- •Історія розвитку обчислювальної техніки. Характеристика різних поколінь еом.
- •Структура інформаційної системи. Апаратна і програмна складові обчислювальної системи. Взаємодія апаратної і програмної складової.
- •Пам’ять еом. Внутрішня I зовнішня пам’ять комп’ютера. Характеристика різних видів внутрішньої пам’яті.
- •Основні характеристики пеом. Принципи роботи еом: принцип програмного управління, принцип адресності. Огляд сучасної обчислювальної техніки.
- •8. Технічні характеристики пеом. Локальні мережі еом. Класифікація і основні характеристики локальних мереж еом.
- •9. Функції і склад операційної системи. Класифікація операційних систем персонального комп’ютера.
- •10. Операцыйна система ms–dos. Модулі ms–dos, їх призначення. Завантаження ms–dos. Внутрішні і зовнішні команди ms–dos.
- •11. Конфігурування системи. Зміна конфігурації і встановлення параметрів ms-dos. Файл автозапуску autoexec.Bat.
- •12. Операційні оболонки. Команди і функції операційних оболонок.
- •Windows-утиліти. Утиліти по роботі з дисками: дефрагментація, очищення, відновлення, перевірка. Демонстрація роботи з найбільш популярними утилітами.
- •Архівування інформації. Способи архівування. Демонстрація роботи програм WinRar, WinZip.
- •Ос Windows-95(98). Призначення та можливості стандартних програм Windows-95 (WordPad, Paint, Блокнот, Календар, Годинник, Калькулятор і провідник).
- •Комп’ютерні віруси. Антивірусні програми. Демонстрація роботи програм DrWeb.
- •19. Ос Windows –9x. Головне меню. Панель керування.
- •Поняття про системи Multymedia.
- •Основні правила введення тексту. Збереження документа. Закриття документа та вихід із програми word. Відкриття існуючого файла. Переміщення по документу. Прокручування тексту для перегляду.
- •Загальна характеристика Windows-9x. Основні поняття: робочий стіл, панель задач, структура вікна. Робота з обєктами.
- •Редагування тексту: виділення тексту, вставка тексту в документ, відновлення тексту в документі, перестановка тексту. Буфер обміну. Перевірка орфографії та граматики в тексті.
- •24. Робота з текстом. Форматування тексту. Форматування символів. Форматування абзацу. Списки. Копіювання параметрів форматування.
- •Про маркіровані і нумеровані списки
- •Вимкнення буфера обміну Office
- •Очищення елементів у буфері обміну Microsoft Office
- •25. Вставляння таблиці в документ. Форматування таблиці (зміна розмірів таблиці, комірок, тексту в комірках, рядків (стовпців) таблиці).
- •Системи опрацювання текстів. Методика ознайомлення учнів з текстовими редакторами.
- •Бази даних. Фактографічні і документальні бази даних.
- •27. Системи опрацювання графічної інформації. Векторна і растрова графіка. Градації кольору. Методика ознайомлення учнів з графічним редактором.
- •Програми опрацювання електронних таблиць (Excel). Основні команди. Стандартні функції. Побудова діаграм. Підтримка баз даних.
- •30. Бази даних. Фактографічні I документальні бази даних. Ієрархічна, мережева, реляційна модель даних. Методика ознайомлення учнів з базами даних.
- •33. Основні етапи розв’язування прикладних задач з використанням еом.
- •Поняття алгоритму. Властивості алгоритмів. Стійкість, коректність алгоритмів. Аналіз складності та ефективності алгоритмів. Види алгоритмів.
- •Структурний підхід до побудови алгоритмів. Базові структурні елементи алгоритмів.
- •Алгоритми пошуку елемента в масиві.
- •Етапи моделювання
- •Комбінаторні алгоритми обробки структур даних. Задачі пошуку та сортування.
- •Користувацькі та стандартні типи даних. Типізовані константи. Цілий, дійсний, булевий та символьний типи.
- •Структурні типи даних. Масиви. Опис масивів. Обробка даних у масивах.
- •Алгоритми пошуку підпослідовності в послідовності.
- •Прямі алгоритми сортування масивів.
- •Швидкі алгоритми сортування масивів.
- •44. Поняття програми. Програмування як процес розробки алгоритмів. Загальні підходи програмування.
- •Поняття про мови програмування. Класифікація мов програмування. Системи програмування. Поняття про інтерпретацію та компіляцію.
- •Поняття типу даних. Типи даних мови Паскаль. Прості та структурні типи даних. Змінні та константи.
