Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Ru-Uk Dictionary of Technical Terminology (1928)

.pdf
Скачиваний:
25
Добавлен:
30.05.2020
Размер:
1.92 Mб
Скачать

Словник технічної термінології

Рудопромывальный – рудоперемивни́й. Рудопромывальщик – рудопереми́вник (-ка). Рудопромывание – рудоперемива́ння. Рудоразборка – рудосортува́ння. Рудоразборный – рудосортува́льний. Рудоразборщик – рудосортува́льник (-ка). Ружейный – рушни́чний.

Ружье – рушни́ця; р. нарезное, винтовка – ґвинтів́ ка; р. электрическое – р. електри́чна.

Рука грабельная – рука́ грабе́льна.

Рукав – рука́в (-ва́); р. (насоса) – ки́шка; р. (оврага, реки) – відно́га; р., мук. – мішо́к (-шка́); р. всасывающий – к. всисна́; р. выкидной – к. викидна́; р. пеклевальный, мук. – мішо́к питлюва́льний; р. пеньковый – к. конопля́на; р. приемный, всасывающий – к. всисна́; р. прорезиненный – к. (про)гумо́вана; р. спиральный – к. спіра́льна.

Рукавный – рука́вний; р. (о пожарн. рукаве) – кишкови́й; р. (относ. к рукаву реки) – відного́вий.

Рукавица – рукави́ця.

Рукоятка – держа́к (-ка́); р. (длинная, прямая) – де́ржално; р. (место, где берутся рукой) – ру́чка; р. (для вращения) – ко́рба; р. (плуга), с.-г. – чепіѓ ;ар. (долота) – долоти́ще; р. (топора) – сокири́ще; р. навивальная – гни́пель (-ля); р. пусковая, авто – ко́рба пускова́; р. уравновешенная – р. врівнова́жена.

Рукояточный – держако́кий; р. машина – держакоро́бка. Рулевание, речн. – стернува́ння, стерно́вання. Рулевать, речн. – стернува́ти.

Рулевой – стернови́й. Рулетка, геод. – руле́тка. Рулон – сувій́ (-во́ю).

Руль – стерно́; р. (сухопутных машин) – прави́ло; р. автомобильный – п. автомобіл́ ьне; р. аэропланный – стерно́ літако́ве; р. велосипедный – п. велосипе́дне; р. навешенный – стерно́ поче́плене.

Румб – румб (-ба).

Румбический – румбови́й.

Румпель – нато́ка. Руно, текст. – руно́.

Рупор – гучни́к, говірни́к (-ка́); р. веерообразный – г. віялува́тий.

Русло (потока) – кори́то; р. реки покинутое – річ́ ище.

Руслоочистительный – днопрочи́сний; р. орудие – днопрочи́сник (-ка). Русская печь – піч (пе́чи).

Рустик, выпуклина, текст. – ру́стик (-ка).

Рухляк, мергель – ме́ргель (-лю). Рухляковый – мергеле́вий.

Ручей – струмо́к (-мка́); р. (калибр прокатного валка) – рівча́к (-ка́).

Ручка – ру́чка; р. (весла продольная) – держа́к (-ка́); р. (лопаты) – лопати́лно; р. (мокры) – щітни́к (-ка́); р. рубаночная – р. гембле́ва.

Ручник (ручной молоток) – однору́к (-ка).

Ручной – ручни́й; р. кладь – паку́нок (-нка); р. мельница – жо́рна (-рен); р. черпак, речн. – шпо́лик (-ка); р. конный – ру́чно-кін́ ний.

Рыбачье судно – риба́льське судно́. Рыбий жир – трин (три́ну).

Рыбка (накладка горизонтальная) – п’я́вка.

Рыбообразная диагональ – рибува́та косина́.

Рыбопод’ем, рыбоход – рибохідни́к (-ка́). Рым – кільце́ прича́льне.

Рыро (для размешив. асфальта) – копи́стка.

Рыскать, -скнуть, мор. – шиба́ти, шибну́ти. Рысковой, мор. – шибови́й.

Рытвина – ри́тва; р. (покрытая водой) – водори́й (-ри́ю); ., (с водой) – баю́ ра; р., (с водой, глубокая) – ковба́ня.

Рыть – ри́ти.

Рыхление, бучение, кож. – набу́бнювання, набу́бнення. Рыхлительный – розпу́шувальний; р. (кож.) – набу́бнювальний.

310

Словник технічної термінології

Рыхлить, кож. – набу́бнювати, набубни́ти. Рыхлость (грунта) – пу́хкість (-кости). Рыхлый (грунт) – пухки́й.

Рычаг – ва́жіль (-желя); р. для перемены хода, реверс – реве́рс (-са); р. взрезной – в. розчіпни́й; р. двойной – в. подвій́ ний; р. двуплечий – в. двораме́нний; р. дугообразный – в. дугува́тий; р. физический – в. фізи́чний; р. коленчатый – в. колінча́стий; р. контактный – в. дотичко́вий; р. математический – в. математи́чний; р. направления движения – в. рухонапрямни́й; р. ножной – в. підніж́ ний; р. обводной (в планиметре) – в. обвідни́й; р. одноплечий – в. однораме́нний; р. перев...; р. пищуший – в. пи́сний; р. равноплечий – в. рівнораме́нний; р. разобщительный – в. розлучни́й; р. распределительный – в.

