5.2. Зразок підготовки студентом радійного матеріалу з використанням соціологічних методів збору інформації

Тема: «Сприйняття студентами різних регіонів України Помаранчевої революції»

Автор - Ярина Капітан, Львів, 2004 р.

5.2.1. Польовий документ (План інтерв'ю)

Добрий день, шановний респонденте! Ви маєте нагоду стати учас­ником нашого соціологічного дослідження. Відповівши на запитання, Ви допоможете нам з'ясувати, як студенти різних регіонів України став­ляться до подій Помаранчевої революції. Участь в анкетуванні є добро­вільною. Якщо Ви не бажаєте називати свого прізвища та імені, то ано­німність Ваших відповідей ми гарантуємо.

Дякуємо за Вашу згоду взяти участь у нашому опитуванні.

1. Як Ви оцінюєте події, що зараз розгортаються на Майдані?

2. Хто, на Вашу думку, найбільше відповідальний за ситуацію,

що склалася?

а) В. Ющенко;

б) В. Янукович;

в) Л. Кучма;

г) Верховна Рада;

д) Верховний Суд;

е) Ваш варіант

2. Як і наскільки змінилася Ваша думка про Помаранчеву рево­люцію за останні два тижні?

4. З якого каналу Ви дізнавались про кандидатів?

а) про В. Ющенка;

б) про В. Януковича.

Наскільки об'єктивно відобразили результати виборів реаль­ний стан голосування?

а) по Вашому регіону;

б) по всій Україні.

5. Як Ви можете пояснити позицію своїх студентів, які беруть участь в акціях на Майдані?

7. Наскільки збігається позиція керівництва Вашого навчального закладу з позицією більшості? І як вони виявляють свою позицію?

8. Як довго, на Вашу думку, протримається Майдан?

9. Чим усе закінчиться?

10. Як Ви оцінюєте поведінку в цій ситуації?

а) Л. Кучми;

б) В. Литвина;

в) Д. Тигипка;

г) Д. Ківаяова;

д) Т. Чорновола.

10. Як Ви думаєте, в кінцевому результаті всі ці події консоліду­ють регіони України чи, навпаки, роз'єднають?

12. Як ця ситуація вплине (чи вже впливає) на економічний стан Вашого регіону?

14. Вкажіть, будь ласка, місто, у якому Ви проживаєте

15. Ваш вік

Ваше прізвище та ім'я (за бажанням)

5.2.2. Журналістський матеріал

Радіоспецпроект «Разом нас багато»

ПІСНЯ «РАЗОМ НАС БАГАТО»

Українське студентство вперше за чотирнадцятирічну історію не­залежності нашої держави відіграло чи не найважливішу роль у розгор­танні сучасних політичних баталій. Велике братство спудеїв довело, що може пропускати пари зовсім не задля розваги, а в ім'я власної держави та народу. Незалежно від того, потягом з якої частини нашої держави - Півночі, Півдня, Сходу чи Заходу - вони прибували, їх об'єднувало єдине бажання - відстояти своє. Незважаючи на те, у чому це «своє» полягало. Одні з них пов'язували помаранчеві хустинки, інші - синьо- білі шалики, проте і перші, і другі прагнули захистити свій вибір, і найголовніше - робили це по-студентському мирно.

ПЕРЕБИВКА

Якби там не було, але студентам із одних регіонів України, неза­лежно від їхнього вибору, вдавалося за підтримки керівництва навчально­го закладу виїхати до Києва досить легко. Тоді як інших відпускали до столиці лише за умови підтримки одного з кандидатів. Загалом студенти всієї України схожі, проте зважаючи на різні умови, в яких вони живуть, чимось-таки й відрізняються. Львівські студенти переважно завжди віль­ніші за східняків, яких часто залякує керівництво власного закладу, а та­кож активніші за одеситів, які нерідко довгий час стоять на позиції вичіку­вання. Очевидно, що не однаковими були студентські погляди на події останніх тижнів. Ми вирішили зателефонувати до студентів Харківського, Дніпропетровського, Одеського, Київського та Львівського університетів і дізнатися їхню думку про політичну ситуацію в країні.

