Ru-Uk Dictionary of Technical Terminology (1928)

Словник технічної термінології

Отпирание – відмика́ння, відім́ кнення, відпира́ння, відпертя́; о. (запертого на крючок) – відщіб[п]а́ння, відще́б[п]нення.

Отпирать, -переть – відмика́ти, відімкну́ти, відпира́ти, відпе́рти; о. (запертое на крючок) – відщіб[п]а́ти, відщеб[п]ну́ти.

Отпломбирование – відпломбо́вування, відпломбува́ння. Отпломбированный – відпломбо́ваний.

Отпломбировывать, -ровать – відпломбо́вувати, відпломбува́ти. Отплывание – відплива́ння.

Отплывать, -лыть – відплива́ти, відпливти́. Отплытие – відплиття́.

Отполированный – ви́полірований.

Отполировывание, -вка – ви́поліро́вування, ви́полірування. Отполировывать, -ровать – виполіро́вувати, ви́полірувати.

Отпорность (земли) – відпі[́ о]рність (-ности); о. (конструкции) – відпру́жність (-ности). Отпорный (о земле) – відпі[о́]рни́й; . (конструкции) – відпру́жний.

Отпоть (потение стен) – спітніл́ ість (-лости). Отправитель, электр. – виря́дник (-ка).

Отправительный, электр. – відрядни́й.

Отправка – виряджа́ння, відря́дження; о. (грузов) – посила́ння.

Отправление (поезда) – вируша́ння; о. (кем-либо поезда) – ви́ряд, виряджа́ння. Отправлять, -вить – виряджа́ти, ви́рядити; о. (товари по жел. дороге) – посила́ти,

посла́ти.

Отправленный (о поезде) – ви́ряджений; о. (о товаре) – по́сланий.

Отправляющийся (поезд) – вирушни́й.

Отправной – вихідни́й.

Отпруженный (о запруде) – розга́чений. Отпруживание (запруды) – розга́чування, розга́чення. . Отпруживать, -дить – розга́чувати, розгати́ти. Отпрыск (жилы), горн. – па́рость (-сти), па́росток (-тка).

Отпускание, отпуск (стали) – відгарто́вування, відгартува́ння; о. (энергии) – видава́ння, вида́ння; о. (послабление) – попуска́ння, попу́щення; о. (магнитом) – відпуска́ння, від́ пуск (-ку).

Отпускать, -стить (сталь) – відгарто́вувати, відгартува́ти; о. (энергии) – видава́ти, ви́дати; о. (послаблять) – попуска́ти, попусти́ти; . (о магните) – відпуска́ти, відпусти́ти.

Отпускной – відпускни́й; о. порт – вивізни́й порт (-ту). Отпущенный (о стали) – відгарто́ваний; о. (послаблен.) – попу́щений. Отпыленный, бум. – знепи́лений.

Отпыливание (тряпья) – знепи́лювання, знепи́лення. Отпыливать, -лить – знепи́лювати, знепили́ти.

Отрабатывать, -ботать (о паре, масле) – спрацьо́вувати, спрацюва́ти. Отработанный пар – спрацьо́вана па́ра.

Отражаемость – відби́ваність (-сти). Отражаемый – відби́ваний.

Отражатель – відбива́ч (-ча́); о. зеркальный – в. люстрови́й; о. полушаровой – в. півкуля́стий.

Отражательный – відбивни́й; о. способность – відби́вність (-ности).

Отражать, -зить, -ся – відбива́ти, відби́ти, -;сяо. (о свете) – відсвіч́ увати, відсвіти́ти, -;ся о. (о звуке) – відгу́кувати, відгукну́ти.

Отражающий – відбивни́й.

Отражение – відбива́ння, відбиття́, відби́ток (-тку); о. (отблеск, отсвет) – від́ світ (-ту); о. (звука) – від́ гук (-ку).

Отраженный – відби́тий.

Отрез – відріз́ (-зу), пере́різ (-зу); о. плужный – чересло́. Отрезанный – відріз́ аний.

Отрезной – відрізни́й; о. машина – маши́на відріза́льна. Отрезок – відти́нок (-нку).

Отрезочно-переборочный (цех) – відріз́ увально-перебира́льний. Отрезывание – відріз́ ування, відріза́ння.

Отрезывать, -зать – відріз́ увати, відріза́ти. Отрезчик, стекл. – відріз́ увач (-ча).

200

Словник технічної термінології

Отремонтированный – відремонто́ваний. Отремонтировать – відремонтува́ти. Отрепки, текст. – кло́ччя.

Отрицательный, мат. – від’є́мний; о. (негативный) – негати́вний. Отрог – відно́га; о. (оврага) – при́ярок (-рку).

Отросток – па́росток (-тка); о. (трубы) – па́трубок (-бка); о. раструбный – п. горлови́нний; о. фланцевый – п. крисови́й.

Отруб (бревна) – пере́руб (-бу).

Отрубание – відру́бування, відруба́ння, відтина́ння. Отрубать, -бить – відру́бувати, відруба́ти, відтина́ти, відтя́ти. Отруби – ви́сівки (-вок).