розподіл́ ьчий; р-ги спаренные в-лі спаро́вані; р. сцепляющий – в. зчіпни́й; р. тормозный

– в. гальмівни́й. Рычажный – ва́жільний.

Рычажок – важіле́ць (-льця́). Рюмка (изразца) – він́ ця (-нець). Рябчик, мук. – оска́рд (-да).

Ряд – ряд (-ду); р. (домов) – перія́; р. бетонный – р. бето́нний; р. возвратный – р. зворо́тний; р. горизонтальный – р. позе́мий; р. елочный – р. сосо́нкою; р. коренной, шпунтовый (в водоспусках) – стін́ ка головна́ ґаро́вана; . ложковый – р. довжико́вий; р. постельный – р. посте́льний; р. прокладной – р. проміжни́й; р. пятовой (кладки) – р. п’ятови́й; р. смежный – р. суміж́ ний; р. смешанный – р. міш́ аний; р. сплошной – р. суціл́ ьний; р. тычковый – р. поперечико́вий; р. шлюзовый – р. шлюзови́й; р. шпунтовой (сваи) – стін́ ка ґаро́вана.

Рядно, текст. – рядно́.

Рядовой – рядови́й; р. доска, обзельная доска – обзе́лка; р. застройка – перій́ на забудо́ва; р. сеялка – рядкова́ сіва́лка.

Рядок (род укладки торфа) – рядо́к (-дка́). Ряж – ка́шиця.

Ряжевой – ка́шичний. S-образный – S-подіб́ ний.

Сабан, с.-х. – плуг бідкови́й; с. (козлы) – ко́зли (-зел). Саблевый напильник – терпу́г (-га́) ша́бельний. Садагтипия, тип. – садагти́пія.

Садиться, сседаться, ссесться, текст. – збіга́тися, збіѓ тися, зсіда́тися, зсіс́ тися. Садка (сукна) – збіга́ння.

Садкий – збіжни́й.

Садовый (об инструм.) – садови́й.

Сажа – са́жа; с. голландская – с. гола́нська; с. стекловидная – с. склува́та. Сажалка – са́жалка.

Сажевый – са́жаний. Саженный – сажньови́й.

Сажень – са́жень (-жня); с. квадратная – с. квадрато́вий; с. косой – с. косови́й; с. кубическая – с. кубіч́ ний; с. погонный – с. подовжи́нний.

Сажеуловитель – сажоло́вник (-ка). Саксифрагин, горн. – саксифрагін́ а. Саладерос, кож. – саладеро́с (-су).

Салазки – ґринджо́ли (-джо́л); с. (для перемещения), мех. – полозки́ (-зків́; с). установочные – п. установні.́

Салазочный, санный (прибор) – полозко́вий.

Сало – са́ло; с. (говяжье топленое) – лій (ло́ю); с. бычье – л. воло́вий; с. костяное – са́ло кісткове́; с. свиное – с. свиня́че; с. с. внутреннее – здір (здо́ру); с. с. топленое – сма́лець (- льцю).

Салоловитель – салоло́вник (-ка).

Салообразный – салува́тий; с., твердый жир – лойовува́тий товщ (-щу). Салотоп – салга́нник (-ка).

Салотопенный – салото́пний, салга́нний; . завод, салотопня – салото́пня, салга́н (-ну́); с. дело, салотопление – салга́нництво.

Салотопка, салотопня – салото́пня, салга́н (-ну́). Салотопничать – салганува́ти.

Салфетка – серве́т(к)а; с. фильтро-пресная – с. цідилогніт́ на.

311

Словник технічної термінології

Салфеточный, текст. – сервет(к)о́вий.

Сальник, мех. – защіл́ ьник (-ка); с. желобчатый – з. жолобча́стий; с. лабиринтовый – з. лабіринто́вий; с. разгруженный – з. знетя́жений; с. расширительный – з. розширни́й.

Сальниковый – защільнико́вий.

Сальный – са́льний; с. (из топл. сала) – лойови́й. Саман (кирпич) – лампа́ч (-чу́).

Саманный – лампаче́вий. Самоброжение – самоферментува́ння. Самобытный (о реке) – самобу́тній. Самовар – самова́р (-ра). Самоварный – самова́рний. Самовейка – самовій́ ка.

Самовентилирующийся – самопровіт́ рюваний. Самовирирующая бумага – самоба́рвний папір́ (-пе́ру).

Самовозбуждаться, -диться, электр. – самозбу́джуватися, самозбуди́тися.

Самовозбуждающийся – самозбудни́й.

Самовозбуждение – самозбу́джування, самозбу́дження.

Самовозбужденный – самозбу́джений.

Самовозгараемость – самозайма́ність (-ности), самозапа́льність. Самовозгараемый – самозайма́ний, самозапа́льний. Самовозгарание – самозайма́ння, самозапа́лення. Самовозгарающийся – самозайма́ний, самозапа́льний. Самовоспламенение – самозайма́ння, самозапа́лювання.

Самовоспламеняемость – самозайма́ність (-ности), самозапа́льність (-ности). Самогенерирование – самогенерува́ння.

Самогреб – самогре́б (-ба). Самогрузящий – самованта́жний.

Самодвигатель – саморушій́ (-шія́), самодвигу́н (-на́).

