Ru-Uk Dictionary of Technical Terminology (1928)

Словник технічної термінології

С’емный – здійма́ний. С’емщик – здійма́льник (-ка).

Семя – насін́ ня; с. конопляное – сім́ ’я; с. льняное – насін́ ня лляне́.

Семяпровод (в сеялке) – насіннєпро́від (-вода); с. проволочно-спиральный – н. дротоспіра́льний; с. спиральный – н. спіра́льний; с. телескопический – н. телескопіч́ ний.

Семясушильня – насіннєсу́шня. Сени – сін́ и (-не́й).

Сенной пресс – сіногніт́ (-та), сінни́й гніт́ (-;та)с. матрац – сінни́к (-ка́). Сеноворошилка – сіноворуши́лка.

Сенокосилка – сіноко́ска.

Сеносжимательный пресс – сіногніт́ (-та), сінни́й гніт (-та). Сенсибилизатор – сенсибіліза́тор (-ра).

Сенситометр – чутливостемір́ (-ра), сенситоме́тер (-тра). Сенситометрия, фото – сенситометрія́ .

Сепаратор – сепара́тор (-ра); с. (прокладка между балками) – відокре́мник (-ка); с. ветровой – с. вітряни́й; с. главный (на трубопроводе) – с. головни́й.

Сепия – се́пія.

Сера – сір́ ка; с. комовая – с. грудкова́; с. пластическая – с. пласти́чна; с. черенковая – с. пали[і]чко́ва.

Сервомотор – сервомото́р (-ра).

Сердечник – осе́рдя.

Серцевидный – серцюва́тий. Серцевина – стри́жень (-жня). Серцевинный – стрижне́вий.

Серебрение – посріб́ нювання, посріб́ нення. Серебрильщик – срібля́р (-ра́).

Серебристый – срібля́стий; с.-дымчатый (о слюде) – срібнодимча́стий. Серебрить, посеребрить – срібни́ти, посріб́ нювати, посрібни́ти.

Серебро – сріб́ ло; с. бромистое (бромаргирит) – брома́к (-ку́) срібло́вий; . йодистое – йода́к (-ку́) срібло́вий; . новое – с. нове́; с. чистое – с. щи́ре.

Серебряный – сріб́ ний.

Середина – сере́дина. Серединный – середи́нний.

Сериесный (трансформатор, машина) – низкови́й.

Серицин (шелковый клей) – серици́на. Серия – се́рія.

Сернистый – сірчи́стий; с. углерод, сероуглерод – сірча́к (-ку́) вуглецю́ , сірчи́стий вугле́ць (-цю́ ).

Серный – сірча́ний.

Сероватый – сірува́тий, сіра́вий. Сероводород – сірково́день (-дню). Серп – серп (-па́).

Серповидный, серпообразный – серпува́тий.

Серпентина – серпенти́на. Серпентинизация – серпентиніза́ція. Серпянка, текст. – серпа́нок (-нку). Серый – сір́ ий.

Серьга (блока) – серга́; с. (в рычаге для поднятия веретена) – ву́хо; с. для подвески – в. почіпне́; с. под’емная – в. підійма́льне.

Сетевой (трансформатор) – мере́жний.

Сетка – сіт́ ка; с. ауэровская – с. жарова́, а́уерівська;. газокалильная – с. газожарова́; с. дальномерная – с. далекомір́ на; с. для багажа – с. пакунко́ва; с. металлическая, бум. – с. метале́ва; с. панцырная – с. па́нцерна; с. предохранительная (в трамвае) – с. запобіж́ на; с. п. (для проводов) – с. охоро́нна; с. приемная – с. прийма́льна; с. проволочная – с. дротяна́; с. тростниковая – с. очере́тяна.

Сеточный – сіткови́й. Сетчатый – сітча́стий.

Сеть, сетка – сіт́ ка; с. (проводов, каналов и т. п.) – мере́жа; с. базисная – м. базова́; с. водопроводная – м. водопровідна́; с. воздушная – м. надзе́мна; с. водосточная – м. водозбіж́ на, водостічна́; . вторичная – м. втори́нна; с. газоносная – м. газоно́сна; с.

320

Словник технічної термінології

городских сообщений – м. міськи́х шляхів́; с. дворовая – м. дворо́ва; с. домовая (система труб) – м. домо́ва; с. дорожная – м. шляхова́; с. дренажная – м. дрена́жна; с. железнодорожная – м. залізни́чна; с. кабельная – м. жильнико́ва, кабле́ва; с. канализационная – м. каналізацій́ на; с. кольцевая – м. кільце́ва; с. оросительная – м. обво́днювальна; с. осветительная – м. освіт́ лювальна; с. открытая – м. відкри́та; с. первичная – м. перви́нна; с. подземная – м. підзе́мна; с. разветвленная – м. розгалу́жена; с. разводящая – м. розвідна́; с. разомкнутая – м. неза́мкнена; с. сложная (с углами), электр. – м. вузлува́та; с. сложно-ветвистая – м. складна́ гілля́ста; . трубная – м. тру́бна; с. электрическая – м. електри́чна.