- •Оператори. Класифікація операторів. Прості оператори. Оператор присвоєння. Структурні оператори. Оператори циклів. Організація циклів. Приклади. Оператори введення та виведення.
- •Структурні типи даних. Рядки. Опис рядків. Обробка даних у рядках.
- •Структурні типи даних. Множини. Опис множин. Операції над множинами.
- •Структурні типи даних. Записи. Опис записів, поля. Обробка даних у записах.
- •Поняття рекурсії. Ітеративні та рекурсивні програми. Види рекурсії. Рекурсивні процедури та функції. Найпростіші схеми рекурсивних програм.
- •88.Програмування розгалужених алгоритмів мовою pascal. Оператор варіанту. Приклади використання. Методика навчання учнів складанню розгалужених програм.
- •103.Методи і прийоми контролю знань і вмінь учнів з інформатики.
- •102.Використання математичних моделей при розв*язуванні задач у шкі
- •101.Методика організації і проведення уроку-практикуму з інформатики.
- •87.Методика навчання учнів мові програмування тп
- •78. Метод послідовного уточнення алгоритмів у шкі. Демонстрація методу покрокової деталізації.
- •92. Методика навчання учнів складанню мовою Паскаль програм опрацювання графічної інформації.
- •94. Методика ознайомлення учнів з поняттям алгоритму
- •100. Методика ознайомлення учнів з поняттям математичної моделі.
- •Динамічні змінні. Покажчики. Найпростіші динамічні структури даних. Використання динамічних структур даних.
- •Списки. Стеки. Черги. Деревоподібні структури даних.
- •Файлові типи. Операції з файлами. Файли прямого та послідовного доступу. Створення, читання та модифікація файлів.
- •Модульне програмування в системі тр. Класифікація модулів. Загальна структура модуля користувача. Використання модулів.
- •Модуль Crt. Призначення, основні можливості.
- •Модуль dos. Призначення, основні можливості модуля.
- •Модуль Graph. Види графічних адаптерів. Ініціалізація графічного режиму. Створення найпростіших графічних побудов.
- •Середовище тр. Порядок створення та відлагодження програм.
- •Типовий шкільний кабінет от, його призначення та обладнання. Телекомунікаційні мережі. Локальна мережа шкільних пеом, її функції і дидактичні можливості.
- •66. Основні способи застосування еом в навчальному процесі.
- •Створення і впровадження інформаційної технології навчання.
- •Недоліки і переваги комп’ютерного навчання.
- •Еом як предмет вивчення. Вивчення структури і призначення еом в рамках шкільних курсів інформатики, математики, фізики, позакласній роботі.
- •Навчальноорієнтоване програмне забезпечення. Структура і призначення.
- •Вимоги до розробки педагогічних програмних засобів.
- •73. Інструментальні засоби створення ппз. Гіпертекстові системи.
- •74. Перспективи використання обчислювальної техніки у сфері початової, загальної та вищої освіти.
- •Програмне забезпечення шкі. Класифікація педагогічних програмних засобів. Приблизний склад програмного забезпечення.
- •84. Методика ознайомлення учнів з базами даних.
- •85. Методика ознайомлення учнів з електронними таблицями.
- •Методика ознайомлення учнів з експертними системами.
- •Методика навчання учнів складанню циклічних програм мовою Паскаль.
- •Методика навчання учнів складанню і використанню програм, які містять підпрограми, мовою Паскаль.
- •Методика навчання учнів роботі з готовими Паскаль-програмами (редагування, налагодження, запуск).
- •Методика ознайомлення учнів з поняттям величини. Методика вивчення поняття допоміжної величини.
- •Методика ознайомлення учнів з алгоритмами роботи з літерними величинами (Паскаль). Методика навчання учнів складанню програм опрацювання літерних величин мовою Паскаль.
- •Методика ознайомлення учнів з табличними величинами (Паскаль). Методика навчання учнів складанню алгоритму впорядкування таблиці за деякою ознакою (Паскаль).
- •Структура і специфіка уроку інформатики. Підготовка вчителя до уроку. Організація і проведення різних типів уроків з інформатики.
- •Програмне забезпечення шкі. Класифікація педагогічних програмних засобів. Приблизний склад програмного забезпечення.
- •64. Обєктно-орієнтоване програмування як засіб створення складних програм. Поняття обєкта. Мова Delphi.
- •80. Методика ознайомлення учнів з поняттям інформації.
- •43. Пряме злиття послідовностей
92. Методика навчання учнів складанню мовою Паскаль програм опрацювання графічної інформації.