Самодвижущийся – самору́шний. Самодействующий – самочи́нний.

Самодельный – саморо́бний. Самодувный – самоду́вний.

Самозакаливание, -лка – самогартува́ння, самога́рт (-ту).

Самозакаливающийся – самога́ртний.

Самозапирание – самозамика́ння, самозапира́ння. Самозапирающийся – самозамични́й, самозапірни́й. Самозапорный – самозамични́й, самозапірни́й. Самозастопоривание (о талях) – самостопо́рення, самозастопо́рення. Самозатвор – самоза́кривка; с. дверной – с. дверна́.

Самоизливающийся – самовиливни́й.

Самоизливание – самовилива́ння, самовилиття́. Самоиндукционный – самоіндукцій́ ний. Самоиндукция – самоінду́кція.

Самоклад, качающаяся рама, текст. – самокла́д (-да).

Самоколебание – самоколива́ння.

Самолет, авио – літа́к (-ка́); с. одноместный – л. одноособо́вий; с. пассажирский – л. пасажи́рний; с. поплавковый – л. поплавце́вий; с. почтовый – л. пошто́вий; с. санитарный

– л. саніта́рний; с.-бомбовоз – л.-бомбовіз́ (-во́за); с.-истребитель – л.-ни́щитель; с.- разведчик – л.-розвід́ увач (-ча).

Самолетный, авио – літако́вий. Самонакладчик, тип. – самонакла́дник (-ка).

Самоокисление – самооки́сн[л]ювання, самооки́сн[л]ення. Самоопоражнивание – самоспоро́жнювання, самоспоро́жнення.

Самоопоражнивающийся – самоспорожни́й.

Самоопрокидывание – самоперекида́ння.

Самоопрокидывающийся – самоперекидни́й. Самоостанавливающийся – самозупи́нний.

Самоостановка – самозупиня́ння, самозу́пин (-ну). Самоотвозящий – самовідвізни́й.

Самооткрывающийся – самовідкривни́й.

312

Словник технічної термінології

Самоотталкивание – самовідшто́вхування, самовідпиха́ння; с. взаимное – с. взає́мне. Самоохлаждающийся – самоохолодни́й; с. (дутьем) – самостудни́й. Самоохлаждение – самоохоло́джування, самоохоло́дження; с. (дутьем) –

самоосту́джування, самоосту́дження.

Самоочищающийся – самоочисни́й.

Самоочищение – самоочища́ння, самоочи́щення. Самописец (о приборе) – самопи́сець (-сця). Самопишущий – самопи́сний.

Самоплавящийся – самото́пний.

Самоподаватель, с.-х. – самоподава́ч (-ча́).

Самоприжимающийся – самопритискни́й. Самоприжимный, -ной – самопритискни́й.

Самопроизвольность – самовіл́ ьність (-ности).

Самопроизвольный (о движении) – самовіл́ ьний. Самопружинящий – самопружни́й.

Самопрялка – самопря́дка. Саморазрушающийся – саморуйнацій́ ний.

Саморазрушение – саморуйнува́ння, саморуйно́вання. Саморазряжение, потеря заряда – самовиснажа́ння, самовисна́га.

Саморазряжающийся – самовиснажни́й.

Саморасцепление, саморасцепка, электр. – саморозчіп́ лювання, саморозче́плення.

Саморегистрирующий – самореєстрівни́й.

Саморегулирование – саморегулюва́ння, саморегульо́вання. Саморегулирующий – саморегулівни́й.

Самосадочный (о соли) – самоса́дний. Самосбрасывающая жнея жнива́рка-самоски́дка.

Самосмазка – самомастін́ ня, самома́щення; с. кольцевая – с. кільце́ве. Самосмазочный – самомасти́льний.

Самосмазыватель – самомасти́льник (-ка). Самосмазывающий – самомасти́льний. Самосплав – самоспла́в (-ву).

Самостил, торф. – самосте́льниця. Самостоятельность – самостій́ ність (-ности). Самостоятельный – самостій́ ний, незале́жний. Самосушний – самосу́шний.

Самотаска (элеватор) – самотя́г (-га); с. вертикальный – с. прямови́сний; с. горизонтальный – с. позе́мий.

Самотасочный (ковш) – самотя́жний. Самотек – самото́ка.

Самотеком – самото́кою.

Самотормажение – самогальмува́ння, самогальмо́вання. Самотормозный – самогальмівни́й.

Самотормозящий – самогальмівни́й. Самоточка – самото́чка.

Самоход – самохід́ (-хо́ду). Самоходность – самохід́ ність (-ности). Самоходный – самохід́ ний.

Самоцентрирование – самоцентрува́ння, самоцентро́вання. Самоцентрирующий – самоцентрівни́й.

Сандал – бразолія́; с. синий – б. си́ня.

Сандаловый, сандальный – бразолій́ ний.

Сандарак – сандара́к (-ку). Сандрик, стр. – са́ндрик (-ка).

Сани – са́ни (-не́й); с. (без грядок) – ґринджо́ли (-лів); с. (с лубовым ящиком) – за́лубні (- бень); с. (без ящика) – са́ни ріжна́ті; с. автомобильные, автосани – автоса́ни (-не́й).

Санитарный – саніта́рний. Санки – санки́ (-но́к).