Отрубленный – відру́баний, відтя́тий. Отрубной – відрубни́й.

Отрубок – відру́бок (-бка); о. (цилиндр. формы) – кряж (-жа́). Отрыв – відри́в (-ву).

Отрывание – відрива́ння, відірва́ння; о. откапывания, -вка – відко́пування, відкопа́ння. Отрывать, оторвать – відрива́ти, відірва́ти; о., отрыть – відко́пувати, відкопа́ти. Отрывной – відривни́й.

Отрытый – відко́паний.

Отрыскивание, речн. – відшиба́ння.

Отрыскивать, -кнуть – відшиба́тися, відшибону́тися. Отряхивание – обтру́шування, обтру́шення. Отряхивать, -хнуть – обтру́шувати, обтруси́ти.

Отсадка, горн. – сортува́ння; о., рудоразборка – рудосортува́ння; о. пневматическая – с. пневмати́чне.

Отсадочный – осідни́й.

Отсаленный – ви́солений.

Отсаливание (мыла) – висо́лювання, ви́солення. Отсаливать, -лить – висо́лювати, ви́солити. Отсасывание – відсиса́ння, відісса́ння. Отсасывать, -сать – відсиса́ти, відісса́ти.

Отсасывающий – відсисни́й.

Отсвет – від́ світ (-ту).

Отсвечивание – відсвіч́ ування, відсвіч́ ення. Отсвечивать, -тить, -ся – відсвіч́ увати, відсвіти́ти, -ся.

Отсев, -вание (процесс) – відсіва́ння, пересіва́ння, пере[від]сія́ ння; о. (предмет) – ви́точки (-чок).

Отсевать, -сеять – пересіва́ти, пересія́ ти, відсіва́ти, відсія́ ти. Отсевной – відсівни́й.

Отсек (обрубок) – відти́нок (-нку); о. (переборка) – пере́ділка; о. корабельный – п. корабе́льна.

Отсекание – відсіка́ння, відсіч́ ення; о. (отрубание) – відтина́ння, відіт́ нення. Отсекатель – відсіч́ ник (-ка).

Отсекательный – відсічни́й.

Отсекать, -сечь – відсіка́ти, відсікти́; о. (отрубывать) – відтина́ти, відтя́ти. Отсеченный – відсіч́ ений; о. (отрубленный) – відтя́тий.

Отсечка (пара) – від́ січ (-чи). Отсинить – посини́ти.

Отскабливание – відскріба́ння, відскре́бення. Отскабливать, -коблить – відскріба́ти, відскребти́. Отскакивание – відска́кування.

Отскакивать, -кочить – відска́кувати, відско́чити.

Отскакивающий – відскочни́й.

Отскобленный – відскре́бений. Отскок – від́ скік (-коку). Отскребки – ви́с[ш]крібки (-бок).

Отслаивание – відшаро́вування, відшарува́ння;о. (штукатурки) – відлу́щування, відлу́щення, віддува́ння, віддуття́.

Отслаиваться, -лоиться – відшарува́ти; о. (о штукатурке) – відлу́щиватися, відлу́щитися, віддува́тися, відду́тися.

201

Словник технічної термінології

Отслоенный – відшаро́ваний. Отсоединение – відлуча́ння, відлу́чення. Отсоединять, -нить – відлуча́ти; відлучи́ти. Отсоленный – ви́солений.

Отсоливание – висо́лювання, ви́солення. Отсоливать, -лить – висо́лювати, ви́солити. Отставание – відстава́ння.

Отставать, -стать – відстава́ти, відста́ти. Отставший – відста́лий.

Отстаивание – усто́ювання, усто́яння; о. перемежающееся – у. перери́вне, переміж́ не. Отстаиваться, -стояться – усто́юватися, усто́ятися.

Отстаивающийся – устійни́й.

Отстегивание – відщіб[п]а́ння, відще́б[п]нення, відстіба́ння, відсте́бнення. Отстегивать, -гнуть, -ся – відщіб[п]а́ти, відщеб[п]ну́ти, -ся, відстіба́ти, відстебну́ти, -ся. Отстегнутый – відще́б[п]нутий.

Отстой – гу́ща.

Отстойник – устій́ ник (-ка); о. механический – у. механіч́ ний; о. последовательный – у. одноря́дний.

Отстойный – устійни́й; о. бассейн – басе́йн-устій́ ник (-ка). Отстойчивый – усто́їстий.

Отстоявшийся – усто́яний.

Отстраивание – відбудо́вування, відбудува́ння. Отстраивать, -роить – відбудо́вувати, відбудува́ти. Отстроганный – відстру́ганий.

Отстрогать – відструга́ти.

Отстройка – відбудо́вання; о. (процесс) – відбудо́вування, відбудува́ння. Отступ – від́ ступ (-пу).

Отступать, -пить – відступа́ти, відступи́ти. Отступающий – відступни́й.

Отступка (печи) – від́ ступка. Отступление, горн. – відступа́ння. Отсутствие – відсу́тність (-ности).

Отсчет, мат. – від́ лік (-ку); о. (показаний на шкале) – про́чит (-ту); о. прямой – п. безпосере́дній.

Отсчетный – відлічни́й.