Сечение – пере́крій (-рою); с. двутавровое – п. двоте́туватий; с. допустимое – п. допускни́й; с. живое – п. чи́нний; с. коробчатое – п. коробча́стий; с. крестовое – п. хреща́тий; с. лотковое – п. лотоко́вий; с. одно-, многостенчатое – п. одностінко́вий, многостін́ ко́вий; с. опасное – п. небезпе́чний; с. осевое – п. вісни́й; с. ослабленное – п. знеси́лений; с. открытое – п. відкри́тий; с. переменное – п. змін́ ний; с. плоское – п. пло́ский; с. полое – п. порожни́стий, ду́тий; с. поперечное – п. попере́чний; с. постоянное

– н. незмін́ ний; с. продольное – п. подо́вжний; с. простое ярусное – п. про́стий осадо́вий; с. слабое – п. ву́тлий; с. тавровое – п. те́тува́тий; с. трубчатое – п. трубча́стий; с. угловое

– п. кутівко́вий.

Сечка (кузнечное долото) – сіка́ч (-ча́).

Сеялка – сіва́лка; с. буккерная – с. бука́рна; с. гнездовая – с. гніздова́; с. клеверная – с. конюши́нна; с. комбинированная – с. комбіно́вана; с. кукурузная – с. пшінкова́; с. разбросная – с. розтрусна́; с. ручная смычковая – с. ручна́ смичкова́; . рядовая – с. рядкова́; с. свекловичная – с. буряко́ва; с. селитренная – с. салітро́ва; с. хлебная – з. зернова́.

Сжатие – стиск (-ку); с. (процесс) – стиска́ння, сти́снення; с. несвободное – с. невіл́ ьний; с. центральное – с. центра́льний.

Сжатый – сти́снений; с.-вытянутый (элемент) – сти́снено-ви́тягнений. Сжигание – спа́лювання, спа́лення.

Сжигать, сжечь – спа́лювати, спали́ти. Сжижать – стечня́ти, стечни́ти; . -ся – течніт́ и. Сжижение – стечня́ння, сте́чнення. Сжиженный – стечніл́ ий.

Сжим (прибор) – стиска́ч (-ча́); с. настольный, клемма – с. настіл́ ьний. Сжимаемость – стисли́вість (-вости).

Сжимаемый – стисли́вий. Сжимание – стиска́ння, сти́снення.

Сжиматель (в сноповязалке) – стиска́ч (-ча́).

Сжимать, сжать, -ся – стиска́ти, сти́снути, -;сяс. -ся, текст. – збіга́тися, збіѓ тися. Сжимающий (о напряжении) – стискни́й.

Сибирка, малахитовая краска – фа́рба малахіто́ва.

Сивушный – сиву́шний.

Сигнал – га́сло; с. (прибор) – гасліве́ць (-вця́), при́лад гаслівни́й; . акустический (звуковой)

– г. звукове́, акусти́чне; . весовой – гасліве́ць терезо́вий; с. враждебные – га́сла воро́жі; с. выходной, с. отправления – г. вихідне́; с. дисковый – г. кружа́льне; с. дневной – г. де́нне; с. заграждающий – г. заборо́нне; с. закрытый – г. закри́те; с. звуковой – г. звукове́; с.

известительный – г. сповісне́; с. маневровый – г. маневро́ве; с. местный – г. місце́ве; с. ночной – г. нічне́; с. оповестительный – г. звісткове́, сповісне́; . оптический (видимый) – г. зорове́; с. остановки – г. зупи́нне; с. открытый – г. відкри́те; с. переездной – гасліве́ць переїздо́вий; с. переносный – г. переносни́й, переставни́й; . позывной – г. викличне́; с. предохранительный – г. запобіж́ не; с. предупредительный – г. пересторо́жний; с. пригласительный – г. запро́шувальне; с. ручной – г. ручне́; с. самодействующий – г. самочи́нний; с. тревожный – г. триво́жне; с. тригонометрический – г. тригонометри́чне; с. указательный поездкой – г. вказівне́ поїздо́ве; с. хвостовой – г. хвостове́; с. штормовой

– г. штормове́, бурхайло́ве; с.-заградитель – гасліве́ць-загоро́дник (-ка).

Сигнализационный (линия) – гаслівни́й.

Сигнализация (процесс) – гаслува́ння, гасло́вання; с. (наука) – гаслівни́цтво; с. жезловая – гаслува́ння жезлове́; с. колокольная желдорожная – г. дзвінкове́ залізни́чне; с. пожарная

– г. поже́жне, гаслівни́цтво поже́жне.

Сигнализировать – гаслува́ти.

Сигналист – гаслівни́чий.

321

Словник технічної термінології

Сигнальный – гаслівни́й; с. прибор – гасліве́ць (-вця́); с. труба – г. су́рма. Сигнальщик – гаслівни́чий.

Сидение – сіде́ць (-дця́); с. выдвижное – с. висувни́й; с. кольцеобразное – с. кільцюва́тий; с. откидное – с. відкидни́й.

Сидерография (гравирование на стали), тип. – сидерогра́фія.

Сидеростен – сидеросте́н (-ну). Сиенит – сієніт́ (-ту).

Сиенна – сіє́на; с. жженая – сіє́на па́лена.

Сиккатив – су́шка.