Санный (путь) – са́нний; с. (относ. к саням) – санкови́й; с. (о приборе для передвиж. машин) – полозко́вий.

Саночник (тягальщик), горн. – са́ночник (-ка).

313

Словник технічної термінології

Сапка (украинизм), полольник – са́пка.

Сантиметр – центиме́тер (-тра).

Сапог – чо́біт (-бота); с. (в судах) – прави́ло; с. непромокаемые – чо́боти непромочні́; с. рантовые – ч. ранто́ві.

Сапожник – швець (шевця́). Сапожничать – шевцюва́ти.

Сапожничество – ше́вство.

Сапожный – ше́вський; с. колодка – копи́л (-ла́); с. мастерская – ше́вня. Сапун (в тракторе) – сапу́н (-на́).

Сарай – шо́па; с. (открытый с какой-либо стороны) – повіт́ ка; с. (для стоянки) – ста́йня; с. вагонный – вагоно́вня, с. ваго́нна; с. паровозный – с. паротя́жна; с. паровозный кольцеобразный – с., п. кільцюва́та.

Саржа – рядовина́; с. ломанная – р. ла́мана. Саржевой – рядов’я́ний.

Сатин – сати́н (-ну).

Сатинет, текст. – сатине́т (-ту).

Сатинировальный (гладильная машина) – сатинува́льний, глянсува́льний; . машина – сатинува́лка.

Сатинирование, глазирование – сатинува́ння, сатино́вання, глянсува́ння, глянсо́вання. Сатинировать – сатинува́ти, глянсува́ти.

Сатуратор – наси́тник (-ка), сатура́тор (-ра). Сатуратчик – наси́чувач (-ча), сатура́тник (-ка). Сатурационный – наситни́й, сатурацій́ ний.

Сатурация – наси́чування, наси́чення, сатура́ція; . непрерывно-действующая – н., с. безпере́рвно-чи́нна.

Сафьян – сап’я́н (-ну́). Сафьяновый – сап’яно́вий.

Сахар – цу́кор (-кру); с. головной – ц. головко́вий; с. крахмальный – ц. крохма́льний; с. кристаллический – ц. кристаліч́ ний; с. кусковой – ц. грудкови́й; с. литой – ц. ли́тий; с. пиленый, рафинад пиленый – ц. пи́ляний; с. плиточный, рафинад плиточный – ц. плиткови́й; с. плодовый – ц. овоче́вий; с. прессованный – ц. гніч́ ений; с. свекловичный – ц. буряко́вий; с. свинцовый – ц. олив’я́ний; с. солодовый – ц. солодо́вий; с. тростниковый – ц. трости́нний.

Сахариметр, сахарометр – цукромір́ (-ра).

Сахарин – сахари́на.

Сахаристость – цукри́стість (-тости). Сахаристый – цукри́стий.

Сахарный – цукрови́й; с. завод – цукрова́рня. Сахаровар – цукрова́р (-ра).

Сахароварение – цукроварін́ ня, цукрова́рство. Сахароварный – цукрова́рний.

Сахароза – цукро́за. Сахарозаводский – цукрова́рський. Сахароносный – цукровміс́ ний.

Сба(о)лчивание (соедин. болтами) – прогоничува́ння, спрогоничува́ння. Сба(о)лчивать, -чить – прогоничува́ти, спрогоничува́ти.

Сбегание – збіга́ння.

Сбегать, -жать – збіга́ти, збіѓ ти. Сбегающий – збіжни́й.

Сберегательный – зберега́льний, збережни́й.

Сбережение (сохранение) – зберіга́ння, збере́ження; с. (времени, средств) – ощаджа́ння, оща́дження.

Сбивание, -вка – збива́ння, збиття́. Сбивать, сбить – збива́ти, зби́ти.

Сбирать, собрать – збира́ти, зібра́ти; с. (машину) – склада́ти, скла́сти. Сближать, -зить – з[на]ближа́ти, з[на]збли́зити.

Сближающийся (о линии) – наближни́й.

Сбойка – збива́ння, збиття́; с., соединение – сполуча́ння, сполу́чення; с. (место), горн. – сполу́чина.

Сболчивание (стягивание болтами) – прогоничува́ння, спрогоничува́ння.

314

Словник технічної термінології

Сболчивать, -тить (стягивать болтами) – прогоничува́ти, спрогоничува́ти. Сбор – збір (збо́ру).

Сборка (вообще) – збира́ння, зібра́ння;с. (машины, вагона) – склада́ння; с., плотн.

в’яза́ння; с. на весе, навесная сборка – с. нависне́; с. в замок – в. в замо́к; с. в зуб – в. в зуб; с. клином – в. кли́ном; с. в паз – в. в ґа́ру; с. в полдерева – в. в півде́рева; с. в шипы – в. до уше́й; с. в шпунт – в. в ґа́ру.

Сборник – збира́льник (-ка).

Сборный – збірни́й, збира́льний; с. коробка (в топке) – димозбір́ ник (-ка).

Сборочная, сборочный зал – склада́льня.

Сборочный – склада́льний; с. зал, сборочная – склада́льня; с. место – складо́вище.

Сборщик (паровозов, вагонов, машин) – склада́льник (-ка).

Сбраживание – зферменто́вування, зферментува́ння.

Сбрасывание – скида́ння.

