Екологічні аспекти циркуляції канцерогенів у зовнішньому середовищі

А.І. Гнишак зазначав, що при оцінці можливої канцерогенної дії хімічної сполуки брати до уваги ступінь її розповсюдженості в оточуючому середовищі, що впливає на тривалість дії певного агента. Наприклад, метилхолантрен або диметиламінобензол – надзвичайно активні хімічні канцерогени, що використовуються у лабораторіях для відтворення експериментальних пухлин, поза лабораторією не зустрічаються. Хімічні канцерогени мають ширше й універсальніше розповсюдження. До останніх належать 3-,4-бензпірен, ДДТ, майже всі інсектициди, гербіциди, фунгіциди, мінеральні й азотисті добрива.

Безпірен, будучи одним з найбільш активних канцерогенів, що потрапляє в організм при палінні тютюну, з вихлопними газами, з заводським димом при неповному згорянні палива, є не тільки у повітрі, ґрунті й воді. Він міститься також у копчених і пересмажених продуктах, багатьох рослинних продуктах, разом з якими потрапляє в організм тварин і молоко.

Фізичні канцерогени

Сонячна й ультрафіолетова радіація

За розповсюдженістю на Землі й за частотою контакту з людиною надмірна сонячна радіація є фізичним канцерогеном №1. Підтвердженням того, що носієм канцерогенного впливу сонячної радіації є ультрафіолетові промені, є досліди на пацюках з тривалим і інтенсивним впливом ультрафіолетових променів у чистому вигляді довжиною хвилі 280–340 нм (тип В) (Бірд і співавтори, 1936). У результаті цих дослідах саркоми і карциноми шкіри виникли у 40% білих пацюків.

Опіки й рак шкіри виявляється частіше у світлошкірих людей (з І і ІІ фенотипами шкіри за Фітцпатриком), блакитно- й сірооких блондинів або рудоволосих, які мають ластовиння й пігментні невуси, ніж у темношкірих. У США білі особи частіше хворіють на рак шкіри, ніж негри. Одним із доведених факторів ризику розвитку раку шкіри або меланоми вважається наявність трьох сонячних опіків шкіри протягом життя.

Іонізуюча радіація

До іонізуючої радіації належать: рентгенівське випромінювання – квантове електромагнітне з довжиною хвилі від 250 до 0,025 А^о; -випромінення – потік позитивно заряджених ядер гелію, що мають високу іонізуючу, але малу проникаючу властивість; -випромінення – потік електронів, що має високу проникаючу, але низьку іонізуючу властивість; -випромінення – квантове електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі меншою, ніж у рентгенівського випромінювання. Потік нейтронів – електрично нейтральних часточок, дещо більших, ніж ядра водню, – має високу проникаючу здатність і, зіштовхуючись з атомами різних речовин, викликає вторинне -, - і -випромінення.

Рентгенівські промені можуть бути причиною пухлин у експериментальних тварин і у людини. Загальне опромінення мишей дозою 200–800 рентген (р) через 12–17 місяців викликає розвиток пухлин яєчників, лімфоми виделкової залози, лейкози. У людей рентгенівські промені можуть бути причиною т. зв. професійного та ятрогенного променевого раку. Прикладами професійного раку є рак шкіри й лейкози у рентгенологів.

Ятрогенні пухлини виникають після лікарського лікування (ятро – лікар). Прикладами ятрогенних пухлин є описані у спеціальній літературі нові випадки злоякісних пухлин у онкохворих на злоякісні лімфоми, що отримували цитостатичну або променеву терапію; лейкози, що виникли у людей, які одержували променеве лікування з приводу анкілозуючого спондиліту; раки молочної залози, що виникли у хворих на туберкульоз; раки щитоподібної залози після багаторазових (до 100 разів) рентгенівських обстежень тощо.

Радіоактивні речовини

Радій, радіоактивні ізотопи – ⁹⁰Sr, ³²P, ¹³¹J та ін., що випромінюють різні види іонізуючих променів, можуть бути причиною пухлин у тварин і людей. Так, ⁹⁰Sr при парентеральному введенні викликає остеосаркоми, ³²P при введенні мишам у шлунок спричинює рак шлунка, лейкози, остеосаркоми. Радіоактивний йод – ¹³¹J, що вибірково накопичується у щитовидній залозі, призводить до виникнення раку цього органу. Прикладом професійної пухлини, викликаної радіоактивним ізотопом, є саркома, що виникла у великої кількості японських робітниць, які наносили на циферблати годинників люмінесцентну радіоактивну фарбу.

Інші потенційно канцерогенні фізичні фактори

Повторні опіки, що викликають т. зв. рак «кангрі» у індійців, які мешкають у північних регіонах Індії; вони використовують для обігрівання у холодну погоду глиняні горщики, наповнені гарячим вугіллям. Їх носять під одежею на животі в особливих мішечках, що викликає повторні слабкі опіки і, згодом, рак.

Повторні опіки, спричинені гарячими напоями і їжею, ймовірно, можуть стати причиною раку стравоходу.

Механічна травма. Повторна слабка механічна травма погано підігнаними зубними протезами є потенційною причиною раку слизової рота.