Сила – си́ла; с. внешняя – с. зо́внішня; с. внутренняя – с. вну́трішня; с. возмущающая – с. збурна́; с. вынуждающая – с. примусо́ва; с. двигательная – с. рушій́ на; с. движущая – с. рушій́ на; с. живая – рухова́ ене́ргія; с. задерживательная (коэрцитивная) – си́ла затримна́; с. избыточная – с. зайви́нна; с. изгибающая – с. згинна́; с. индикаторная лошадиная – кін́ ь механіч́ ний індика́торний; с. касательная – си́ла доти́чна; с. коэрцитивная, задерживающая – с. затримна́; с. лошадиная – кінь (коня́) механіч́ ний; с. магнитная – с. магне́тна; с. мгновенная – с. миттьова́; с. нажатия (торм. колодкою) – с. натискна́; с. наклоняющая (столба) – с. нахильна́; с. нормальная – с. норма́льна; с. об’емная – с. обсяго́ва; с. отталкивающая – с. відштовхна́; с. под’емная – с. підійма́льна; с. п. (автомобиля, вагона) – ванта́жність (-ности); с. поперечная – с. попере́чна; с. постоянная – с. постій́ на; с. притяжения (якоря) – с. притяжна́; с. продольная – с. подо́вжна; с. противоэлектродвижущая – протиелектрозвору́шення; с. рабочая – с. робо́ча; с. равнодействующая – с. вислідна́; с. радиальная – с. радія́льна; с. размывающая

– с. розмивна́; с. растягивающая – с. розтяжна́; с. результирующая – с. вислідна́; с. связывающая (цемента) – с. зв’язна́; с. сжимающая – с. стискна́; с. скалывающая – с. зрізна́; с. скручивающая – с. закрутна́; с. составляющая – с. складова́; с. средняя – с. пересіч́ на; с. срезывающая – с. зрізна́; с. тангенциальная – с. тангенція́льна; с. тока в «n» ампер – струм в «n» ампе́рів; с. тормажения, тормозная – си́ла гальмівна́; с. тяги –

с. тяглова́; с. тяги полезная – с. тяглова́ кори́сна; . тяги сцепная – с. тяглова́ зчіпна́; с. ударная (воды) – с. вда́рна; с. фиктивная – с. уя́вна; с. центробежная – с. відосередко́ва; с. электровозбудительная, электродвижущая – електрозвору́шення.

Силикат – силіка́т (-ту), крема́н (-ну); с. кобальтовый – с. кобальто́вий. Силитовый – силіто́вий.

Силиций – силіц́ ій (-цію).

Силовой – силови́й; с. установка – сило́вня; с. у. сверхмощная – с. надпоту́жна; с. у. теплотехническая – теплосило́вня.

Силомер – силомір́ (-ра). Силос – си́ос (-са).

Силосование – силосува́ння, силосо́вання. Силосовать – силосува́ти.

Сильнолетучий – дуже летки́й.

Сильный – си́льний; с. ветер – нава́льний віт́ ер (-тру); с. связь, радио – міцни́й зв’язо́к (- зку́); с. течение (по средине реки) – бру́я; с. ток – вели́кий струм (-му).

Символ – си́мбол (-ла). Символическое – симболіч́ ний.

Симметрический – симетри́чний.

Симметричность – симетри́чність (-ности). Симметричный – симетри́чний.

Симметрия – симетрія́; с. плоская – с. на пло́щі, пло́ска; . пространственная – с. в просто́рі, просторо́ва; . центральная – с. центра́льна.

Симпатические часы, вторичные электр. часы – підкеро́ваний електрогоди́нник (-ка). Симплекс – си́мплекс (-са).

Симплексный (аппарат) – ордина́рний, симпле́ксний. Синеватый – синя́вий.

Синезеленый – синявозеле́ний. Синий – си́ній; с. глина – сиву́ха.

Синильная кислота – ціяно́ва, си́ня кислота́. Синильщик – сини́льник (-ка).

Синить – сини́ти. Синтез – синте́за.

Синтонизатор – настрій́ ник (-ка), синтоніза́тор (-ра).

322

Словник технічної термінології

Синтонический, радио – настрійни́й, синтоніч́ ний. Синтония, настройка – настрій́ ність (-ности), синтонія́ . Синус – си́нус (-са); с.-гальванометр – с.-гальваноме́тер (-тра).

Синусоида – синусо́їда; с. искаженная – с. покру́чена; с. сдвинутая – с. зсу́нена. Синусоидальный – синусоїда́льний.

Синхронизатор – синхроніза́тор (-ра). Синхронизация – синхроніза́ція.

Синхронизирование – синхронізува́ння, синхронізо́вання, синхроніза́ція.

Синхронизированный – синхронізо́ваний.

Синхронизировать – синхронізува́ти. Синхронизирующий – синхронізацій́ ний. Синхронизм – синхроніз́ м (-му). Синхронический – синхроніч́ ний. Синхронный – синхро́нний. Синхроноскоп – синхроноско́п (-па). Синька – си́нька.

Сирена – сире́на.

Система – систе́ма; с. блокировочная – с. блоківна́; с. бракетная, электр. – с. настіннико́ва; с. гидропневматическая – с. гідропневмати́чна; с. двухкардная – с. двока́рдна; с. двухпроводная – с. дводрото́ва; с. двухтарифная, с. двойного тарифа – с. двотари́фна; с. десятичная, децимальная – с. десятко́ва; с. диспетчерская – с. диспе́тчерська; с. дуплексная – с. стрічна́, ду́плексна; . жезловая – с. жезлова́; с. испарительная – с. випарна́; с. метрическая – с. метри́чна; с. механическая – с. механіч́ на; с. многопроводная – с. многопроводо́ва; с. многофазная – с. многофазо́ва; с. незаземленная – с. невзе́млена; с. неуравновешенная – с. неврівнова́жена; с.

