- •Історія розвитку обчислювальної техніки. Характеристика різних поколінь еом.
- •Структура інформаційної системи. Апаратна і програмна складові обчислювальної системи. Взаємодія апаратної і програмної складової.
- •Пам’ять еом. Внутрішня I зовнішня пам’ять комп’ютера. Характеристика різних видів внутрішньої пам’яті.
- •Основні характеристики пеом. Принципи роботи еом: принцип програмного управління, принцип адресності. Огляд сучасної обчислювальної техніки.
- •8. Технічні характеристики пеом. Локальні мережі еом. Класифікація і основні характеристики локальних мереж еом.
- •9. Функції і склад операційної системи. Класифікація операційних систем персонального комп’ютера.
- •10. Операцыйна система ms–dos. Модулі ms–dos, їх призначення. Завантаження ms–dos. Внутрішні і зовнішні команди ms–dos.
- •11. Конфігурування системи. Зміна конфігурації і встановлення параметрів ms-dos. Файл автозапуску autoexec.Bat.
- •12. Операційні оболонки. Команди і функції операційних оболонок.
- •Windows-утиліти. Утиліти по роботі з дисками: дефрагментація, очищення, відновлення, перевірка. Демонстрація роботи з найбільш популярними утилітами.
- •Архівування інформації. Способи архівування. Демонстрація роботи програм WinRar, WinZip.
- •Ос Windows-95(98). Призначення та можливості стандартних програм Windows-95 (WordPad, Paint, Блокнот, Календар, Годинник, Калькулятор і провідник).
- •Комп’ютерні віруси. Антивірусні програми. Демонстрація роботи програм DrWeb.
- •19. Ос Windows –9x. Головне меню. Панель керування.
- •Поняття про системи Multymedia.
- •Основні правила введення тексту. Збереження документа. Закриття документа та вихід із програми word. Відкриття існуючого файла. Переміщення по документу. Прокручування тексту для перегляду.
- •Загальна характеристика Windows-9x. Основні поняття: робочий стіл, панель задач, структура вікна. Робота з обєктами.
- •Редагування тексту: виділення тексту, вставка тексту в документ, відновлення тексту в документі, перестановка тексту. Буфер обміну. Перевірка орфографії та граматики в тексті.
- •24. Робота з текстом. Форматування тексту. Форматування символів. Форматування абзацу. Списки. Копіювання параметрів форматування.
- •Про маркіровані і нумеровані списки
- •Вимкнення буфера обміну Office
- •Очищення елементів у буфері обміну Microsoft Office
- •25. Вставляння таблиці в документ. Форматування таблиці (зміна розмірів таблиці, комірок, тексту в комірках, рядків (стовпців) таблиці).
- •Системи опрацювання текстів. Методика ознайомлення учнів з текстовими редакторами.
- •Бази даних. Фактографічні і документальні бази даних.
- •27. Системи опрацювання графічної інформації. Векторна і растрова графіка. Градації кольору. Методика ознайомлення учнів з графічним редактором.
- •Програми опрацювання електронних таблиць (Excel). Основні команди. Стандартні функції. Побудова діаграм. Підтримка баз даних.
- •30. Бази даних. Фактографічні I документальні бази даних. Ієрархічна, мережева, реляційна модель даних. Методика ознайомлення учнів з базами даних.
- •33. Основні етапи розв’язування прикладних задач з використанням еом.
- •Поняття алгоритму. Властивості алгоритмів. Стійкість, коректність алгоритмів. Аналіз складності та ефективності алгоритмів. Види алгоритмів.
- •Структурний підхід до побудови алгоритмів. Базові структурні елементи алгоритмів.
- •Алгоритми пошуку елемента в масиві.
- •Етапи моделювання
- •Комбінаторні алгоритми обробки структур даних. Задачі пошуку та сортування.
- •Користувацькі та стандартні типи даних. Типізовані константи. Цілий, дійсний, булевий та символьний типи.
- •Структурні типи даних. Масиви. Опис масивів. Обробка даних у масивах.
- •Алгоритми пошуку підпослідовності в послідовності.
- •Прямі алгоритми сортування масивів.
- •Швидкі алгоритми сортування масивів.
- •44. Поняття програми. Програмування як процес розробки алгоритмів. Загальні підходи програмування.
- •Поняття про мови програмування. Класифікація мов програмування. Системи програмування. Поняття про інтерпретацію та компіляцію.
- •Поняття типу даних. Типи даних мови Паскаль. Прості та структурні типи даних. Змінні та константи.
- •Оператори. Класифікація операторів. Прості оператори. Оператор присвоєння. Структурні оператори. Оператори циклів. Організація циклів. Приклади. Оператори введення та виведення.