Отсчитывание – відліч́ ування, відліч́ ення; о. (на шкале) – прочи́тування, прочита́ння. Отсчитывать, -тать – відліч́ увати, відлічи́ти; о. (на шкале) – прочи́тувати, прочита́ти. Отсыпь (песчан.) – на́спа, ви́сип (-пу); о. каменная – н. кам’яна́.

Отсырелый – відво́глий. Отсыреть – звогчіт́ и.

Оттаивание – від[роз]тава́ння, від[роз]та́нення. Оттаивать, -ять – від[роз]тава́ти, від[роз]та́нути. Отталина – талови́на́.

Отталкивание – відшто́вхування, відшто́вхнення. Отталкивать, -кнуть – відшто́вхувати, відштовхну́ти.

Оттачивание – вито́чування, ви́точення; о. (на точиле) – ви[на]го́стрювання, ви́[на]гострення.

Оттачивать, -точить – вито́чувати, виточи́ти; . (на точиле) – ви[на]го́стрювати, ви́[на]гостри́ти.

Оттек, сах. – ви́цід (-ду).

Оттенитель, затенитель, фот. – затін́ ювач (-ча).

Оттенок – від́ тінок (-нку).

Оттирание (пятен) – витира́ння, витертя́. Оттирать, -реть (пятна) – витира́ти, ви́терти. Оттиск, тип. – відби́ток (-тка). Оттискивание, тип. – відбива́ння, відбитт’я. Оттискивать, тип. – відбива́ти, відби́ти. Оттискной, тип. – відбивни́й.

Оттолкнутый – відшто́вхнутий. Оттопки – ви́шкварки (-рок).

202

Словник технічної термінології

Оттормаживание, -жение – розгальмо́вування, розгальмува́ння. Оттормаживать, -зить – розгальмо́вувати, розгальмува́ти. Оттормаживающий – розгальмівни́й.

Отточенный – ви́точений; о. (отостренный) – ви́[на]го́стрений. Отточие, тип. – точкува́ння, точко́вання.

Оттряхивание – с[об]тру́шування, с[об]тру́шення.

Отточка – вито́чування, ви́точення; о. (острение) – на[ви]го́стрювання, на[ви]го́стрення. Оттыкание – відтика́ння, відіт́ кнення.

Оттыкать, ототкнуть – відтіка́ти, відіткну́ти. Оттягивание – відтяга́ння, відтя́гнення.

Оттягивать, -нуть – відтяга́ти, відтягти́; о. (вытягивать) – витяга́ти, ви́тягти. Оттягивающий – відтяжни́й; о. (вытягивиющий) – витяжни́й.

Оттяжка – ото́са; о. стальная – о. стальна́.

Оттяжной, -гивающий – відтяжни́й; о. (относящийся к оттяжке) – ото́сний.

Отфильтровывальный – відцідни́й.

Отфильтровывание – відцід́ жування, відцід́ ження. Отфильтровывать, -ровать – відцід́ жувати, відціди́ти.

Отфильтрованный – відцід́ жений.

Отхватка (шва) – відхо́плення.

Отход – відхід́ (-хо́ду); . (остаток) – по́слід(ок) (-ду, -дку); о. (раскат каретки), текст. – від́ біг (-гу).

Отходить, отойти – відхо́дити, відійти́; о. (о поезде, пароходе, почте и т. д.) – іти́, піти́, вируша́ти, ви́рушити; о. (отставать) – відстава́ти, відста́ти.

Отходящий – відхідни́й; о., отправляющийся поезд – вирушни́й по́їзд (-ду, -да). Отцарапанный – відколу́паний.

Отцарапывание – відколу́пування, відколу́плення. Отцарапывать, -пать – відколу́пувати, відколупа́ти. Отцедник – ціди́лко.

Отцеженный – відцід́ жений.

Отцеживание – відцід́ жування, відцід́ ження. Отцеживать, -цедить, -оя – відцід́ жувати, відціди́ти, -ся.

Отцеп (отцепл. группа вагонов) – від́ чіп (-чепу).

Отцепление, -пка – відчіп́ лювання, відче́плення. Отцепленный – відче́плений.

Отцеплять, -пить – відчіп́ лювати, відчепи́ти. Отчал – відча́л (-лу); о. (отвал) – від́ плив (-ву). Отчаленный – відча́лений.

Отчаливание – відча́лювання, відча́лення; о. (отваливание) – відплива́ння, відплиття́. Отчаливать, -лить – відча́лювати, відча́лити; о., отваливать – відплива́ти, відпливти́. Отчеканенный (отделанный) – ви́карбований; о. (о монете) – би́тий.

Отчеканивание (отделывание чеканкою) – карбува́ння, ви́карбування; о. (монеты) – биття́.

Отчеканивать, -нить (отделывать, оканчивать чеканкою) – карбува́ти, ви́карбувати; о. (монету) – би́ти, ви́бити.

Отчеркивание – відкре́слювання, відкре́слення. Отчеркивать, -нуть – відкре́слювати, відкре́слити. Отчеркнутый – відкре́слений.

Отчерченный – ви́рисований.