оросительная (ирриг.) – с. обво́днювальна; с. осушительная – с. осушна́; с. подкосная – с. косяко́ва; с. полициклическая – с. многоцикліч́ на, поліцикліч́ на; с. радиальная – с. радія́льна; с. рычажная – с. ва́жільна; с. статически-неопределимая – с. стати́чноневи́значна; с. статически-неуравновешенная – с. стати́чно-неврівнова́жена; с. статически-определимая – с. стати́чно-ви́значна; с. статически-уравновешенная – с. статично-врівнова́жена; с. стоечная (вагона) – с. стояко́ва; с. треугольная – с. трику́тна; с. трехпроводная – с. трипроводо́ва; с. уравновешенная – с. врівнова́жена; с. центральная (отопление) – с. центра́льна; с. шестифазная – с. шостифазо́ва; с. шпренгельная – с. підсилко́ва.

Систематика – система́тика. Систематический – системати́чний. Ситец – си́тець (-цю).

Ситный – ситни́й, ситови́й.

Сито – си́то; с. бронзовое – с. спижо́ве; с. в «n» отверстий – с. на «n» вічо́к; с. волосяное –

с. волосяне́; с. дисковое – с. кружа́льне; с. железное плетеное – с. заліз́ не пле́тене; с. жестяное – с. бляша́не; с. комплектные (в веялке и сортировке) – сита́ комплекто́ві; с. ленточное – безкра́йсито; с. многоярусное – си́то многоповерхо́ве; с. пеклевальное – с. питлюва́льне; с. подсевное – с. підсівне́, ре́шето; с. частое – с. густе́; с. шеретовочное – с. шеретува́льне; с.-трясучка – с.-трясни́ця.

Ситовейка – ситовія́ лка. Ситовидный – ситува́тий. Ситовщик – си́тни́к (-ка́). Ситуационный – ситуацій́ ний.

Ситуация – ситуа́ці-я; с. (местоположение вагонов) – розташува́ння, розташо́вання.

Ситценабивочное производство – ситцевибій́ ництво.

Ситцепечатание – ситцевибійни́цтво; с. (процесс) – ситцевибива́ння. Ситцепечатник – ситцевибійни́к (-ка́).

Ситцепечатный – ситцевибійни́й; с. фабрика – ситцевибій́ ня. Ситяной – ситови́й.

Сифон – сифо́н (-на); с. разделительный – с. розділ́ ьчий; с. рекордер (сифонный отметчик) – с.-реко́рдер (-ра).

Сифонный – сифо́нний.

Сифонообразный – сифонува́тий; с.-изогнутый – сифонува́то-зіѓ нений.

Сияние – ся́йво; с., геогр. – за́гра́ва; с. северное – з. північ́ на; с. южное – з. півде́нна.

Скала – ске́ля; с. навесная – с. нависна́; с. подводная – с. підво́дна; с. сплошная – с.

323

Словник технічної термінології

суціл́ ьна; с. трещиноватая – с. щіли́ни́ста. Скалистый – скеля́стий.

Скалка (золотника) – стебло́, тя́гель (-ля). Скало (часть ткацк. станка) – штак (-ка́) за́дній. Скалодробитель – скельодроба́ч (-ча́). Скалодробящий – скельодро́бний. Скалоуглубительный – скельопідглибни́й.

Скалывание – відко́лювання, відко́лення; с. (соединение сколкой) – ско́лювання, ско́лення. Скалыватель (льда) – відко́лювач (-ча).

Скалывать, сколоть – відко́лювати, відколо́ти; с. (соединять сколкой) – ско́лювати, сколо́ти; с., срезывать, -зать – зріз́ увати, зріз́ ати.

Скалывающий – відко́лювальний; с., срезной – зрізни́й. Скальный – ске́льний.

Скальчатый насос – пурначе́вий смок (-ка).

Скамеечка – ослін́ чик (-ка); с. (длинная со спиной) – ла́вочка. Скамейка – ослін́ чик (-ка); с. изолированная – о. ізольо́ваний.

Скамья – ослін́ (-ло́на); с. (длинная, широкая) – ла́ва; с. буровая – л. свердлова́; с. поперечная – л. попере́чна; с. продольная – л. подо́вжна.

Скарификатор – скарифіка́тор (-ра).

Скарпель, скарпер – оска́рд (-да).

Скат – покіт́ (-ко́ту); с. (колесный) – колішня́; с. безшумный – к. безшу́мна, нешумка́; с. кровельный – п. дахови́й; с. пологий – п. поло́жистий; с. подсоломотрясный – п. підсоломотру́сний.

Скатанный – ско́чений. Скатертный – убрусо́вий. Скатерть – убру́с (-са).

Скатка – зго́ртка; с. (процесс) – згорта́ння, зго́рнення. Скатный – покіт́ ний; с. (о колесн. скате) – колішне́вий. Скатывание – ско́чування, ско́чення.

Скатывать, -тать, -ся – ско́чувати, скоти́ти, -ся. Скаченный – ско́чений.

Скачек – скік (ско́ку).

Скашивание (углов) – ско́шування, ско́шення; с. (вершины столбов) – скісне́ зріз́ ування. Скашивать, скосить (углы) – ско́шувати, скоси́ти; . (вершины столбов) – скіс́ но

зріз́ увати, зріз́ ати.