- •Структурні типи даних. Рядки. Опис рядків. Обробка даних у рядках.
- •Структурні типи даних. Множини. Опис множин. Операції над множинами.
- •Структурні типи даних. Записи. Опис записів, поля. Обробка даних у записах.
- •Поняття рекурсії. Ітеративні та рекурсивні програми. Види рекурсії. Рекурсивні процедури та функції. Найпростіші схеми рекурсивних програм.
- •88.Програмування розгалужених алгоритмів мовою pascal. Оператор варіанту. Приклади використання. Методика навчання учнів складанню розгалужених програм.
- •103.Методи і прийоми контролю знань і вмінь учнів з інформатики.
- •102.Використання математичних моделей при розв*язуванні задач у шкі
- •101.Методика організації і проведення уроку-практикуму з інформатики.
- •87.Методика навчання учнів мові програмування тп
- •78. Метод послідовного уточнення алгоритмів у шкі. Демонстрація методу покрокової деталізації.
- •92. Методика навчання учнів складанню мовою Паскаль програм опрацювання графічної інформації.
- •94. Методика ознайомлення учнів з поняттям алгоритму
- •100. Методика ознайомлення учнів з поняттям математичної моделі.
- •Динамічні змінні. Покажчики. Найпростіші динамічні структури даних. Використання динамічних структур даних.
- •Списки. Стеки. Черги. Деревоподібні структури даних.
- •Файлові типи. Операції з файлами. Файли прямого та послідовного доступу. Створення, читання та модифікація файлів.
- •Модульне програмування в системі тр. Класифікація модулів. Загальна структура модуля користувача. Використання модулів.
- •Модуль Crt. Призначення, основні можливості.
- •Модуль dos. Призначення, основні можливості модуля.
- •Модуль Graph. Види графічних адаптерів. Ініціалізація графічного режиму. Створення найпростіших графічних побудов.
- •Середовище тр. Порядок створення та відлагодження програм.
- •Типовий шкільний кабінет от, його призначення та обладнання. Телекомунікаційні мережі. Локальна мережа шкільних пеом, її функції і дидактичні можливості.
- •66. Основні способи застосування еом в навчальному процесі.
- •Створення і впровадження інформаційної технології навчання.
- •Недоліки і переваги комп’ютерного навчання.
- •Еом як предмет вивчення. Вивчення структури і призначення еом в рамках шкільних курсів інформатики, математики, фізики, позакласній роботі.
- •Навчальноорієнтоване програмне забезпечення. Структура і призначення.
- •Вимоги до розробки педагогічних програмних засобів.
- •73. Інструментальні засоби створення ппз. Гіпертекстові системи.
- •74. Перспективи використання обчислювальної техніки у сфері початової, загальної та вищої освіти.
- •Програмне забезпечення шкі. Класифікація педагогічних програмних засобів. Приблизний склад програмного забезпечення.
- •84. Методика ознайомлення учнів з базами даних.
- •85. Методика ознайомлення учнів з електронними таблицями.
- •Методика ознайомлення учнів з експертними системами.
- •Методика навчання учнів складанню циклічних програм мовою Паскаль.
- •Методика навчання учнів складанню і використанню програм, які містять підпрограми, мовою Паскаль.
- •Методика навчання учнів роботі з готовими Паскаль-програмами (редагування, налагодження, запуск).
- •Методика ознайомлення учнів з поняттям величини. Методика вивчення поняття допоміжної величини.
- •Методика ознайомлення учнів з алгоритмами роботи з літерними величинами (Паскаль). Методика навчання учнів складанню програм опрацювання літерних величин мовою Паскаль.
- •Методика ознайомлення учнів з табличними величинами (Паскаль). Методика навчання учнів складанню алгоритму впорядкування таблиці за деякою ознакою (Паскаль).
- •Структура і специфіка уроку інформатики. Підготовка вчителя до уроку. Організація і проведення різних типів уроків з інформатики.
- •Програмне забезпечення шкі. Класифікація педагогічних програмних засобів. Приблизний склад програмного забезпечення.
- •64. Обєктно-орієнтоване програмування як засіб створення складних програм. Поняття обєкта. Мова Delphi.
- •80. Методика ознайомлення учнів з поняттям інформації.
- •43. Пряме злиття послідовностей
Методика навчання учнів складанню циклічних програм мовою Паскаль.
Мета ознайомити із командами повторення, поняттям циклічних алгоритмів, навчити використовувати цикли у програмуванні, організувати діяльність учнів на уроці з метою підготовки до самостійної роботи; виховувати самостійність, наполегливість, працьовитість; розвивати пам’ять кожної особистості, вміння аналізувати.
