1. Теоретичні засади соціології

1.1. Місце соціології в системі суспільних наук

Відмінність соціології від суспільствознавства, від філософії як сис­теми поглядів на суспільство в тому, що суспільна філософія є світогляд­ною, методологічною основою соціології. Адже соціологія, як і будь-яка інша наука - від математики до теорії літератури, - має світоглядну основу, так званий теоретичний рівень або загальну соціологічну теорію.

Очевидно, марксистське вчення виявилося «вічно живим» ще й через свою нетерпимість: во­но було «істинно правильним», а всі інші взагалі не мали права на іс­нування

Спеціальні со­ціологічні теорії займають поміт­не місце в сучас­ній системі знань про суспільство

За радянських часів такою загальною со­ціологічною теорією визнавали історичний мате­ріалізм і тільки його¹. Він справді був і надалі є світоглядною основою марксистської соціології (якщо така залишилась). Однак тільки марксист­ської, а не всієї соціології взагалі. Ситуація вигля­дала комічно, бо згідно з цим постулатом (істмат - теоретіічна база соціології) той же Ґеллап чи будь- який інший західний соціолог свої дослідження мусив будувати на марксистському вченні, а будь-яку соціологічну теорію слід було оцінювати за тими ж марксистськими мірками. Насправді теоретичним рівнем со­ціології можуть бути (і є), окрім марксизму, інтеракціонізм, і структур­ний функціоналізм, і теорія соціальної дії, - тео­ретична база будь-якого з тих напрямів соціології, про які йтиметься далі.

Об'єктивність вимагає визнати, що будь- який соціологічний напрям, по-перше, мусить мати теоретичний рівень, по-друге, цей рівень у різних випадках можуть творити різні системи поглядів на суспільство, і по-третє, кожну соціологічну течію слід оцінюва­ти, зважаючи на зміст її теоретичного рівня, її методології.

Другий рівень соціології - спеціальні соціологічні теорії. їх об'єктом є або окремі галузі суспільного життя (праця, відпочинок, сім'я, журналістика; і тоді маємо підстави говорити про соціологію праці, со­ціологію відпочинку, соціологію сім'ї, соціологію журналістики), або - за іншим принципом поділу - спосіб життя, соціальна структура сус­пільства (соціологія села, промисловості, соціологія молоді, соціологія навчання тощо). Об'єкти вивчення спеціальних соціологічних теорій на­зивають предметними зонами, або предметними галузями соціології. Серед таких предметних зон є важливі у вивченні інших предметних га­лузей. Відповідно і побудовані на них спеціальні соціологічні теорії на­бувають загальносоціологічного значення. Таке загальносоціологічне значення мас, наприклад, соціологія структури суспільства. Вона вив­чає чинники, які визначають структуру суспільства, її зміни, особливо

соціології праці, політичної соціології.

Не менш важливими є соціологія особи, яка вивчає стосунки особи зі суспільством, рольові суспільні вимоги і їх реалізацію особою, соціологія малих груп, соціологія громадської дум­ки. Адже ці спеціальні соціологічні теорії розви­ваються, по суті, в головних предметних зонах сучасної соціології.

Однак й інші предметні зони і відповідно спеціальні соціологічні теорії посідають помітне місце в сучасній системі знань про суспільство. Скажімо, соціологія політики, виходячи з відомостей про структуризацію суспільства, вивчає рівень його політичної активності, роль і вплив різних політичних сил. А це дає змогу робити певні політичні прогнози. Особливо зростає вага соціології політики в умовах демократичного суспільства. І в період виборів, і після них здобутки цієї спеціальної соціологічної тео­рії стають особливо актуальними.

Соціологія способу життя не тільки дає наукову відповідь на за­питання «Як ми живемо?», а й вивчає взаємовплив різних типів життя в одному суспільстві, чинники формування ціннісних орієнтацій на різних етанах суспільного розвитку.

У зв'язку з прикладною орієнтацією соціології чи не найпоши­ренішою є соціологія праці, яка вивчає головну сферу життєдіяль­ності людей.

Соціологія побуту вивчає місце матеріальних і духовних ціннос­тей у побуті, затрати часу на різні невиробничі заняття, їх престижність.

Зрозуміло, що соціологія побуту тісно по­в'язана із соціологією способу ЖИТІЯ і соціоло­гією вільного часу, предметом якої є взаємо­вплив характеристик робочого і неробочого часу, визначення частки і способу використання чисто­го вільного часу (тобто часу, який залишається після самої роботи, задоволення фізичних (сон, приготування й споживання їжі) та інших потреб (час на дорогу до робо­ти і назад, стояння в чергах тощо).

Ще одна тісно пов'язана з побутом галузь - сім'я. Утім оскільки сі­мейні стосунки не зводяться до побутових, го й предметом вивчення соціо­логи сім'ї є розподіл ролей у сім'ї, природа батьківського авторитету і фор­ми впливу на дітей, чинники зміцнення й руйнування сім'ї.

Соціологія молоді, ясна річ, найактивніше досліджує чинники і процеси формування особистості, проблеми соціалізації особи (вклю­чення особи в соціальні процеси, формування почуття соціальної відпо­відальності)¹.

Спеціальні соціологічні теорії, з одного боку, є своєрідною дета­лізацією, конкретизацією загальної соціологічної теорії. З іншого ж, загальна соціологічна теорія для них є методологічним ґрунтом, тією підвалиною, що, як відомо, визначає і розміри, і конфігурацію будівлі. Водночас і спеціальні соціологічні теорії є базою рівня соціологічного пізнання.