1. Історія розвитку обчислювальної техніки. Характеристика різних поколінь еом.

З появою на початку 40-х років комп'ютери постійно розвивались і вдосконалювалась елементна база, точна механіка, технічні засоби, носії інформації, системне і прикладне програмне забезпечення.

Радіолампи були елементною базою для перших комп'ютерів. Радіолампа мала розміри теперішньої електричної освітлювальної лампи, випромінювала багато теплової енергії, займала багато місця.

Розвиток електроніки відбувався в напрямку мікромініатюризації елементної бази: транзистори (50-і роки) мали розмір з горошину, інтегральні схеми (кінець 60-х років) поєднували в невеликому об'ємі тисячі і десятки тисяч транзисторів, Інтегральні схеми великої інтеграції (кінець 70-х років) містили в одному корпусі завбільшки як пластинка жувальної гумки сотні тисяч і навіть мільйони електронних елементів, які виконували тисячі обчислювальних функцій.

Разом з елементною базою зменшувались розміри комп'ютерів, збільшувались їх швидкодія, надійність, об'єми пам 'яті.

Перший комп'ютер під назвою ENIAC був створений на замовлення міністерства оборони США в 1945 р. групою інженерів під керівництвом Джона Маушлі і Джона Преспера Еккерта.

Маса ENIAC була 30 т. Вона містила 18 тисяч радіоламп, через велику кількість випромінюваного тепла вимагала потужних кондиціонерів, швидкодія — 5 тисяч операцій за секунду. Програму роботи набирали вручну перемикачами і кабелями на спеціальному полі. Комп'ютер працював ненадійно, кожної години виходив з ладу. Але на ньому були виконані найскладніші на той час розрахунки.

Американський математик Джон фон Нейман запропонував записувати програму в електронну пам'ять комп'ютера для її виконання. Досить з архіву занести програму в пам'ять — і комп'ютер готовий до роботи. Оскільки електронна пам'ять працює швидше, виконання програми із пам'яті різко збільшило швидкодію комп'ютера.

Джон фон Нейман запропонував також використовувати двійкову систему числення для виконання обчислень і запису команд програми. Це значно спростило будову пристроїв і дозволило звести будь-яку арифметичну або логічну дію до виконання додавання двійкових чисел у відповідних кодах.

Перший комп'ютер із програмою в пам'яті одержав назву EDSAC. Він був створений в Кембріджському університеті (Англія) в 1949 р. З того часу в усіх комп'ютерах інформація, що обробляється, і необхідні для цього програми знаходяться в оперативній пам'яті.

Основоположником обчислювальної техніки в СРСР і на Україні був академік Сергій Олексійович Лебедєв. Під його керівництвом в Електротехнічному інституті в Києві у 1951 році був створений перший в СРСР комп'ютер з назвою МЭСМ (малая электронно-счётная машина). Пізніше, уже в Московському інституті точної механіки і обчислювальної техніки С.О.Лебедєв керував створенням найшвидкодіючішої (1 мільйон операцій за секунду) у світі на той час великої електронно-обчислювальної машини БЭСМ-6 (1952 рік).

Одна з таких машин відпрацювала 25 років в академічному містечку Новосибірська, за що була занесена у книгу рекордів Гіннеса.

В розвитку комп 'ютерів визначають чотири покоління в залежності від використаної при їх виробництві елементної бази.