Сбраживать, -родить – зферменто́вувати, зферментува́ти. Сбрасыватель – скида́ч (-ча́).

Сбрасывать, -росить – скида́ти, ски́нути. Сбрасывающий (аппарат) – скида́льний. Сброс, горн. – скид (-ду).

Сбросовый – скидни́й. Свайка – па́лька.

Свайный – пальови́й; с. башмак – за́ківка; с. бойка – заби́вання паль; с.-бойный – пальобій́ ний.

Сваленный (сброшенный) – ски́даний; с. (о сукне) – зва́ляний.

Сваливать, -лить (сбросить) – скида́ти, ски́нути; . (о сукне) – зва́лювати, звали́ти. Свалка (сбрасывание) – скида́ння, ски́дання; с. (сукна) – зва́лювання, зва́лення; с.,

свалочное место – смітничи́ще.

Свалочный – скидни́й; с. место, свалка – смітничи́ще. Сваляться, -литься (о сукне) – обва́люватися, обваля́тися. Сварение (олифы) – зва́рення.

Сваренный (о металлах) – зва́рений. Свариваемость – зва́рність (-ности). Сваривание – зва́рювання, зва́рення. Сваривать, -рить, -ся – зва́рювати, звари́ти, -ся.

Сварка (результат) – звар (-ру); зва́рення; с.процесс() – зва́рювання; с. автогенная з-ня автоге́нне; с. ацетиленовая – з. ацетилено́ве; с. водородно-кислородная – з. водне́вокисне́ве; с. кузнечная – з. кова́льське; с. плавильная – з. топи́льне; с. термитная – з. терміто́ве; с. точечная – з. точкове́; с. электрическая – з. електри́чне.

Сварочный – зварни́й.

Сварщик – зва́рювач (-ча); с. автогенный – з. автоге́нний.

Свая – па́ля; с. грунтовая – п. грунто́ва; с. квадратная – п. квадрато́ва; с. коренная – п. головна́; с. маячная (направляющая) – п. сторожко́ва; с. металлическая – п. метале́ва; с. металлическая винтовая – п. м. ґвинтова́; с. мостовая – п. мостова́; с. набивная – п. набивна́; с. направляющая (маячная) – п. сторожова́; с. опорная – п. опо́рна; с. отбойная – п. відбивна́; с. откосная (для укосины) – п. упо́рна; с. подкосная – п. косяко́ва; с. подмосточная – п. підмістко́ва; с. пробная – п. спробна́; с. упорная – п. упо́рна; с. трубчатая – п. трубча́ста; с. цилиндрическая – п. циліндри́чна; с. шпунтовая – п. ґаро́вана; с. якорная – п. при́кільна; с. ярусная – п. осадо́ва.

Свежий – свіж́ ий; с. ветер – до́брий віт́ ер (-тру); с.-выломанный – свіж́ о-ви́ламаний. Свеивать, -веять – звію́ вати, звія́ ти.

Свекловичный – буряко́вий; с. вилы – бармаки́ (-ків́ ). Свеклокопатель – бурякокопа́ч (-ча́). Свекломойка – бурякоми́йниця.

Свеклорезка – бурякоріз́ ка.

Свеклосахарный – бурякоцукро́вий; с. завод – цукрова́рня; с. производство (дело) – цукрова́рство.

Сверкание – бли́скання.

Сверкать, -нуть – бли́скати, бли́снути. Сверкающий – блискотли́вий.

Сверление – свердлін́ ня, све́рдлення; с. (дыр в дереве) – провір́ чування, прове́рчення. Сверлильный (прибор, машина) – свердлови́й; с. станок – свердля́рка.

315

Сверлильщик – свердлій́ (-лія́).

Сверлить – свердли́ти, вертіт́ и.

Сверло – све́рдло; с. коронное (коронка) – с. вінце́ве; с. навертное – прау́шник (-ка); с.

пазовое – с. ґарове́; с. с двумя лезвиями – с. дволезо́ве; с. спиральное – с. спіра́льне; с.

центровое

– с. центрове́.

Сверловый

– свердлови́й.

Свернутый

– зви́нений, змо́таний; с., сложенный – зго́рнений.

Свертный – закрутни́й; с. шкив – склада́ний кру́тень; с. гайка – хуткозлу́чник (-ка́)

рука́вний.

 

Свертывание – звива́ння, звиття́, змо́тування, змота́ння; с. (складыв.) – згорта́ння,

зго́рнення; с. (винтами) – скру́чування, скру́чення.

Свертывать, -нуть – звива́ти, зви́нути, змо́тувати, змота́ти; с. (винтами) – скру́чувати,

скрути́ти; с. (складывать) – згорта́ти, згорну́ти.

Сверхмагистраль – надмагістра́ля.

Сверхмагистральный – надмагістра́льний.

Сверхмощный (о силовой установке) – надпоту́жний.

Сверхурочный – позачерго́вий, наднормо́вий.

Свес – зви́сок (-ска); с. (солом. кровли) – стріх́ а.

Свет – світ́ ло; с. боковой – с. бічне́; с. верхний (в помещении) – с. горіш́ нє; с. газокалильный

– с. газожарове́; с. излишний – с. за́йве; с. калильный – с. жарове́; с. окрашеный – с.

заба́рвлене; с. отраженный – с. відби́те; с. полуотраженный – с. напіввідби́те; с.