ПЕРЕБИВКА

Говорячи про події, що розгорталися на Майдані, студенти на­магалися знайти в них і позитивні, і негативні моменти. Студентка з

Дніпропетровського національного університету імені Даля Тетяна Заха­рова оцінила їх передусім як вияв демократії:

СИНХРОН

А от Оксана Бутук, студентка Одеського національного універси­тету імені І. Мечнікова, оцінила події теж позитивно, проте побачила в них і негативні аспекти:

СИНХРОН

Негативи в подіях на Майдані знайшла і студентка з Харківського національного університету імені Карабіна Оксана Щитова, проте лише вона витлумачила ці події як революційні:

СИНХРОН

А студентка Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Мирослава Середа помітила у поді­ях, що розгорталися на Майдані її рідного міста, щось таке, чого не по­мітив жоден інший студент:

СИНХРОН

ПЕРЕБИВКА

Людей образили. У них відібрали правду і їхні чесні голоси. Зви­нувачуючи провладного кандидата у масових фальсифікаціях і обмані, мешканці України з'їжджалися до столиці, щоб відстояти правду. Днігі- ропетровці та одесити вину за ситуацію, що склалася, покладали перед­усім на Януковича, проте не знімали відповідальності й з Ющенка, киян­ка наголошувала, що винен бездіяльний Кучма. Не оминули у своїх зви­нуваченнях чинного президента харків'янка та львів'янка:

СИНХРОНИ (ВСІ РАЗОМ БЕЗ ПЕРЕБИВОК)

ПЕРЕБИВКА

Спілкуючись зі студентами інших регіонів, ми неодноразово з'я­совували, що часто володіємо різною інформацією про кожного з канди­датів. А причина таких розбіжностей зовсім проста - у нас різні дже­рела інформації. Залежно від того, який телевізійний канал студенти ди­вились - таку інформацію й одержували:

СИНХРОНИ (БЕЗ ПЕРЕБИВОК)

Виявляється, мати доступ до 5 каналу під час виборів - запорука одержати об'єктивну інформацію. Адже всі інші канали висвітлювали кандидатів у президенти однобоко.

ПЕРЕБИВКА

Відповіді на наше запитання про те, наскільки правдиво відомості ЦВК відобразили реальні результата голосування в окремих регіонах і в усій Україні, загалом були одностайними. Усі, крім студентки з Дніпро­петровська, стверджували, що в них все порахували правильно, водно­час звинуватили інші регіони у фальсифікаціях:

СИНХРОНІЇ (З ПЕРЕБИВКАМИ)

ПЕРЕБИВКА

Присутність на Майдані студентів із різних куточків держави під­твердили наші співрозмовники. Виявляється, досить велика кількість студентів не лише із Заходу, а й зі Сходу та Півдня відстоювала свою позицію на Майдані:

СИНХРОНИ (З ПЕРЕБИВКАМИ)

ПЕРЕБИВКА

Бажання жити краще - так пояснила позицію своїх земляків-студентів, які беруть участь в акціях непокори, студентка з Дніпропетровська:

СИНХРОН ⁴

Студентка з Одеси вважає головним те, що людина, яка обманула народ, не дасть йому нормально жити:

СИНХРОН

Студентка Інституту журналістики наголосила на тому, що всім таке життя вже просто набридло:

СИНХРОН

А от за словами харків'янки ситуація склалася б зовсім по-іншо­му, якби Януковича не визнали переможцем. Тоді і прихильників цього кандидата на вулицях Києва значно побільшало б:

СИНХРОН

А львів'янка наголосила на тому, що ніхто за студентів не відсто­яв би їхнього голосу і вибору:

СИНХРОН

ПЕРЕБИВКА

У досить складній ситуації з початком Помаранчевої революції опинилися вищі навчальні заклади. Попри те, що їх вважають, а найчас­тіше вони таки є осередками освіченості та культури, об'єднують у своїх стінах прихильників різних поглядів, їхньому керівннцтву довелося ухвалювати нерідко радикальні рішення. Тільки в одних навчальних зак­ладах ці рішення збігалися з позицією студентів, а у інших - ні. Наприк­лад, студентам із Дніпропетровська довелося писати вимушені ректор­ські роботи і відвідувати усі пари:

СИНХРОН

В Одеському університеті, за словами його студентки, вище керів­ництво відсторонююся від подій, проректори їх не підтримали, а більшість викладачів разом зі студентами відстоювала свій голос на Майдані:

СИНХРОН

У Київському та Львівському університетах студентам було легше відстоювати свою позицію, бо керівництво та викладачі їх підтримали:

СИНХРОН

А от у Харкові створився справжній безлад. Університет поділив­ся навпіл. Одна частина підтримала Ющенка, інша - Януковича, а рек­тор відгородився від подій хворобою:

СИНХРОН

ПЕРЕБИВКА

Тоді, коли ми розмовляли зі студентами, київський майдан Неза­лежності був ще помаранчевим від багатотисячного натовпу людей, які очікували на рішення Верховного суду та Верховної Ради України. Най­актуальніші питання тих днів стосувалися того, як довго ще витримає Майдан і чи не спорожніє завчасно. Про це ми запитали й наших спів­розмовників:

СИНХРОН (З ПЕРЕБИВКАМИ)

ПЕРЕБИВКА

Попри будь-які намагання завадити народові, спровокувати його на силові дії, студентка з Дніпропетровська прогнозує все-таки, як у казці - добрий кінець. Проте передбачає і неминучу економічну кризу:

СИНХРОН

Про складну економічну ситуацію, яка на нас чекає, згадала й киянка, однак, за її словами, Помаранчева революція залишиться на віки світлою сторінкою нашої історії:

СИНХРОН

А от одеситка вважає, що хто б не став президентом, тепер він зважатиме на думку народу:

СИНХРОН

Назвати переможця президентських виборів не змогла і студентка з Харкова, проте, як і її попередниці, спрогнозувала зниження рівня економіки:

Львів'янка ж стверджувала, що має надію на мирне розв'язання проблеми:

СИНХРОН

ПЕРЕБИВКА

За час розгортання Помаранчевої революції на політичній арені з'являлося чимало політиків. Серед них є такі, чиї імена щоденно при­вертали увагу української громади. Студенти по-різному оцінювали роль у цій ситуації Володимира Литвина, Сергія Ківалова, Тараса Чорновола, Сергія Тигипка, проте в один голос твердили про бездіяльність чинного президента Леоніда Кучми. Дивно, але навіть мешканці його рідного Дніпропетровська відгукувалися про нього негативно. Не було позитивних відгуків про чинного і від мешканців інших регіонів:

СИНХРОНИ (БЕЗ ПЕРЕБИВОК)

ПЕРЕБИВКА

Попри намагання деяких політиків роз'єднати Україну, на дум­ку студентів, зробити це їм не вдасться. Студенти одноголосно заявили, що ці події швидше консолідують регіони України, проте й застерігали від розпалювання сепаратистських настроїв:

СИНХРОНИ (З ПЕРЕБИВКАМИ)

ПЕРЕБИВКА

У контексті недавніх заяв деяких політиків Сходу про його еко­номічну незалежність трохи незвично звучали прогнози студентів щодо економічного стану їхніх регіонів. Із нашої розмови стало зрозуміло, що економіка саме Сходу та Півдня нашої держави найбільше потерпіла від політичних подій:

СИНХРОНИ (З ПЕРЕБИВКАМИ)

ПЕРЕБИВКА

І все-таки студентство - сила. Незалежно від того, якого канди­дата обрало, попри те, яким бачить розвиток подій і кого за них звинува­чує, і найголовніше - незважаючи, де мешкає і якою мовою спілкується. Незважаючи ні на що! Як у народній вже пісні «Разом нас багато, і нас не подолати». А на це треба зважати.

ПІСНЯ «РАЗОМ НАС БАГАТО»