4. Якщо у програмі є кілька гіпотез, то вони не мають суперечити одна одній (якщо вони не альтернативні).

5. Гіпотезою у науці, зокрема, в соціології, назива­ють наукове при­пущення, яке ви­сувають для пояс­нення конкретних явищ дійсності

   Гіпотеза має бути доступною перевірці у ході соціологічного дослідження.

Останній пункт важливий з огляду на те, що конкретне соціоло­гічне дослідження проводять як перевірку істинності гіпотези. Встанов­лення хибності гіпотези не обов'язково означає марність самого КСД. Добре продумана гіпотеза цілком хибною виявляється надзвичайно рід­ко. Наприклад, гіпотеза про те, що головним чинником успіху роботи бізнесмена є його уміння спілкуватися з людьми, може виявитися хиб­ною. Користь від КСД із такою гіпотезою мінімальна: воно лише встано­вить, що не це сприяє успіхові бізнесмена. А коли гіпотезу сформулюва­ти ширше: «головним чинником успіху роботи бізнесмена є його під­приємливість, особливо уміння спілкуватися з людьми», то така гіпотеза мусить перевірити значення й інших моментів: організаторських здіб­ностей, наполегливості, вимогливості, розуміння суті справи тощо. Одержавши негативний результат стосовно уміння спілкуватися з людь­ми, соціолог все-таки встановить головний чинник успіху.

Зауважмо, що другий, кращий варіант наве­деної вище гіпотези хтозна чи можливий, якщо поставити таку мету: «Встановити, чи вміння спіл­куватися с вирішальним чинником успіху бізнес­мена» і цілком реальний у такому її формулюванні: «Встановити: що с вирішальним чинником успіху бізнесмена?»

На практиці досить часто трапляється ситуація, коли соціологові для формулювання гіпотези бракує первинної інформації. У такому разі проводять розвідувальне дослідження (або, мовою соціологів, реалізу­ють розвідувальний план дослідження). Його завдання - зібрати інформацію, достатню для формулювання гіпотези. І досягають його ме­тодом вивчення літератури, аналізу документів, експертного опитуван­ня, спостереження.

Самі ж гіпотези в соціології поділяють на описові та поясню­вальні, основні та неосновні, первинні та вторинні (вторинні висува­ють замість спростованих емпіричними даними).

До описових належать гіпотези, які стосуються структури об'єкта, який вивчають, функцій його компонентів (описові гіпотези ще поділяють на структурні та функціональні). Пояснювальними на­зивають гіпотези стосовно причиново-наслідкових зв'язків у явищі, яке вивчають, і причиново-наслідкових зв'язків його з навколишнім світом.

Цілі, завдання КСД і вид гіпотези визначають стратегічний план дослідження.

1. За відсутності гіпотези, як уже згадувалося, реалізовують роз­відувальний (пошуковий) план. Ного мета - сформулювати пробле­му і висунути гіпотезу.

2. Якщо є описова гіпотеза, реалізують аналітичний план дослі-

о

дження. Його мета - перевірити гіпотезу і, якщо вона підтвердиться, одержати кількісні та якісні характеристики об'єкта, який вивчають.

3. Якість гіпотези значною мірою залежить від пра­вильно сформу­льованих цілей

   Якщо гіпотеза пояснювальна, реалізують експериментальний план. Мета такого дослідження - встановити причиново-наслідкові зв'язки в досліджуваному об'єкті, чинники його функціювання та роз­витку. Для реалізації експериментального плану використовують не лише експеримент, а й інші методи збору інформації; було б помил­кою при пояснювальній гіпотезі і, відповідно, при експериментальному плані дослідження вдаватися тільки до експерименту.Скажімо, мета соціологічного дослідження «Ефективність функціювання газети «Львівський залізничник», здійсненого на факультеті журналіс­тики Львівського університету ім. І. Франка¹, була така: з'ясувати шляхи підвищення ефективності діяльності газети «Львівський залізничник».

Основна гіпотеза була такою: ефективність діяльності газети залежить від проблематики, рівня аналітичності, різножанровості, літератур­ної майстерності її публікацій, врахування інтере­сів і демографічного складу читачів. У досліджен­ні відповідно до гіпотези слід було з'ясувати со- ціально-демографічний склад аудиторії, реальну картину ставлення до газети, відповідність газетної практики читацьким інтересам і уподобанням, визначити найсуттєвіші об'єктивні й суб'єктивні чинники поліпшення діяльності газети і сформулювати практичні реко­мендації для редакції, враховуючи матеріально-технічний рівень її бази.

Гіпотеза була переважно описовою. Проте оскільки вона мала елементи поясшовальності, то стратегічний план дослідження — аналі­тичний у суті - передбачав й експериментальність, зокрема, порівняння результатів, одержаних у різний час.

Зауважмо, що формулюванням мети, завдань і гіпотези для соціо­лога закінчується методологічна частина роботи. Відповідно обгрунту­вання теми дослідження, його мети, завдання і гіпотеза є методологіч­ною частиною програми КСД.

Запитання для самоконтролю