Скважина (щель) – шпа́ра; с. (буровая) – свердло́вина; с. артезианская – с. артезій́ ська; с. восстающая – с. піднятко́ва; с. самоизливающаяся – с. самовиливна́; с. фонтанирующая –

с. гра́йна.

Скважистость, скважность – шпарува́тість (-тости). Скважистый, скважный – шпарува́тий.

Сквозной – наскрізни́й; с. ветер – про́тяг (-гу). Сквозня[и]к – про́тяг (-гу).

Скелет, мех. – кістя́к (-ка́). Скимкольтер – дерноріз́ (-за).

Скип, гор – скіп́ а.

Скипидар, терпентин – терпенти́на, шпигина́р (-ру). Скипидарный – терпентино́вий, шпигина́рний.

Скитогенная, кожаная бумага – шкіряни́й папір́ (-пе́ру).

Склад (материалов и т. п.) – скла́д (-ду); с. багажный – с. ванта́жний; с., погреб пороховой

– порохів́ ня.

Складка – зго́ртка; с. (складывание) – склада́ння, скла́дення. Складной – склада́ний.

Складчастый – з[по]гортко́ваний.

Складчик, складывальщик (рабоч. в торф. произв.) – склада́льник (-ка).

Складывание – склада́ння, скла́дення.

Складывальщик, складчик – склада́льник (-ка). Складывать, сложить, скласть – склада́ти, скла́сти.

Склееный – скле́єний.

Склеивание – скле́ювання, скле́єння. Склеивать, -клеить – скле́ювати, скле́їти.

324

Словник технічної термінології

Склеивающий – клейни́й.

Склейка (процесс) – скле́ювання: с.результат( ) – скле́єння. Склейщик – скле́ювач (-ча).

Склепаный – скле́паний; с. (заклепками) – знюто́ваний.

Склепка (место) – скле́пка; с. (заклепочная) – знюто́вання; с. (процесс) – скле́пування, склепа́ння; с. (заклепками) – знюто́вування, знютува́ння; с. прочная – з. міцне́.

Склепочный – склепни́й; с. (заклепками) – знютівни́й.

Склепывание – скле́пування, склепа́ння; с. (заклепками) – знюто́вування, знютува́ння. Склепывать, -пать – скле́пувати, склепа́ти; . (заклепками) – знюто́вувати, знютува́ти. Склон – схи́л (-лу́); с. (стрелки) – від́ хил (-лу); с. крутой – с. крути́й.

Склонение – схиля́ння; с. (стрелки) – від́ хил (-лу); с. магнитное – відхи́л магнето́вий; с. восточное – в. схід́ ній; с. западное – в. за́хідній.

Склонность – на́хил (-лу). Склонный – нахильни́й. Склоноуказатель – схиловка́з (-за).

Склоняться, -ниться – схиля́тися, схили́тися; с. (о стрелке) – відхиля́тися, відхили́тися. Склянка – скляни́ця.

Скоба – кля́мра; с. (в судах) – п’я́вка; с. задерживающая – к. затримна́; с. зажимная – к. затискна́; с. зетовая – к. зетува́та; с. отжимная – к. відтискна́; с. предохранительная – к. запобіж́ на; с. S-образная – кля́мра S-подіб́ на; с.-коловорот – цендибо́р (-ра).

Скобель, струг – струг (-га).

Скобельщик – струга́ль (-ля́). Скобка – кля́мра.

Скобление (металла) – струга́ння. Скобяной – клямрови́й. Скованный – ско́ваний.

Сковка – ско́вування, скова́ння.

Сковорода – сковорода́; с. передвижная – с. переставна́.

Сковородень, стр. – ка́йка, німе́цький замо́к (-мка́), н. зуб ;(-сба). прорезной – к. наскрізна́.

Сковородчатый – сковорідча́стий. Сковывать, -вать – ско́вувати, скува́ти. Сколачивание (пола) – збива́ння, збиття́.

Сколачивать, -лотить (пол) – збива́ти, зби́ти.

Скольжение – ко́взання, ко́вз (-зу). Скользить – ко́взатися.

Скользкий – ковзьки́й. Скользкость – ко́взькість (-кости).

Скользун (для предохр. и разгрузки шкворня) – ковзу́н-охоро́нник (-ка).

Скользящий – (с)ковзни́й. Сконструированный – сконструкто́ваний. Сконструировать – сконструктува́ти.

Сконцентрирование – сконцентро́вування, ску́пчування, ску́пчення. Сконцентрированный – сконцентро́ваний, ску́пчений.

Сконцентрировывать, -вать, -ся – сконцентро́вувати, сконцентрува́ти, -ся, ску́пчувати, ску́пчити, -ся.

Скопление – ску́пчення; с. зернистое, техн. – с. зерня́сте. Скоплять, -пить, -ся – ску́пчувати, ску́пчити, -ся. Скопляющийся – ску́пчуваний.

Скорняк – кушнір́ (-ра́). Скорнячество – кушнір́ ство. Скорнячий – кушнір́ ський.

Скоровысыхающий – хуткосхну́чий.

Скоропашка – дряпа́к (-ка́). Скоропечатный (машина) – хуткодруківни́й. Скоропечатня – хуткодрука́рня. Скоропоспевающий (чугун) – хуткости́глий. Скоростной – швидкісни́й.