Для створення графічного зображення в мові Turbo Pascal призначений стандартний бібліотечний модуль Graph. Підключення модуля Graph до програми здійснюється стандартним способом, тобто за допомогою зарезервованого слова USES:
USES Graph;
Модуль Graph представляє собою окремий файл GRAPH.TPU, який не входить в склад бібліотеки TURBO.TPL, і щоб забезпечити можливість роботи з графікою, потрібно зробити файл GRAPH.TPU доступним для комп’ютера.
ПОБУДОВА ЗОБРАЖЕНЬ НА ЕКРАНІ
система координат
Для побудови зображень на екрані в графічному режимі застосовується система координат, дещо відрізняється від використовуваної в текстовому режимі. Відлік починається від верхнього лівого кута екрану, який має координати (0,0). Значення Х (стовпець) збільшується в напрямку зліва на право, значення Y (рядок) – в напрямку зверху вниз. При цьому екран представляється у вигляді прямокутного масиву адресних точок, а не символів, як в текстовому режимі. Для різних типів адаптерів і режимів значення кількості точок по вертикалі і горизонталі можуть досить відрізняються. Визначення значення максимальних координат екрану в модулі Graph реалізовано за допомогою функцій
GetMaxX: INTEGER;
GetMaxY: INTEGER;
Якщо при адресації точок вказується значення координат, яке перевищує максимальні, операція ігнорується.
управління поточним вказівником
Щоб побудувати зображення, необхідно обов’язково вказати початкову позицію. В графічному режимі для переміщення курсора використовуються процедури MoveTo і MoveRel.
Для визначення поточного положення графічного курсору використовуються функції
GetX: INTEGER;
GetY: INTEGER;
які повертають значення поточних координат вказівника (абсциси і ординати відповідно
відображення точки на екрані
PUTPixel (X, Y: INTEGER; Color: WORD);
де X і Y – екрані координати точки, Color – її колір. Можливі значення Color беруться з встановленої палітри.
Визначення параметрів пікселів. GetPixel (X, Y: INTEGER): WORD;
відображення відрізків прямих ліній
Line (X1, Y1, X2, Y2: INTEGER);
побудова прямокутників
Rectangle (X1, Y1, X2, Y2: INTEGER);
де X1, Y1 – координати лівого верхнього кута, X2, Y2 – координати правого нижнього кута прямокутника.
94. Методика ознайомлення учнів з поняттям алгоритму
Одним із основних понять інформатики є поняття алгоритму, з яким учні вже зустрічалися при розв'язуванні задач на уроках математики і фізики. Мета вивчення цієї теми — розширити уявлення учнів про алгоритми і засоби їх описування. Поняття алгоритму носить описовий характер, тому формувати його доцільно конкретно-індуктивним способом із залученням учнів до з'ясування суттєвих ознак поняття, починаючи з розгляду конкретних прикладів, які добре відомі учням з практичної діяльності.
Хоча розгляд теми, що стосується поняття алгоритму, на перший погляд не викликає методичних труднощів, в процесі її вивчення існує ризик несподіваних ситуацій з «підводним камінням». Почати пояснення доцільно з кількох прикладів алгоритмів зі звичайного життя. Методичною помилкою є намагання дати строге означення поняття алгоритму та потім вимагати від учнів його відтворення. Такого означення не існує. Поняття алгоритму є первісним, неозначуваним, фундаментальним поняттям, яке не визначається через простіші поняття. Доцільно ознайомити учнів з різними існуючими описами поняття алгоритму і в кожному з них виділити одні й ті самі суттєві ознаки. Наприклад:
Під алгоритмом розуміють точну вказівку виконавцеві здійснити скінченний впорядкований набір дій, спрямованих на досягнення вказаної мети або на розв'язання поставленої задачі.
Будь-який скінченний впорядкований набір вказівок, виконання яких одна за одною через скінченну кількість кроків приводить до розв'язку деякої задачі, називається алгоритмом розв'язування цієї задачі.
Правила, які описують послідовність дій, що ведуть до досягнення деяких необхідних результатів, називають алгоритмами.
Алгоритм — це конструктивно задане правило (закон), за яким вхідним даним (умовам задачі) ставляться у відповідність нові вихідні Дані (розв'язок задачі).
Алгоритм — сукупність правил виконання певних дій, які забезпечують розв'язання задачі.
За властивістю дискретності процес розв'язування задачі повинен утворювати скінченний набір виконуваних у певній послідовності окремих кроків.