Отчерчивание (о плане, чертеже, отделать чертя) – вирисо́вування, ви́рисування. Отчерчивать, -тить – вирисо́вувати, ви́рисувати.

Отчесанный (о льне, пеньке) – ви́чесаний. Отчесывание (льна, пеньки) – вичіс́ ування, ви́чесання. Отчесывать, -сать (лен, пеньку) – вичіс́ увати, ви́чесати. Отчет – звіт (-ту); о. технический – з. техніч́ ний. Отчетный – звіт́ ний.

Отчетливость – вира́зність (-ности). Отчетливый – вира́зний.

Отчисление – відрахо́вування, відрахува́ння. Отчисленный – відрахо́ваний.

Отчислять, -лить – відрахо́вувати, відрахува́ти.

203

Словник технічної термінології

Отчистка – відчища́ння, відчи́щення.

Отчищать, -стить, -ся – відчища́ти, відчи́стити, -ся. Отчищенный – відчи́щений.

Отчуждать, -чудить (землю) – вивла́снювати, ви́власнити. Отшибальщик, стекл. – відбива́ч (-ча́). Отшлифованный – ви́шліфований.

Отшлифовывание, -вка – вишліфо́вування, ви́шліфування. Отшлифовывать, -вовать – вишліфо́вувати, ви́шліфувати. Отшпаклеванный – зашпадльо́ваний.

Отшпаклевывание – зашпадльо́вування, зашпадлюва́ння. Отшпаклевывать, -левать – зашпадльо́вувати, зашпадлюва́ти. Отштукатуренный – (об)тинько́ваний.

Отштукатуривание, -рка – тинькува́ння, обтинькува́ння. Отштукатуривать, -рить – тинькува́ти, обтинькува́ти. Отщеплять, -пить – відко́лювати, відколо́ти.

Отщепок – скіп́ ка. Отяжелевший – обважніл́ ий.

Отяжеление (для увеличения веса) – пова́жчування, пова́жчення. Отяжелеть – пова́жчати.

Охватывать, -тить – обхо́плювати, обхопи́ти. Охватывающий (о дуге) – обхопни́й. Охладевать, -деть – холо́нути, захоло́нути. Охладевший – захоло́лий.

Охладитель – охоло́дник (-ка); о. (дутьевой) – осту́дник (-ка). Охладительный – охолодни́й, остудни́й.

Охлаждать, -дить, -ся – охоло́джувати, охолоди́ти, -;сяо. (дутьем) – осту́джувати, остуди́ти.

Охлаждающий – охолодни́й; о. (дутьем) – остудни́й.

Охлаждение – охоло́джування, охоло́дження; о. (дутьем) – осту́джування, осту́дження; о. аксиальное – о. вісне́, аксія́льне; о. водяное – ох. водяне́; о. воздушное – ох. повітряне́; о. естественное – о. натура́льне, приро́днє; . искусственное – о. шту́чне; о. испарительное

– о. випарне́; о. масляное – ох. олій́ не; о. поверхностное – о. поверхне́ве; о. циркуляционное – ох. обіжне́, циркуляцій́ не; о. радиальное – о. радія́льне.

Охлажденный – охоло́джений; о. (дутьем) – осту́джений. Охлыстовка, керам. – знепоро́шування, знепоро́шення. Охлыстовщик, керам. – знепоро́шувач (-ча).

Охра – во́хра; о. желтая – в. жо́вта; о. красная – че́рвінь (-ни).

Охранный (линейка, педаль и т. д.) – охоро́нний; о., предохранительный – запобіж́ ний.

Охрение – вохрін́ ня.

Охристый – вохри́стий; о. песок – че́рен (-ну). Охрить – вохри́ти.

Оцененный – оцін́ ений.

Оценивать, -нить – цінува́ти, оцінува́ти.

Оценка (результат) – оцін́ ка; о. (процесс) – цінува́ння, ціно́вання. Оценщик – цінува́льник (-ка).

Оцинкование, -вка – цинкува́ння, поцинкува́ння. Оцинкованный – поцинко́ваний.

Оцинковка (предмет) – поцинко́вання.

Оцинковывать, оцинковать – цинкува́ти, поцинкува́ти.

Очаг – ва́тра; о. (на дворе) – каби́ця; о. (плита) – плита́; о. газовый – п. газо́ва; о. кухонный –

п. кухе́нна; о. пищеварительный – п. стравова́рна; о. прачешный – п. пра́льна. Очажный – ватрови́й; о. (об очаге на дворе) – каби́чний; о. (о кух. очаге) – плитови́й. Очеканенный – обкарбо́ваний.

Очеканивание, -нка – обкарбо́вування, обкарбува́ння. Очеканивать, -нить – обкарбо́вувати, обкарбува́ти. Очелок – че́люсти (-тів); о. (шесток) – при́пічок (-чка). Очеп (у колодца) – жураве́ль (-вля́).

Очеркивание – обкре́слювання, обкре́слення.

Очеркивать, -тить – обкреслювати, обкре́слити; о. (циркулем) – обциркульо́вувати, обцирклюва́ти.

204

Словник технічної термінології

Очерненный – почо́рнений.