Скорость – шви́дкість (-кости); с. абсолютная – ш. абсолю́ тна; с. коммерческая – ш. комерцій́ на; с. начальная – ш. початко́ва; с. окружная – ш. обводо́ва; с. относительная –

325

Словник технічної термінології

ш. відно́сна; с. предельная – ш. грани́чна; с. реальная – ш. дій́ сна; с. угловая – ш. кутова́; с. уносная (ротора эл. машшны) – ш. розлітна́; с. ходовая (движ. трам. вагонов) – ш. ходова́; с. экономическая – ш. економіч́ на.

Скорый (о движении) – швидки́й; с. (о времени – быстрый) – хутки́й.

Скос (горы, насыпи) – скіс (ско́су); с. (скошенное место листа) – скіс́ ок (-ска); с. резкий –

скіс різки́й.

Скотобойня – різни́ця.

Скотский поезд – худо́б’ячий, това́рячий по́їзд (-ида-ду).

Скошенный (об угле) – ско́шений; с. (о вершине столба) – скіс́ но зріз́ аний.

Скребок – скреба́чка; с. батарейный, шабер для свинца – с. батерій́ на; с. для очистки стрелок – с. ви́лична; с. для прочистки стыковых зазоров – с. стикова́; с. механический –

с. механіч́ на; с. подвижной – с. рухо́ма; с. садовый – с. садова́; с.-уравнитель – с.- зрів́ нювач (-ча).

Скребщик – скребій́ (-бія́). Скреп(а) – скріп́ а.

Скрепер, конная лопата – шпо́ла кін́ на. Скрепительный – скріпни́й.

Скрепка – скріп́ а.

Скрепление (действие) – скріп́ лювання, скріп́ лення; с. (скрепляющая часть) – скріп́ ;ас., заклепками, заклепочная – с. нютова́; с. рельсовая – с. рейкова́.

Скрепленный – скріп́ лений.

Скроплять, скрепить – скріпля́ти, скріпи́ти.

Скрепляющий – скріпни́й.

Скрещенный (ремень) – схре́щений. Скрещивание – схре́щування, схре́щення. Скрещивать, -рестить – схре́щувати, схрести́ти.

Скрещивающийся – схре́щуваний, перехре́сний; . непересекающийся (о линиях), мат. –

мимобіж́ ний.

Скрип (рессоры) – скри́п (-пу).

Скруббер – газопроми́вач (-ча́), скру́бер (-ра). Скругление – скру́глювання, скру́глення. Скругленный – окру́глений.

Скруглять, -лить, -ся – скру́глювати, скругли́ти.

Скрутка – скру́тень (-тня); с. (процесс) – скру́чування, скру́чення. Скрученность – скру́ченість (-ности).

Скрученный – скру́чений. Скручивание – скру́чування, скру́чення.

Скручивать, -рутить – скру́чувати, скрути́ти.

Скручивающий, крутящий (момент) – закрутни́й, крути́льний. Скрытость – захо́ваність (-ности).

Скрытый – захо́ваний, схо́ваний.

Скрябка, скребок – скреба́чка.

Скульптура – скульпту́ра, різьба́[я́]рство. Скульптурный – різьба́рський.

Скуфия (в своде), стр. – тім́ ’я (-мени). Скученный – ску́пчений.

Слабый, мех. – ву́тлий; с. (о кислоте) – легки́й; с. (ток, связь) – мали́й; с. (в противопол. тугому) – слабки́й.

Слабо-возбужденный – ма́ло збу́джений; с.-летучий – ма́ло летки́й; с.-освещенный – ма́ло освіт́ лений; с.-свитый (канат) – сла́бко зсу́каний.

Слагаемое – дода́нок (-нка).

Слагать, сложить – склада́ти, скла́сти.

Слагающая, составляющая – складо́ва.

Сламывать, сломать, сломить, -ся – зла́мувати, зломи́ти, злама́ти,;-ся. (о постройке) – розбира́ти, розібра́ти.

Сланец – лупа́к (-ку,); с. глинистый – л. глиня́стий; с. кристаллический – л. кристаліч́ ний; с. слюдяной – л. лосняко́вий; с. углистый – л. вугли́стий.

Слега, переводина, стр. – сли́ж (-жу).

Слегание (муки) – зле́жування, зле́жання.

Слеглый, слегшийся – зле́глий.

326

Словник технічної термінології

След – слід́ (-ду).

Следование (поездов) – прохо́дження. Следовать (о поезде) – прохо́дити, пройти́.

Слеживание, слегание – зле́жування, зляга́ння, зле́жання.

Слезник, капельник – ока́пець (-пця).

Слепой (конец канализ. сети) – сліпи́й.

Слепящий (свет) – сліпу́чий.

Слесарный – слюса́рський; с. мастерская – слюса́рня; с. ремесло – слюса́рство; с.- токарный – слюса́рсько-тока́рський.

Слесарь – слю́ сар (-ря).

Слив (для стока воды) – збіжни́к (-ка́). Сливать, -ся, -иться – злива́ти, зли́ти, -ся.

Сливной – зливни́й; с. (об отверстии) – виливни́й. Слиз (в водоспусках) – поріѓ (-ро́га).

Слиток – зли́вок (-вка). Слиточный – зливко́вий. Слияние (рек) – злиття́.

Словолитный – словолива́рний; с. машина – словолива́рка. Словолитня – шрифта́рня.

Слоеватость – шарува́тість (-тости). Слоеватый – шарува́тий.

Сложение – склада́ння; с., мат. – додава́ння; с., строение – будо́ва. Сложность – скла́дність (-ности).