полурассеянный – с. напіврозсія́ не; с. потерянный – с. втра́чене; с. потолочный – с.

стельове́; с. рассеянный – с. розсія́ не; с. солнечный – с. со́нячне; с. тусклый – с. тьмя́не; с.

фосфорический – с. фосфори́чне; с. цветной – с. кольоро́ве; с. электрический – с.

електри́чне; с. зажигать, -жечь – с. засвіч́ увати, засвіти́ти.

Светильный – світи́льний.

Светильня

– ґніт (ґно́ту).

Светить, -ся – світи́ти, -ся.

Светлый – я́сний; с.-голубой – я́сно-блаки́тний; с.-желтый – я́сно-жо́втий; с.-зеленый

я́сно-зеле́ний; с.-красный – я́сно-черво́ний; с.-фиолетовый – я́сно-фіялко́вий.

Световой – світлови́й; с. техника, фототехника – світлоте́хніка.

Светоизлучение – світлопромінюва́ння, світлопроміньо́вання.

Светокопировальный (о бумаге) – світлокопіюва́льний.

Светокопирование – світлокопіюва́ння, світлокопійо́вання.

Светонепроницаемость, светонепрозрачность – несвітлопрозо́рість (-рости).

Светонепроницаемый, светонепрозрачный – несвітлопрозо́рий.

Светопечатание – світлодрукува́ння, світлодру́к (-ку).

Светопечатня – світлодрука́рня.

Светописный – фотографіч́ ний.

Светопись,

фото – фотогра́фія.

Светопроницаемость – світлопрозо́рість (-рости).

Светопроницаемый – світлопрозо́рий.

Светопрочность – світлотри́вкість (-кости).

Светопрочный – світлотривки́й.

Светорассеивающий – світлорозсівни́й.

Светорассеяние, хроматизм – світлорозсію́ вання, світлорозсія́ ння.

Светосигнал – світлога́сло.

Светосигнализация – світлогаслува́ння; с. (наука) – світлогаслівни́цтво.

Светосигнальный – світлогаслови́й.

Светосила (об’ектива) – світлозмо́га.

Светосильный – світлозмо́жний.

Словник технічної термінології

Светофильтр – світлоціди́ло.

Светофор – світлогасліве́ць (-вця́); га́сло світлове́. Светочувствительность – світлочутли́вість (-вости).

Светочувствительный – світлочутли́вий. Светящийся – світни́й.

Свеча, свечка – свіч́ ка; с. зажигательная – с. запальна́; с. сальная – с. лойова́; с. парафиновая – с. парафіно́ва; с. стеариновая – с. стеарино́ва; с. фарфоровая (ЧемберленаПастера) – водочи́сник (-ка) порцеляно́вий.

Свечение – свіч́ ення; с. лиловое – с. бузко́ве; с. розово-фиолетовое (рентгеновск. труб.) –

316

Словник технічної термінології

с. роже́во-фіялко́ве.

Свечеобразный (о лампочке) – свічкува́тий.

Свечной – свічкови́й; с. завод – свічка́рня; с. производство – виробни́цтво свіч́ кове, свічка́рство.

Свешивание – звиса́ння.

Свешиваться, -ситься – звиса́ти, зви́снути. Свивание – звива́ння, звиття́.

Свивать, свить, -ся – звива́ти, зви́ти, -ся. Свилеватость (древесины) – зави́лькуватість (-тости). Свилеватый (лес) – зави́лькуватий.

Свинец – о́ливо; с. губчатый – о. губча́сте; с. листовой – о. аркуше́ве; с. рольный – о. сувій́ не; с. чушковый – о. бабкове́.

Свинка, метал. – вили́ванець (-нця); с-ки (в плотине) – о́щепи (-пів); с-ки крепостные – о. закріпні.́

Свинчивать, -тить – зґви́нчувати, зґвинти́ти. Свинцование, освинцование – оливува́ння, оливо́вання.

Свинцовый – олив’я́ний; с. белила – бле́йвас (-су); с. завод – олива́рня. Свинченный – зґви́нчений.

Свинчивание – зґви́нчування, зґви́нчення. Свисток – сви́стик (-ка́); с. паровой – с. парови́й. Свита пластов – ни́зка версто́в.

Свищ (в металле) – свищ (-ща́).

Свободный – віл́ ьний; с. база (вагона) – рухо́ме міжвіс́ ;сяс. насадка (колеса на ось) – рухо́ме наса́дження; свободно-висящий (стрелка магнита) – віл́ ьно-висни́й; .-лежащий

віл́ ьно-ле́жний, незакріп́ лений; с.-падающий – віл́ ьно-спадни́й; . подвешенный – віл́ ьнопоче́плений.