Мотивація навчання
Іноді трапляється ситуація, коли необхідно запрограмувати повторювані дії. Наприклад, при обчисленні деякої функції, нам потрібно вводити щоразу інші значення, щоб отримати результат, який обчислюється при одній і тій же залежності. Для цього використовуються команди повторення (оператори циклу).
Вивчення матеріалу
Цикл – це процес виконання певного набору команд деяку кількість разів.
Є три види команд циклів: з параметром, з передумовою та з післяумовою.
Розглянемо цикли з передумовою та з післяумовою.
Команда циклу з передумовою (while) має вигляд
While <логічний вираз> do <команда1>;
Дія команди. Доки значення логічного виразу істинне, виконується команда1. Істинний логічний вираз описує умову продовження процесу виконання команди циклу.
Оператор, який стоїть після do називається тілом циклу .
Умова – це логічний вираз.
У якості тіла циклу найчастіше використовують складений оператор. Оператор циклу While найчастіше використовується у тому випадку, коли кількість проходів по циклу не відома (наперед).
Приклад
Кожний член натурального ряду від 7 до 30 зменшити в три рази. Обчислити добуток.
Program Natriad;
Var A:integer;
M:real;
Begin
M:=1;
A:=7;
While A<30 do
begin
WriteLn (' A/3=', A/3:5:2);
M:=M*A/3;
WriteLn (' M=',M:5:2);
A:=A+1;
End;
Readln;
End.
Команда циклу з післяумовою (repeat) має вигляд
Repeat <команди> until <логічний вираз>;
Дія команди. Команди виконуються в циклі, доки значення логічного виразу не стане істинним. Істинний логічний вираз задає умову виходу з циклу.
Методика навчання учнів складанню і використанню програм, які містять підпрограми, мовою Паскаль.
Після ознайомлення учнів Із вказівкою про виконання алгоритму навчальною алгоритмічною мовою доцільно пояснити їм, як описуються процедури мовою Паскаль.
Слід підкреслити, що структура процедури схожа на структуру програми та вказати на відмінність опису та процедури мовою Паскаль.
Для демонстрації виклику процедури можна проаналізувати з учнями просту задачу: знаходження суми 4-х чисел з використанням процедури знаходження суми двох чисел.
Необхідно підкреслити, що в програмі всі змінні поділяються на глобальні та локальні. Локальні змінні вводяться лише під час роботи процедури, визначаються (створюються) при її виклику та вилучаються після завершення роботи процедури.
Складним для учнів, як свідчить досвід, є поняття формальних і фактичних параметрів та параметрів-значень і параметрів-змінних. При ознайомленні учнів з цим матеріалом слід дотримуватися певної системи та чіткості в поясненнях: чітке виділення відмінностей цих понять надає суттєву методичну допомогу вчителеві.
Локальні: змінні, які оголошуються в процедурі чи функції.
Локальні змінні недоступні поза процедурою чи функцією. Зміни, що відбуваються із змінними у процедурі, не впливають на значення змінних з тими ж іменами, але які описані поза даною процедурою
Глобальні: змінні, що використовують в процедурі чи функції, але описані поза нею, називають глобальними по відношенню до даної процедури чи функції.
Глобальні змінні доступні поза процедурою чи функцією. Будь-яка зміна глобальної змінної у процедурі змінює її значення поза процедурою
При розв'язуванні задач з використанням процедур доцільно з самого початку намагатися дотримуватися правил «хорошого тону», не дивлячись на те, що такі правила можуть зробити програму неефективною з точки зору використання кількості змінних. Кожна процедура повинна мати одну точку входу і одну точку виходу, використання глобальних змінних в процедурі повинно бути мінімальним. І передавання даних в процедуру слід виконувати лише за допомогою параметрів. Це дозволить учням засвоїти структурну технологію розробки програм, коли на кожному етапі задача поділяється на ряд підзадач, визначаючи тим самим деяку кількість окремих процедур. При цьому доцільно намагатися структурувати задачу не лише за управлінням, а й за даними, використовуючи при цьому достатньо обмежений набір інструментів (параметри-значення, параметри-змінні). Далі при побудові програм слід вимагати від учнів створювати програми так, щоб основна програма складалася із виклику процедур і функцій (після ознайомлення з правилами опису та виклику функцій).
Процедури, функції. При поясненні опису та використання в Паскаль-програмах підпрограм-функцій доцільно звернути увагу учнів на те, що функції, як і процедури, використовуються для структурування програм. У деяких мовах програмування взагалі немає поділу підпрограм на процедури і функції. В Паскалі цей поділ має в основному синтаксичний характер. Заголовок функції починається з ключового слова Function і закінчується типом значення, яке повертається
