3.3. Обробка, аналіз і подання результатів дослідження

Уявлення широкого загалу про соціологічне дослідження зво­диться до роздавання і заповнення анкет. Про те, що відбувається потім, відомо менше. А потім настає аналітичний етап: обробка інформа­ції, тобто приведення її до стану придатності для аналізу, сам аналіз і подання висновків.

Перед обробкою інформації польові доку­менти мають пройти стадію відповідної підготовки до обробки. Йдеться передусім про перевірку на повноту та якість заповнення польових документів. Особливо така перевірка важлива щодо анкет і що­денників самоспостереження - документів, які рес­понденти заповнюють самостійно. Зазвичай із одер­жаного масиву вибраковують ті документи, в яких нема відповідей на більш як третину запитань. Подібно аналізують чіткість та зрозумілість суті відповідей, по­черку, яким заповнені польові документи, якщо потрібно, вибраковують незрозумілі чи незрозуміло записані відповіді.

Перевірка адекватності відповідей, серед • них і на контрольні запитання, також важлива, особливо якщо йдеться про подальшу ручну об­робку анкет. При комп'ютерній обробці перевірку адекватності здійснюють у процесі самої оброб­ки: комп'ютер вилучає із загального масиву від­повіді, які суперечать одна одній.

Наступний етап підготовки польових доку­ментів - кодування інформації, яку вони містять. У процесі кодування кожна позиція, за якою збирають інформацію, і варіанти цієї інформації (в анкеті - запитання і варіанти відповіді на нього) одержують свій номер. Кодують, зазвичай, або всі групи ознак (стать: 001 - чол., 002 - жін.; освіта: до 9 кл. - 003, до 11 кл. - 004 і т. д.), або лише параметри, а групи ознак щоразу нумерують заново (01. Аналітичність тексту: 1 - аналі­тичний, 2 - інформаційний; 02. Обсяг: 1 - до 30 рядків, 2 - до 50 і т. д.). У результаті вся інформація, яку містить польовий документ, перетворюється в упорядковану систему чисел, придатну для обробки на комп'ютері.

Зазвичай кодування проводять заздалегідь, складаючи польові документи. Тоді ж розробляють принципи, за якими систематизувати­муть інформацію. Немає, наприклад, суттєвої потреби розрізняти публі­кації обсягом 32 і 37 рядків, чи людей віком 26 і 29 років. У першому випадку за обсягом, а у другому - за віком ці одиниці спостереження належатимуть до однієї групи. Заздалегідь у польовому документі виді­ляють певну кількість кодів - чисел для відповідей на відкриті та напів­закриті запитання. Готуючи до обробки, ці відповіді систематизують і присвоюють їм певні коди.

Якщо з відпові­ді на одне запи­тання випливає, що опитуваний щоденно читає місцеву пресу, а з відповіді на інше, що не може наз­вати жодної, то вибраковують від­повіді на обидва запитання

Як видно, інформація, яку містять польові документи, уже частково оброблена. Власне ж обробка зводиться до визначення частки (у процентно­му вимірі) зафіксованих ознак у загальному масиві: у скількох відсотках ві­дібраних для аналізу текстів таке-то слово чи така-то думка трапляється раз, у скількох - двічі і т. д.; скільки відсотків опитаних на таке-то запитання дали такий варіант відповіді, а скільки - такий. Таке опрацювання (або обрахунок) називається первісним або простим. Далі ж починається власне аналіз. Дослідник з'ясовує, у текстах якого типу певне слово чи думка трапляється частіше, у яких рідше чи зовсім відсутнє, і намагається знайти цьому пояснення; як на таке-то запитання відповідають люди тако- го-то тилу (напр., одружені чоловіки з вищою освітою і т. д.).Дещо складніше аналізувати відповіді на ранговані запитання і на запитання тестів. Тут кожен варіант відповіді оцінюється певною кількістю балів; їх сумують, а потім одержану суму ділять на кількість відповідей. Наприклад, «Україна молода» в одній відповіді на ранговане запитання була поставлена на перше місце, у другій - на четверте, у третій - на трете. Перше місце оцінюється чотирма балами, друге - в трьома і т. д. Тоді одержуємо суму 4+1+2=8. Ділимо її на 3 і одержуємо загальний бал 2,7. Інший спосіб підрахунку - визначення «середнього» місця: (1+4+3): 3 = 2,7

Є три типи обробки інформації: ручний, механізований і ком­п'ютерний.

Ручну обробку застосовують:

а) якщо дослідження проведено на невеликій вибірці;

б) якщо зібрана інформація не потребує складного аналізу. Тобто маючи невелику кількість польових документів (опитувальних листів, соціометричних карток, протоколів спостереження), дослідник може, розкладаючи їх на відповідні купки, порівняно швидко підрахувати, як, наприклад, опитувані відповіли на те чи інше запитання.