Питання диспансеризації

Хворі, які належать до ІІІ кл. групи, після виписки зі стаціонару перебувають на диспансерному обліку й обстежуються онкологом 1 раз на квартал протягом першого року після операції, 1 раз на півроку протягом другого й третього року;далі – не менше одного разу на рік.

У випадку виявлення метастазів або рецидивів, хворих цієї групи переводять у другу клінічну групу, якщо можливе спеціальне лікування, або в четверту, якщо таке лікування неможливе у зв’язку розповсюдженiстю процесу.

Реабілітація і працездатність

Забезпечення якості життя й відновлення працездатності хворих, які перенесли радикальне лікування, – одна з найбільш актуальних проблем сьогодення. Це пов'язано з тим, що при пухлинах Т1–Т2 більше 60–70% хворих живуть більше 5 років після операції і навіть при пухлинах Т3–Т4 п'ятирічна виживаність складає 30–40%.

Застосування застарілих, функціонально недосконалих методик призводить до того, що більшість пацієнтів страждають від різних післягастректомічних ускладнень, головним чином, від рефлюкс-езофагіту й демпінг-синдрому й втрачають працездатність. Медикаментозна корекція цих ускладнень складна і малоефективна. Запорукою успіху є розробка і впровадження функціонально-замісних методів післяопераційної реконструкції травного тракту. Ці методики мають підвищувати надійність оперативного втручання й запобігати розвитку найбільш частих післягастректомічних ускладнень. Прикладом може служити методика формування муфтоподібного стравохідно-тонкокишкового анастомозу, розробленого Г.В. Бондарем у 1972 році, що дозволяє практично унеможливити стравохідний рефлюкс після гастректомії.

Хворий може перебувати на лікарняному листі протягом 4-х місяців. В подальшому він переводиться на 2 групу інвалідності. Через рік здійснюється пересвідчення. У випадку виявлення метастазів хворого переводять на першу групу, в інших випадках він залишається на другій.

За бажанням хворого, він може виконувати звичну для нього або іншу роботу, якщо це дозволяє його стан.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Найвища захворюваність на рак шлунка в світі спостерігається в:

1. Росії;

2. США;

3. Китаї;

4. Японії;

5. Україні.

2. Найвища смертність від раку шлунка в світі спостерігається в:

1. Росії;

2. США;

3. Китаї;

4. Японії.

3. У якій з країн досягнуто найкращі результати лікування раку шлунка?

1. у Росії;

2. у США;

3. у Китаї;

4. у Японії.

4. До передпухлинних станів відносно раку шлунка не належить:

1. гастрит зі зниженою кислотністю;

2. гастрит з метаплазією за кишковим типом;

3. поліпи шлунка;

4. перніциозна анемія;

5. стан після резекції шлунка за Більрот II.

5. Ендоскопічна поліпектомія зазвичай не застосовується для лікування поліпів:

1. плоских;

2. таких, що підносяться;

3. таких, що мають широку основу (більше 2 см);

4. таких, що мають форму стебла.

6. Ендоскопічна діагностика виразкової хвороби й малігнізованої виразки шлунка ґрунтується на:

1. візуальній оцінці дефекту;

2. даних інструментальної пальпації;

3. морфологічних даних;

4. клінічних даних;

5. усіх перерахованих методах.

7. Типовим інтервалом для розвитку раку кукси шлунка є термін після його резекції:

1. 1–3 роки;

2. 3–5 років;

3. 5–10 років;

4. більше 10 років.

8. Під терміном “ранній рак” шлунка мають на увазі:

1. пухлину до 1 см у діаметрі;

2. пухлину до 3 см у діаметрі;

3. пухлину в межах слизового шару;

4. пухлину в межах слизового й підслизового шару.

9. Метастазом Вірхова називають:

1. метастаз раку шлунка в надключичні лімфовузли зліва;

2. метастаз раку шлунка в надключичні лімфовузли справа;

3. метастаз раку шлунка в яєчник;

4. метастаз раку шлунка в м'які тканини черевної стінки.

10. Метастаз Крукенберга вважається:

1. лімфогенним;

2. гематогенним;

3. імплантаційним.

11. Типовими напрямками лімфостоку від антропілоричного відділу шлунка є:

1. cередостіння;

2. гепатодуоденальна зв'язка;

3. лімфатичні вузли навколо підшлункової залози;

4. правильно «b», «с».

12. Типовими напрямками лімфовідтоку від проксимального відділу шлунка є:

1. ділянка черевного стовбура;

2. ворота селезінки;

3. парааортальна зона;

4. усі зазначені напрями.

13. Який з методів дослідження не є неодмінним для рутинного обстеження хворого на рак шлунка?

1. фіброгастроскопія;

2. рентгенівське дослідження;

3. УЗД черевної порожнини;

4. сканування печінки;

5. лапароскопія.

14. Лапароскопія при раку шлунка застосовується з метою:

1. оцінити поширеність раку;

2. оцінити резектабельність процесу;

3. верифікувати діагноз морфологічно;

4. усі відповіді правильні.

15. Метод ендоскопічної ультрасонографії призначений для:

1. лікування раку шлунка «in situ»;

2. оцінки глибини інвазії пухлини в стінку шлунка;

3. черезшлункової ехолокації найближчих перигастральних лімфовузлів;

4. правильні відповіді «а», «b»;

5. усі відповіді правильні.

16. Парієтографія в комплексі діагностичних тестів раку шлунка:

1. не використовується;

2. використовується при раку проксимального відділу шлунка;

3. використовується при раку тіла шлунка;

4. використовується при раку антропілоричного відділу;

5. використовується при раку шлунка будь-якої локалізації.

17. Який із симптомів не входить до “малих ознак”, описаних при раку шлунка проф. А.І. Савицьким?

1. дискомфорт в епігастрії;

2. зниження апетиту;

3. відраза від м'ясної їжі;

4. біль;

5. зниження працездатності, депресія.

18. Анемія при раку шлунка обумовлена:

1. кровотечею з пухлини;

2. недостатнім засвоєнням вітаміну В₁₂;

3. метастазами у кістковий мозок;

4. правильні відповіді «а», «b»;

5. усі відповіді правильні.

19. Який обсяг оперативного втручання найчастіше застосовується і показаний при хірургічному лікуванні раку шлунка?

1. резекція 2/3 шлунка;

2. резекція 3/4 шлунка;

3. гастректомія;

4. гастректомія з лімфодисекцією.

20. Показаннями до резекції шлунка при раку є:

1. пухлини Т1;

2. екзофітні раки;

3. пухлини дистального або проксимального відділу шлунка;

4. правильно «а, b»;

5. правильно «а, b, с».

21. У хворого на рак шлунка з поодиноким метастазом у печінці з приводу декомпенсованого стенозу вихідного відділу в терміновому порядку виконана тотально-субтотальна резекція шлунка. До якого типу віднести це втручання, за умови, що резекцію печінки не виконували?

1. до радикального;

2. до паліативного;

3. до симптоматичного.