Очернивание – чорнін́ ня.

Очернивать, -нить – чорни́ти, почорни́ти.

Очертание – о́брис (-су), о́бвід (-воду); . криволинейное – о. криволіній́ ний; о. наружное – о. зо́внішній; о. резкое – о. різки́й.

Очерченный – обрисо́ваний.

Очерчивание – обрисо́вування, обрисува́ння; о., очеркивание (дерева) – обчір́ кування, обче́ркнення.

Очерчивать, -тить – обрисо́вувати, обрисува́ти. Очес (неразложивш. мох) – па́чо́си (-сів).

Очески – па́чо́си (-сів); о. (пеньковые) – валови́на; о. шерстяные – вовни́ння. Очиненный – заго́стрений, підстру́ганий.

Очинивать, -нить – заго́стрювати, загостри́ти, підстру́гувати, підструга́ти. Очинка – заго́стрювання, заго́стрення, підстру́гування, підструга́ння. Очиститель – очи́сник (-ка); о. механический – о. механіч́ ний.

Очистительный – очисни́й; о. (прочистной) – вичища́льний; о. машина, мук. – перечисна́, очисна́ маши́на.

Очистка (воды) – очи́щування, очи́щення; о. (грохотом) – дармоюва́ння, дармойо́вання; о. (реки) – розчища́ння, розчи́щення; о. (от веток) – чухра́ння, обчухра́ння; о. (дерева от коры) – обкоро́вування, обкорува́ння; о. (нечистот) – вичища́ння, ви́чищення; о. (прочистка) – прочища́ння, прочи́щення; о. двойная (в молотилке) – зерночи́щення подвій́ не.

Очистный – очисни́й; о., выемка, горн. – по́вне вибира́ння; о. яма – вичисна́ я́ма.

Очищатель, очиститель – очи́сник (-ка) .

Очищать, -стить – о(б)чища́ти, о(б)чи́стити; . (воду) – очища́ти, очисти́ти; . (грохотом) – дармоюва́ти; о. (реку) – розчища́ти, розчи́стити; . (дерево от коры) – обкоро́вувати, обкорува́ти; о. (от веток) – чухра́ти, обчухрати; о. (от нечистот) – вичища́ти, ви́чистити; о. (зерно на решете) – точи́ти.

Очищение – чи́щення, очи́щення.

Очищенный – о(б)чи́щений; о. (на грохоте) – дармойо́ваний; о. (от коры в дереве) – обкоро́ваний; о. (о зерне на решете) – то́чений; о. (от веток) – обчу́храний; о. (от нечистот) – ви́чищений.

Очки – окуля́ри (-рів); о. автомобильные – о. автомобіл́ ьні; о. предохранительные –

захисні.́ Очко – віч́ ко; о. ваграночное – в. вагранко́ве; о. висячее, тип. – в. висне́.

Очувствитель, сенсибилизатор, фот. – сенсибіліза́тор (-ра).

Ошеек – оши́йок (-йка).

Ошелушение – облу́щування, облу́щення. Ошелушенный – облу́щений.

Ошелушать, -шить – облу́щувати, облу́щити.

Ошибка – по́милка; о. (погрешность при отсчете) – о́гріх (-ха); о. коллимационная – п. колімацій́ на; о. паралактическая – п. паралакти́чна.

Ошибочность – помилко́вість (-вости). Ошибочный – помилко́вий. Ошинованный – шино́ваний.

Ошиновка (колес) – шинува́ння, шино́вання. Ошиновывать, -новать – шинува́ти, пошинува́ти. Ошлакование – зажу́жлювання, зажу́жлення. Ошлакованный – зажу́жлений.

Ошлаковывать, -ковать – зажу́жлювати, зажу́жлити. Оштукатуренный – обтинько́ваний. Оштукатуривать, -рить – тинькува́ти, обтинькува́ти. Оштукатурка – тинькува́ння, обтинькува́ння.

Ошурки (остатки) – по́слідки (-ків, -док); о. (от сала) – ви́шкварки (-ків); о. (выварки) – ви́варки (-рок).

Ощутимый (об изменениях, ошибках) – поміт́ ний.

П-образный – П-подіб́ ний; п. сечение – коробча́стий пере́крій (-крою). Паветер, попутный ветер – ходови́й віт́ ер (-тру).

Павильон – павільйо́н (-на). Павильонный – павільйо́нний.

205

Словник технічної термінології

Паводок, паводь, паводье – повід́ дя.

Пагинация – пагіна́ція. Падание – па́дання.

Падать – па́дати; п. (о воде, напряжении) – спада́ти, спа́сти; . (о шерсти) – вила́зити, ви́лізти; п., понижаться (о барометре, термометре) – знижа́тися, зни́зитися.

Падающий – падни́й, спадни́й.

Падение – спад (-ду); п. (процесс) – па́дання; п. (напряж.) – спада́ння; п. крутое – спад крути́й.

Падина, падь, геол. – запа́дина.

Паженый – гаро́ваний.

Паз – ґа́ра; п. (в дерев. посуде) – уто́ри (-рів).

Пазило, пазник – ґара́нок (-нка); п. (для дерев. посуды) – уті[́ о]рник (-ка).

