Римської імперії в християнстві, оскільки воно було вороже культурі Риму, його моральним засадам доблесті і громадянства і внесло в життя імперії розлад і анархію.До інших руйнівних обставин історик відніс послаблення військового духу, вплив провінціалів з їх рабською мораллю, розкіш, падіння моралі, податковий гніт.
Історичні ідеї в Німеччині розроблялися передусім у рамках філософії історії. Філософію історії розвивав у своїй творчості Імануїл Кант(1724 – 1804 рр.). Німецький мислитель по-новому визначив смисл історії. Для нього, зміст і самоціль історії – Людина. Історія людства за Кантом, це історія свободи – від її зародкового стану до «категоричного імперативу».
Отож, просвітницька історіографія здійснила великий крок вперед, як в осмисленні минулого людства, так і в удосконаленні техніки історичного дослідження.