Свод – склепін́ ня; с. (горна) – сльо́си (сльос); с. богемский – склепін́ ня боге́мське; . бочарный – с. бочкува́те; с. бутовый – с. буто́ве; с. веерный – с. віяло́ве; с. в виде зонта

с. шатрикува́те; с. винтообразный – с. ґвинтува́те; с. горшечный – с. горшкува́те; с. декоративный – с. декорати́вне, оздо́бне; с. дырчатый – с. дірча́сте; с. звездчатый – с. зіркува́те; с. зеркальный – с. люстрове́; с. кольцеобразный – с. кільцюва́те; с. коробовый

с. многоцентро́ве; с. косой цилиндрический – с. ко́се циліндри́чне; с. крестовый – с. хреща́те; с. купольный – с. баня́сте; с-ды к. (гончар. печи) – сльо́си (сльос); с. литой (бетонный) – с. ли́те; с. лотковый – с. лотоко́ве; с. монастырский – с. манасти́рське; с. наклонный – с. похи́ле; с. обратный (почвенный) – с. обе́рнене; с. парусный – с. куля́сте; с. п.-сомкнутый – с. полувітри́льне; с. под’емистый – с. стрімке́; с. ползучий – с. спади́сте; с. полупарусный – с. півкуля́сте; с. полусомкнутый – с. напівза́мкнене; с. полуциркульный

с. півколо́ве; с. прямой цилиндрический – с. прямоциліндро́ве; с. сетчатый – с. сітча́сте; с. сомкнутый – с. за́мкнене; с. стрельчатый – с. готи́чне, стрілува́те; . сферический – с. сфери́чне; с. цилиндрический – с. циліндри́чне; с. элипсоидный – с. еліпсо́їдне.

Сводить, свести – зво́дити, зве́сти.

Сводка – зве́дення; с. (чертежа на кальку) – перерисо́вування, перерисува́ння. Сводный – зве́дений; с. (отн. к своду) – склепін́ ний.

Сводообразный – склепіннюва́тий. Сводчатый – склепін́ ний.

Свойлачивание (волокна) – зва́лювання, зва́лення. Свойлачиваться, -лочиться – зва́люватися, звали́тися.

Свойственный – власти́вий.

Свойство – власти́вість (-вости); с. смазывающее – масти́льність (-ности). Сворник – шво́рень (швір́ ня); с. передковый – ш. передко́вий. Связанный – зв’я́заний.

Связка (предметов) – в’я́зка; с. (табаку) – папу́ша; с., связь, стр. – по́в’язь (-зи); с. крестообразная – п. хреща́та.

Связность – спій́ ність (-ности). Связный – спій́ ний.

Связывать, -зать – зв’я́зувати, зв’яза́ти.

Связывающий – зв’язни́й.

Связь – зв’язо́к (-зку); с., стр. – по́в’язь (-зи); с. автотрансформаторная – зв’язо́к автотрансформа́торний; с. брусковая, мук. – п. брускова́; с. вертикальная – п. прямови́сна; с. ветровая – п. противітро́ва; с. возвратная – п. зворо́тна; с. двухсторонняя

317

Словник технічної термінології

(между двумя пунктами) – зв’язо́к двобіч́ ний; с. дышловая, с.-х. – п. ди́шельна; с. емкостная – зв’язо́к є́мнісний; . индуктивная – з. індукти́вний; с. короткая (в котле) – п. коро́тка; с. лапчатая (в топке паровоза) – п. лапа́ста; с. обратная – з. обе́рнений; с. пластическая (между трамвайными рельсами) – п. пласти́чна; с. полосовая, мук. – п. штабова́; с. поперечная – по́в’язь попере́чна; с. поперечная (в ковровом станке) – берви́на;.с. продольная – п. подо́вжна; с. прямая – з. про́стий; с. распорная – п. розпірна́; с. сильная – з. міцни́й; с. слабая – з. мали́й; с. тормозная – п. гальмівна́; с. трансформаторная – з. трансформа́торний.

Сгиб – згин (-ну); с. (место) – за́гинка. Сгибание – згина́ння, зігнуття́. Сгибатель – згина́ч (-ча́).

Сгибать, -согнуть, -ся – згина́ти, зігну́ти, -ся. Сгибающий – згинни́й.

Сглаживание – вирів́ нювання, ви́рівняння. Сглаживать, -ладить, -ся – вирів́ нювати, ви́рівняти, -ся.

Сгон (воды, труб) – зганя́ння, згін (зго́ну); с., сплав (леса) – сплав (-ву). Сгонка – зганя́ння; с. (плотов) – сплавля́ння.

Сгонный – згін́ ний.

Сгонять, согнать – зганя́ти, зігна́ти; с. (плоты) – сплавля́ти, спла́вити. Сгораемость – спа́люваність (-ности), згоря́ність (-ности).

Сгораемый – спа́люваний, згоря́ний. Сгорание – згоря́[а́]ння; с. полное – з. цілкови́те. Сгорять, -реть – згоря́[а́]ти, згоріт́ и.

Сгромождать, -моздить – згрома́джувати, згрома́дити. Сгромождение – згрома́джування, згрома́дження. Сгружать, -зить – виванта́жувати, ви́вантажити. Сгустеть – загу́снути, згу́снути.

Сгущаемость – згу́щуваність (-ности). Сгущаемый – згу́щуваний.

Сгущать, -стигь – згуща́ти, згусти́ти.

Сгущаться, сгуститься – загуса́ти, загу́снути, гу́снути, згу́снути. Сгущение – згуща́ння, згу́щення.

Сгущенный – згу́щений. Сгущенность – згу́щеність (-ности). Сдавание – здава́ння.

Сдавать, сдать (работы, груз) – здава́ти, зда́ти. Сдавленный – сти́снений.

