- •Передмова
- •1. Теоретичні засади соціології
- •Загальні соціологічні теорії;
- •Спеціальні соціологічні теорії;
- •1.3. Історія розвитку і сучасний стан соціології
- •2.2.1. Анкетування
- •Із різних причин 1-2 відсотки розданих анкет до дослідника часто не повертаються
- •Відповідь на тест, вміщений на с. 64:
- •3.1. Програма соціологічного дослідження. Методологічний розділ
- •Гіпотезою у науці, зокрема, в соціології, називають наукове припущення, яке висувають для пояснення конкретних явищ дійсності
- •Якість гіпотези значною мірою залежить від правильно сформульованих цілей
- •Які Ви знаєте етапи проведення ксд?
- •Що входить до програми ксд?
- •Які головні відмінності наукової гіпотези від звичайного припущення?
- •3.2. Програма соціологічного дослідження. Процедурний розділ
- •3.3. Обробка, аналіз і подання результатів дослідження
- •Зрозуміло, що при ручній обробці немає потреби кодувати відповіді. Зате потрібно графічно виділяти їх, це значно прискорить обробку інформації
- •Прості підрахунки інформації, одержаної на невеликій вибірці, інколи простіше, швидше і дешевше робити вручну, ніж на комп'ютері
- •4.2. Вплив соціологічних методів збору інформації на журналістську методику
- •4.2.1. Аналіз документів
- •У ґрунтовному аналізі документа журналіст може почерпнути не тільки «верхній», а й «глибинні» шари інформації - те, що не викладено безпосередньо текстуально. Йдеться про якісний аналіз
- •Яких головних засад мас дотримуватись журналіст в роботі з документами?
- •Які головні засади анал'їзу редакційної пошти Ви знаєте?
- •Як застосовують якісний аналіз документів у журналістиці
- •Розраховувати на «а раптом» чи з інших мотивів на явно недосяжну ціль не можна: те, що не дає користі, неминуче завдає шкоди
- •Ефективність - це не тоді, коли журналіста хвалять, а тоді, коли є шуканий результат
- •5.1. Зразок підготовки студентом газетного матеріалу з використанням соціологічних методів збору інформації
- •5.1.1. Програма дослідження
- •5.2. Зразок підготовки студентом радійного матеріалу з використанням соціологічних методів збору інформації
- •5.2.1. Польовий документ (План інтерв'ю)
- •5.3. Адреси сайтів Інтернету, що містять інформацію про ксд1
- •Соціологія і журналістика
-
Якщо у програмі є кілька гіпотез, то вони не мають суперечити одна одній (якщо вони не альтернативні).
-
Гіпотезою у науці, зокрема, в соціології, називають наукове припущення, яке висувають для пояснення конкретних явищ дійсності
Останній пункт важливий з огляду на те, що конкретне соціологічне дослідження проводять як перевірку істинності гіпотези. Встановлення хибності гіпотези не обов'язково означає марність самого КСД. Добре продумана гіпотеза цілком хибною виявляється надзвичайно рідко. Наприклад, гіпотеза про те, що головним чинником успіху роботи бізнесмена є його уміння спілкуватися з людьми, може виявитися хибною. Користь від КСД із такою гіпотезою мінімальна: воно лише встановить, що не це сприяє успіхові бізнесмена. А коли гіпотезу сформулювати ширше: «головним чинником успіху роботи бізнесмена є його підприємливість, особливо уміння спілкуватися з людьми», то така гіпотеза мусить перевірити значення й інших моментів: організаторських здібностей, наполегливості, вимогливості, розуміння суті справи тощо. Одержавши негативний результат стосовно уміння спілкуватися з людьми, соціолог все-таки встановить головний чинник успіху.
Зауважмо, що другий, кращий варіант наведеної вище гіпотези хтозна чи можливий, якщо поставити таку мету: «Встановити, чи вміння спілкуватися с вирішальним чинником успіху бізнесмена» і цілком реальний у такому її формулюванні: «Встановити: що с вирішальним чинником успіху бізнесмена?»
На практиці досить часто трапляється ситуація, коли соціологові для формулювання гіпотези бракує первинної інформації. У такому разі проводять розвідувальне дослідження (або, мовою соціологів, реалізують розвідувальний план дослідження). Його завдання - зібрати інформацію, достатню для формулювання гіпотези. І досягають його методом вивчення літератури, аналізу документів, експертного опитування, спостереження.
Самі ж гіпотези в соціології поділяють на описові та пояснювальні, основні та неосновні, первинні та вторинні (вторинні висувають замість спростованих емпіричними даними).
До описових належать гіпотези, які стосуються структури об'єкта, який вивчають, функцій його компонентів (описові гіпотези ще поділяють на структурні та функціональні). Пояснювальними називають гіпотези стосовно причиново-наслідкових зв'язків у явищі, яке вивчають, і причиново-наслідкових зв'язків його з навколишнім світом.
Цілі, завдання КСД і вид гіпотези визначають стратегічний план дослідження.
-
За відсутності гіпотези, як уже згадувалося, реалізовують розвідувальний (пошуковий) план. Ного мета - сформулювати проблему і висунути гіпотезу.
-
Якщо є описова гіпотеза, реалізують аналітичний план дослі-
о
дження. Його мета - перевірити гіпотезу і, якщо вона підтвердиться, одержати кількісні та якісні характеристики об'єкта, який вивчають.
-
Якість гіпотези значною мірою залежить від правильно сформульованих цілей
Основна гіпотеза була такою: ефективність діяльності газети залежить від проблематики, рівня аналітичності, різножанровості, літературної майстерності її публікацій, врахування інтересів і демографічного складу читачів. У дослідженні відповідно до гіпотези слід було з'ясувати со- ціально-демографічний склад аудиторії, реальну картину ставлення до газети, відповідність газетної практики читацьким інтересам і уподобанням, визначити найсуттєвіші об'єктивні й суб'єктивні чинники поліпшення діяльності газети і сформулювати практичні рекомендації для редакції, враховуючи матеріально-технічний рівень її бази.
Гіпотеза була переважно описовою. Проте оскільки вона мала елементи поясшовальності, то стратегічний план дослідження — аналітичний у суті - передбачав й експериментальність, зокрема, порівняння результатів, одержаних у різний час.
Зауважмо, що формулюванням мети, завдань і гіпотези для соціолога закінчується методологічна частина роботи. Відповідно обгрунтування теми дослідження, його мети, завдання і гіпотеза є методологічною частиною програми КСД.
Запитання для самоконтролю