Пазить, -зовать – ґарува́ти. Пазный, -зовый – ґарови́й.

Пазовка, пажение – ґарува́ння, ґаро́вання. Пазолки – па́зі[о]лки (-ків).

Пазуха (в крыле мельн.) – па́зуха; п. (свода), стр. – куте́ць (-тця́).

Пайка, паяние – лютува́ння, люто́вання.

Пакгауз – пакга́вз (-взу); п. отправления – п. вивізни́й; п. пилообразный – п. пилкува́тий; п. прибытия (для приема) – п. прийма́льний; п. ступенчатый – п. східча́стий; п. товарный –

п. ванта́жний. Пакгаузный – пакга́взний.

Пакет (железа, рельсов) – па́чка.

Пакетный – пачкови́й.

Паклин – па́клин (-на); (соб.) – па́клиння. Паклина (одна прядь) – па́смо.

Пакля – кло́ччя; п. смоляная – к. смоляне́. Пакование, -вка – пакува́ння, пако́вання. Пакованный – пако́ваний.

Паковать, -ся – пакува́ти, -ся.

Пал(а), свайный куст – пальови́й кущ (-ща́), палля́; п. паление – палін́ ня; п. (выжжен. место) – палени́на, випа́лина.

Палата – пала́та; п. мер и весов – п. міровивір́ ча; п. пробирная – п. про́бна. Палатка – наме́т (-ту).

Палаточный (о тканях) – наме́тний.

Палевый – полови́й, ясножо́втий; п. краска – ясножо́вта.

Паление – палін́ ня; п. (кирпича) – випа́лювання, ви́палення; п. (товара), текст. – смалін́ ня; п. (шнуров.), горн. – запа́лювання, запа́лення.

Паленный – па́лений; п. кирпич – ви́палена це́гла; п. товар, текст. – сма́лений крам (-му). Палетка, геод. – карта́тка.

Палец – па́лець (-льця); п. (поперечный ригель в лесах) – полу́трямок (-мка); п. (пусковой рукоятки) – ру́чка; п., цапфа – чіп (чопа́); п. ведущий – па́лець тягови́й; п. венцовой – п. вінце́вий; п. ножевой (в косилке) – п. ножови́й; п. переводящий – п. переставни́й; п.

предохранительный (в жатке) – п. запобіж́ ний.

Палечный – пальцьови́й; п. (о цевочном колесе) – пале́чний. Палилка, текст. – смальни́к (-ка́); п. газовая – с. газо́вий.

Палильный (для поджигания) – підпальни́й; п., текст. – смали́льний; п. машина –

смаля́рка; п. отделение – смали́льня. Палильщик, текст. – смалій́ (-лія́). Палисад – паліса́да.

Палисадник – при́садок (-дка); п. (цветник) – квітни́к (-ка). Палисадный – присадко́вий; п. (о цветнике) – квітнико́вий. Палисандр – паліса́ндер (-дра).

Палисандровый – палісандро́вий.

Палистовый, гжельский кирпич – гже́льська це́гла.

Палитель – палій́ (-лія́).

Палительный – пальни́й.

Палитра – пале́та.

Палить – пали́ти; п. (кирпич) – випа́лювати; п. (ткани) – смали́ти. Палка – па́лиця; п. щеповая, стр. – гли́ця.

206

Словник технічної термінології

Палочка – па́ли[і]чка; п. графитовая (в каранд. произв.) – п. графіто́ва.

Палуба (судна) – палуба; п., опалубка – па́луб (-бу); п. верхняя – па́луба ве́рхня; п. защитная – п. захисна́; п. несплошная – п. (не)суціл́ ьна.

Палубить – па́лубити. Палубный – па́лубний. Пальмер – па́льмер (-ра). Пальмитин, техн. – пальміти́на.

Пальмитиновый – пальмітино́вий.

Пальник (для палення шнуров) – підпа́льник (-ка). Пальцевой – пальцьови́й.

Пальщик – запа́лювач (-ча), палій́ (-лія́); п., текст. – смалій́ (-лія́). Памятник – па́м’ятник (-ка).

Панама, текст. – пана́ма. Панданус, текст. – панда́нус (-са).

Панелина – лиштви́на; п. (дощечка вдоль стены) – ли́штва.

Панель – пане́ля; п., тротуар – пішохід́ (-хо́ду). Панер, мор. – па́нер (-ра).

Пантограф – панто́граф (-фа). Пантография – пантогра́фія. Пантометр – пантоме́тер (-тра). Пантоскоп, фот. – пантоско́п (-па). Пантоскопический – пантоскопіч́ ний.

Панхроматический, фото – панхромати́чний.

Панцерник, броневик – па́нцерник (-ка); п., автомобиль – автопа́нцерник (-ка).

Панцерный, броневой – па́нцерний.

Панцырь, броня – па́нцер (-ра). Папирин, бум. – папіри́на. Папириновый – папірино́вий. Папирография – папірогра́фія. Папиролин, бум. – папіролін́ а. Папиролиновый – папіроліно́вий.

Папиросник, -ница – цига́рник (-ка), цига́рниця.