Сдавленность – сти́сненість (-ности). Сдавливаемый – сти́скуваний. Сдавливаемость – сти́скуваність (-ности). Сдавливание – стиска́ння, сти́снення. Сдавливать, -вить – стиска́ти, сти́снути. Сдаточный (ведомость и пр.) – здава́льний. Сдатчик – здава́льник (-ка).

Сдача (работ) – здава́ння, зда́ння. Сдвиг – зсов (-ву); с. боковой – з. бічни́й.

Сдвигание – зсува́ння, зсу́нення; с., геол. – пересува́ння, пересу́нення; с. поперечное – зсува́ння попере́чне.

Сдвигать, сдвинуть, -ся – зсува́ти, зсу́нути, -ся. Сдвижной – зсувни́й; с. окно – відсувне́ вікно́. Сдвинутый – зсу́нутий.

Сдвоенный – подво́єний.

Сделать – зроби́ти; с. выкружку – ви́круглити. Сдельный (о роботе, плате) – закладни́й, відрядни́й. Сдельщик – закладни́к, відря́дник (-ка́). Сдергивание – зрива́ння, зірва́ння.

Сдергивать, -рнуть, -ся – зрива́ти, зірва́ти, -ся. Сдерживание – стри́мування, стри́мання. Сдерживать, -жать – стри́мувати, стри́мати. Сдувание – здму́хування, здува́ння, здуття́.

318

Словник технічної термінології

Сдувать, сдуть – здму́хувати, здмухну́ти, здува́ти, зду́ти. Себестоимость – собіва́ртість (-тости).

Север – пів́ ніч (-ночи); с.-восток – північ́ ний схід (схо́ду); .-запад – північ́ ний за́хід (-ходу); с.-магнитный – північ́ но-магне́тний.

Северный – північ́ ний; с.-восточный – північ́ но-схід́ ній; с.-западный – північ́ но-за́хідній. Севозапашник – посівозао́рювач (-ча).

Сегмент – сегме́нт (-та), відріз́ ок (-зка). Сегментный – сегменто́вий, відрізко́вий. Седелка – сіде́льце; с. (планки хомута) – ле́щатко. Седельный – сіде́льний.

Седельщик – сідля́р (-ра́).

Седло – сідло́; с. бандажное – с. шинове́; с. рукавное, пож. – с. кишкове́. Седловина – сідлови́на.

Седлообразный – сідлува́тий.

Сезон – сезо́н (-ну). Сезонный – сезо́нний.

Сейсмограф – сейсмо́граф (-фа). Секанс – се́канс (-су).

Секатор (садовый) – но́жиці садові.́ Секретный (замок) – секре́тний. Секстант – секста́нт (-ту).

Сектор – се́ктор (-ра), ви́різок (-зка); с. вставной – с., в. вставни́й; с. неполнозубый – с., в. неповнозу́бий; с. ребристый – с., в. ребро́ваний; с. сплошной – с., в. суціл́ ьний; с. управления – с., в. керува́льний.

Секторный – се́кторний, вирізко́вий. Секудна – секу́нда.

Секундный – секу́ндний. Секундомер – секундомір́ (-ра). Секущий – січни́й.

Секциональный (котел) – секцій́ ний.

Секционированный – секціоно́ваний.

Секционировать – секціонува́ти. Секционный, электр. – секцій́ ний.

Секция – се́кція; с. (участок дока) – дільни́ця; с. (обмотки) – мо́ташка. Селективный (о защите) – селекти́вний, вибір́ чий.

Селекция – селе́кція, до́бір, ви́бір (-бору); с. двойная – с,. д. подвій́ на, -ий. Селен – селе́н (-ну).

Селеновый – селено́вий. Селенотипия, тип. – селеноти́пія.

Селитра – саліт́ ра; с. калиевая – с. калій́ на; с. чилийская – с. содо́ва, с. чилій́ ська. Селитренный (о сеялке) – салітря́ний; с. завод – салітра́рня.

Селитровар – салітрова́р (-ра). Селитроварня – салітрова́рня.

Сельскохозяйственный – сіл́ ьськогоспода́рський. Сельфактор, текст. – сельфа́ктор (-ра).

Семафор – семафо́р (-ра); с. блокировочный – с. блоківни́й; с. входной – с. вхідни́й; с. выходной – с. вихідни́й; с. двухзначный – с. двопока́зний; с. карликовый – с. ка́рлико́вий; с. маршрутный – с. маршру́тний; с. многокрылый – с. многору́кий; с. однокрылый – с. однору́кий; с. проходной – с. прохідни́й; с. указательный – с. указни́й; с. трехзначный – с. трипоказо́вий.

Семафорный – семафо́рний. Семигранник, мат. – сьомистін́ ник (-ка). Семиугольник – сьомику́тник (-ка).

С’емка – здійма́ння; с. буссольная – з. бусо́льне; с. глазомерная – з. на о́ко, окомір́ че; с. жанровое, фото – з. жанрове́; с. инструментальная – з. струменто́ве; с. ландшафтная

з. крайови́дне; с. межевая – з. межове́; с. мензульная – з. ме́нзульне; с. моментальная – з. миттьове́; с. ориентирная – з. орієнто́вне; с. поверочная – з. перевір́ че; с. полигонная – з. поліго́нне; с. портретная – з. портре́тне; с. ситуационная – з. ситуацій́ не; с. техническая

– з. техніч́ не.

С’емник для масла – масти́ло-здійма́ч (-ча́).

319