Раннє виявлення і скринінг раку ободової кишки

Для раннього виявлення або скринінгу раку ободової кишки нині найчастіше застосовують гемоккульт-тест і колоноскопію.

Гемоккульт-тест заснований на дослідженні калу на приховану кров; метод дешевий, доступний і простий. Основною передумовою тесту є те, що і злоякісні, й доброякісні пухлини ободової кишки внаслідок виразкування або (мікро) травматизації їх поверхні можуть кровоточити. Серед формально здорового населення від 2 до 6% обстежених мають позитивний гемоккульт-тест, при їх подальшому обстеженні рак ободової кишки виявляється у 5–10%, а залозисті аденоми – у 20–40% випадків.

Для того, щоб тест був достовірно позитивним, добова втрата крові має складати не менше 20 мл.

Недоліками гемоккульт-теста є:

- низька специфічність (частота псевдонегативних відповідей за наявності раку може сягати 50%, а при аденомах – 70% спостережень);

- у 50–75% випадків тест буває псевдопозитивним;

- пухлини й поліпи менше 1–2 см в діаметрі виявляються погано;

- пухлини, розташовані в лівих відділах ободової кишки, виявляються краще, ніж утворення, розташовані справа;

- пухлини, що кровоточать не постійно, можуть давати псевдонегативні результати при проведенні тесту.

Тому для підвищення інформативності тесту рекомендується дотримання таких правил:

• проведення не менше 2 проб протягом трьох днів;

• виключення з дієти яловичини й овочів, що мають високу пероксидазну активність (редиска, хрін, кольорова й звичайна капуста, томати, огірки, гриби, артишоки);

• виключення препаратів, що містять залізо;

• виключення високих доз аскорбінової кислоти (може бути псевдонегативний результат).

На сьогодні у США проведено більше десяти контрольованих рандомізованих досліджень, що продемонстрували ефективність гемоккульт-тесту та його вплив на зниження рівнів захворюваності й смертності при раку товстої кишки.

Смертність від РОК при проведенні щорічного скринінгу з використанням гемоккульт-тесту може бути знижена на 30%. Нині Американське протиракове товариство й Американська асоціація лікарів рекомендують використовувати цей тест у осіб понад 50 років, які не мають чинників ризику розвитку раку товстої кишки, й у осіб старше 40 років з наявністю чинників ризику.

Сигмоїдоскопія і колоноскопія. При використанні сучасних гнучких сигмоїдоскопів довжиною 60 см вдається виявити 55% аденом і карцином сигмовидної та прямої кишки. Чутливість методу складає 85%, що дозволяє використовувати сигмоїдоскопію як метод скринінгу. В середньому за допомогою цього методу вдається виявити одну карциному на 450 осіб, піддаваних скринінгу. При цьому, близько 80% пухлин виявляються в ранніх стадіях, що дозволяє досягти 5-річного виживання близько 90% хворих.

За даними американських авторів, щорічна колоноскопія дозволяє знизити смертність від колоректального раку на 25–33%. Згідно рекомендацій Американської асоціації лікарів, сигмоїдоскопія має проводитись кожні 3–5 років, починаючи з 50-річного віку у осіб, що не пред'являють скарг на дисфункцію кишечника.

Колоноскопія і рентгенологічне дослідження товстої кишки є інформативнішими й точнішими методами скринінгу, ніж гемоккульт-тест і сигмоїдоскопія. Проте велика складність і висока вартість суттєво обмежують можливість використання цих методик для масового скринінгу. Тому багато фахівців рекомендують обмежитись застосуванням цих методів насамперед серед осіб груп високого ризику розвитку раку й аденом ободової кишки та віком понад 50 років.

Різні методи скринінгу рекомендовано проводити з різною періодичністю, залежно від ступеня ризику. Відповідно до рекомендацій Американської академії сімейних лікарів, серед осіб старше 50 років, які не мають чинників ризику розвитку колоректального раку, достатнім вважають проведення гемоккульт-тесту 1 раз на рік. Виконання сигмоїдоскопії в цій групі рекомендується кожні 3–5 років, рентгенологічне дослідження товстої кишки з подвійним контрастуванням слід проводити кожні 5–10 років або кожні 10 років виконувати колоноскопію.

Серед осіб групи ризику скринінг слід починати в більш ранньому віці, залежно від індивідуального ризику розвитку раку. Пацієнти з високим ризиком, наприклад, при спадковому неполіпозному колоректальному раку або сімейному дифузному поліпозі, повинні піддаватись генетичному обстеженню й проведенню інтенсивнішого скринінгу, починаючи з 35–40-річного віку. Ендоскопічні дослідження подібним пацієнтам мають виконуватись щорічно.

Нині здійснюється активний пошук різних молекулярних і комп'ютерних технологій скринінгу, що можуть стати альтернативою колоноскопії і рентгенологічного дослідження товстої кишки. Як приклади можна привести комп'ютерно-томографічну й магнітно-резонансну колонографію, за допомогою яких можна отримати об’ємне зображення ободової кишки. Широке застосування цих методик для проведення скринінгу стримується їх високою вартістю, а в умовах України і практичною недоступністю.