Папиросный – цигарко́вий; п. производство, дело – цига́рництво; п. фабрика – цига́рня. Папиротипия – папіроти́пія.

Папиротипный – папіроти́пний.

Папка, картон – текту́ра; п. (портфель) – те́ка; п. клееная – т. кле́єна; п. неклееная – т. некле́єна.

Папочный, -ковый – текту́рний; п. производство, дело – текту́рництво.

Папуша, папуха, папка – папу́ша.

Папушный – папу́шний, ручкови́й. Папье-маше – пап’є-маше́ нескл( .).

Пар – па́ра; п-ы бензина – п. бензино́ва; п. влажный – п. воло́га; п. водяной – п. водяна́; п. добавочный, дополнительный – п. додатко́ва; п. дросселированный – п. дросельо́вана; п. конденсированный – п. конденсо́вана; п. мятый – п. м’я́та; п. насыщенный – п. наси́чена; п. ненасыщенный – п. ненаси́чена; п. острый – п. го́стра; п. отработанный – п.

спрацьо́вана; п. отсоченный – п. відсічна́; п. перегретый – п. перегріт́ ;ап. рабочий – п. робо́ча; п. расширенный – п. розши́рена; п. расширяющийся – п. розши́рювана; п-ы ртутные – п. живосріб́ на; п. смоляной – п. смоляна́; п. свежий – п. свіж́ ;ап. сухой – п. суха́; п. сырой, влажный – п. воло́га; п. холодный – п. холо́дна; п. выделять – парува́ти; п. начать выделять – запарува́ти.

Пара – па́ра; п. вращательная – п. оберто́ва; п. кинематическая – п. кінемати́чна; п. колесная, колосный скат – колішня́.

Парабола – пара́бола. Параболический – параболіч́ ний.

Паразитический, паразитный, электр. – парази́тний.

Пара-каучук – пара-кавчу́к (-ку́). Параллакс – парала́кса.

Параллактический – паралакти́чний.

Параллелограм – рівнобіж́ ник (-ка), паралелогра́м (-ма). Параллель – рівнобіж́ на, парале́ля.

207

Словник технічної термінології

Параллельный – рівнобіж́ ний; п.-кривошипный – рівнобіж́ нокорбо́вий; п.-струйчатый – р.- струми́нний.

Парамагнетизм – парамагнети́зм (-му). Парамагнитный – парамагне́тний. Параметр – пара́метер (-тра). Парапет, стр. – парапе́т (-ту).

Параплица, мук. – по́рплиця; п. балансовая – п. рівноваго́ва; п. висячая – п. висна́; п. качающаяся – п. хитна́; п. трехлапая – п. трила́па.

Парафин – парафін́ а.

Парафинирование – парафінува́ння, парафіно́вання.

Парафинированный – парафіно́ваний.

Парафинировать – парафінува́ти.

Парафиновый, -ный – парафіно́вий.

Парашют – парашу́т (-ту). Парашютный – парашу́тний. Парение, авио – ширя́ння.

Пареный – па́рений; п. (огнем о дереве) – сухопа́рений. Парильный (чан) – парни́й.

Парильня – парня́.

Паритель, авио – ширя́ч (-ча́). Парительный – ширя́льний.

Парить, -ровать – парува́ти, опарува́ти; .-ить (паром, горячей водой) – па́рити; п. (обдавать паром) – шпа́рити, ошпа́рити; парить, авио – ширя́ти.

Парк – парк (-ку); п. (группа путей) – за́їзд (-ду); п. вагонный – п. ваго́нний; п. группировочный – з. гуртува́льний; п. действующий рабочий – п. ужи́точний; п. инвентарный – п. реманенто́вий; п. классный, пассажирский – п. пасажи́рний; п. маневровый – п. маневро́вий; п. наличный – п. ная́вний; п. отправления – п вирядни́й; п. паровозный – п. паротяго́вий; п. предельный – п. грани́чний; п. прибытия, приемочный – з. прийма́льний; п. приемочный – з. прийма́льний; п. рабочий, действующий – п. ужи́точний; п. разбивки – з. розподіл́ ьчий; п. сортировочный – з. сортува́льний; п. товарный – з. ванта́жний; п. трамвайный – п. трамва́йний.

Паркет – парке́т (-ту); п. в елку – п. сосо́нкою; п. кирпичиком – п. цеге́лкою; п. клеенный – п. кле́єний; п. косой корзинкой – п. пле́тивом; п. прямой корзинкой – п. прями́м пле́тивом; п. поддельный – п. бармо́ваний; п. цветной – п. кольоро́вий; п. шпунтованный – п.

ґаро́ваний. Паркетина – парке́тина.

Паркетный – парке́тний. Паркетчик – паркета́р (-ря). Парковый – паркови́й.

Парник, -ница, -ня (для парки дерева) – парня́.

Парный – пари́стий; п. (экипаж, вага и т. п.) – па́рний; п. схватка – лиси́ці (-си́ць). Паровик-вагон – парови́к-ваго́н (-на).

Паровичная (украинизм) – парови́чня.