Сложный (механизм) – складни́й; с., составленный – зло́жений; с. сеть, с. с узлами –

вузлува́та мере́жа; с.-узорчатый, текст. – складновізерунко́вий. Слоистость – шарува́тість (-тости).

Слоистый – шарува́тий.

Слой – шар (-ру); с., пласт – верства́; с. балластный – ш. баласто́вий; с. горизонтальный (кладки) – шар позе́мий; с. жировой (кожи) – бурда́; с. изолирующий, изоляционный – ш. ізоляцій́ ний; с. наносный – ш. наносни́й; с. нейтральный – ш. невтра́льний; с.

осветленный (воды) – ш. усто́яний; с. переходной – ш. перехідни́й; с. поддерживающий (фильтра) – підша́р (-ру); с. прокладной (в стене) – ш. прокладни́й; с. средний – ш. сере́дній; с. фильтрующий – ш. ціди́льний; с. щебеночный – ш. скалльови́й.

Слом – злім (-зло́му).

Сломанный – зла́маний; с. (о постройке) – розки́даний. Слоновая бумага – слоно́вий папір́ (-пе́ру).

Служащий – службо́вець (-вця); с. судовой – суднослужбо́вець (-вця).

Служба (машины, ламп и др.) – слу́жба; с. материальная – с. матерія́льна.

Служебный – службо́вий.

Слуховой (аппарат) – слухови́й; с. окно – дахове́ вікно́, голубни́к (-;ка́)с. телефонная трубка – слухівни́к (-ка) телефо́нний.

Случай – ви́падок (-дку). Случайность – випадко́вість (-вости). Случайный – випадко́вий. Слышимость – чу́тність (-ности). Слышимый – чутни́й.

Слюда – лосня́к (-ку́); с. беловатая – л. біла́стий; с. дымчатая – л. димча́стий; с. листовая

– л. аркуше́вий; с. лопающаяся на мелкие осколки – л. крихки́й; с. пластинчатая – л. платівча́стий; с. пятнистая – л. плямува́тий; с., рассыпающаяся на мелкие осколки – л. сипки́й; с. расщепляемая – л. розщіпни́й; с. серебристо-дымчатая – л. сріб́ но-димча́стий; с. штриховатая – л. штрихува́тий; с. щипанная – л. ску́баний.

Слюдяной – лосняко́вий. Сляга, слега – сли́ж (-жу).

Смазка (материал) – масти́ло; с. (процесс) – мастін́ ня, ма́щення; с. внутренняя – м. вну́трішнє; с. графитная – масти́ло графіт́ не; с. капельная – ма́щення крапляне́; с. кольцовая – м. кільце́ве; с. принудительная – м. примусо́ве; с. фитильная – м. ґнотове́; с. центральная – м. центра́льне.

Смазочный – масти́льний; с. материал – масти́ло. Смазчик – масти́льник (-ка).

Смазывание, -смазка – мастін́ ня, ма́щення.

327

Словник технічної термінології

Смазывать, -зать – масти́ти, помасти́ти. Смазывающий – масти́льний.

Сматывание (каната) – змо́тування, змота́ння; с. (в бухту) – ко́йління, ко́йлення. Сматывать, смотать – змо́тувати, змота́ти, зви́вати, зви́ти; с. (провод) в бухту – ко́йлити,

ско́йлити.

Смачиваемый – змо́чуваний. Смачивание – змо́чування, змо́чення. Смачиватель, бум. – змо́чувач (-ча).

Смачивать, -смочить – змо́чувати, змочи́ти. Смачивающий (жидкость) – змо́чувальний. Смежность – суміж́ ність (-ности).

Смежный – суміж́ ний.

Смена – змін́ ;ас., замена – замін́ а.

Сменный – змін́ ний; с., заменяемый – замін́ ний.

Сменять, -нить – зміня́ти, зміни́ти; с., заменять – заміня́ти, заміни́ти. Смерзание – змерза́ння.

Смеривать, -рить – мір́ яти, змір́ яти. Смерч – смерч (-ча́).

Смеситель – зміш́ увалка; с. барабанный – з. бараба́нна; с. двухпроходный – з. двопрохідна́. Сместительный (желоб) – зміш́ увальний.

Смесь – су́міш (-ши); с. газовая – с. газо́ва; с. гремучая – с. гриму́ча; с. несортированная –

с. несорто́вана; с. нормальная – с. норма́льна; с. охладительная – с. охолодна́; о. эвтектическая – с. евтекти́чна.

Смета – кошто́рис (-су), обраху́нок (-нку); с. исполнительная – к. викона́вчий; с. предварительная – к. попере́дній.

Смешанный – зміш́ аний.

Смешивание, -шение – зміш́ ування, зміша́ння; с. машинное – з. машино́ве; с. ручное (бетона) – з. ручне́.

Смешиватель, смеситель – зміш́ увалка.

Смешивать, -шать – зміш́ увати, зміша́ти.

Смещать, -сместить, -ся – зсо́вувати, зсува́ти, зсу́нути, -ся.

Смещение – зсов (-ву), зсува́ння, зсу́нення; с. боковое – з. бічни́й; с. угловое – з. кутови́й; с. электрическое – з. електри́чний.

Сминать, смять – змина́ти, зім’я́ти.

