Діагностика раку стравоходу

Діагностика раку стравоходу ґрунтується на даних анамнезу, рентгенологічного обстеження, езофагоскопії. Будь-яка скарга на дисфагію, якою б незначною вона не була, особливо відносно твердої їжі, має насторожити лікаря й бути показанням до невідкладного обстеження хворого.

Кожному хворому, який скаржиться на дисфагію, необхідно провести рентгенологічне обстеження. У випадку виявлення пухлини рентгенологічне дослідження має з’ясувати: 1) її локалізацію, 2) розміри, 3) наявність або відсутність проростання пухлини в середостіння, 4) ступінь звуження стравоходу й величину супрастенотичного розширення стравоходу.

Рентгенологічна картина раку стравоходу має свої особливості, в залежності від форми пухлини, її локалізації, стадії процесу. У ранніх стадіях екзофітного раку стравоходу внаслідок руйнування слизової оболонки виникають її зміни у вигляді безладного розташування, обриву складок; утворюється так званий злоякісний рельєф слизової оболонки (рис. 11.4). У пізніших стадіях з’являється дефект наповнення, що деформує і звужує просвіт стравоходу, а також наявність патологічної тіні на фоні заднього середостіння відповідно розташуванню дефекту наповнення. У хворих з блюдцеподібним раком спостерігається характерна картина у вигляді депо контрастної речовини, з широким валом навколо нього. Ендофітний рак у ранніх стадіях проявляється обмеженою інфільтрацією підслизового й м’язового шарів. Рентгенологічна картина характеризується наявністю аперистальтичної зони, нерівністю контурів ураженої ділянки. Для вивчення рельєфу слизової оболонки використовують методику пневморельєфу. В подальшому, особливо при циркулярних раках, виникає звуження просвіту стравоходу з супрастенотичним розширенням, стовщення стінки стравоходу на місті розташування пухлини (рис. 11.5).

Рис. 11.4. Рання стадія раку стравоходу. Внаслідок руйнування слизової оболонки спостерігається обрив складок, у наслідок чого утворюється так званий злоякісний рельєф слизової оболонки.	Рис. 11.5. Ендофітний рак середньої третини стравоходу (симптом пісочного годинника).

У діагностиці раку стравоходу, крім рентгенологічного дослідження, використовується езофагоскопія, що дає можливість візуально діагностувати пухлину й виконати біопсію. У ранніх стадіях раку при езофагоскопії визначається щільність і ригідність стінки стравоходу, зміна забарвлення слизової оболонки, підвищена кровоточивість на обмеженій ділянці. У пізніших стадіях при екзофітній пухлині в просвіті стравоходу видно бугристі розростання, що легко кровоточать (рис. 11.6).

Рис. 11.6. Фіброезофагоскопія. Рак стравоходу. (дивись відео – натиснути Ctrl та лівою кнопкою миші на посилання).

Розпад пухлини призводить до утворення виразки зі стовщеними краями й значними запальними явищами навколо неї. При ендофітному раку слизова оболонка стравоходу може довго лишатись незміненою, потім з’являється випинання, ригідність стінки слизової оболонки, відсутність дихальних рухів ураженої ділянки.

За допомогою езофагоскопів з ультразвуковим датчиком можна дослідити стан лімфатичних вузлів середостіння. Ця процедура має назву ендосонографії (рис. 11.7).

Рис. 11.7 Езофагоскоп з ультразвуковим датчиком.

Для визначення проростання раку стравоходу у трахею та бронхи застосовують трахеобронхоскопію.