Паровоз – паротя́г (-га); п. балластный – п. баласто́вий; п. горный – п. гірськи́й; п. маломощный – п. малопоту́жний; п. маневровый – п. маневро́вий; п. мощный – п. поту́жний; п. подменный – п. замін́ ний; п. подталкивающий – п.-підпиха́ч (-ча́); п.

промывочный – п. промивни́й; п. резервный – п. резе́рвний; п. сочленный – п. суста́вний; п. станционный – п. стацій́ ний; п. товарный – п. ванта́жний; п. турбинный – п. турбін́ ний; п. уравновешенный – п. зрівнова́жений; п.-кукушка – п.-те́ндер (-ра).

Паровозный – паротяго́вий.

Паровозо-верста – паротя́го-верства́; п.-километр – п.-кіломе́тер (-тра). Паровозостроительный – паротягобудівни́й; п. дело – паротягобудівни́цтво; п. завод –

паротягобудів́ ня.

Паровой – парови́й; п. котел – парови́к (-ка́); п. насос – паросмо́к (-ка́); п. отделение, котельная – паро́вичня; п. пространство (в котле) – паро́вище.

Паровоздушный (об отоплении) – пароповітря́ний. Паровпускной – паровпускни́й.

Паровыпускной – паровипускни́й. Пароглушитель – пароглу́шник (-ка). Пародутьевой – пароду́вний.

208

Словник технічної термінології

Парозапорный – парозапірни́й.

Пароизмеритель, паромер – паромір́ (-ра). Пароизмерительный – паромір́ чий.

Пароконный – парокін́ ний.

Паром – поро́н (-на); п. железно-дорожный – п. залізни́чний; п. мостовой – п. мостови́й. Паромер – паромір́ (-ра).

Паромерный – паромір́ чий. Паромный – пороно́вий. Паромщик – поро́нник (-ка).

Паронагреватель – паронагрівни́к (-ка).

Паронагревательный – паронагрівни́й.

Паронепроницаемость – паронепрони́кливість (-вости). Паронепроницаемый – паронепрони́кливий.

Парообразный – парува́тий.

Парообразование – парува́ння, паротво́рення; п. бурное – п. бурхли́ве; п. быстрое – п. швидке́; п. медленное – п. повіл́ ьне; п. мгновенное – п. миттьове́; п. удельное – п. пито́ме.

Парообразовательный – паротво́рчий; п. способность – паровида́тність (-ности). Пароотводный – паровідвідни́й.

Пароочиститель – парочи́сник (-ка); п.-резак, с.-х. – п.-різа́к (-ка).

Пароочистительный – парочи́сний.

Пароперегреватель – пароперегрівни́к (-ка).

Пароперегревательный – пароперегрівни́й.

Паропривод – пароповідня́. Пароприводный – пароповідне́вий. Пароприемник – пароприйма́ч (-ча́). Пароприемный – пароприйма́льний. Паропровод – паропро́від (-вода). Паропроводный – паропроводо́вий.

Паропроизводительность – паровида́тність (-ности).

Паропроизводительный – паровида́тний; п. способность – паровида́тність (-ности). Парораспределение – паророзпо́діл (-лу); п. (процесс) – паророзподіля́ння,

паророзподіл́ ення; п. вентильное – п. венти́льний; п. золотниковое – п. сувако́вий; п. катарактное – п. катара́ктний; п. клапанное – п. хлипако́вий; п. краковое – п. ґрантови́й; п. переменное – п. змін́ ний; п. шиберное – п. заслінко́вий.

Парораспределитель – паророзподіл́ ьник (-ка).

Парораспределительный – паророзподіл́ ьчий. .

Парорасширение – паророзши́рювання, паророзши́рення. Парорасширитель – паророзши́рник (-ка).

Парорасширительный – паророзширни́й. Паросиловая установка – паросило́вня.

Парособиратель – парозбір́ ник (-ка).

Парособирательный – парозбір́ чий.

Пароструйный – пароструми́нний.

Паропросушительный – паросу́шний.

Паросушитель – паросу́шник (-ка). Паротурбинный – паротурбін́ ний.

Пароход – паропла́в (-ва); п. буксирный – п. галівни́й; п. быстроходный – п. швидкопла́вний; п. винтовой – п. ґвинтови́й; п. грузовой – п. ванта́жний; п. колесный – п. колісни́й; п. пассажирский – п. пасажи́рний; п. тихоходный – п. тихопла́вний; п. турбинный – п. турбін́ ний; п.-рефрижератор – п.-холодни́к (-ка).

Пароходный – паропла́вний; п. сообщение – паропла́вство; п.-паромный – паропла́внопороно́вий.

Пароходовладелец – пароплавовла́сник (-ка). Пароходовладельческий – пароплавовла́сницький.

Пароходостроительный – пароплавобудівни́й.

Пароходство – паропла́вство.

Парочка (ниток основы), текст. – цвист (-ту).

Партия – па́ртія; п. (грузов, вагонов) – гурт (-ту); п. изыскательная – па́ртія вишуко́ва. Парус – вітри́ло; п. косой – в. ко́се, косе́ць (-сця́); паруса поднять – вітри́ла розпусти́ти; .

подобрать, убрать – в. зібра́ти.

209