Смола – смола́; с. асфальтовая – с. асфальто́ва; с. бакаутовая – с. бакавто́ва; с. газовая – с. газо́ва; с. горная – с. гірська́; с. древесная – с. деревна́; с. каменноугольная – с. кам’яновугля́на; с. покрывать, -рыть – смоли́ти, посмоли́ти.

Смолевой, -листый (торф) – смоли́стий.

Смоление, тирование (судна) – смолін́ ня, смо́лення. Смоленный – (по)смо́лений.

Смолистость – смо́лкість (-кости).

Смолистый – смолки́й, смоли́стий, смоля́стий. Смоловар – смоля́р (-ра́).

Смоловарня, смолокурня – майда́н (-ну), смоля́рня.

Смолокуренный завод – майда́н (-ну), смоля́рня; с. производство (дело) – смоля́рство. Смолоочиститель – смолочи́сник (-ка).

Смолоперегонный завод – смолодестиля́рня.

Смольщик – смоліл́ ьник (-ка). Смоляной – смоляни́й.

Смонтированный – змонто́ваний.

Смонтировать – змонтува́ти. Смотритель (рудника) – догля́да́ч (-ча́). Смотровой – оглядо́вий.

Смоченный – змо́чений. Смываемый – змива́ний.

Смывание, смывка – змива́ння, змиття́. Смывать, смыть – змива́ти, зми́ти. Смывной – змивни́й.

Смыкание – змика́ння, зім́ кнення; с., соприкасание – стуля́ння, сту́лення.

Смыкать, сомкнуть – змика́ти, зімкну́ти; с -ся, соприкасаться – стуля́тися, стули́тися.

328

Словник технічної термінології

Смычковый (дрель) – смичкови́й. Смычок, мех. – смичо́к (-чка́).

Смягчать, -чить – зм’я́кшувати, зм’якши́ти; с., уменьшать (толчки) – зме́ншувати, зме́ншити.

Смягчение – зм’я́кшування, зм’я́кшення; с., уменьшение (толчков) – зме́ншування, зме́ншення.

Смягченный – зм’я́кшений; с., уменьшенный (о толчках) – зме́ншений.

Смятие – змина́ння, зім’яття́; с. одностороннее – з. однобіч́ не; с. упругое – з. пружне́. Снабжаемый (энергией) – постача́ний.

Снабжать, -дить (энергией) – постача́ти, постачи́ти (що кому); с. (предохранителем, выключателем и др. приборами) – ста́вити, поста́вити (що).

Снабжение (энергии) – постача́ння, поста́чення; с. (предохранителем, выключателем и др. приборами) – ста́влення, поста́влення.

Снабженный (энергией) – поста́чений; с. (приборами или какими-либо предметами, напр.: с ручкой – з. ручкою).

Снаряд, прибор – при́лад (-ду); с., воен. – гарма́тень (-тня); с. артиллерийский – г. артилерій́ ський; с. бронебойный – п. панцеробій́ ний; с. дноуглубительный – днопідгли́бник (-ка); с. землечерпательный – п. землече́рпний; с. контрольный – п. контро́льний; с. пеклевальный – п. питлюва́льний; с. пожарный – п. поже́жний; с. поливальный – п. полива́льний.

Снарядка (плиты) – лашту́нок (-нку).

Снаряжение (вагонов в путь) – лаштува́ння; с., снарядка – лашту́нок (-нку); с. ламповое –

л. лямпо́вий.

Снасть – сна́сть (-сти).

Снашивание, изнашивание – зно́шування, зно́шення; с. (срабатывание) – спрацьо́вування, спрацюва́ння; с., истирание – стира́ння, стертя́.

Снашиваться, сноситься – зно́шуватися, зноси́тися; с. (срабатываться) – спрацьо́вуватися, спрацюва́тися; с., истираться – стира́тися, сте́ртися.

Снег – сніг (-гу). Снеговой – снігови́й.

Снегозадержание – снігозатри́мування, снігозатри́мання. Снегомерный (о рейке) – снігомір́ чий.

Снегоочиститель – снігочистій́ (-тія́).

Снегоочистительный – снігочи́сний.

Снегопад – снігови́ця. Снежинка – сніжи́нка.

Снежный – сніж́ ний; с. занос – заме́т (-ту) снігови́й, сніж́ ний.

Снималка (рычаг для снимания шип) – скида́ч (-ча́).

Снимание – здійма́ння.

Снимать, снять – здійма́ти, зня́ти. Снимок, фото – зня́ток (-тка). Сница – сни́ця.

Сновалка – оснів́ ниця.

Сновальный – снува́льний; с. машина – снува́лка; с. рама, сновалка – оснів́ ниця. Сновальная – снівни́ця.

Сновальщик, -щица – снува́льник (-ка), снува́льниця. Снование – снува́ння.

Сновать – снува́ти.

Сновка, изготовление основы – снува́ння.

Сноп – сніп (снопа́); с. (соломы) – около́т (-ту). Сноповязалка – снопов’яза́лка, самов’я́зка. Сноповязальный (шпагат) – снопов’я́зний.

Снопонос (сноповязалки) – снопоніс́ ник (-ка).

Снопообразный – снопува́тий.

Снопоуравнитель (сноповязалки) – снопорівня́ч (-ча́). Снос – зне́сення; с. (строений) – розкида́ння.

Сношение – зно́сини (-син); с. предварительное – з. попере́дні; с. телеграфное – з. телегра́фні; с. телефонные – з. телефо́нні.

Снятие – зняття́. Снятый – зня́тий.

329